Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша шлезвізька війна (дан. 1. Slesvigske Krig) — у 1848—1850 роках війна між Пруссію й Данією за володіння Шлезвізьким і Гольштейнським герцогствами, пов'язаними особистою унією з данським королівством.
| Перша Шлезвізька війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дансько-німецькі війни | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Німецький союз |  Данія
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
Принц Ньору Едурд фон Бонін Альберт | Ханс Хедеманн Фредерік Лессьо | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 1,298 загинуло 4,003 поранені | 2,254 загинуло 5,463 поранені | ||||||||
Назва
- Перша шлезвізька війна (дан. 1. Slesvigske Krig) — у данській історіографії.
- Шлезвіг-гольштейнська війна (нім. Schleswig-Holsteinischer Krieg), або Шлезвіг-гольштейнське повстання (нім. Schleswig-Holsteinische Erhebung) — у німецькій історіографії.
- Трирічна війна (дан. Treårskrigen) — у данській історіографії.
Привід до війни
Війна була спричинена незадоволенням німецькомовного населення Шлезвіг-Гольштейну асиміляційною політикою Копенгагена. 20 січня 1848 р. помер король данський Християн VIII. 28 січня новий король Фрідріх VII видав єдину конституцію для цілої держави. Коли урядовці Шлезвігу і Гольштейну виставили свої чисто національні вимоги й вони були відкинені королем, почалися заворушення серед населення і 23 березня в Кілі був утворений тимчасовий уряд на чолі з Фрідріхом Августенбурзьким, який звернувся по допомогу до Пруссії. Пруссія запропонувала Данії вирішити конфлікт мирним шляхом, але Данія на це не погодилась і почалася війна.
Перебіг війни
Спочатку шлезвіг-голштейнська армія мала успіх. Тимчасовий уряд був визнаний Пруссією і було прийняте рішення прийняти герцогства у Німецький союз й надати їм військову допомогу. Одначе данські війська завдали поразку армії герцогств при Бау 9 квітня 1848 року і відкинули їх за річку Айдер. Пруссія мала амбіції об'єднати усі німецькі землі і тому скористалася війною у своїх цілях. Початку війни сприяло назрівання революцій в німецьких країнах. Прусські, саксонські, гановерські війська під об'єднаним командуванням вступили в межі Данії без формального проголошення війни. Пруські, саксонські і ганноверські війська вступили в межі Данії і мали значний успіх у воєнних діях, перемігши в битві при Шлезвігу 23 квітня 1848 року та окупувавши Ютландію. Тотальна поразка Данії була неминуча, але на боці Данії були великі держави, які почали дипломатичний тиск на Пруссію. Швеція була готова надіслати у Данію військову допомогу. Однак і без того наступ німецьких військ захлинувся без твердого тилу, а панування на морі данського флоту дозволяло добре використовувати передислокацію військ. Крім того данський флот блокував прусські порти, що приносило великі збитки торгівлі. В липні на допомогу Данії прибула російська ескадра більше з демонстраційною метою.
У серпні 1848 р. було підписане перемир'я на сім місяців із взаємними поступками сторін. Коли його термін закінчився, війська німецьких держав у значно більшій кількості ніж у попередній кампанії, знову вдерлися на територію герцогств.
Бойові дії йшли з перемінним успіхом і цього разу на морі данський флот вже не домінував. Після поразки при Кольдінгу 23 квітня 1849 року данська армія перемогла шлезвіг-гольштейнську армію при Фредериції 5 — 6 липня 1849 року.
Знову було підписане перемир'я, але вже з більшими поступками з боку Данії, однак німецькі війська мали бути виведені. Проте шлезвіг-голштейнські війська продовжували боротьбу, внаслідок чого 1850 року домовленості про мир між Данією та Пруссією знову було розірвано. 2-го липня 1850 р. у Берліні була підписана мирна угода, за якою Данія зберігала свої довоєнні кордони. Проте, армія герцогств не здавалася і була розпущена лише у 1851 р. Після перемоги данців у найбільшій битві при Істеді 25 липня 1850 року боротьба почала згасати. На зламі 1850—1851 років більше не було надії на те, що Шлезвіг-Гольштейн стане самостійною державою. Після остаточного розгрому шлезвіг-гольштейнської армії Данією та після того, як пруссько-австрійська армія захопила Гольштейн 1851 року задля немовби забезпечення миру, Данія забезпечила собі безперечну владу у Шлезвігу.
