Перепі́льчинці — село в Україні, у Шаргородській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.
село Перепільчинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Шаргородська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | друга половина XVI ст. |
Населення | 932 |
Площа | 17,57 км² |
Густота населення | 53 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23511 |
Телефонний код | +380 4344 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°49′50″ пн. ш. 27°56′52″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 27.94778° сх. д.Координати: 48°49′50″ пн. ш. 27°56′52″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 27.94778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 271 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23500, Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 224. |
Карта | |
Перепільчинці | |
Перепільчинці | |
Мапа | |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Географія
Фізико-географічне розташування
Перепільчинці розташовані на південно-східних схилах Подільської височини на у верхній течії р. Гнила – притока р. Мурафа (від села Лозова Шаргородського району до впадіння у р. Мурафа річка уже має назву Лозова, а не Гнила).
На південній околиці села проявляється чітко виражене пасмо Мурафських товтр – скелясті пасма, які формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що утворені рештками вапнякових водоростей, моховаток, молюсок, специфічних морських черв’яків та інших організмів. Корали у відкладах зустрічаються рідко. В долині річки виходи вапняків утворюють круті схили і обриви, тут багато потужних джерел.
Гідрографія
Річки
Річка Гнила утворює долину, на схилах якої і розташоване село. Похил річки 3,4 м/км. Долина завширшки до 1,3 км. Заплава симетрична, її пересічна ширина 100—200 м, подекуди до 350 м; є заболочені ділянки.
Водойми
В межах села на річці Гнила розташовані два ставки: Верхній (інша назва - "В лісі") і Нижній (інша назва - Мазуровий). Назви ставків походять від їхнього місця положення по течії річки відносно один одного - Верхній і Нижній; інші їх назви: "В лісі" - від розташування водойми у лісовому масиві, Мазуровий - від багаторічного сторожа цього ставка.
Відстань від Перепільчинець до міст (автошляхами)
Населений пункт | Відстань, км |
---|---|
Шаргород (районний центр) | 16 |
Вінниця (обласний центр) | 79 |
Київ (через Житомир) | 343 |
Населення
Загальна характеристика
Населення становить 932 особи (станом на 01.01.2018 рік):
дітей дошкільного віку - 83;
дітей шкільного віку - 119;
громадян пенсійного віку - 218;
працездатне населення - 512;
кількість працюючих на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання - 129 (25 % від загальної кількості працездатного населення).
Природний приріст за 2017 рік:
Кількість померлих - 16
Кількість народжених - 6
Етимологія
Свою назву Перепільчинці отримали від Максима Перепільчинського (Пшепіорковського), якому Ян Замойський надав в управління ці землі (територія сучасного урочища Церковний Яр). Таких шляхтичів Ян Замойський називав "шаргородськими зем'янами" і хоч Максим Перепільчинський не був поляком, проте носив титул шляхтича, якому володар краю присвоїв польське прізвище - Пшепіорковський. Рід Максима Перепільчинського управляв селом до кінця XVIII століття.
Археологія
Далеке минуле села відоме з речових пам'яток, які часто трапляються на його околицях. Тут можна знайти каміні сокири, наконечники списів, стріл, уламки посуду, що є свідченням того, що приблизно 4-2 тисячі років до н. е. тут селились люди. Також на території села місцеві жителі знаходять монети часів Римської імперії.
Історія
Землі під владою Речі Посполитої
Заснування села
Наприкінці XVI ст. в урочищі Церковний Яр з дозволу польського канцлера Яна Замойського, якому тоді належали ці землі, поселилась сім'я Максима Перепільчинського. Це перша історична згадка села. Вже в XVI ст. село під назвою Перепільчинці (певний час — Пшепіорчинці) входило до Карчмаровської волості, яка була подарована польським королем Яну Замойському.
Поступово поселення розросталось люди селились окремими групами в глибині лісів. Ще й досі збереглася назва кутка села Одая (у перекладі з молдовської — хутір). У східній частині теперішнього села є велике старе кладовище, а неподалік і саме урочище Церковний Яр, на заході і півдні села-кладовища пізніших часів, як видно з цього, поселення розросталось в південно-західному напрямку, очевидно цьому сприяло те, що тут була родючіша земля.
