Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перигляціа́льний алю́вій (від грец. περι — поблизу, біля і лат. glacies — лід, льодовик) — генетичний тип алювіальних відкладів бореальних епох. Термін введено в геологічну літературу в 1909 році польським геологом Володимиром Лозинським. В льодовикові періоди перед фронтом льодовика великі маси талої води поступали в річкові долини, розширюючи їх і поглиблюючи русла. В міжльодовиковий час стік води з-під льодовиків різко зменшувався і річкові долини заповнювались перигляціальним алювієм. Джерелами уламкового матеріалу були, як правило, відклади донних та внутрішніх морен. З наступним етапом похолодання, відновлювався наступ льодовика і пов'язане з цим врізання русел. Саме так утворені тераси таких річок, як Дніпро, Дністер, Дон, Волга, Об, Єнісей та ін. Кількість надзаплавних терас у них відповідає кількості льодовикових епох.
Основна літологічна характеристика перигляціального алювію — це відсутність чіткої диференціації алювіальних макрофацій: руслової, заплавної і старичної, замість яких спостерігається басейнове поширення фацій, як результат переважання ролі зважених осадів в умовах розмитих літніх паводків.
В долинах рівнинних річок виділяють наступні фації перигляціального алювію, причому перші дві є домінуючими:
- фації проток — це лінійно витягнуті лінзи відносно добре відсортованих косошаруватих пісків, що залягають на різних гіпсометричних рівнях. Потужності цих тіл іноді сягають до 10 метрів. Формування їх відбувалось під час сезонних спадів рівня паводкових вод і локалізації стоку в одній протоці. Це типова фація периглаціального алювію, що утворилась під час слабкого і помірного перигляціального режиму.
- власне повеней — формуються в результаті перетворення в неї заплавного алювію і в залежності від стадії похолодання має різні степені вираження. Оскільки основний етап осадконагромадження припадає на час літніх паводків, відносна роль цієї фації в розрізі перигляціального алювію стає визначальною. Літологічно фація представлена суглинками і супісками, не гумусованими, з горизонтальною шаруватістю, з чітко видимими міжшаровими розмивами. Відклади слабо карбонатні, з дрібною ритмічністю і глинистою «сорочкою» на кварцових зернах. Часто зустрічаються рудименти лукових ґрунтів і мерзлотні деформації. Для цієї фації характерним є поширене облямуюче настилання на схили і на давніші тераси накладених заплав, але без ознак розмиву в підошві.
- застійних водойм — це локальні верстви і лінзи глин і суглинків, утворені у відшнурованих ділянках проток з майже лімнічним (озерним) гідродинамічним режимом. Вихідним матеріалом для цієї фації є відклади стариць міжльодовикового алювію. Характерна особливість перигляціальної фації застійних водойм — це приуроченість до бортів річкової долини. Морфологічно тіла фації видовжені в плані і лінзовидні в розрізі, іноді відклади цієї фації можуть складати весь розріз перигляціальної формації. Розміри тіл — сотні метрів і перші кілометри завдовжки та десятки - перші сотні метрів завширшки, за потужності біля 2-10 метрів. Складені ці утворення суглинками і глинами з горизонтальною дрібною і стрічковою шаруватістю, з поодиноким, але добре збереженим рослинним детритом. Деякі з таких озерних водойм можуть існувати навіть після того, як крівля перигляціального алювію перетворюється на терасу.
- внутрішніх дельт — це утворення алювіально-пролювіальних конусів виносу, або внутрішніх дельт, які звичайно приурочені до впадіння приток в основну долину, чи долину більш високого рангу. Як правило, вони збігаються у плані з раніше утвореними внутрішніми дельтовими тілами міжльодовикового алювію, що перекривається. Відклади цих дельт відрізняються від основного перигляціального алювію аномальним літолого-мінералогічним складом і збільшеними потужностями. За літологічним складом фація представлена слабо диференційованими прошарками важких супісків, піскуватих суглинків з жорствою корінних порід в підошві. Розміри тіл в плані сягають до перших сотень метрів. Потужності - до повної потужності алювіальних відкладів. Поверхня крівлі відкладів цієї фації досить часто виражена, як похована форма рельєфу на поверхні надзаплавної тераси в устях приток. Як стратотиповий еталон фації внутрішньої дельти можна розглядати розріз палеолітичної стоянки Костенки 3.
