Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru

Період 1 періодичної системи елементів

Період 1 періодичної системи елементів
H   He
Li Be   B C N O F Ne
Na Mg   Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Uus Uuo
 
  * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
  ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Перший період періодичної системи

До першого періоду періодичної системи відносяться елементи першого рядка (або першого періоду) періодичної системи хімічних елементів. Усі атоми першого періоду періодичної системи мають одну електронну оболонку і ця електронна оболонка може бути зайнята максимально 2 електронами. Тому до першого періоду періодичної системи належать лише два елементи. Будова періодичної таблиці заснована на рядках для ілюстрації повторюваних (періодичних) трендів у хімічних властивостях елементів при збільшенні атомного номера: новий рядок починається тоді, коли хімічні властивості повторюються, що означає попадання елементів з аналогічними властивостями у той же вертикальний стовпець. Перший період містить найменше елементів (їх всього два: водень і гелій) у порівнянні з іншими рядками таблиці. Отже дане положення пояснюється сучасною теорією будови атома.

Елементи

Хімічний елемент Група Електронна конфігурація
1 H Водень Неметал 1s1
2 He Гелій Інертний газ 1s2

Водень

Докладніше: Водень
image
Воднева спектральна розрядна трубка
image
Дейтерієва спектральна розрядна трубка

Водень (Н) є хімічним елементом з атомним номером 1. При нормальній температурі і тиску водень являє собою легкозаймистий двоатомний газ без кольору, запаху і смаку, неметал, з молекулярною формулою H2. Водень є найлегшим елементом з атомною масою 1,00794 а. е. м.

Водень є розповсюдженим хімічним елементом. Він становить приблизно 75% маси всіх елементів у Всесвіті. Зірки у головній послідовності в основному складаються з водню у стані плазми. У чистому вигляді водень досить рідко зустрічається на Землі, тому у промислових масштабах він виробляється з таких вуглеводеньів, як метан. Більшість чистого водню використовується «негайно» (мається на увазі локально на виробничому майданчику), найбільшими майже рівними ринками є переробка викопного палива, наприклад, гідрокрекінг, і виробництво аміаку, в основному для ринку добрив. Водень можна отримати також з води за допомогою процесу електролізу, але при цьому виробництво водню виходить комерційно значно дорожче, ніж з природного газу.

Найбільш поширений ізотоп водню природного походження, відомий як протій, має один протон і не має жодного нейтрону. Також відомі ізотопи водню з одним нейтроном та одним протоном (дейтерій) та двома нейтронами і одним протоном (тритій). У йонних сполуках водень може або набути позитивний заряд, ставши катіоном, втративши електрон, або набути негативний заряд, ставши аніоном. Анінон водню називають гідридом. Водень може вступати у з'єднання з більшістю елементів, він присутній у воді і у більшості органічних речовин. Він грає особливо важливу роль у хімії кислот і основ, у якій багато реакцій являють собою обмін протонами між молекулами розчину. Оскільки тільки для нейтрального атома рівняння Шредінгера може бути вирішено аналітично, вивчення енергетики та спектру атома водню відіграє ключову роль у розвитку квантової механіки.

Взаємодія водню з різними металами дужа важлива у металургії, оскільки багато металів зазнають водневе розтріскування, що робить вирішення задачі безпечного зберігання водню і його використання як палива актуальним. Водень має властивість добре розчинятись у багатьох з'єднаннях рідкоземельних та перехідних металах, при цьому він може розчинятися як у кристалічних, так і в аморфних металах. Розчинність водню змінюється при наявності локальних пошкоджень кристалічної решітки металу або при наявності домішок.

Гелій

Докладніше: Гелій
image
Гелієва спектральна розрядна трубка

Гелій (He) є одноатомним інертним хімічним елементом з атомним номером 2, без кольору, смаку і запаху, нетоксичним, що знаходиться на початку групи благородних газів в періодичній таблиці. Його температура кипіння і плавлення є найнижчими серед всіх елементів, він існує тільки у вигляді газу, за винятком екстремальних умов.

Гелій був відкритий в 1868 році французьким астрономом П'єром Жансеном, який першим виявив цей елемент по наявності невідомої раніше жовтої спектральної лінії сонячного світла під час сонячного затемнення. У 1903 році великі запаси гелію були знайдені у родовищі природного газу в США, на сьогодні ця країна є найбільшим постачальником цього газу. Гелій використовується в кріогенній техніці, у системах глибоководного дихання, для охолодження надпровідних магнітів, у гелієвому датуванні, для надування повітряних кульок, для підйому дирижаблів, і як захисний газ для промислових цілей, таких як електрозварювання і вирощування кремнієвих пластин. Вдихаючи невеликий обсяг газу, можна на час змінити тембр і якість людського голосу. Поведінка рідкого гелію-4 у двох рідких фазах гелій I і гелій II має важливе значення для дослідників, які вивчають квантову механіку і явища надплинності зокрема, а також для тих, хто досліджує ефекти при температурах, близьких до абсолютного нуля, наприклад, надпровідність.

