Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Митрополит Платон (в миру Петро Георгійович Левшин; 29 червня 1737, село Чашниково, Московська губернія — 11 листопада 1812) — придворний проповідник, законоучитель спадкоємця імператорського престолу, член Святійшого синоду, митрополит Московський і Коломенський.
| Митрополит Платон | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 20 січня 1775 — 13 червня 1811 | ||
| Попередник: | Амвросій Зертис-Каменський | |
| Наступник: | Августин (Виноградський) | |
| до 29 червня 1787 року - архієпископ | ||
| ||
| 10 жовтня 1770 — 25 січня 1775 | ||
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 29 червня (10 липня) 1737 Московська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 11 (23) листопада 1812 (75 років) | |
| Похований: | Троїце-Сергієва Лавра | |
| Нагороди: | ||
 | ||
| | ||
Шукав можливість примирити Російську Церкву зі старообрядцями введенням єдиновір'я — дозволу богослужінь за старими (доніконовскими) книгами, «склав для одновірців правила, затверджені Синодом у 1801 році».
Автор праці «Коротка церковна російська історія» (М., 1805, у 2-х частинах), що став першим за часом систематичним курсом російської церковної історії, в якому вперше було відображено критичний підхід до джерел та історичних передань.
Ранні роки
З 1761 року — ректор Троїцької лаврської семінарії, викладав у ній богослов'я. На цій посаді він усунув «мертву схоластику», яка «душила» навчальний процес у духовних школах, замінив навчальний посібник Альвара новою граматикою латинської мови, виданої в Петербурзі в 1746 році і виправленої Лебедєвим у 1762 році.
C 16 липня 1766 року — священно-архімандрит (настоятель) Троїце-Сергієвої Лаври; з січня 1768 року — член Святійшого Синоду.
10 жовтня 1770 року хіротонісаний митрополитом Київським і Галицьким Гавриїлом в єпископа Тверського і Кашинського з возведенням у сан архієпископа. Був залишенний на посаді архімандритом Троїце-Сергієвої Лаври і законовчителем спадкоємця російського престолу, у зв'язку з чим продовжував жити в Петербурзі, де в 1773 році йому доручили ще викладати закон Божий і нареченій спадкоємця, принцесі гессен-дармштадтській Вильгемині (Наталії Олексіївні).
На московській кафедрі
C 21 січня 1775 року — архієпископ Московський і Калузький. З 15 листопада того ж року — директор Слов'яно-латинської академії, яка при ньому стала Слов'яно-греко-латинська.
У 1783 році зайнявся будівництвом, «на власний кошт», Спасо-Вифанського монастиря поблизу Троїце-Сергієвої лаври.
Архієпископ Платон цікавився працями французьких енциклопедистів і терпимо ставився навіть до духовних шукань масонів. Розповідали, ніби на запит Катерини II про те, чи не гидко масонство духу християнства, він відповідав, що «молить Бога, щоб у всьому світі були християни такі, як Новиков». В «Братах Карамазових» наведено також відомий анекдот про зустріч Платона з Дідро, який звучить (в інтерпретації Олександри Смирнової) наступним чином:
 | Митрополит Платон был ещё в Петербурге. Дидерот изъявил желание его видеть, вошёл в комнату и сказал по латыни: «Нет Бога», с торжественным видом, полагая, что Платон не знает по-латыни, но очень удивился, когда тот ему сказал: «Рече безумец в сердце своём», показал ему дверь и ушёл. |  |
29 червня 1787 року возведений у сан митрополита (з 16 жовтня 1799 носив титул «Московський і Коломенський»).
2 лютого 1792 року, відчуваючи вороже до себе ставлення з боку синодального керівництва, подав прохання про звільнення від єпархіального управління; в проханні було відмовлено.
По вступі на престол імператора Павла Петровича 6 листопада 1796 року протестував проти введення ним практики нагородження духовенства державними орденами, ставши одним із двох перших ієрархів, нагороджених орденом Андрія Первозванного; здійснив його коронацію; на прохання деяких дворян, направив імператору пастирське послання, в якому засуджував його за суворе поводження з дворянами, і отримав у відповідь указ зовсім не виїжджати з Москви.
