Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Рудольфович Тарнавецький (30 жовтня 1880, с. Рогиня — 9 серпня 1961, м. Львів) — львівський архітектор.
| Петро Тарнавецький | |
|---|---|
 | |
| Народження | 30 жовтня 1880 |
| Смерть | 9 серпня 1961 (80 років) |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна |  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  СРСР |
| Навчання | ЧНУ імені Юрія Федьковича і Віденський університет |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Варшава, Львів |
| Архітектурний стиль | модерн, функціоналізм |
| Найважливіші споруди | павільйони на Східних торгах |
| Реставрація пам'яток | собору святого Юра, Скарбківського театру, Домініканський костел |
Життєпис
Народився в селі Рогиня (нині Коломийський район, Івано-Франківська область), в родині Рудольфа Топор-Тарнавецького та Марії Сас-Білинської.
Навчався в гімназії у Чернівцях, пізніше в інженерно-будівельній школі на відділі будівництва та архітектури. Певний час працював у бюро архітектора Францішека Косинського. Вивчав право та математику у Чернівецькому університеті. Згодом перейшов на навчання до Віденської політехніки. Після завершення навчання протягом 1903–1905 років працював у Варшаві в архітектурному бюро Броніслава Чосновського. Тут брав участь у проєктуванні Торговельного банку й готелю «Savoy». 1905 року оселився у Львові. Працював у фірмі Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського, а у 1908–1909 роках співпрацював із фірмою Едмунда Жиховича. 15 квітня 1909 року отримав право на самостійну проєктну діяльність та створив власну проєктну фірму. Споруди довоєнного періоду стилістично належать до сецесії, або до історичних стилів, інтерпретованих у дусі модерну.
Під час першої світової війни мобілізований до австрійського війська. Перебував в Угорщині, займався будівництвом фортифікацій в Італії. По закінченню війни далі провадив роботу фірми. У проєктуванні перейшов до стилістики ар деко, а пізніше — до функціоналізму.
У 1931 році одружився з молодшою від себе на 19 років Геленою Марією Сидор, дочкою власника меблевої фабрики. Після закінчення учительської семінарі Гелена працювала шкільною вчителькою та керувала хором при школі святого Мартина. В подружжя народилися дві доньки — Марія Тереза й Гелена Зофія Владислава. Родина тоді замешкала в будинку на вулиці Кадетській, 15, а в 1939 році переїхала до будинку при вулиці Пелчинській, 41.
1940 року став членом львівського відділу Спілки архітекторів УРСР. Працював в Інституті проєктування електрифікації сільського господарства.
1955 року вийшов на пенсію.
Помер 9 серпня 1961 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі у родинній гробниці на полі № 1а.
Основні роботи
У Львові
- Проєкти будинків № 3, 5 по вулиці Архітекторській виконані 1905 року у співавторстві із Зигмунтом Федорським, під час роботи у фірмі Сосновського і Захаревича, а реалізовані 1906 року.
- Будинок на вулиці Вакарчука, 12 (1907). Проєкт виконано в бюро Казимира Жечицького.
- Проєкт реконструкції будинку на вулиці Коперника, 19, розроблений 1908 року для фірми Едмунда Жиховича.
- Винзавод Лейби Крампнера на Знесінні (1909).
- Житловий будинок Юзефа Лінтнера на вулиці П'ястів, 6 (нинішня вулиця Союзу Українок; співавтор Зигмунт Добжанський, 1909—1910).
- Житловий будинок Зендера Ґрюсса на вулиці П'ястів, 8 (нинішня вулиця Союзу Українок; співавтор Зигмунт Добжанський, 1909—1910).
- Комплекс прибуткових будинків Міхала Деметера при вулиці Тарнавського, 2, 4, 6, 8 (1910—1911).
- Власний будинок Петра Тарнавецького при вулиці Тарнавського, 26, збудований за його ж проєктом у 1911—1912 роках. У ньому, впродовж 1912—1932 років, також знаходилася й проєктна фірма архітектора.