Гелій є другим за легкістю елементом і другим за поширеністю у Всесвіті, що ми бачимо. Більшість гелію утворилося під час Великого вибуху, але і новий гелій постійно створюється у результаті злиття ядер водню усередині зірок. На Землі гелій відносно рідко зустрічається, він утворюється у результаті природного розпаду деяких радіоактивних елементів, тому що альфа-частинки, які при цьому випускаються, складаються з ядер гелію. Цей радіогенний гелій є складовою частиною природного газу в концентраціях до семи відсотків обсягу, з якого він видобувається у комерційних масштабах у процесі низькотемпературної сепарації, так званої фракційної дистиляції.

У традиційному зображенні періодичної таблиці гелій знаходиться над неоном, що відображає його статус благородного газу, проте іноді, як, наприклад, у таблиці Менделєєва Джанет, він знаходиться над берилієм, що відображає будову його електронної конфігурації.

Примітки

  1. . Energy Information Administration. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 24 січня 2013.
  2. Palmer, David (13 листопада 1997). . NASA. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 24 січня 2013.
  3. Staff (2007). . Florida Solar Energy Center. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 24 січня 2013.
  4. Sullivan, Walter (11 березня 1971). Fusion Power Is Still Facing Formidable Difficulties. The New York Times.
  5. hydrogen. Encyclopædia Britannica. 2008.
  6. Eustis, S. N.; Radisic, D; Bowen, KH; Bachorz, RA; Haranczyk, M; Schenter, GK; Gutowski, M (15 лютого 2008). Electron-Driven Acid-Base Chemistry: Proton Transfer from Hydrogen Chloride to Ammonia. Science. 319 (5865): 936—939. doi:10.1126/science.1151614. PMID 18276886.
  7. Time-dependent Schrödinger equation. Encyclopædia Britannica. 2008.
  8. Rogers, H. C. (1999). Hydrogen Embrittlement of Metals. Science. 159 (3819): 1057—1064. doi:10.1126/science.159.3819.1057. PMID 17775040.
  9. Christensen, C. H.; Nørskov, J. K.; Johannessen, T. (9 липня 2005). . Technical University of Denmark. Архів оригіналу за січень 7, 2010. Процитовано січень 24, 2013.
  10. Takeshita, T.; Wallace, W.E.; Craig, R.S. (1974). Hydrogen solubility in 1:5 compounds between yttrium or thorium and nickel or cobalt. Inorganic Chemistry. 13 (9): 2282—2283. doi:10.1021/ic50139a050.
  11. Kirchheim, R. (1988). Hydrogen solubility and diffusivity in defective and amorphous metals. Progress in Materials Science. 32 (4): 262—325. doi:10.1016/0079-6425(88)90010-2.
  12. . WebElements. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 24 січня 2013.
  13. . WebElements. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 24 січня 2013.
  14. . MSN Encarta. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 24 січня 2013.
  15. Theiss, Leslie (18 січня 2007). . Bureau of Land Management. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 24 січня 2013.
  16. Timmerhaus, Klaus D. (6 жовтня 2006). Cryogenic Engineering: Fifty Years of Progress. Springer. ISBN .
  17. Copel, M. (September 1966). Helium voice unscrambling. Audio and Electroacoustics. 14 (3): 122—126. doi:10.1109/TAU.1966.1161862.
  18. helium dating. Encyclopædia Britannica. 2008.
  19. Brain, Marshall. . How Stuff Works. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 24 січня 2013.
  20. Jiwatram, Jaya (10 липня 2008). . Popular Science. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 24 січня 2013.
  21. When good GTAW arcs drift; drafty conditions are bad for welders and their GTAW arcs. Welding Design & Fabrication. 1 лютого 2005.
  22. Montgomery, Craig (4 вересня 2006). . Scientific American. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 24 січня 2013.
  23. . Science Daily. 3 вересня 2004. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
  24. Browne, Malcolm W. (21 серпня 1979). Scientists See Peril In Wasting Helium; Scientists See Peril in Waste of Helium. The New York Times.
  25. . WebElements. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 24 січня 2013.
  26. Cox, Tony (3 лютого 1990). . New Scientist. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
  27. Helium supply deflated: production shortages mean some industries and partygoers must squeak by. Houston Chronicle. 5 листопада 2006.
  28. Brown, David (2 лютого 2008). . American Association of Petroleum Geologists. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
  29. Voth, Greg (1 грудня 2006). Where Do We Get the Helium We Use?. The Science Teacher.

