Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Плато́н Олекса́ндрович Біле́цький (8 листопада 1922, Харків — 6 травня 1998, Київ) — український мистецтвознавець, художник, член НСХУ, педагог, професор (1969), доктор мистецтвознавства (1971), член-кореспондент Національної академії наук України (1995), академік АМУ (1997), лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка(1982), нагороджений срібною медаллю АМ СРСР (1986), Заслужений діяч мистецтв України (1991). Автор понад 200 фундаментальних наукових праць, зокрема 15 монографій. Живописні твори зберігаються у НХМУ, ДМТМК, Музеї історії Києва та ін.
| Білецький Платон Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 листопада 1922 Харків, Українська СРР |
| Помер | 6 травня 1998 (75 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство |  СРСР,  Україна |
| Діяльність | художник, мистецтвознавець |
| Галузь | історія мистецтв і мистецтвознавство |
| Alma mater | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова, Харківське державне художнє училище і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
| Вчене звання | професор[d] |
| Відомі учні | Бариш-Тищенко Ірина Андріївна, Ілляшенко Маргарита Петрівна, Бальзак Ларго Михайлович, Могилевський Володимир Юрійович, Крутенко Наталія Григорівна, Губенко Віталій Платонович, Єфремова Валентина Олексіївна, Клименко Олена Олександрівна і Димшиць Едуард Олександрович |
| Знання мов | російська[2] і українська[2] |
| Заклад | Музей Ханенків, Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут |
| Членство | СХ СРСР і НАН України |
| Партія | КПРС |
| Батько | Білецький Олександр Іванович |
| Брати, сестри | Білецький Андрій Олександрович |
| У шлюбі з | Біляч Горислава Михайлівна |
| Нагороди |  |
Життєпис і творчий шляхПлатон Олександрович Білецький народився 8 листопада 1922 року в Харкові (в деяких записах - 11 листопада). Син літературознавця Олександра Івановича Білецького, онук ґрунтознавця Івана Івановича Білецького. Його мати Марія Ростиславівна – учениця відомого історика Тарле – була викладачкою французької та німецької мов, добре знала давньогрецьку та латину. Вона була красунею, і, як згадував її син Платон, в дитинстві вона здавалася йому схожою на «Сікстинську Мадонну», копія якої висіла над його ліжком. Брат Андрій Білецький, старший на одинадцять років, прославився як мовознавець, поліглот (знав близько 90 мов) та видатний вчений у галузі багатьох гуманітарних наук.. Платон Олександрович пишався своїм походженням: «Рід Білецьких іде від запорожців. Проте, як відомо, сила рядових козаків була покріпачена. Дід Олександра Івановича – Іван Платонович, мав прізвище Вощенко, і. мабуть, недаремно, адже добре розумівся на виробництві воску й свічок із нього. Очевидно, принаймні, що далеко не з порожніми руками він утік від пана, подався до бессарабського міста Бєльці, де придбав документи на ім’я Білецького (при згадці цієї подробиці його біографії батько додав: «Точнісінько, як Микола Джеря, тільки років за двадцять до нього»). Ставши в такій спосіб вільною людиною, він продовжував виробництво свічок уже в Одесі, де й народився близько 1850 року його первісток Іван».. Бабуся Софія Андріївна Зерниченко привнесла в родину Білецьких полтавський колорит, любов до українських пісень, книжок, вишиванок, що згодом певною мірою позначилося й на творчості