- прибортових зон — яка нагадує попередню, проте відрізняється геометрією тіл і не локальним, а лінійним поширенням відкладів вздовж бортів долини, де відбувається змішана алювіально-соліфлюкаційна седиментація. Дана фація є аналогом алювіально-делювіальної фації міжльодовикової стадії, з якої вона утворюється за умов похолодання. Відклади алювіальної фації прибортових зон залягають не тільки на рівні алювію, але і вище — в основі схилу. Літологічно відклади фації представлені в основному суглинками, в тому числі і лесовидними, в меншій мірі супісками, часто з дрібною ритмічною шаруватістю, яка нахилена по схилу, з прошарками палеоґрунтів і мерзлотними деформаціями. Ширина прибортової зони коливається в межах від декількох десятків до перших сотень метрів. Потужності відкладів даної фації часто збігаються з повними потужностями алювію.
Див. також
Примітки
- Богуцький А., Яцишин А., Ланчонт М., Плотніков А. Розріз перигляціального алювію в долині Дністра і його палеогеографічний аналіз // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. - Серія географічна. - 2007. - вип. 34.- С. 12-18
- Lozińsky W. Uber die mechanische Verwitterung der Sandsteine im gemassigsten Klima // Bull. Acad. Sci. de Cracovie. Cl. Sci. Matem. et nat. - 1909. - №1.
- Холмовой Г.В. О влиянии на строение аллювия различных стадий перигляциального режима // Бюл. Комис. по изучение четвертичн.периода. - 1988. - №57.- С.90-100.
- Холмовой Г.В. Стадии перигляциального режима и их отражение в строении аллювиальных свит (на примере бассейна Дона) // Корреляция отложений, событий и процессов антропогена. - Кишинев, 1986. - С.105-106.
- Палеолит Костенковско-Борщевского района на Дону, 1879-1979: Некоторые итоги полевых исследований. — Л., 1982. — 286 с.
- Холмовой Г.В. О фациальных типах перигляциального аллювия равнинных рек. - Вестник Воронежского университета. Сер. Геология. - 2000. - Вып. 5(10). - С.38-41
Джерела
- Богуцький А., Яцишин А., Ланчонт М., Плотніков А. Розріз перигляціального алювію в долині Дністра і його палеогеографічний аналіз // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. - Серія географічна. - 2007. - вип. 34.- С. 12-18
- Васильев Ю.М. О перигляциальном аллювии // Бюлл. комиссии по изуч. четвертичн. периода.– 1973. – № 40. – С. 87–95.
- Горецкий Г.И. О перигляциальной формации // Бюл. Комис. по изуч. четвертичного периода. - 1958. - №22. - С.3-23.
- Горецкий Г.И. Генетические типы и разновидности отложений перигляциальной формации // Материалы по генезису и литологии четвертичных отложений. - Минск, 1961. - С.107-125.
- Горшков С.П. Отличие состава нормального и перигляциального аллювия // Докл. АН СССР. – 1966. – Т. 168.– № 3. – С. 643–646.
- Демедюк М.С. Водно-льодовикові долини Передкарпаття // Доп. АН УРСР. Серія. Б. – 1969. – № 8. – С. 681–685.
- Лаврушин Ю.А. Аллювий равнинных рек субарктического пояса и перегляциальных областей материковых оледенений // Тр. Геол. ин-та АН СССР. – 1963. – Вып. 87. – 266 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Палеолит Костенковско-Борщевского района на Дону, 1879-1979: Некоторые итоги полевых исследований. - Л., 1982. - 286 с.