Посилання

  • С. И. Левченков. Краткий очерк истории химии. [ 30 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Bloch, D. R. Organic Chemistry Demystified. (англ.)

Джерела

  • Greenwood N. N., Earnshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — 1341 p. — . (англ.)
  • Cotton F. A., Murillo C. A., Bochmann M. Advanced inorganic chemistry. — 6th — New York: Wiley-Interscience, 1999. — . (англ.)
  • Housecroft C. E., Sharpe, A. G. Inorganic Chemistry. — 3rd. — Prentice Hall, 2008. — . (англ.)
  • Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия. — М. : Высшая школа, 2001. — . (рос.)
  • Лидин Р. А. Справочник по общей и неорганической химии. — М. : КолосС, 2008. — . (рос.)
  • Некрасов Б. В. Основы общей и неорганической химии. — М. : Лань, 2004. — . (рос.)
  • Спицын В. И., Мартыненко Л. И. Неорганическая химия. — М. : МГУ, 1991, 1994. (рос.)
  • Турова Н. Я. Неорганическая химия в таблицах. — М. : Высший химический колледж РАН, 2002. — . (рос.)
image Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Uus Uuo La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Pershij period periodichnoyi sistemi Do pershogo periodu periodichnoyi sistemi vidnosyatsya elementi pershogo ryadka abo pershogo periodu periodichnoyi sistemi himichnih elementiv Usi atomi pershogo periodu periodichnoyi sistemi mayut odnu elektronnu obolonku i cya elektronna obolonka mozhe buti zajnyata maksimalno 2 elektronami Tomu do pershogo periodu periodichnoyi sistemi nalezhat lishe dva elementi Budova periodichnoyi tablici zasnovana na ryadkah dlya ilyustraciyi povtoryuvanih periodichnih trendiv u himichnih vlastivostyah elementiv pri zbilshenni atomnogo nomera novij ryadok pochinayetsya todi koli himichni vlastivosti povtoryuyutsya sho oznachaye popadannya elementiv z analogichnimi vlastivostyami u toj zhe vertikalnij stovpec Pershij period mistit najmenshe elementiv yih vsogo dva voden i gelij u porivnyanni z inshimi ryadkami tablici Otzhe dane polozhennya poyasnyuyetsya suchasnoyu teoriyeyu budovi atoma ElementiHimichnij element Grupa Elektronna konfiguraciya 1 H Voden Nemetal 1s1 2 He Gelij Inertnij gaz 1s2 Voden Dokladnishe Voden Vodneva spektralna rozryadna trubka Dejteriyeva spektralna rozryadna trubka Voden N ye himichnim elementom z atomnim nomerom 1 Pri normalnij temperaturi i tisku voden yavlyaye soboyu legkozajmistij dvoatomnij gaz bez koloru zapahu i smaku nemetal z molekulyarnoyu formuloyu H2 Voden ye najlegshim elementom z atomnoyu masoyu 1 00794 a e m Voden ye rozpovsyudzhenim himichnim elementom Vin stanovit priblizno 75 masi vsih elementiv u Vsesviti Zirki u golovnij poslidovnosti v osnovnomu skladayutsya z vodnyu u stani plazmi U chistomu viglyadi voden dosit ridko zustrichayetsya na Zemli tomu u promislovih masshtabah vin viroblyayetsya z takih vuglevodeniv yak metan Bilshist chistogo vodnyu vikoristovuyetsya negajno mayetsya na uvazi lokalno na virobnichomu majdanchiku najbilshimi majzhe rivnimi rinkami ye pererobka vikopnogo paliva napriklad gidrokreking i virobnictvo amiaku v osnovnomu dlya rinku dobriv Voden mozhna otrimati takozh z vodi za dopomogoyu procesu elektrolizu ale pri comu virobnictvo vodnyu vihodit komercijno znachno dorozhche nizh z prirodnogo gazu Najbilsh poshirenij izotop vodnyu prirodnogo pohodzhennya vidomij yak protij maye odin proton i ne maye zhodnogo nejtronu Takozh vidomi izotopi vodnyu z odnim nejtronom ta odnim protonom dejterij ta dvoma nejtronami i odnim protonom tritij U jonnih spolukah voden mozhe abo nabuti pozitivnij zaryad stavshi kationom vtrativshi elektron abo nabuti negativnij zaryad stavshi anionom Aninon vodnyu nazivayut gidridom Voden mozhe vstupati u z yednannya z bilshistyu elementiv vin prisutnij u vodi i u bilshosti