Платона Олександровича. Платон успішно закінчив Харківське художнє училище, навчався (у С. Бесєдіна) (1939—1941). Під час війни разом із родиною був евакуйований до сибірського міста Томська, бо за станом здоров’я не був придатний до військової служби. Там писав плакати на військові теми, водночас навчаючись на театрознавчому відділенні теж евакуйованого Ленінградського театрального інституту. У 1943 П. Білецького прийняли на третій курс Московського художнього інституту, де на його становлення вплинуло навчання у відомих мистецтвознавців М. Алпатова, В. Лазарева і В. Почиталова. Серед студенток свого курсу обрав майбутню дружину — Славу (Гориславу Михайлівну Біляч). 1944 року, разом із батьками, Платон Олександрович переїхав до Києва. Невдовзі одружився з Гориславою Михайлівною (родом із Західної України), з якою провели все життя у творчих та сімейних радощах, виховавши доньку й сина. У 1949 Платон закінчив Київський художній інститут, навчався у відомих художників К. Єлеви та О. О. Шовкуненка). Був членом КПРС з 1952 року. Працював у Київському музеї західного та східного мистецва (1950–1951) заступником директора з наукової роботи, саме за його ініціативи був створений відділ Сходу; директором Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка (1957–1960); З 1959 — викладачем Київського художнього інституту, де він отримав звання професора (з 1969). Захистив докторську дисертацію з мистецтвознавства (1971) на тему “Український портретний живопис XVII-XVIII вв. Этапи становлення і развитку” (рос.) Усі дисертації за радянської влади повинні були бути написані російською мовою. Був обраний член-кореспондентом кореспондент Національної академії наук України по відділенню літератури, мови та мистецтвознавства (1995), академіком Національної академії мистецтв України (1997). Досліджував теорію та історію українського, а також зарубіжного мистецтва. Наукові праці присвячені творчості Г. І. Нарбута, Т. Г. Шевченка, М. Г. Дерегуса, українського мистецтва XVII—XVIII століть, українського портрету того ж періоду, роль українського мистецтва у світовому мистецькому процесі. Наукові розвідки в різних галузях не тільки публікував, а й доносив студентам у викладацькій діяльності. Платон Олександрович викладав історію графічного мистецтва, вступ до мистецтвознавства, історію мистецтва Стародавнього Сходу, зарубіжне мистецтво XIX століття, мистецтво середньовіччя (Захід і Схід), православну іконографію, історію світової культури, радянське мистецтво та ін. Лекції вирізнялись широтою й масштабністю, він учив аналізувати окремі твори великих художників і сміливо їх зіставляти, розуміти складні процеси в розвитку образотворчого мистецтва різних народів. Надзвичайне багатство знань, нестандартність викладу і вимогливість вражали студентів. Останні п’ятнадцять років свого життя Платон Олександрович унаслідок важкої хвороби не покидав своєї квартири, але продовжував плідно працювати і викладати. Жив у Києві разом із дружиною. Подружжя мало двох дітей – дочку Олену Платонівну Білецьку (1945 р.н.) і сина Івана Платоновича Білецького (1953 р.н.), у яких згодом з'явилися свої діти й онуки, які шанують па'мять свого великого предка. Так, у 1998 році, після того, як П.