- Соболев Д. Польско-Украинская перигляциальная эоловая формация // Изв. Укр. отд. Геол. комитета. - 1925. - Вып 6. - С.51-78.
- Холмовой Г.В. Стадии перигляциального режима и их отражение в строении аллювиальных свит (на примере бассейна Дона) // Корреляция отложений, событий и процессов антропогена. - Кишинев, 1986. - С.105-106.
- Холмовой Г.В. О влиянии на строение аллювия различных стадий перигляциального режима // Бюл. Комис. по изучение четвертичн.периода. - 1988. - №57.- С.90-100.
- Холмовой Г.В. О фациальных типах перигляциального аллювия равнинных рек. - Вестник Воронежского университета. Сер. Геология. - 2000. - Вып. 5(10). - С.38-41
- Lozińsky W. Uber die mechanische Verwitterung der Sandsteine im gemassigsten Klima // Bull. Acad. Sci. de Cracovie. Cl. Sci. Matem. et nat. - 1909. - №1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Periglyacia lnij alyu vij vid grec peri poblizu bilya i lat glacies lid lodovik genetichnij tip alyuvialnih vidkladiv borealnih epoh Termin vvedeno v geologichnu literaturu v 1909 roci polskim geologom Volodimirom Lozinskim V lodovikovi periodi pered frontom lodovika veliki masi taloyi vodi postupali v richkovi dolini rozshiryuyuchi yih i pogliblyuyuchi rusla V mizhlodovikovij chas stik vodi z pid lodovikiv rizko zmenshuvavsya i richkovi dolini zapovnyuvalis periglyacialnim alyuviyem Dzherelami ulamkovogo materialu buli yak pravilo vidkladi donnih ta vnutrishnih moren Z nastupnim etapom poholodannya vidnovlyuvavsya nastup lodovika i pov yazane z cim vrizannya rusel Same tak utvoreni terasi takih richok yak Dnipro Dnister Don Volga Ob Yenisej ta in Kilkist nadzaplavnih teras u nih vidpovidaye kilkosti lodovikovih epoh Shematichnij geologo geomorfologichnij rozriz chetvertinnih vidkladiv dolini Dnistra Osnovna litologichna harakteristika periglyacialnogo alyuviyu ce vidsutnist chitkoyi diferenciaciyi alyuvialnih makrofacij ruslovoyi zaplavnoyi i starichnoyi zamist yakih sposterigayetsya basejnove poshirennya facij yak rezultat perevazhannya roli zvazhenih osadiv v umovah rozmitih litnih pavodkiv V dolinah rivninnih richok vidilyayut nastupni faciyi periglyacialnogo alyuviyu prichomu pershi dvi ye dominuyuchimi faciyi protok ce linijno vityagnuti linzi vidnosno dobre vidsortovanih kososharuvatih piskiv sho zalyagayut na riznih gipsometrichnih rivnyah Potuzhnosti cih til inodi syagayut do 10 metriv Formuvannya yih vidbuvalos pid chas sezonnih spadiv rivnya pavodkovih vod i lokalizaciyi stoku v odnij protoci Ce tipova faciya periglacialnogo alyuviyu sho utvorilas pid chas slabkogo i pomirnogo periglyacialnogo rezhimu vlasne povenej formuyutsya v rezultati peretvorennya v neyi zaplavnogo alyuviyu i v zalezhnosti vid stadiyi poholodannya maye rizni stepeni virazhennya Oskilki osnovnij etap osadkonagromadzhennya pripadaye na chas litnih pavodkiv vidnosna rol ciyeyi faciyi v rozrizi periglyacialnogo alyuviyu staye viznachalnoyu Litologichno faciya predstavlena suglinkami i supiskami ne gumusovanimi z gorizontalnoyu