XVII-XVIII століття
В червні 1648 р. Шаргород і навколишні села війська Богдана Хмельницького звільнили від польських панів. Однак, Перепільчинці, як і вся територія Правобережної України, ще довго після Переяславської ради були під владою Речі Посполитої. В XVII ст. Село належало польський магнатам Конецпольським, а потім Любомирським, наприкінці XVIII ст. - Сосновським, але пердставники роду Максима Перепільчинського управляли селом до кінця XVIII століття.
Землі під владою Російської імперії
У 1797 р. внаслідок окупації Російською імперією, село входить до Копайгородської волості Могилівського повіту Подільської губернії.
У першій половині XIX ст. село перебувало у вирі повстань під проводом Устима Кармалюка. З розповідей відомо, що повстанці певний час переховувались в урочищі Лозоватий Яр (на південний схід від села) окремі вихідці села брали активну участь в цьому повстанні.
За участь у Листопадовому повстанні (1830-31 рр.), рід Сосновских втратив право на володіння селом і землями. Після цього Перепільчинці переходять у володіння Петра Березовського. В погребі теперішнього шкільного приміщення (колишній поміщицький будинок) є напис польською мовою «Peter i Julia Berezowski 1856» — очевидно це дата початку будівництва цього приміщення.
З кінця ХІХ ст. і до падіння Російської імперії селом володіла донька Петра Березовського – графиня Софія Бенкендорф.
На фронтах Першої світової війни (1914 — 1918 рр.) загинуло 46 жителів села.
Період СРСР
Встановлення радянської диктатури
Встановлення радянської влади мало примусовий характер і трималося на популярних лозунгах: «Мир — народам», «Земля — селянам», «Фабрики — робітникам», які імпонували бідній та безземельній частині жителів Перепільчинець.
У 1923 р. створено комітет незаможних селян (комнезам). В 1926 р. селяни об'єднались у товариство по спільному обробітку землі – ТСОЗ. В цьому ж році група селян організувала колгосп «Червона нива», головою якого було обрано. У 1928 р. в селі на базі ТСОЗу утворився колгосп «Червоний колос». У 1929 — 1930 р.р. в селі відбулись масові виступи селян проти насильного залучення в колгосп, понад 40 учасників цих виступів вислано за межі села. У 1932 р. відбулось об'єднання артілей «Червона нива» і «Червоний колос» в колгосп «Перше травня».
Організаторами встановлення радянської влади в селі стали місцеві жителі.
Голодомо́р 1932—1933 років
Голодомор 1932—1933 років — акт геноциду, організований керівництвом СРСР у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду, з метою придушення українського національно-визвольного руху. Внаслідок спланованої конфіскації врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади померло смерті понад 400 жителів села.
Друга світова війна (1939-1945 рр.)
Війна для Пеерепільчинець розпочалася у липні 1941 р., коли село окупували війська Румунії. Понад 300 жителів села брало участь у Другій світовій війні, 160 з них загинуло в боях з Третім Рейхом і його союзниками. Звільнено від окупації село 19 березня 1944 р. Багато учасників війни нагороджено орденами і медалями. Так, полковник Гуменюк Д. К. нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Суворова II ст.; старшина-танкіст Гончар І. П. був учасником параду перемоги у 1945 р.
У 1968 р. в центрі села споруджено пам'ятник односельчанам, які загинули під час бойових дій Другої світової війни.
1945-1991 рр.
Після війни господарство було розорене, поля необробленими. Техніки не було: землю орали кіньми і волами. Голодомор в Україні (1946—1947) село не оминув: померло багато людей, крім того, велика кількість населення помирала від турбекульозу.
В 1965 р. за вимогою колгоспників в селі створено колгосп « Маяк». За короткий час село сполучено з райцентром дорогою з твердим покриттям, у 1968 р., збудовано приміщення торговельного магазину, дитячого садка, проведено електрифікацію. В 1975 р., розпочато будівництво лазні, медпункту, їдальні, спортивної кімнати і шкільних майстерень, центральну дорогу висипано твердим покриттям. У 1988 р. з волі колгоспників утворено колгосп «Перемога».