О. Білецького не стало, його онука Марія Гриненко допомогла видати підготовлений дідусем рукопис «Апостол України. Життя і творчість Тараса Шевченка».. Помер Платон Олександрович Білецький 6 травня 1998 року. Похований на Байковому кладовищі поруч із батьком, братом і дружиною (ділянка № 6). Художній доробокПочинаючи з 1940-их Платон Білецький написав майстерні живописні й графічні портрети та автопортрети, в жанрах пейзажу й натюрморту, які експонувалися на республіканських виставках. Особливу увагу привертали портрети його вродливої дружини Горислави Михайлівни (1951 і 1953), матері (1954), актора Ю. Шумського (1954), композиція «Іспанський танець. Артисти Л. Герасимчук та О. Сегал» (1956–57), співачки Лариси Руденко (1958), письменників М. Гоголя (1952), І. Франка (1956), академіка Л. Яснопольського (1954), та ін. В них відчувається захоплення людьми творчими, інтелектуальними. Надзвичайною саморефлексією позначені всі його автопортрети, починаючи з «Автопортрета з цигаркою» 1943 року. Пейзажам П. Білецького притаманні ліризм та лаконічність. Серед них – «Зимова вулиця», «Старосілля під Києвом» (1955), «Берег Київського моря» (1976), «Посохлі троянди» (1997) та інші. З кінця до 1950-их митець майже не займається станковим живописом, захопившись дослідницьеою мистецтвознавчою роботою Спогади учнів«Уперше на полицях бібліотеки професора я побачив книжки, авторами яких були Єгор Рєдін, Федір Шміт та інші історики мистецтва — яскраві представники харківської школи мистецтвознавства. На деяких з книжок були інскрипти, з яких довідався, що то були дарунки його батькові — відомому літературознавцю Олександру Білецькому. Але одного разу Платон Олександрович, який, що й мовити, скептично ставився до вибору своєї персони як об'єкта диплому, сказав мені: "От ніхто не пише про мистецтвознавців, а Ви й напишіть". І я написав, а через десять років після закінчення КДХІ захистив і дисертацію на тему "Становлення й розвиток мистецтвознавства у Харківському університеті (1805— 1917 рр.)"» . «Невідомо, чого б досяг у житті Платон Білецький – коли б залишився художником. Його малярські твори засвідчують живописний хист, органічне чуття композиції та вміння спостерігати характер людини. Персональна виставка унаочнила його ліричний талант пейзажиста і потяг до психологічного портрета. Та він став його талановитим знавцем і дослідником. Якби лишився “чистим живописцем”, навряд чи зміг би відкрити тисячам своїх читачів манливу таїну давнього мистецтва України, розкрити його неповторність і показати місце у світовому художньому процесі, розповісти про феномен українського народного малярства чи про поетичний світ японця Гокусая, про драму Симона Ушакова чи навернути до вдумливого вивчення “Мови образотворчих мистецтв”».. «У 1990-х прикутий до ліжка батько-засновник українського мистецтвознавства Платон Білецький, котрий у часи полювання на націоналістичних відьом при Щербицькому залишався єдиним у Київському державному художньому інституті, хто принципово викладав українською, та одним із небагатьох представників офіційної інтелігенції, хто відмовився підписувати листи проти Василя Стуса, мусив за безцінь розпродати сімейну бібліотеку з прижиттєвими виданнями Вольтера та кримські пейзажі Максиміліана Волошина. Він продовжував читати лекції про українське мистецтво, у якому зробив кілька відкриттів…А також розповідав про сучасне західноєвропейське мистецтво, зокрема про Рене Маґрітта й Сальвадора Далі, яких радянське мистецтвознавство