Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перепис населення Молдови 2004 року — перший перепис населення Молдови, проведений у країні після здобуття нею незалежності у 1991 році. Проводився протягом 5—12 жовтня 2004 року, пройшов на всіх територіях Молдови за винятком Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, підконтрольного самопроголошеній Придністровській Молдавській Республіці (ПМР). У листопаді того ж 2004 року влада ПМР провела власний перепис населення, результати якого були, втім, поставлені під сумнів офіційним Кишиневом.
Попередній перепис населення на теренах Молдови проводився 1989 року, результати цього перепису на території Молдавської РСР (за винятком території Придністров'я) використовувалися для визначення динаміки демографічних показників.
Результати Перепису
За результатами Перепису сукупна чисельність постійного населення Молдови (за винятком підконтрольних ПМР територій) склала 3 383 332 осіб, у тому числі 1 305 655 осіб (або 38,6 %) міського та 2 077 677 осіб (або 61,4 %) сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.
Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 року була негативною — чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб, що відповідає річному темпу скорочення населення на рівні 0,5 %. Таким чином густота населення Молдови протягом 1989—2004 років зменшилася зі 120,4 до 111,4 особи на квадратний кілометр. Скорочення населення було викликане зменшенням народжуваності та від'ємним сальдо міжнародної міграції населення. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення — ці показники склали відповідно 15,2 % та 1,9 %.
Серед адміністративних одиниць Молдови найбільш населеними виявилися муніципій Кишинів, в якому мешкали 712 тисяч осіб (21 % усього населення країни), автономне територіальне утворення Гагаузія (156 тисяч осіб) та муніципій Бєльці (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч осіб також мали Кагульський, Гинчештський, Оргейський та Унґенський райони країни.
Структура населення за статтю та віком
Більшу частину населення Молдови складали жінки, частка яких у сукупній чисельності населення за даними Перепису 2004 склала 51,9 %. Жінок у країні нараховувалося 1 756 тисяч, що на 128 тисяч більше, ніж чоловіків. На 1000 жінок 2004 року припадало 927 чоловіків, 1989 року цей же показник становив 912 чоловіків.
Середній вік населення Молдови за результатами Перепису 2004 склав 35,3 року, що на 3,5 роки більше, ніж у 1989 році. При цьому середній вік для жінок склав 36,8 року проти 33,6 року для чоловіків.
Процес старіння населення Молдови відбувався насамперед через скорочення абсолютної та відносної чисельності дітей (осіб віком до 15 років), частка яких у 2004 році склала 21 %, що на 8,6 відсоткових пунктів менше, ніж у 1989 році. 14,8 % населення Молдови на момент Перепису 2004 перебували у віці, старшому за працездатний, тобто понад 61 рік для чоловіків та 56 років для жінок. Цей показник лишився практично незмінним у порівнянні з попереднім Переписом (зменшення на 0,5 відсоткового пункту).
Найвагомішою виявилася вікова група від 15 до 29 років, до якої зокрема потрапили особи, народжені у 1980-х роках, протягом яких на території Молдавської РСР спостерігалося суттєве піднесення показників народжуваності.
Перепис населення 2004 року зареєстрував на території країни 97 осіб віком понад 100 років (85 з яких — жінки, 79 — мешканці сільської місцевості).
Національна структура населення
Результати Перепису визначили, що основною етнічною групою країни у 2004 році були молдовани, частка яких у сукупній чисельності населення Молдови сягнула 75,8 %, збільшившись у порівнянні з 1989 роком на 5,9 відсоткових пунктів. Зростання частки молдован відбулася за рахунок скорочення часток основних національних меншин — українців та росіян у населенні країни. Відносна чисельність представників цих етнічних груп скорочувалася за рахунок суттєвіших масштабів еміграції, а також через зміну етнічної самоідентифікації представників змішаних родин на користь молдовської національності. У результаті цих процесів частка найбільшої етнічної меншини країни — українців у сукупному населенні Молдови протягом 1989—2004 років скоротилася з 11,3 % до 8,4 %, а росіян — з 9,8 % до 5,9 %. Натомість зростання відносної чисельності продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни —насамперед гагаузи та румуни. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між Переписами з 0,1 % до 2,2 %, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдовського народу до спільної румунської нації.