Період незалежної України
12 червня 2020 року відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Шаргородської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шаргородського району, село увійшло до складу Жмеринського району.
Примітки
- Мурафські Товтри – унікальний геологічний об’єкт Вінницької області. Мій край - Вінниччина (укр.). 24 квітня 2012. Процитовано 14 листопада 2018.
- Товтри. Вікіпедія (укр.). 12 червня 2018.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - . perepilchinci.sharrayrada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
- Нагребецький А. Іменами багата земля Шаргородська. calameo.com. Процитовано 13 листопада 2018.
- Нагребецький А. Іменами багата земля Шаргородська. calameo.com. Процитовано 14 листопада 2018.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Плеба́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.722
Посилання
- Погода в селі Перепільчинці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perepi lchinci selo v Ukrayini u Shargorodskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Perepilchinci Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Shargorodska miska gromada Osnovni dani Zasnovane druga polovina XVI st Naselennya 932 Plosha 17 57 km Gustota naselennya 53 osib km Poshtovij indeks 23511 Telefonnij kod 380 4344 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 49 50 pn sh 27 56 52 sh d 48 83056 pn sh 27 94778 sh d 48 83056 27 94778 Koordinati 48 49 50 pn sh 27 56 52 sh d 48 83056 pn sh 27 94778 sh d 48 83056 27 94778 Serednya visota nad rivnem morya 271 m Misceva vlada Adresa radi 23500 Vinnicka obl Zhmerinskij r n m Shargorod vul Geroyiv Majdanu 224 Karta Perepilchinci Perepilchinci Mapa Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 GeografiyaFiziko geografichne roztashuvannya Perepilchinci roztashovani na pivdenno shidnih shilah Podilskoyi visochini na u verhnij techiyi r Gnila pritoka r Murafa vid sela Lozova Shargorodskogo rajonu do vpadinnya u r Murafa richka uzhe maye nazvu Lozova a ne Gnila Na pivdennij okolici sela proyavlyayetsya chitko virazhene pasmo Murafskih tovtr skelyasti pasma yaki formuvalisya 15 20 mln rokiv tomu v priberezhnih vodah teplogo Galicijskogo Sarmatskogo morya sho utvoreni reshtkami vapnyakovih vodorostej mohovatok molyusok specifichnih morskih cherv yakiv ta inshih organizmiv Korali u vidkladah zustrichayutsya ridko V dolini richki vihodi vapnyakiv utvoryuyut kruti shili i obrivi tut bagato potuzhnih dzherel Gidrografiya Richki Richka Gnila utvoryuye dolinu na shilah yakoyi i roztashovane selo Pohil richki 3 4 m km Dolina zavshirshki do 1 3 km Zaplava simetrichna yiyi peresichna shirina 100 200 m podekudi do 350 m ye zabolocheni dilyanki Vodojmi V mezhah sela na richci Gnila roztashovani dva stavki Verhnij insha nazva V lisi i Nizhnij insha nazva Mazurovij Nazvi stavkiv pohodyat vid yihnogo miscya polozhennya po techiyi richki vidnosno odin odnogo Verhnij i Nizhnij inshi yih nazvi V lisi vid roztashuvannya vodojmi u lisovomu masivi Mazurovij vid bagatorichnogo storozha cogo stavka Vidstan vid Perepilchinec do mist avtoshlyahami Naselenij punkt Vidstan km Shargorod rajonnij centr 16 Vinnicya oblasnij centr 79 Kiyiv cherez Zhitomir 343NaselennyaZagalna harakteristika Naselennya stanovit 932 osobi stanom na 01 01 2018 rik ditej doshkilnogo viku 83 ditej shkilnogo viku 119 gromadyan pensijnogo viku 218 pracezdatne naselennya 512 kilkist pracyuyuchih