Був першим ієрархом Російської православної церкви, який набрав прямі відносини з Англіканською церквою. Як повідомляв один з його біографів, «англійські допитливі богослови через повноважного міністра при дворі Великої Британії С. М. Воронцова поставилися з питаннями до митрополита Московського про поділ і різниці Східної Церкви від Західної, про Святе Хрещення і поклоніння святим іконам... Митрополит, повідомивши англійською богословам свої зауваження про ці важливі і цікавому предмети, послав їм і свій твір про Християнському Богослів'ї у латинському перекладі з тим наміром, як він висловився у своєму посланні, „щоб із нього могли краще зрозуміти силу того вчення, якому слідує Греко-Російська Церква, і переконалися б у тому, що люди, що через край мудрагелями були, завжди зазіхають змішувати стародавнє з новим і невідоме з відомим“. Зауваження і книга митрополита Платона були прийняті в Англії з розумінням й інтересом. Вона переведена на англійську мову, його богословські погляди викладалися на лекціях в університетах Оксфорда та Глазго».
У 1800 році зіграв ключову роль в установі єдиновір'я: в 1801 році в Москві була відкрита перша єдиновірна церква на Введенському кладовищі.
15 вересня 1801 року здійснив коронацію Олександра I і його дружини Єлизавети Олексіївни.
13 червня 1811 року через важку хворобу звільнений від єпархіальних справ до одужання. Під час Французько-російської війни в 1812 році, будучи тяжкохворим, був відвезений з Москви, куди прибув, щоб бути зі своєю паствою.
Помер 11 листопада 1812 року у Віфанії. Відспівування над ним здійснив у Лаврі 16 листопада його вікарій єпископ Августин (Виноградський); був похований у печері нижньої церкви Лазарєва воскресіння Вифанского монастиря. Над могилою був поставлений з дикого каменю пам'ятник, на якому була написана складений самим Платоном епітафія: «Тут похований тілом Преосвященний Платон, Митрополит Московський, Архімандрит Троицкия Лаври і цієї Вифанскої обителі і при ній Семінарії засновник».
Коли храм був знищений в 1950-ті роки, останки пріснопам'ятного митрополита вдалося перепоховати в Свято-Духівському церкви Троїце-Сергієвої лаври. У вересні 1997 року з благословення патріарха Московського і всієї Русі Алексія II комісія під керівництвом археолога С. А. Бєляєва розкрила поховання митрополита Платона. Під підлогою Духівської церкви був виявлений склеп, а в склепі — труна з написом, що підтверджує належність останків. Єпископ Верейский Євген (Решетніков) переоблачил останки митрополита Платона, а 7 жовтня того ж року, після соборної панахиди, яку відслужив патріарх Алексій, прах ієрарха був похований у заново влаштованому склепі, всередині Духівської церкви, біля північної стіни.
Твори
- «Краткая российская церковная история» митрополита Платона стала первым научно-критическим исследованием по истории русской церкви.
- Акафист кн. Даниилу. — М., 1795.
- Акафист преп. Сергию Радонежскому чудотворцу. — М., 1795.
- Инструкция благочинным священникам. — М., 1775.
- Катехизис, или первоначальное наставление в христианском законе, толкованное всенародно, 1757 и 1758 гг., Ч. 2. — М., 1781.
- Краткий катехизис ради обучения малолетних детей христианскому закону. — М., 1775 и Вена, 1773, Вып. 8.
- Сокращенный катехизис для обучения отроков с присовокуплением молитв и христианского нравоучения.
- Сокращенный катехизис для священнослужителей с прилож. мест из слова Божия, правил св. апостол. и св. отец и духовного регламента и присяг. — М., 1775.
- Православное учение, или сокращенное христианское Богословие, с прибавлением молитв и рассуждения о Мелхиседеке. — СПб, 1765.
- Увещание раскольникам с чиноположением, как принимать обрающихся из них к Православной вере. — СПб, 1766.