1852 року було прийнято Лондонський протокол, за яким визнавася суверенітет Данії над обома герцогствами, але із застереженням, що Данія не буде прагнути розірвати зв'язки між Шлезвігом і Гольштейном і не буде перетворювати Шлезвіг на свою провінцію, тісніше приєднуючи його до своєї території. Лондонський протокол було визнано п'ятьма головними європейськими державами — Австрією, Францією, Пруссією, Росією та Великою Британією, також цей документ підтримала Швеція-Норвегія.
Примітки
- Svendsen, Nick (2007). The First Schleswig-Holstein War 1848-50. West Midlands: Helion & Company. Appendix A (Table 6). .
Див. також
- Друга Шлезвізька війна
- Von der Tann (1849) — канонерський човен об'єднаного флоту Шлезвігу та Гольштейну, після завершення війни включений до складу флоту Данії.
Література
- Карнацевич В. Л. 100 знаменитых сражений. — Харьков, 2004.
- Мерников А. Г., Спектор А. А. Всемирная история войн. — Минск, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shlezvizka vijna Persha shlezvizka vijna dan 1 Slesvigske Krig u 1848 1850 rokah vijna mizh Prussiyu j Daniyeyu za volodinnya Shlezvizkim i Golshtejnskim gercogstvami pov yazanimi osobistoyu uniyeyu z danskim korolivstvom Persha Shlezvizka vijna Dansko nimecki vijni Danski soldati povertayutsya u Kopengagen 1849 by Otto Bahe Otto Bache en 1839 1927 1894Danski soldati povertayutsya u Kopengagen 1849 by Otto Bahe Otto Bache en 1839 1927 1894 Data 24 bereznya 1848 8 travnya 1852 Misce Shlezvig Yutlandiya Rezultat Peremoga Daniyi zafiksovana Londonskoyu mirnoyu ugodoyu Teritorialni zmini Daniya zberigaye kontrol nad Shlezvig Golshtejnom Storoni Nimeckij soyuz Prussiya Shlezvizke gercogstvo Golshtejnske gercogstvo Korolivstvo Saksoniya Daniya Shvedsko norvezki dobrovolci Komanduvachi Princ Noru Edurd fon Bonin Albert Hans Hedemann Frederik Lesso Vtrati 1 298 zaginulo 4 003 poraneni 1 2 254 zaginulo 5 463 poraneni 1 Zmist 1 Nazva 2 Privid do vijni 3 Perebig vijni 4 Primitki 5 Div takozh 6 LiteraturaNazvared Persha shlezvizka vijna dan 1 Slesvigske Krig u danskij istoriografiyi Shlezvig golshtejnska vijna nim Schleswig Holsteinischer Krieg abo Shlezvig golshtejnske povstannya nim Schleswig Holsteinische Erhebung u nimeckij istoriografiyi Tririchna vijna dan Trearskrigen u danskij istoriografiyi Privid do vijnired Vijna bula sprichinena nezadovolennyam nimeckomovnogo naselennya Shlezvig Golshtejnu asimilyacijnoyu politikoyu Kopengagena 20 sichnya 1848 r pomer korol danskij Hristiyan VIII 28 sichnya novij korol Fridrih VII vidav yedinu konstituciyu dlya ciloyi derzhavi Koli uryadovci Shlezvigu i Golshtejnu vistavili svoyi chisto nacionalni vimogi j voni buli vidkineni korolem pochalisya zavorushennya sered naselennya i 23 bereznya v Kili buv utvorenij timchasovij uryad na choli z Fridrihom Avgustenburzkim yakij zvernuvsya po dopomogu do Prussiyi Prussiya zaproponuvala Daniyi virishiti konflikt mirnim shlyahom ale Daniya na ce ne pogodilas i pochalasya vijna Perebig vijnired Spochatku shlezvig golshtejnska armiya mala uspih Timchasovij uryad buv viznanij Prussiyeyu i bulo prijnyate rishennya prijnyati gercogstva u Nimeckij soyuz j nadati yim vijskovu dopomogu Odnache danski vijska zavdali porazku armiyi gercogstv pri Bau 9 kvitnya 1848 roku i vidkinuli yih za richku Ajder Prussiya mala ambiciyi ob yednati usi nimecki zemli i tomu skoristalasya