na pidpriyemstvah ustanovah organizaciyah usih form vlasnosti ta gospodaryuvannya 129 25 vid zagalnoyi kilkosti pracezdatnogo naselennya Prirodnij pririst za 2017 rik Kilkist pomerlih 16 Kilkist narodzhenih 6EtimologiyaSvoyu nazvu Perepilchinci otrimali vid Maksima Perepilchinskogo Pshepiorkovskogo yakomu Yan Zamojskij nadav v upravlinnya ci zemli teritoriya suchasnogo urochisha Cerkovnij Yar Takih shlyahtichiv Yan Zamojskij nazivav shargorodskimi zem yanami i hoch Maksim Perepilchinskij ne buv polyakom prote nosiv titul shlyahticha yakomu volodar krayu prisvoyiv polske prizvishe Pshepiorkovskij Rid Maksima Perepilchinskogo upravlyav selom do kincya XVIII stolittya ArheologiyaDaleke minule sela vidome z rechovih pam yatok yaki chasto traplyayutsya na jogo okolicyah Tut mozhna znajti kamini sokiri nakonechniki spisiv stril ulamki posudu sho ye svidchennyam togo sho priblizno 4 2 tisyachi rokiv do n e tut selilis lyudi Takozh na teritoriyi sela miscevi zhiteli znahodyat moneti chasiv Rimskoyi imperiyi IstoriyaZemli pid vladoyu Rechi Pospolitoyi Zasnuvannya sela Naprikinci XVI st v urochishi Cerkovnij Yar z dozvolu polskogo kanclera Yana Zamojskogo yakomu todi nalezhali ci zemli poselilas sim ya Maksima Perepilchinskogo Ce persha istorichna zgadka sela Vzhe v XVI st selo pid nazvoyu Perepilchinci pevnij chas Pshepiorchinci vhodilo do Karchmarovskoyi volosti yaka bula podarovana polskim korolem Yanu Zamojskomu Postupovo poselennya rozrostalos lyudi selilis okremimi grupami v glibini lisiv She j dosi zbereglasya nazva kutka sela Odaya u perekladi z moldovskoyi hutir U shidnij chastini teperishnogo sela ye velike stare kladovishe a nepodalik i same urochishe Cerkovnij Yar na zahodi i pivdni sela kladovisha piznishih chasiv yak vidno z cogo poselennya rozrostalos v pivdenno zahidnomu napryamku ochevidno comu spriyalo te sho tut bula rodyuchisha zemlya XVII XVIII stolittya V chervni 1648 r Shargorod i navkolishni sela vijska Bogdana Hmelnickogo zvilnili vid polskih paniv Odnak Perepilchinci yak i vsya teritoriya Pravoberezhnoyi Ukrayini she dovgo pislya Pereyaslavskoyi radi buli pid vladoyu Rechi Pospolitoyi V XVII st Selo nalezhalo polskij magnatam Konecpolskim a potim Lyubomirskim naprikinci XVIII st Sosnovskim ale perdstavniki rodu Maksima Perepilchinskogo upravlyali selom do kincya XVIII stolittya Zemli pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi U 1797 r vnaslidok okupaciyi Rosijskoyu imperiyeyu selo vhodit do Kopajgorodskoyi volosti Mogilivskogo povitu Podilskoyi guberniyi U pershij polovini XIX st selo perebuvalo u viri povstan pid provodom Ustima Karmalyuka Z rozpovidej vidomo sho povstanci pevnij chas perehovuvalis v urochishi Lozovatij Yar na pivdennij shid vid sela okremi vihidci sela brali aktivnu uchast v comu povstanni Za uchast u Listopadovomu povstanni 1830 31 rr rid Sosnovskih vtrativ pravo na volodinnya selom i zemlyami Pislya cogo Perepilchinci perehodyat u volodinnya Petra Berezovskogo V pogrebi teperishnogo shkilnogo primishennya kolishnij pomishickij budinok ye napis polskoyu movoyu Peter i Julia Berezowski 1856 ochevidno ce data pochatku budivnictva cogo primishennya Z kincya HIH st i do padinnya Rosijskoyi imperiyi selom volodila donka Petra Berezovskogo grafinya Sofiya Benkendorf Na frontah Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr zaginulo 46 zhiteliv sela Period SRSR Vstanovlennya radyanskoyi diktaturi Vstanovlennya radyanskoyi