- Христианское нравоучение к первой русской азбуке.
- Наставление для окрещённого им из турок Магмета в св. крещении Моисея Петровича Платонова.
- Житие св. Сергия Радонежского.
- Краткое истор. опис. Свято-Троиц.-Серг. Лавры, 1790 г.
- Записки о путешествии в Киев, 1804, изд. Снегиревым в Приб. к жизни митр. Платона. — М., 1856.
- Путевые заметки о путешествии в Ростов, Ярославль, Кострому, Владимир, 1792 (там же).
- Записки о своей жизни митр. Платона (с 1808 до 1812 г. ведены наместн. Лавры Самуилом Запольским).
- Ответы на 16 вопросов Вольтера.
- Собрание сочинений митрополита Платона были опубликованы в Москве в 1779—1807 годах в двадцати томах, большая часть записана во время проповедей, которых существуют около 500.
Примітки
- Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 201–204. —
- Выставка «Митрополит Платон (Левшин). 1737—1812» (к 200-летию его памяти) [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.]. сайт Московской духовной академии.
- Пушкарев С. Г. Историография Русской православной церкви.
- Бердяев Н. Русская идея: основные проблемы русской мысли XIX века и начала XX века. — YMCA-Press, 1971. — С. 17.
- Н. С. Столетие со дня смерти московского митрополита Платона // Правительственный вестник. — 11.11.1912. — № 248. — С. 3.
- Начало диалога Русской Православной Церкви с англиканами и старокатоликами.
- Снегирев И. М. Жизнь Московского Митрополита Платона. — Ч. 2. — М., 1856. — С. 66.
Посилання
- З «Бібліологічні словника» священика Олександра Меня
- {{{Заголовок}}}. — ..
- Платон, митр. (Левшин П. Р.). Нотатки митрополита Платона на прокладных аркушах месяцеслова 1775 року / Повідомл. А. П. Соболєв // Російський архів, 1877. — Кн. 3. — Вип. 11. — С. 329.
- Платон, митр. (Левшин П. Р.). Шляхові записки преосвященного митрополита Московського Платона і Калузького, в Ярославль, Кострому і Володимир // Російський вісник, 1841. — Т. 3. — С. 502-522.
- Листи митрополита Платона до найвищим особам. — М.: Університетська тип., 1895. — 20 с.
- Глазева А. С. Московский митрополит Платон (Левшин) (1737-1812) и его церковно-государственная деятельность: дис. канд. ист. наук: 07.00.02. — Воронеж, 2014
- Чувикин В. Митрополит Платон (Левшин) как основатель и благоустроитель Перервинской духовной семинарии // Труды Перервинской православной духовной семинарии [Текст] : научно-богословский журнал. № 3 / ред. прот. Владимир Чувикин. — М.: Перервинская православная духовная семинария, 2011. - 120 с. — C. 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropolit Platon v miru Petro Georgijovich Levshin 29 chervnya 1737 selo Chashnikovo Moskovska guberniya 11 listopada 1812 pridvornij propovidnik zakonouchitel spadkoyemcya imperatorskogo prestolu chlen Svyatijshogo sinodu mitropolit Moskovskij i Kolomenskij Mitropolit PlatonMitropolit Moskovskij i Kolomenskij20 sichnya 1775 13 chervnya 1811Poperednik Amvrosij Zertis KamenskijNastupnik Avgustin Vinogradskij do 29 chervnya 1787 roku arhiyepiskopArhiepiskop10 zhovtnya 1770 25 sichnya 1775 Diyalnist svyashennikNarodzhennya 29 chervnya 10 lipnya 1737 1737 07 10 Moskovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 11 23 listopada 1812 1812 11 23 75 