organichnih rechovin Vin graye osoblivo vazhlivu rol u himiyi kislot i osnov u yakij bagato reakcij yavlyayut soboyu obmin protonami mizh molekulami rozchinu Oskilki tilki dlya nejtralnogo atoma rivnyannya Shredingera mozhe buti virisheno analitichno vivchennya energetiki ta spektru atoma vodnyu vidigraye klyuchovu rol u rozvitku kvantovoyi mehaniki Vzayemodiya vodnyu z riznimi metalami duzha vazhliva u metalurgiyi oskilki bagato metaliv zaznayut vodneve roztriskuvannya sho robit virishennya zadachi bezpechnogo zberigannya vodnyu i jogo vikoristannya yak paliva aktualnim Voden maye vlastivist dobre rozchinyatis u bagatoh z yednannyah ridkozemelnih ta perehidnih metalah pri comu vin mozhe rozchinyatisya yak u kristalichnih tak i v amorfnih metalah Rozchinnist vodnyu zminyuyetsya pri nayavnosti lokalnih poshkodzhen kristalichnoyi reshitki metalu abo pri nayavnosti domishok Gelij Dokladnishe Gelij Geliyeva spektralna rozryadna trubka Gelij He ye odnoatomnim inertnim himichnim elementom z atomnim nomerom 2 bez koloru smaku i zapahu netoksichnim sho znahoditsya na pochatku grupi blagorodnih gaziv v periodichnij tablici Jogo temperatura kipinnya i plavlennya ye najnizhchimi sered vsih elementiv vin isnuye tilki u viglyadi gazu za vinyatkom ekstremalnih umov Gelij buv vidkritij v 1868 roci francuzkim astronomom P yerom Zhansenom yakij pershim viyaviv cej element po nayavnosti nevidomoyi ranishe zhovtoyi spektralnoyi liniyi sonyachnogo svitla pid chas sonyachnogo zatemnennya U 1903 roci veliki zapasi geliyu buli znajdeni u rodovishi prirodnogo gazu v SShA na sogodni cya krayina ye najbilshim postachalnikom cogo gazu Gelij vikoristovuyetsya v kriogennij tehnici u sistemah glibokovodnogo dihannya dlya oholodzhennya nadprovidnih magnitiv u geliyevomu datuvanni dlya naduvannya povitryanih kulok dlya pidjomu dirizhabliv i yak zahisnij gaz dlya promislovih cilej takih yak elektrozvaryuvannya i viroshuvannya kremniyevih plastin Vdihayuchi nevelikij obsyag gazu mozhna na chas zminiti tembr i yakist lyudskogo golosu Povedinka ridkogo geliyu 4 u dvoh ridkih fazah gelij I i gelij II maye vazhlive znachennya dlya doslidnikiv yaki vivchayut kvantovu mehaniku i yavisha nadplinnosti zokrema a takozh dlya tih hto doslidzhuye efekti pri temperaturah blizkih do absolyutnogo nulya napriklad nadprovidnist Gelij ye drugim za legkistyu elementom i drugim za poshirenistyu u Vsesviti sho mi bachimo Bilshist geliyu utvorilosya pid chas Velikogo vibuhu ale i novij gelij postijno stvoryuyetsya u rezultati zlittya yader vodnyu useredini zirok Na Zemli gelij vidnosno ridko zustrichayetsya vin utvoryuyetsya u rezultati prirodnogo rozpadu deyakih radioaktivnih elementiv tomu sho alfa chastinki yaki pri comu vipuskayutsya skladayutsya z yader geliyu Cej radiogennij gelij ye skladovoyu chastinoyu prirodnogo gazu v koncentraciyah do semi vidsotkiv obsyagu z yakogo vin vidobuvayetsya u komercijnih masshtabah u procesi nizkotemperaturnoyi separaciyi tak zvanoyi frakcijnoyi distilyaciyi U tradicijnomu zobrazhenni periodichnoyi tablici gelij znahoditsya nad neonom sho vidobrazhaye jogo status blagorodnogo gazu prote inodi yak napriklad u tablici Mendelyeyeva Dzhanet vin znahoditsya nad beriliyem sho vidobrazhaye budovu jogo elektronnoyi konfiguraciyi Primitki Energy Information Administration Arhiv originalu za 5 lyutogo 2009 Procitovano 24 sichnya 2013 Palmer David 13 listopada 1997 NASA Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 24 sichnya 2013 Staff 2007 Florida Solar Energy Center Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2018 Procitovano 24 sichnya 2013 Sullivan Walter 11 bereznya 1971 Fusion Power Is Still Facing Formidable Difficulties The New York Times hydrogen Encyclopaedia Britannica 2008 