засуджувало однозначно… Проте 1997-го апартаменти в будинку на затишній Микільсько-Ботанічній вулиці в центрі отримав один із кримінальних авторитетів Києва. …Кремезні молоді люди у спортивних костюмах знесли сходами паралізованого Платона Білецького в кріслі, а слідом і мармурову люстру, яка не відповідала смакам нового власника. Символ сталості збанкрутував. За рік Платон Білецький помер, дивлячись на гірку посмішку Вольтера, чий бюст прикрашав стіл біля його ліжка. Уже не з благородного дерева стіл, а пластмасовий» Премія імені Платона БілецькогоКОНСХУ заснувала щорічну премію імені Платона Білецького: «Премія ця для мистецтвознавців вважається надзвичайно почесною нагородою за професіональні заслуги, тому що названа славетним ім'ям видатного вченого.... Він був неперевершеним педагогом, у якого навчались в Київському державному художньому інституті усі мистецтвознавці поколінь 1960-1990-х рр., зокрема і З.Чегусова. Платон Білецький, який відомий своїми фундаментальними науковими працями,..., закарбувався в пам'яті його учнів і колег яскравою особистістю з потужним інтелектом космічного масштабу і глибинними знаннями всесвітньої історії мистецтва: незабутня персона в національній культурі України.» Монографії та участь у колективних монографіях Платона Білецького
Вибрані публікації
Примітки
Джерела
Посилання
| |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bileckij Plato n Oleksa ndrovich Bile ckij 8 listopada 1922 Harkiv 6 travnya 1998 Kiyiv ukrayinskij mistectvoznavec hudozhnik chlen NSHU pedagog profesor 1969 doktor mistectvoznavstva 1971 chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1995 akademik AMU 1997 laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka 1982 nagorodzhenij sribnoyu medallyu AM SRSR 1986 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1991 Avtor ponad 200 fundamentalnih naukovih prac zokrema 15 monografij Zhivopisni tvori zberigayutsya u NHMU DMTMK Muzeyi istoriyi Kiyeva ta in Bileckij Platon OleksandrovichNarodivsya8 listopada 1922 1922 11 08 Harkiv Ukrayinska SRRPomer6 travnya 1998 1998 05 06 75 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnisthudozhnik mistectvoznavecGaluzistoriya mistectv i mistectvoznavstvoAlma materMoskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I Surikova Harkivske derzhavne hudozhnye uchilishe i Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d Vchene zvannyaprofesor d Vidomi uchniBarish Tishenko Irina Andriyivna Illyashenko Margarita Petrivna Balzak Largo Mihajlovich Mogilevskij Volodimir Yurijovich Krutenko Nataliya Grigorivna Gubenko Vitalij Platonovich Yefremova Valentina Oleksiyivna Klimenko Olena Oleksandrivna i Dimshic Eduard OleksandrovichZnannya movrosijska 2 i ukrayinska 2 ZakladMuzej Hanenkiv Literaturno memorialnij budinok muzej Tarasa Shevchenka i Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institutChlenstvoSH SRSR i NAN UkrayiniPartiyaKPRSBatkoBileckij Oleksandr IvanovichBrati sestriBileckij Andrij OleksandrovichU shlyubi zBilyach Gorislava MihajlivnaNagorodiNagorodzhenij sribnoyu medallyu Akademiyi mistectv SRSR 1986 section Zhittyepis i tvorchij shlyahPlaton Oleksandrovich Bileckij narodivsya 8 listopada 1922 roku v Harkovi v deyakih zapisah 11 listopada Sin literaturoznavcya Oleksandra Ivanovicha Bileckogo onuk gruntoznavcya Ivana Ivanovicha Bileckogo