rokiv Pohovanij Troyice Sergiyeva LavraNagorodi Platon u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levshin Shukav mozhlivist primiriti Rosijsku Cerkvu zi staroobryadcyami vvedennyam yedinovir ya dozvolu bogosluzhin za starimi donikonovskimi knigami sklav dlya odnovirciv pravila zatverdzheni Sinodom u 1801 roci Avtor praci Korotka cerkovna rosijska istoriya M 1805 u 2 h chastinah sho stav pershim za chasom sistematichnim kursom rosijskoyi cerkovnoyi istoriyi v yakomu vpershe bulo vidobrazheno kritichnij pidhid do dzherel ta istorichnih peredan Ranni rokiZ 1761 roku rektor Troyickoyi lavrskoyi seminariyi vikladav u nij bogoslov ya Na cij posadi vin usunuv mertvu sholastiku yaka dushila navchalnij proces u duhovnih shkolah zaminiv navchalnij posibnik Alvara novoyu gramatikoyu latinskoyi movi vidanoyi v Peterburzi v 1746 roci i vipravlenoyi Lebedyevim u 1762 roci C 16 lipnya 1766 roku svyashenno arhimandrit nastoyatel Troyice Sergiyevoyi Lavri z sichnya 1768 roku chlen Svyatijshogo Sinodu 10 zhovtnya 1770 roku hirotonisanij mitropolitom Kiyivskim i Galickim Gavriyilom v yepiskopa Tverskogo i Kashinskogo z vozvedennyam u san arhiyepiskopa Buv zalishennij na posadi arhimandritom Troyice Sergiyevoyi Lavri i zakonovchitelem spadkoyemcya rosijskogo prestolu u zv yazku z chim prodovzhuvav zhiti v Peterburzi de v 1773 roci jomu doruchili she vikladati zakon Bozhij i narechenij spadkoyemcya princesi gessen darmshtadtskij Vilgemini Nataliyi Oleksiyivni Na moskovskij kafedriMitropolit Platon na Pam yatniku 1000 richchya Rosiyi v Velikomu Novgorodi C 21 sichnya 1775 roku arhiyepiskop Moskovskij i Kaluzkij Z 15 listopada togo zh roku direktor Slov yano latinskoyi akademiyi yaka pri nomu stala Slov yano greko latinska U 1783 roci zajnyavsya budivnictvom na vlasnij kosht Spaso Vifanskogo monastirya poblizu Troyice Sergiyevoyi lavri Arhiyepiskop Platon cikavivsya pracyami francuzkih enciklopedistiv i terpimo stavivsya navit do duhovnih shukan masoniv Rozpovidali nibi na zapit Katerini II pro te chi ne gidko masonstvo duhu hristiyanstva vin vidpovidav sho molit Boga shob u vsomu sviti buli hristiyani taki yak Novikov V Bratah Karamazovih navedeno takozh vidomij anekdot pro zustrich Platona z Didro yakij zvuchit v interpretaciyi Oleksandri Smirnovoyi nastupnim chinom Mitropolit Platon byl eshyo v Peterburge Diderot izyavil zhelanie ego videt voshyol v komnatu i skazal po latyni Net Boga s torzhestvennym vidom polagaya chto Platon ne znaet po latyni no ochen udivilsya kogda tot emu skazal Reche bezumec v serdce svoyom pokazal emu dver i ushyol 29 chervnya 1787 roku vozvedenij u san mitropolita z 16 zhovtnya 1799 nosiv titul Moskovskij i Kolomenskij 2 lyutogo 1792 roku vidchuvayuchi vorozhe do sebe stavlennya z boku sinodalnogo kerivnictva podav prohannya pro zvilnennya vid yeparhialnogo upravlinnya v prohanni bulo vidmovleno Po vstupi na prestol imperatora Pavla Petrovicha 6 listopada 1796 roku protestuvav proti vvedennya nim praktiki nagorodzhennya duhovenstva derzhavnimi ordenami stavshi odnim iz dvoh pershih iyerarhiv nagorodzhenih ordenom Andriya Pervozvannogo zdijsniv jogo koronaciyu na prohannya deyakih dvoryan napraviv