- Проєкт кам'яниці на вулиці Тарнавського, 38, виконаний у 1930 році. Фасад будинку оздоблений вставками в техніці сграффіто та барельєфами з зображеннями давньогрецьких богинь Флори, Помони та Діани.
- Вілли на вулиці Коновальця, 95, 95а (1910—1914).
- Житловий будинок при вулиці Тарнавського, 33, 35 (1922).
- Житловий будинок при вулиці Тарнавського, 43 (1925).
- Будинки на вулицях Остряниці, 4 та Грюнвальдській, 7.
- Реконструкція будинку з надбудовою третього поверху із мансардою на площі Маланюка, 8. Фасади оздоблено у стилі ар деко (1928—1930).
- Реставраційні роботи собору святого Юра (1929).
- Будинки на вулиці Кадетській (Героїв Майдану), 7, 9, 11, 13, 15 (1928—1931).
- Павільйон фірми «J. Słoński» на Східних торгах у стилі поміркованого функціоналізму (1935)..
- Найбільша споруда Східних торгів — павільйон важкої промисловості (нині — кінотеатр «Львів») (1936—1937, спільно з фірмою Міхала Уляма).
- Будинки на вулиці Вітовського, 9 (1936) і 41 (1939).
- Проєкт добудови одноповерхового магазину в подвір'ї будинку при вулиці Левицького, 4 для власника будинку Віктора Слонєвського, виконаний 21 квітня 1938 року, а реалізований 22 вересня 1938 року.
- Будинок на вулиці Болгарській, 1 (1939).
- Участь у реконструкції Скарбківського театру у Львові (1940—1941).
- Невстановлені роботи з реставрації колишнього домініканського костелу (1948).
- Будинки на вулицях Грецькій, 5 та , 1.
В інших населених пунктах
Примітки
- Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 119. —
- Babyneć N. Jubileusz Marii Tarnawieckiej. Ludzie jak nuty… // Kurier Galicyjski. — 2017. — № 5 (273) (17 marca — 10 kwietnia). — S. 14-15. (пол.)
- Ю. О. Бірюльов. Казимир Жечицький // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — .
- Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 405.
- Ю. О. Бірюльов. Добжанський Зиґмунт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .
- Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 406.
- Галицьке передмістя, 2012.
- Тетяна Казанцева, Сергій Леонов. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Тарнавського, 26 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 21 листопада 2024.
- Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012.
- Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — .
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Левицького, 004 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 21 листопада 2024.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — .
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — С. 123—124. — .
- Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 352 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — .
- Biriulow J., Tarnawiecka M., Dubicki T. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów: Centrum Europy, 2002. — 104 s. — . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Rudolfovich Tarnaveckij 30 zhovtnya 1880 s Roginya 9 serpnya 1961 m Lviv lvivskij arhitektor Petro TarnaveckijPetro Tarnaveckij 1910 rik Narodzhennya30 zhovtnya 1880 1880 10 30 Roginya Gorodenkivskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert9 serpnya 1961 1961 08 09 80 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Krayina Avstro Ugorshina ZUNR Polsha SRSRNavchannyaChNU imeni Yuriya Fedkovicha i Videnskij universitetDiyalnistarhitektorPracya v mistahVarshava LvivArhitekturnij