Jogo mati Mariya Rostislavivna uchenicya vidomogo istorika Tarle bula vikladachkoyu francuzkoyi ta nimeckoyi mov dobre znala davnogrecku ta latinu Vona bula krasuneyu i yak zgaduvav yiyi sin Platon v ditinstvi vona zdavalasya jomu shozhoyu na Sikstinsku Madonnu kopiya yakoyi visila nad jogo lizhkom Brat Andrij Bileckij starshij na odinadcyat rokiv proslavivsya yak movoznavec poliglot znav blizko 90 mov ta vidatnij vchenij u galuzi bagatoh gumanitarnih nauk Platon Oleksandrovich pishavsya svoyim pohodzhennyam Rid Bileckih ide vid zaporozhciv Prote yak vidomo sila ryadovih kozakiv bula pokripachena Did Oleksandra Ivanovicha Ivan Platonovich mav prizvishe Voshenko i mabut nedaremno adzhe dobre rozumivsya na virobnictvi vosku j svichok iz nogo Ochevidno prinajmni sho daleko ne z porozhnimi rukami vin utik vid pana podavsya do bessarabskogo mista Byelci de pridbav dokumenti na im ya Bileckogo pri zgadci ciyeyi podrobici jogo biografiyi batko dodav Tochnisinko yak Mikola Dzherya tilki rokiv za dvadcyat do nogo Stavshi v takij sposib vilnoyu lyudinoyu vin prodovzhuvav virobnictvo svichok uzhe v Odesi de j narodivsya blizko 1850 roku jogo pervistok Ivan Babusya Sofiya Andriyivna Zernichenko privnesla v rodinu Bileckih poltavskij kolorit lyubov do ukrayinskih pisen knizhok vishivanok sho zgodom pevnoyu miroyu poznachilosya j na tvorchosti Platona Oleksandrovicha Platon uspishno zakinchiv Harkivske hudozhnye uchilishe navchavsya u S Besyedina 1939 1941 Pid chas vijni razom iz rodinoyu buv evakujovanij do sibirskogo mista Tomska bo za stanom zdorov ya ne buv pridatnij do vijskovoyi sluzhbi Tam pisav plakati na vijskovi temi vodnochas navchayuchis na teatroznavchomu viddilenni tezh evakujovanogo Leningradskogo teatralnogo institutu U 1943 P Bileckogo prijnyali na tretij kurs Moskovskogo hudozhnogo institutu de na jogo stanovlennya vplinulo navchannya u vidomih mistectvoznavciv M Alpatova V Lazareva i V Pochitalova Sered studentok svogo kursu obrav majbutnyu druzhinu Slavu Gorislavu Mihajlivnu Bilyach 1944 roku razom iz batkami Platon Oleksandrovich pereyihav do Kiyeva Nevdovzi odruzhivsya z Gorislavoyu Mihajlivnoyu rodom iz Zahidnoyi Ukrayini z yakoyu proveli vse zhittya u tvorchih ta simejnih radoshah vihovavshi donku j sina U 1949 Platon zakinchiv Kiyivskij hudozhnij institut navchavsya u vidomih hudozhnikiv K Yelevi ta O O Shovkunenka Buv chlenom KPRS z 1952 roku Pracyuvav u Kiyivskomu muzeyi zahidnogo ta shidnogo mistecva 1950 1951 zastupnikom direktora z naukovoyi roboti same za jogo iniciativi buv stvorenij viddil Shodu direktorom Literaturno memorialnogo budinku muzeyu Tarasa Shevchenka 1957 1960 Z 1959 vikladachem Kiyivskogo hudozhnogo institutu de vin otrimav zvannya profesora z 1969 Zahistiv doktorsku disertaciyu z mistectvoznavstva 1971 na temu Ukrayinskij portretnij zhivopis XVII XVIII vv Etapi stanovlennya i razvitku ros Usi disertaciyi za radyanskoyi vladi povinni buli buti napisani rosijskoyu movoyu Buv obranij chlen korespondentom korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini po viddilennyu literaturi movi ta mistectvoznavstva 1995 akademikom Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 1997 Doslidzhuvav teoriyu ta istoriyu ukrayinskogo a takozh zarubizhnogo mistectva Naukovi praci prisvyacheni tvorchosti G I Narbuta T G Shevchenka M G Deregusa ukrayinskogo