Eustis S N Radisic D Bowen KH Bachorz RA Haranczyk M Schenter GK Gutowski M 15 lyutogo 2008 Electron Driven Acid Base Chemistry Proton Transfer from Hydrogen Chloride to Ammonia Science 319 5865 936 939 doi 10 1126 science 1151614 PMID 18276886 Time dependent Schrodinger equation Encyclopaedia Britannica 2008 Rogers H C 1999 Hydrogen Embrittlement of Metals Science 159 3819 1057 1064 doi 10 1126 science 159 3819 1057 PMID 17775040 Christensen C H Norskov J K Johannessen T 9 lipnya 2005 Technical University of Denmark Arhiv originalu za sichen 7 2010 Procitovano sichen 24 2013 Takeshita T Wallace W E Craig R S 1974 Hydrogen solubility in 1 5 compounds between yttrium or thorium and nickel or cobalt Inorganic Chemistry 13 9 2282 2283 doi 10 1021 ic50139a050 Kirchheim R 1988 Hydrogen solubility and diffusivity in defective and amorphous metals Progress in Materials Science 32 4 262 325 doi 10 1016 0079 6425 88 90010 2 WebElements Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2013 WebElements Arhiv originalu za 25 listopada 2017 Procitovano 24 sichnya 2013 MSN Encarta Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2009 Procitovano 24 sichnya 2013 Theiss Leslie 18 sichnya 2007 Bureau of Land Management Arhiv originalu za 25 lipnya 2008 Procitovano 24 sichnya 2013 Timmerhaus Klaus D 6 zhovtnya 2006 Cryogenic Engineering Fifty Years of Progress Springer ISBN 0 387 33324 X Copel M September 1966 Helium voice unscrambling Audio and Electroacoustics 14 3 122 126 doi 10 1109 TAU 1966 1161862 helium dating Encyclopaedia Britannica 2008 Brain Marshall How Stuff Works Arhiv originalu za 6 grudnya 2015 Procitovano 24 sichnya 2013 Jiwatram Jaya 10 lipnya 2008 Popular Science Arhiv originalu za 22 serpnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2013 When good GTAW arcs drift drafty conditions are bad for welders and their GTAW arcs Welding Design amp Fabrication 1 lyutogo 2005 Montgomery Craig 4 veresnya 2006 Scientific American Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2013 Science Daily 3 veresnya 2004 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 Browne Malcolm W 21 serpnya 1979 Scientists See Peril In Wasting Helium Scientists See Peril in Waste of Helium The New York Times WebElements Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2013 Cox Tony 3 lyutogo 1990 New Scientist Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 Helium supply deflated production shortages mean some industries and partygoers must squeak by Houston Chronicle 5 listopada 2006 Brown David 2 lyutogo 2008 American Association of Petroleum Geologists Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 Voth Greg 1 grudnya 2006 Where Do We Get the Helium We Use The Science Teacher PosilannyaS I Levchenkov Kratkij ocherk istorii himii 30 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Bloch D R Organic Chemistry Demystified angl DzherelaGreenwood N N Earnshaw A Chemistry of the Elements 2nd Oxford Butterworth Heinemann 1997 1341 p ISBN 0 7506 3365 4 angl Cotton F A Murillo C A Bochmann M Advanced inorganic chemistry 6th New York Wiley Interscience 1999 ISBN 0 471 19957 5 angl Housecroft C E Sharpe A G Inorganic Chemistry 3rd Prentice Hall 2008 ISBN 978 0 13 175553 6 angl Ahmetov N S Obshaya i neorganicheskaya himiya M Vysshaya shkola 2001 ISBN 5 06 003363 5 ros Lidin R A Spravochnik po obshej i neorganicheskoj himii M KolosS 2008 ISBN 978 5 9532 0465 1 ros Nekrasov B V Osnovy obshej i neorganicheskoj himii M Lan 2004 ISBN 5 8114 0501 4 ros Spicyn V I Martynenko L I Neorganicheskaya himiya M MGU 1991 1994 ros Turova N Ya Neorganicheskaya himiya v tablicah M Vysshij himicheskij kolledzh RAN 2002 ISBN 5 88711 168 2 ros Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