Петро Голота

Петро́ Іва́нович Голо́та (справжнє прізвище — Мельник; 12 липня 1902(19020712), село Балашівка, нині у складі Кропивницького — 8 листопада 1949, Снятин, нині Івано-Франківської області) — український письменник (поет, прозаїк), журналіст, художник. Інші псевдоніми — Петро Балашівський, П. Балаш.

Голота Петро Іванович
Псевдо	Петро Балашівський, П. Балаш
Народився	12 липня 1902(1902-07-12) Балашівка
Помер	8 листопада 1949(1949-11-08) (47 років) Снятин
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Діяльність	журналіст письменник художник
Галузь	^d^[1], проза^[1], поезія^[1] і журналістика^[1]
Знання мов	українська^[1]
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 березня 2008. Література Довгалюк П. М. Голота Петро Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 92. Довгалюк П. М., Зінковський М. О. Голота Петро Іванович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 447–448. Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 94. Драган М. Почуй мене, брате! // Жовтень. — 1981. — № 2. Посилання Чуємо тебе, брате!: До 100-річчя від дня народження поета-земляка Петра Голоти [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.] Тишкевич Марися. Петро Голота: Я руки свої простягаю, крізь грубі, заржавлені ґрати // Український інтерес, 12.07.2024