mistectva XVII XVIII stolit ukrayinskogo portretu togo zh periodu rol ukrayinskogo mistectva u svitovomu misteckomu procesi Naukovi rozvidki v riznih galuzyah ne tilki publikuvav a j donosiv studentam u vikladackij diyalnosti Platon Oleksandrovich vikladav istoriyu grafichnogo mistectva vstup do mistectvoznavstva istoriyu mistec tva Starodavno go Shodu zarubizhne mistectvo XIX stolittya mistectvo serednovichchya Zahid i Shid pravoslavnu ikonografiyu istoriyu svitovoyi kulturi radyanske mistectvo ta in Lekciyi viriznyalis shirotoyu j masshtabnistyu vin uchiv analizuvati okremi tvori velikih hudozhnikiv i smilivo yih zistavlyati rozumiti skladni procesi v rozvitku obrazotvorchogo mistectva riznih narodiv Nadzvichajne bagatstvo znan nestandartnist vikladu i vimoglivist vrazhali studentiv Ostanni p yatnadcyat rokiv svogo zhittya Platon Oleksandrovich una slidok vazhkoyi hvorobi ne pokidav svoyeyi kvartiri ale prodovzhuvav plidno pracyuvati i vikladati Zhiv u Kiyevi razom iz druzhinoyu Podruzhzhya malo dvoh ditej dochku Olenu Platonivnu Bilecku 1945 r n i sina Ivana Platonovicha Bileckogo 1953 r n u yakih zgodom z yavilisya svoyi diti j onuki yaki shanuyut pa myat svogo velikogo predka Tak u 1998 roci pislya togo yak P O Bileckogo ne stalo jogo onuka Mariya Grinenko dopomogla vidati pidgotovlenij didusem rukopis Apostol Ukrayini Zhittya i tvorchist Tarasa Shevchenka Pomer Platon Oleksandrovich Bileckij 6 travnya 1998 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi poruch iz batkom bratom i druzhinoyu dilyanka 6 Hudozhnij dorobokPochinayuchi z 1940 ih Platon Bileckij napisav majsterni zhivopisni j grafichni portreti ta avtoportreti v zhanrah pejzazhu j natyurmortu yaki eksponuvalisya na respublikanskih vistavkah Osoblivu uvagu privertali portreti jogo vrodlivoyi druzhini Gorislavi Mihajlivni 1951 i 1953 materi 1954 aktora Yu Shumskogo 1954 kompoziciya Ispanskij tanec Artisti L Gerasimchuk ta O Segal 1956 57 spivachki Larisi Rudenko 1958 pismennikiv M Gogolya 1952 I Franka 1956 akademika L Yasnopolskogo 1954 ta in V nih vidchuvayetsya zahoplennya lyudmi tvorchimi intelektualnimi Nadzvichajnoyu samorefleksiyeyu poznacheni vsi jogo avtoportreti pochinayuchi z Avtoportreta z cigarkoyu 1943 roku Pejzazham P Bileckogo pritamanni lirizm ta lakonichnist Sered nih Zimova vulicya Starosillya pid Kiyevom 1955 Bereg Kiyivskogo morya 1976 Posohli troyandi 1997 ta inshi Z kincya do 1950 ih mitec majzhe ne zajmayetsya stankovim zhivopisom zahopivshis doslidniceoyu mistectvoznavchoyu robotoyu Spogadi uchniv Sergij Pobozhij Upershe na policyah biblioteki profesora ya pobachiv knizhki avtorami yakih buli Yegor Ryedin Fedir Shmit ta inshi istoriki mistectva yaskravi predstavniki harkivskoyi shkoli mistectvoznavstva Na deyakih z knizhok buli inskripti z yakih dovidavsya sho to buli darunki jogo batkovi vidomomu literaturoznavcyu Oleksandru Bileckomu Ale odnogo razu Platon Oleksandrovich yakij sho j moviti skeptichno stavivsya do viboru svoyeyi personi yak ob yekta diplomu skazav meni Ot nihto ne pishe pro mistectvoznavciv a Vi j napishit I ya napisav a cherez desyat rokiv pislya zakinchennya KDHI zahistiv i disertaciyu na temu Stanovlennya j rozvitok mistectvoznavstva u Harkivskomu universiteti 1805 1917 rr Valentina Ruban Nevidomo chogo b dosyag u zhitti Platon Bileckij koli b zalishivsya