stilmodern funkcionalizmNajvazhlivishi sporudipaviljoni na Shidnih torgahRestavraciya pam yatoksoboru svyatogo Yura Skarbkivskogo teatru Dominikanskij kostel Zmist 1 Zhittyepis 2 Osnovni roboti 2 1 U Lvovi 2 2 V inshih naselenih punktah 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepisred Narodivsya v seli Roginya nini Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast v rodini Rudolfa Topor Tarnaveckogo ta Mariyi Sas Bilinskoyi Navchavsya v gimnaziyi u Chernivcyah piznishe v inzhenerno budivelnij shkoli na viddili budivnictva ta arhitekturi Pevnij chas pracyuvav u byuro arhitektora Francisheka Kosinskogo Vivchav pravo ta matematiku u Cherniveckomu universiteti Zgodom perejshov na navchannya do Videnskoyi politehniki Pislya zavershennya navchannya protyagom 1903 1905 rokiv pracyuvav u Varshavi v arhitekturnomu byuro Bronislava Chosnovskogo Tut brav uchast u proyektuvanni Torgovelnogo banku j gotelyu Savoy 1905 roku oselivsya u Lvovi Pracyuvav u firmi Alfreda Zaharevicha ta Yuzefa Sosnovskogo a u 1908 1909 rokah spivpracyuvav iz firmoyu Edmunda Zhihovicha 15 kvitnya 1909 roku otrimav pravo na samostijnu proyektnu diyalnist ta stvoriv vlasnu proyektnu firmu Sporudi dovoyennogo periodu stilistichno nalezhat do secesiyi abo do istorichnih stiliv interpretovanih u dusi modernu Pid chas pershoyi svitovoyi vijni mobilizovanij do avstrijskogo vijska Perebuvav v Ugorshini zajmavsya budivnictvom fortifikacij v Italiyi Po zakinchennyu vijni dali provadiv robotu firmi U proyektuvanni perejshov do stilistiki ar deko a piznishe do funkcionalizmu U 1931 roci odruzhivsya z molodshoyu vid sebe na 19 rokiv Gelenoyu Mariyeyu Sidor dochkoyu vlasnika meblevoyi fabriki Pislya zakinchennya uchitelskoyi seminari Gelena pracyuvala shkilnoyu vchitelkoyu ta keruvala horom pri shkoli svyatogo Martina V podruzhzhya narodilisya dvi donki Mariya Tereza j Gelena Zofiya Vladislava Rodina todi zameshkala v budinku na vulici Kadetskij 15 a v 1939 roci pereyihala do budinku pri vulici Pelchinskij 41 2 1940 roku stav chlenom lvivskogo viddilu Spilki arhitektoriv URSR Pracyuvav v Instituti proyektuvannya elektrifikaciyi silskogo gospodarstva 1955 roku vijshov na pensiyu Pomer 9 serpnya 1961 roku u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari u rodinnij grobnici na poli 1a Osnovni robotired U Lvovired Proyekti budinkiv 3 5 po vulici Arhitektorskij vikonani 1905 roku u spivavtorstvi iz Zigmuntom Fedorskim pid chas roboti u firmi Sosnovskogo i Zaharevicha a realizovani 1906 roku Budinok na vulici Vakarchuka 12 1907 Proyekt vikonano v byuro Kazimira Zhechickogo 3 Proyekt rekonstrukciyi budinku na vulici Kopernika 19 rozroblenij 1908 roku dlya firmi Edmunda Zhihovicha Vinzavod Lejbi Krampnera na Znesinni 1909 Zhitlovij budinok Yuzefa Lintnera na vulici P yastiv 6 ninishnya vulicya Soyuzu Ukrayinok spivavtor Zigmunt Dobzhanskij 1909 1910 4 5 Zhitlovij budinok Zendera Gryussa na vulici P yastiv 8 ninishnya vulicya Soyuzu Ukrayinok spivavtor Zigmunt Dobzhanskij 1909 1910 6 5 Kompleks pributkovih budinkiv Mihala Demetera pri vulici Tarnavskogo 2 4 6 8 1910 1911 7 Vlasnij budinok Petra Tarnaveckogo pri vulici Tarnavskogo 26 zbudovanij za jogo zh proyektom u 1911 1912 rokah U nomu vprodovzh 1912 1932 rokiv takozh znahodilasya j proyektna firma arhitektora 8 Proyekt kam yanici na vulici Tarnavskogo 38 