sharuvatistyu z chitko vidimimi mizhsharovimi rozmivami Vidkladi slabo karbonatni z dribnoyu ritmichnistyu i glinistoyu sorochkoyu na kvarcovih zernah Chasto zustrichayutsya rudimenti lukovih gruntiv i merzlotni deformaciyi Dlya ciyeyi faciyi harakternim ye poshirene oblyamuyuche nastilannya na shili i na davnishi terasi nakladenih zaplav ale bez oznak rozmivu v pidoshvi zastijnih vodojm ce lokalni verstvi i linzi glin i suglinkiv utvoreni u vidshnurovanih dilyankah protok z majzhe limnichnim ozernim gidrodinamichnim rezhimom Vihidnim materialom dlya ciyeyi faciyi ye vidkladi staric mizhlodovikovogo alyuviyu Harakterna osoblivist periglyacialnoyi faciyi zastijnih vodojm ce priurochenist do bortiv richkovoyi dolini Morfologichno tila faciyi vidovzheni v plani i linzovidni v rozrizi inodi vidkladi ciyeyi faciyi mozhut skladati ves rozriz periglyacialnoyi formaciyi Rozmiri til sotni metriv i pershi kilometri zavdovzhki ta desyatki pershi sotni metriv zavshirshki za potuzhnosti bilya 2 10 metriv Skladeni ci utvorennya suglinkami i glinami z gorizontalnoyu dribnoyu i strichkovoyu sharuvatistyu z poodinokim ale dobre zberezhenim roslinnim detritom Deyaki z takih ozernih vodojm mozhut isnuvati navit pislya togo yak krivlya periglyacialnogo alyuviyu peretvoryuyetsya na terasu vnutrishnih delt ce utvorennya alyuvialno prolyuvialnih konusiv vinosu abo vnutrishnih delt yaki zvichajno priurocheni do vpadinnya pritok v osnovnu dolinu chi dolinu bilsh visokogo rangu Yak pravilo voni zbigayutsya u plani z ranishe utvorenimi vnutrishnimi deltovimi tilami mizhlodovikovogo alyuviyu sho perekrivayetsya Vidkladi cih delt vidriznyayutsya vid osnovnogo periglyacialnogo alyuviyu anomalnim litologo mineralogichnim skladom i zbilshenimi potuzhnostyami Za litologichnim skladom faciya predstavlena slabo diferencijovanimi prosharkami vazhkih supiskiv piskuvatih suglinkiv z zhorstvoyu korinnih porid v pidoshvi Rozmiri til v plani syagayut do pershih soten metriv Potuzhnosti do povnoyi potuzhnosti alyuvialnih vidkladiv Poverhnya krivli vidkladiv ciyeyi faciyi dosit chasto virazhena yak pohovana forma relyefu na poverhni nadzaplavnoyi terasi v ustyah pritok Yak stratotipovij etalon faciyi vnutrishnoyi delti mozhna rozglyadati rozriz paleolitichnoyi stoyanki Kostenki 3 pribortovih zon yaka nagaduye poperednyu prote vidriznyayetsya geometriyeyu til i ne lokalnim a linijnim poshirennyam vidkladiv vzdovzh bortiv dolini de vidbuvayetsya zmishana alyuvialno soliflyukacijna sedimentaciya Dana faciya ye analogom alyuvialno delyuvialnoyi faciyi mizhlodovikovoyi stadiyi z yakoyi vona utvoryuyetsya za umov poholodannya Vidkladi alyuvialnoyi faciyi pribortovih zon zalyagayut ne tilki na rivni alyuviyu ale i vishe v osnovi shilu Litologichno vidkladi faciyi predstavleni v osnovnomu suglinkami v tomu chisli i lesovidnimi v menshij miri supiskami chasto z dribnoyu ritmichnoyu sharuvatistyu yaka nahilena po shilu z prosharkami paleogruntiv i merzlotnimi deformaciyami Shirina pribortovoyi zoni kolivayetsya