hudozhnikom Jogo malyarski tvori zasvidchuyut zhivopisnij hist organichne chuttya kompoziciyi ta vminnya sposterigati harakter lyudini Personalna vistavka unaochnila jogo lirichnij talant pejzazhista i potyag do psihologichnogo portreta Ta vin stav jogo talanovitim znavcem i doslidnikom Yakbi lishivsya chistim zhivopiscem navryad chi zmig bi vidkriti tisyacham svoyih chitachiv manlivu tayinu davnogo mistectva Ukrayini rozkriti jogo nepovtornist i pokazati misce u svitovomu hudozhnomu procesi rozpovisti pro fenomen ukrayinskogo narodnogo malyarstva chi pro poetichnij svit yaponcya Gokusaya pro dramu Simona Ushakova chi navernuti do vdumlivogo vivchennya Movi obrazotvorchih mistectv Kostyantin Doroshenko U 1990 h prikutij do lizhka batko zasnovnik ukrayinskogo mistectvoznavstva Platon Bileckij kotrij u chasi polyuvannya na nacionalistichnih vidom pri Sherbickomu zalishavsya yedinim u Kiyivskomu derzhavnomu hudozhnomu instituti hto principovo vikladav ukrayinskoyu ta odnim iz nebagatoh predstavnikiv oficijnoyi inteligenciyi hto vidmovivsya pidpisuvati listi proti Vasilya Stusa musiv za bezcin rozprodati simejnu biblioteku z prizhittyevimi vidannyami Voltera ta krimski pejzazhi Maksimiliana Voloshina Vin prodovzhuvav chitati lekciyi pro ukrayinske mistectvo u yakomu zrobiv kilka vidkrittiv A takozh rozpovidav pro suchasne zahidnoyevropejske mistectvo zokrema pro Rene Magritta j Salvadora Dali yakih radyanske mistectvoznavstvo zasudzhuvalo odnoznachno Prote 1997 go apartamenti v budinku na zatishnij Mikilsko Botanichnij vulici v centri otrimav odin iz kriminalnih avtoritetiv Kiyeva Kremezni molodi lyudi u sportivnih kostyumah znesli shodami paralizovanogo Platona Bileckogo v krisli a slidom i marmurovu lyustru yaka ne vidpovidala smakam novogo vlasnika Simvol stalosti zbankrutuvav Za rik Platon Bileckij pomer divlyachis na girku posmishku Voltera chij byust prikrashav stil bilya jogo lizhka Uzhe ne z blagorodnogo dereva stil a plastmasovij Premiya imeni Platona BileckogoKONSHU zasnuvala shorichnu premiyu imeni Platona Bileckogo Premiya cya dlya mistectvoznavciv vvazhayetsya nadzvichajno pochesnoyu nagorodoyu za profesionalni zaslugi tomu sho nazvana slavetnim im yam vidatnogo vchenogo Vin buv neperevershenim pedagogom u yakogo navchalis v Kiyivskomu derzhavnomu hudozhnomu instituti usi mistectvoznavci pokolin 1960 1990 h rr zokrema i Z Chegusova Platon Bileckij yakij vidomij svoyimi fundamentalnimi naukovimi pracyami zakarbuvavsya v pam yati jogo uchniv i koleg yaskravoyu osobististyu z potuzhnim intelektom kosmichnogo masshtabu i glibinnimi znannyami vsesvitnoyi istoriyi mistectva nezabutnya persona v nacionalnij kulturi Ukrayini Monografiyi ta uchast u kolektivnih monografiyah Platona BileckogoP Bileckij Shevchenko v Kiyevi K Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1962 Zadumi Shevchenka hudozhnika v kn Taras Shevchenko hudozhnik zbirka 1 Kiyiv 1963 Shevchenko i Rembrandt v knizi Zbirnik prac somoyi naukovoyi shevchenkivskoyi konferenciyi Kiyiv 1959 Misce Shevchenka hudozhnika v istoriyi mistectva v knizi Zbirnik prac yuvilejnoyi trinadcyatoyi naukovoyi shevchenkivskoyi konferenciyi Kiyiv 1965 P Bileckij Skarbi netlinni K Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1962 Shevchenkivskij slovnik T 1 K 1978 S 70 Istoriya ukrayinskogo mistectva vidannya v avtorskomu