vladi malo primusovij harakter i trimalosya na populyarnih lozungah Mir narodam Zemlya selyanam Fabriki robitnikam yaki imponuvali bidnij ta bezzemelnij chastini zhiteliv Perepilchinec U 1923 r stvoreno komitet nezamozhnih selyan komnezam V 1926 r selyani ob yednalis u tovaristvo po spilnomu obrobitku zemli TSOZ V comu zh roci grupa selyan organizuvala kolgosp Chervona niva golovoyu yakogo bulo obrano U 1928 r v seli na bazi TSOZu utvorivsya kolgosp Chervonij kolos U 1929 1930 r r v seli vidbulis masovi vistupi selyan proti nasilnogo zaluchennya v kolgosp ponad 40 uchasnikiv cih vistupiv vislano za mezhi sela U 1932 r vidbulos ob yednannya artilej Chervona niva i Chervonij kolos v kolgosp Pershe travnya Organizatorami vstanovlennya radyanskoyi vladi v seli stali miscevi zhiteli Golodomo r 1932 1933 rokiv Golodomor 1932 1933 rokiv akt genocidu organizovanij kerivnictvom SRSR u 1932 1933 rokah shlyahom stvorennya shtuchnogo masovogo golodu z metoyu pridushennya ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Vnaslidok splanovanoyi konfiskaciyi vrozhayu zernovih ta usih inshih produktiv harchuvannya u selyan predstavnikami radyanskoyi vladi pomerlo smerti ponad 400 zhiteliv sela Druga svitova vijna 1939 1945 rr Vijna dlya Peerepilchinec rozpochalasya u lipni 1941 r koli selo okupuvali vijska Rumuniyi Ponad 300 zhiteliv sela bralo uchast u Drugij svitovij vijni 160 z nih zaginulo v boyah z Tretim Rejhom i jogo soyuznikami Zvilneno vid okupaciyi selo 19 bereznya 1944 r Bagato uchasnikiv vijni nagorodzheno ordenami i medalyami Tak polkovnik Gumenyuk D K nagorodzhenij ordenami Lenina Chervonogo Prapora Suvorova II st starshina tankist Gonchar I P buv uchasnikom paradu peremogi u 1945 r U 1968 r v centri sela sporudzheno pam yatnik odnoselchanam yaki zaginuli pid chas bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni 1945 1991 rr Pislya vijni gospodarstvo bulo rozorene polya neobroblenimi Tehniki ne bulo zemlyu orali kinmi i volami Golodomor v Ukrayini 1946 1947 selo ne ominuv pomerlo bagato lyudej krim togo velika kilkist naselennya pomirala vid turbekulozu V 1965 r za vimogoyu kolgospnikiv v seli stvoreno kolgosp Mayak Za korotkij chas selo spolucheno z rajcentrom dorogoyu z tverdim pokrittyam u 1968 r zbudovano primishennya torgovelnogo magazinu dityachogo sadka provedeno elektrifikaciyu V 1975 r rozpochato budivnictvo lazni medpunktu yidalni sportivnoyi kimnati i shkilnih majsteren centralnu dorogu visipano tverdim pokrittyam U 1988 r z voli kolgospnikiv utvoreno kolgosp Peremoga Period nezalezhnoyi Ukrayini12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Shargorodskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shargorodskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zhmerinskogo rajonu PrimitkiMurafski Tovtri unikalnij geologichnij ob yekt Vinnickoyi oblasti Mij kraj Vinnichchina ukr 24 kvitnya 2012 Procitovano 14 listopada 2018 Tovtri Vikipediya ukr 12 chervnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka perepilchinci sharrayrada gov ua Arhiv originalu za 13 listopada 2018 Procitovano 13 listopada 2018 Nagrebeckij A Imenami bagata zemlya Shargorodska calameo com Procitovano 13 listopada 2018 Nagrebeckij A Imenami bagata zemlya Shargorodska calameo com Procitovano 14 listopada 2018 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaPleba nivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 722PosilannyaPogoda v seli Perepilchinci