v mezhah vid dekilkoh desyatkiv do pershih soten metriv Potuzhnosti vidkladiv danoyi faciyi chasto zbigayutsya z povnimi potuzhnostyami alyuviyu Div takozhAlyuvij Zandri Flyuvioglyacialni vidkladi Periglyacialna zonaPrimitkiBoguckij A Yacishin A Lanchont M Plotnikov A Rozriz periglyacialnogo alyuviyu v dolini Dnistra i jogo paleogeografichnij analiz Visnik Lvivskogo universitetu imeni Ivana Franka Seriya geografichna 2007 vip 34 S 12 18 Lozinsky W Uber die mechanische Verwitterung der Sandsteine im gemassigsten Klima Bull Acad Sci de Cracovie Cl Sci Matem et nat 1909 1 Holmovoj G V O vliyanii na stroenie allyuviya razlichnyh stadij periglyacialnogo rezhima Byul Komis po izuchenie chetvertichn perioda 1988 57 S 90 100 Holmovoj G V Stadii periglyacialnogo rezhima i ih otrazhenie v stroenii allyuvialnyh svit na primere bassejna Dona Korrelyaciya otlozhenij sobytij i processov antropogena Kishinev 1986 S 105 106 Paleolit Kostenkovsko Borshevskogo rajona na Donu 1879 1979 Nekotorye itogi polevyh issledovanij L 1982 286 s Holmovoj G V O facialnyh tipah periglyacialnogo allyuviya ravninnyh rek Vestnik Voronezhskogo universiteta Ser Geologiya 2000 Vyp 5 10 S 38 41DzherelaBoguckij A Yacishin A Lanchont M Plotnikov A Rozriz periglyacialnogo alyuviyu v dolini Dnistra i jogo paleogeografichnij analiz Visnik Lvivskogo universitetu imeni Ivana Franka Seriya geografichna 2007 vip 34 S 12 18 Vasilev Yu M O periglyacialnom allyuvii Byull komissii po izuch chetvertichn perioda 1973 40 S 87 95 Goreckij G I O periglyacialnoj formacii Byul Komis po izuch chetvertichnogo perioda 1958 22 S 3 23 Goreckij G I Geneticheskie tipy i raznovidnosti otlozhenij periglyacialnoj formacii Materialy po genezisu i litologii chetvertichnyh otlozhenij Minsk 1961 S 107 125 Gorshkov S P Otlichie sostava normalnogo i periglyacialnogo allyuviya Dokl AN SSSR 1966 T 168 3 S 643 646 Demedyuk M S Vodno lodovikovi dolini Peredkarpattya Dop AN URSR Seriya B 1969 8 S 681 685 Lavrushin Yu A Allyuvij ravninnyh rek subarkticheskogo poyasa i pereglyacialnyh oblastej materikovyh oledenenij Tr Geol in ta AN SSSR 1963 Vyp 87 266 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Paleolit Kostenkovsko Borshevskogo rajona na Donu 1879 1979 Nekotorye itogi polevyh issledovanij L 1982 286 s Sobolev D Polsko Ukrainskaya periglyacialnaya eolovaya formaciya Izv Ukr otd Geol komiteta 1925 Vyp 6 S 51 78 Holmovoj G V Stadii periglyacialnogo rezhima i ih otrazhenie v stroenii allyuvialnyh svit na primere bassejna Dona Korrelyaciya otlozhenij sobytij i processov antropogena Kishinev 1986 S 105 106 Holmovoj G V O vliyanii na stroenie allyuviya razlichnyh stadij periglyacialnogo rezhima Byul Komis po izuchenie chetvertichn perioda 1988 57 S 90 100 Holmovoj G V O facialnyh tipah periglyacialnogo allyuviya ravninnyh rek Vestnik Voronezhskogo universiteta Ser Geologiya 2000 Vyp 5 10 S 38 41 Lozinsky W Uber die mechanische Verwitterung der Sandsteine im gemassigsten Klima Bull Acad Sci de Cracovie Cl Sci Matem et nat 1909 1