imperatoru pastirske poslannya v yakomu zasudzhuvav jogo za suvore povodzhennya z dvoryanami i otrimav u vidpovid ukaz zovsim ne viyizhdzhati z Moskvi Buv pershim iyerarhom Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi yakij nabrav pryami vidnosini z Anglikanskoyu cerkvoyu Yak povidomlyav odin z jogo biografiv anglijski dopitlivi bogoslovi cherez povnovazhnogo ministra pri dvori Velikoyi Britaniyi S M Voroncova postavilisya z pitannyami do mitropolita Moskovskogo pro podil i riznici Shidnoyi Cerkvi vid Zahidnoyi pro Svyate Hreshennya i pokloninnya svyatim ikonam Mitropolit povidomivshi anglijskoyu bogoslovam svoyi zauvazhennya pro ci vazhlivi i cikavomu predmeti poslav yim i svij tvir pro Hristiyanskomu Bogosliv yi u latinskomu perekladi z tim namirom yak vin vislovivsya u svoyemu poslanni shob iz nogo mogli krashe zrozumiti silu togo vchennya yakomu sliduye Greko Rosijska Cerkva i perekonalisya b u tomu sho lyudi sho cherez kraj mudragelyami buli zavzhdi zazihayut zmishuvati starodavnye z novim i nevidome z vidomim Zauvazhennya i kniga mitropolita Platona buli prijnyati v Angliyi z rozuminnyam j interesom Vona perevedena na anglijsku movu jogo bogoslovski poglyadi vikladalisya na lekciyah v universitetah Oksforda ta Glazgo U 1800 roci zigrav klyuchovu rol v ustanovi yedinovir ya v 1801 roci v Moskvi bula vidkrita persha yedinovirna cerkva na Vvedenskomu kladovishi 15 veresnya 1801 roku zdijsniv koronaciyu Oleksandra I i jogo druzhini Yelizaveti Oleksiyivni 13 chervnya 1811 roku cherez vazhku hvorobu zvilnenij vid yeparhialnih sprav do oduzhannya Pid chas Francuzko rosijskoyi vijni v 1812 roci buduchi tyazhkohvorim buv vidvezenij z Moskvi kudi pribuv shob buti zi svoyeyu pastvoyu Pomer 11 listopada 1812 roku u Vifaniyi Vidspivuvannya nad nim zdijsniv u Lavri 16 listopada jogo vikarij yepiskop Avgustin Vinogradskij buv pohovanij u pecheri nizhnoyi cerkvi Lazaryeva voskresinnya Vifanskogo monastirya Nad mogiloyu buv postavlenij z dikogo kamenyu pam yatnik na yakomu bula napisana skladenij samim Platonom epitafiya Tut pohovanij tilom Preosvyashennij Platon Mitropolit Moskovskij Arhimandrit Troickiya Lavri i ciyeyi Vifanskoyi obiteli i pri nij Seminariyi zasnovnik Koli hram buv znishenij v 1950 ti roki ostanki prisnopam yatnogo mitropolita vdalosya perepohovati v Svyato Duhivskomu cerkvi Troyice Sergiyevoyi lavri U veresni 1997 roku z blagoslovennya patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya II komisiya pid kerivnictvom arheologa S A Byelyayeva rozkrila pohovannya mitropolita Platona Pid pidlogoyu Duhivskoyi cerkvi buv viyavlenij sklep a v sklepi truna z napisom sho pidtverdzhuye nalezhnist ostankiv Yepiskop Verejskij Yevgen Reshetnikov pereoblachil ostanki mitropolita Platona a 7 zhovtnya togo zh roku pislya sobornoyi panahidi yaku vidsluzhiv patriarh Aleksij prah iyerarha buv pohovanij u zanovo vlashtovanomu sklepi vseredini Duhivskoyi cerkvi bilya pivnichnoyi stini TvoriPosmertna litografiyaAvtograf vladiki Platona 1779 r Kratkaya rossijskaya cerkovnaya istoriya mitropolita Platona stala pervym nauchno kriticheskim issledovaniem po istorii russkoj cerkvi Akafist kn Daniilu M 1795 Akafist prep