vikonanij u 1930 roci Fasad budinku ozdoblenij vstavkami v tehnici sgraffito ta barelyefami z zobrazhennyami davnogreckih bogin Flori Pomoni ta Diani 9 Villi na vulici Konovalcya 95 95a 1910 1914 Zhitlovij budinok pri vulici Tarnavskogo 33 35 1922 7 Zhitlovij budinok pri vulici Tarnavskogo 43 1925 7 Budinki na vulicyah Ostryanici 4 ta Gryunvaldskij 7 Rekonstrukciya budinku z nadbudovoyu tretogo poverhu iz mansardoyu na ploshi Malanyuka 8 Fasadi ozdobleno u stili ar deko 1928 1930 Restavracijni roboti soboru svyatogo Yura 1929 Budinki na vulici Kadetskij Geroyiv Majdanu 7 9 11 13 15 1928 1931 Paviljon firmi J Slonski na Shidnih torgah u stili pomirkovanogo funkcionalizmu 1935 10 Najbilsha sporuda Shidnih torgiv paviljon vazhkoyi promislovosti nini kinoteatr Lviv 1936 1937 spilno z firmoyu Mihala Ulyama Budinki na vulici Vitovskogo 9 1936 i 41 1939 Proyekt dobudovi odnopoverhovogo magazinu v podvir yi budinku pri vulici Levickogo 4 dlya vlasnika budinku Viktora Slonyevskogo vikonanij 21 kvitnya 1938 roku a realizovanij 22 veresnya 1938 roku 11 Budinok na vulici Bolgarskij 1 1939 Uchast u rekonstrukciyi Skarbkivskogo teatru u Lvovi 1940 1941 Nevstanovleni roboti z restavraciyi kolishnogo dominikanskogo kostelu 1948 Budinki na vulicyah Greckij 5 ta Karmanskogo 1 V inshih naselenih punktahred Shkoli u mistah Rimanovi Syanoku Zaguzhi Posadi Olhovskomu do 1925 Budivlya golovnogo upravlinnya shkoli prikordonnoyi sluzhbi u Ravi Ruskij 1934 Primitkired Krisa L Lichakivskij nekropol 2006 S 119 ISBN 978 966 8955 00 6 d Track Q62416080d Track Q116966495 Babynec N Jubileusz Marii Tarnawieckiej Ludzie jak nuty Kurier Galicyjski 2017 5 273 17 marca 10 kwietnia S 14 15 pol Yu O Biryulov Kazimir Zhechickij Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2009 T 9 E Zh 711 s ISBN 978 966 02 5720 7 Yevrejska arhitekturna spadshina Lvova 2024 s 405 a b Yu O Biryulov Dobzhanskij Zigmunt Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 Yevrejska arhitekturna spadshina Lvova 2024 s 406 a b v Galicke peredmistya 2012 Tetyana Kazanceva Sergij Leonov Proyekt Interaktivnij Lviv vul Tarnavskogo 26 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 21 listopada 2024 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 Piotr Tarnawiecki architekt lwowski Lwow 2002 S 100 ISBN 966 7022 27 7 Hristina Harchuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Levickogo 004 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 21 listopada 2024 Dzherelared nbsp Portal Mistectvo Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Yurij Biryulov Yevrejska arhitekturna spadshina Lvova monografiya The Jewish Architectural Legacy of Lviv A monograph Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2024 632 s Yevrejskij Muzej im Maksimiliana Goldshtejna u Lvovi ISBN 978 966 448 014 4 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Putivnik Lviv 2006 S 123 124 ISBN 966 8955 00 5 Melnik I Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 352 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 617 629 076 6 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 320 s ISBN 978 617 629 077 3 Biriulow J Tarnawiecka M Dubicki T Piotr Tarnawiecki architekt lwowski Lwow Centrum Europy 2002 104 s ISBN 966 7022 27 7 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tarnaveckij Petro Rudolfovich amp oldid 43989696