kolektivi K NAN Ukrayini 1966 1970 rr G I Narbut 1886 1920 Naris pro zhittya i tvorchist I K 1959 Georgij Narbut K 1985 Georgij Ivanovich Narbut L 1985 Ukrayinskij portretnij zhivopis XVII XVIII stolit st Problemi stanovlennya i rozvitku K 1969 Ukrayinske mis tectvo 2 oyi polovini XVII XVIII st K 1981 Apostol Ukrayini Zhittya i tvorchist Tarasa Shevchenka K 1998 Vibrani publikaciyi P Bileckij Ukrayinski narodni kartini Kozaki Mamayi Rodovid 16 1997 st 28 35 Aktualni zavdannya mistectvoznavchoyi nauki Ukrayini Mistecki obriyi 98 K 1999 Vip 1 S 38 43 PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bileckij Platon Oleksandrovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini V Yefremova Do storichnogo yuvileyu Platona Bileckogo z vdyachnistyu 1922 1998 SAJT HUDOZhNOYi GALEREYi MITEC 09 11 2022 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 48 49 Bileckij A O Pro movu ta movoznavstvo K 1996 S 5 18 Bileckij P O Vitoki Pro Oleksandra Bileckogo Spogadi statti K Radyanskij pismennik 1984 S 270 M Rusyayeva Platon Bileckij ce zvuchit gordo Ukrayinska akademiya mistectva K 2010 Specvipusk Do 50 richchya fakultetu teoriyi ta istoriyi mistectva S 263 271 Peresuvna hudozhnya vistavka robit ukrayinskih radyanskih hudozhnikiv Lviv 1955 Pobozhij S I FTIM kuznya mistectvoznavchih kadriv Ukrayinska akademiya mistectva doslidnicki ta naukovo metodichni praci Specvipusk Ministerstvo kulturi i turizmu Ukrayini NAOMA K 2010 S 423 427 Ruban V Platon Bileckij hudozhnik vchenij pedagog Ukrayinska akademiya mistectva Doslidnicki ta naukovo metodichni praci K 1998 Vip 5 S 189 Doroshenko Kostyantin 2018 PDF Ukrayinskoyu Kiyiv PinchukArtCentre s 163 ISBN ISBN 978 966 97696 4 0 Arhiv originalu PDF za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tamara Pridatko Novij laureat misteckoyi premiyi imeni Platona Bileckogo 2017 1 20 grudnya 2021 u Wayback Machine DzherelaI I Chulipa Bileckij Platon Oleksandrovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini enciklopediya elektronna versiya red I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 URL https esu com ua article 40015 data pereglyadu 13 11 2022 Bileckij Platon Oleksandrovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Bileckij Platon Oleksandrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini Kara Vasilyeva T Fomenko V Vchenij i hudozhnik Platon Bileckij Do 75 richchya vid dnya narodzhennya Narodna tvorchist ta etnografiya 1977 4 Mitci Ukrayini K 1992 Pobozhij S I Istorik mistectva Platon Bileckij Ukrayinske mistectvoznavstvo 1993 vip 1 Pobozhij S I Z istoriyi ukrayinskogo mistectvoznavstva Sumi VTD Universitetska kniga 2005 184 s Platon Oleksandrovich Bileckij Nekrolog Narodna tvorchist ta etnografiya 1998 4 Bileckij Platon Oleksandrovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 62 ISBN 5 88500 071 9 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 48 49 Rusyayeva M Platon Bileckij ce zvuchit gordo Ukrayinska akademiya mistectva K 2010 Specvipusk Do 50 richchya fakultetu teoriyi ta istoriyi mistectva S 263 271 K Doroshenko Parkomuna Misce Spilnota Yavishe Kiyiv PinchukArtCentre 2018 s 82 ISBN 978 966 97696 4 0 2 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaMizhnarodna naukova konferenciya pam yati akademika Platona Bileckogo Platonivski chitannya Nacionalna akademiya mistectv Ukrayini 2022