vijnoyu u svoyih cilyah Pochatku vijni spriyalo nazrivannya revolyucij v nimeckih krayinah Prusski saksonski ganoverski vijska pid ob yednanim komanduvannyam vstupili v mezhi Daniyi bez formalnogo progoloshennya vijni Pruski saksonski i gannoverski vijska vstupili v mezhi Daniyi i mali znachnij uspih u voyennih diyah peremigshi v bitvi pri Shlezvigu 23 kvitnya 1848 roku ta okupuvavshi Yutlandiyu Totalna porazka Daniyi bula neminucha ale na boci Daniyi buli veliki derzhavi yaki pochali diplomatichnij tisk na Prussiyu Shveciya bula gotova nadislati u Daniyu vijskovu dopomogu Odnak i bez togo nastup nimeckih vijsk zahlinuvsya bez tverdogo tilu a panuvannya na mori danskogo flotu dozvolyalo dobre vikoristovuvati peredislokaciyu vijsk Krim togo danskij flot blokuvav prusski porti sho prinosilo veliki zbitki torgivli V lipni na dopomogu Daniyi pribula rosijska eskadra bilshe z demonstracijnoyu metoyu U serpni 1848 r bulo pidpisane peremir ya na sim misyaciv iz vzayemnimi postupkami storin Koli jogo termin zakinchivsya vijska nimeckih derzhav u znachno bilshij kilkosti nizh u poperednij kampaniyi znovu vderlisya na teritoriyu gercogstv Bojovi diyi jshli z pereminnim uspihom i cogo razu na mori danskij flot vzhe ne dominuvav Pislya porazki pri Koldingu 23 kvitnya 1849 roku danska armiya peremogla shlezvig golshtejnsku armiyu pri Fredericiyi 5 6 lipnya 1849 roku Znovu bulo pidpisane peremir ya ale vzhe z bilshimi postupkami z boku Daniyi odnak nimecki vijska mali buti vivedeni Prote shlezvig golshtejnski vijska prodovzhuvali borotbu vnaslidok chogo 1850 roku domovlenosti pro mir mizh Daniyeyu ta Prussiyeyu znovu bulo rozirvano 2 go lipnya 1850 r u Berlini bula pidpisana mirna ugoda za yakoyu Daniya zberigala svoyi dovoyenni kordoni Prote armiya gercogstv ne zdavalasya i bula rozpushena lishe u 1851 r Pislya peremogi danciv u najbilshij bitvi pri Istedi 25 lipnya 1850 roku borotba pochala zgasati Na zlami 1850 1851 rokiv bilshe ne bulo nadiyi na te sho Shlezvig Golshtejn stane samostijnoyu derzhavoyu Pislya ostatochnogo rozgromu shlezvig golshtejnskoyi armiyi Daniyeyu ta pislya togo yak prussko avstrijska armiya zahopila Golshtejn 1851 roku zadlya nemovbi zabezpechennya miru Daniya zabezpechila sobi bezperechnu vladu u Shlezvigu 1852 roku bulo prijnyato Londonskij protokol za yakim viznavasya suverenitet Daniyi nad oboma gercogstvami ale iz zasterezhennyam sho Daniya ne bude pragnuti rozirvati zv yazki mizh Shlezvigom i Golshtejnom i ne bude peretvoryuvati Shlezvig na svoyu provinciyu tisnishe priyednuyuchi jogo do svoyeyi teritoriyi Londonskij protokol bulo viznano p yatma golovnimi yevropejskimi derzhavami Avstriyeyu Franciyeyu Prussiyeyu Rosiyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu takozh cej dokument pidtrimala Shveciya Norvegiya Primitkired a b Svendsen Nick 2007 The First Schleswig Holstein War 1848 50 West Midlands Helion amp Company Appendix A Table 6 ISBN 978 1 906033 44 6 Div takozhred Druga Shlezvizka vijna Von der Tann 1849 kanonerskij choven ob yednanogo flotu Shlezvigu ta Golshtejnu pislya zavershennya vijni vklyuchenij do skladu flotu Daniyi Literaturared Karnacevich V L 100 znamenityh srazhenij Harkov 2004 Mernikov A G Spektor A A Vsemirnaya istoriya vojn Minsk 2005 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Persha shlezvizka vijna amp oldid 44030854