Sergiyu Radonezhskomu chudotvorcu M 1795 Instrukciya blagochinnym svyashennikam M 1775 Katehizis ili pervonachalnoe nastavlenie v hristianskom zakone tolkovannoe vsenarodno 1757 i 1758 gg Ch 2 M 1781 Kratkij katehizis radi obucheniya maloletnih detej hristianskomu zakonu M 1775 i Vena 1773 Vyp 8 Sokrashennyj katehizis dlya obucheniya otrokov s prisovokupleniem molitv i hristianskogo nravoucheniya Sokrashennyj katehizis dlya svyashennosluzhitelej s prilozh mest iz slova Bozhiya pravil sv apostol i sv otec i duhovnogo reglamenta i prisyag M 1775 Pravoslavnoe uchenie ili sokrashennoe hristianskoe Bogoslovie s pribavleniem molitv i rassuzhdeniya o Melhisedeke SPb 1765 Uveshanie raskolnikam s chinopolozheniem kak prinimat obrayushihsya iz nih k Pravoslavnoj vere SPb 1766 Hristianskoe nravouchenie k pervoj russkoj azbuke Nastavlenie dlya okreshyonnogo im iz turok Magmeta v sv kreshenii Moiseya Petrovicha Platonova Zhitie sv Sergiya Radonezhskogo Kratkoe istor opis Svyato Troic Serg Lavry 1790 g Zapiski o puteshestvii v Kiev 1804 izd Snegirevym v Prib k zhizni mitr Platona M 1856 Putevye zametki o puteshestvii v Rostov Yaroslavl Kostromu Vladimir 1792 tam zhe Zapiski o svoej zhizni mitr Platona s 1808 do 1812 g vedeny namestn Lavry Samuilom Zapolskim Otvety na 16 voprosov Voltera Sobranie sochinenij mitropolita Platona byli opublikovany v Moskve v 1779 1807 godah v dvadcati tomah bolshaya chast zapisana vo vremya propovedej kotoryh sushestvuyut okolo 500 PrimitkiSlovar russkih pisatelej XVIII veka Vypusk 2 K P pod red A M Panchenko SPb Nauka 1999 S 201 204 ISBN 5 02 028095 X d Track Q110027664d Track Q656d Track Q109277660d Track Q248326d Track Q4344457 Vystavka Mitropolit Platon Levshin 1737 1812 k 200 letiyu ego pamyati 12 lipnya 2018 u Wayback Machine sajt Moskovskoj duhovnoj akademii Pushkarev S G Istoriografiya Russkoj pravoslavnoj cerkvi Berdyaev N Russkaya ideya osnovnye problemy russkoj mysli XIX veka i nachala XX veka YMCA Press 1971 S 17 N S Stoletie so dnya smerti moskovskogo mitropolita Platona Pravitelstvennyj vestnik 11 11 1912 248 S 3 Nachalo dialoga Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi s anglikanami i starokatolikami Snegirev I M Zhizn Moskovskogo Mitropolita Platona Ch 2 M 1856 S 66 PosilannyaZ Bibliologichni slovnika svyashenika Oleksandra Menya Zagolovok ISBN 5 8360 0292 4 Platon mitr Levshin P R Notatki mitropolita Platona na prokladnyh arkushah mesyaceslova 1775 roku Povidoml A P Sobolyev Rosijskij arhiv 1877 Kn 3 Vip 11 S 329 Platon mitr Levshin P R Shlyahovi zapiski preosvyashennogo mitropolita Moskovskogo Platona i Kaluzkogo v Yaroslavl Kostromu i Volodimir Rosijskij visnik 1841 T 3 S 502 522 Listi mitropolita Platona do najvishim osobam M Universitetska tip 1895 20 s Glazeva A S Moskovskij mitropolit Platon Levshin 1737 1812 i ego cerkovno gosudarstvennaya deyatelnost dis kand ist nauk 07 00 02 Voronezh 2014 Chuvikin V Mitropolit Platon Levshin kak osnovatel i blagoustroitel Perervinskoj duhovnoj seminarii Trudy Perervinskoj pravoslavnoj duhovnoj seminarii Tekst nauchno bogoslovskij zhurnal 3 red prot Vladimir Chuvikin M Perervinskaya pravoslavnaya duhovnaya seminariya 2011 120 s C 4