78,8 % населення Молдови зазначили рідною мовою мову своєї національності. Водночас цей показник є певною мірою заниженим оскільки 18,8 % молдован визначили своєю рідною мовою румунську, що також пояснюється політичними причинами, оскільки у прорумунських колах існує досить популярна точка зору, що молдовська мова є лишень говіркою румунської. Серед основних етнічних груп країни найнижчим було визнання своєї національної мови рідною серед українців, лише 64,1 % з яких визначили рідною мовою українську, 31,8 % українців Молдови вважають своєю рідною мовою російську.
Українська меншина Молдови
Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після молдован, під час Перепису населення 2004 року 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4 % її населення вказали себе українцями. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисячі осіб) мешкала у муніципії Кишинів, українці становили 8,3 % населення столичного муніципію. У відносному відношенні найбільш значущими були українські осередки в Окницькому районі (30,7 % населення), а також Бричанському районі (25,6 %), муніципії Бєльці (23,7 %) та Ришканському районі (22,5 %).
64,1 % українців Молдови вважали рідною мовою українську, частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8 % сукупного населення.
Освітній рівень
Перепис населення засвідчив позитивну динаміку освітнього рівня населення Молдови протягом 1989—2004 років. 86,6 % мешканців Молдови віком від 15 років мали щонайменше обов'язкову (неповну середню) освіту, 1989 року цей показник становив усього 75,5 %. Вищу університетську освіту мали 11,1 % мешканців країни віком 15+, ще 10,5 % закінчили заклади середньої спеціальної освіти. Освітній рівень найбільшої групи населення (65,0 %) був на рівні загальної (середньої або неповної середньої) освіти. Рівень писемності серед осіб відповідної вікової групи склав 98,9 %, тобто лише 1,1 % дорослого населення країни був неписемним, що суттєво менше зареєстрованого Переписом 1989 року рівня у 3,6 %.
Також протягом 1989—2004 років зменшився розрив між рівнем наявності обов'язкової освіти серед міського та сільського населення, який у 2004 році склав 12,2 процентних пункти (принаймні неповну середню освіту мали 93,9 % мешканців міст та 81,7 % селян). 1989 року такий розрив знаходився на рівні 24,9 відсоткових пункти.
Структура населення за конфесійною приналежністю
Перепис 2004 року став першим переписом населення на теренах Молдови, під час якого респонденти мали можливість зазначити власну релігійну та конфесійну приналежність. Цією можливістю не скористалися 2,2 % населення країни, які відмовилися зазначити своє віросповідання, ще 1,4 % населення склали атеїсти та невіруючі. Домінуючою релігією Молдови Перепис визначив православне християнство, свою приналежність до якого зазначили 93,3 % мешканців країни. Серед представників інших вірувань суттєвою чисельністю відзначилися баптисти (1 %), адвентисти (0,4 %) та п'ятдесятники (0,3 %).
Див. також
Посилання
- Резюме результатів Перепису населення (рум.), (рос.), (англ.)
- Результати Перепису населення на сайті Національного статистичного бюро. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perepis naselennya Moldovi 2004 roku pershij perepis naselennya Moldovi provedenij u krayini pislya zdobuttya neyu nezalezhnosti u 1991 roci Provodivsya protyagom 5 12 zhovtnya 2004 roku projshov na vsih teritoriyah Moldovi za vinyatkom Avtonomnogo teritorialnogo utvorennya z osoblivim pravovim statusom Pridnistrov ya pidkontrolnogo samoprogoloshenij Pridnistrovskij Moldavskij Respublici PMR U listopadi togo zh 2004 roku vlada PMR provela vlasnij perepis naselennya rezultati yakogo buli vtim postavleni pid sumniv oficijnim Kishinevom Poperednij perepis naselennya na terenah Moldovi provodivsya 1989 roku rezultati cogo perepisu na teritoriyi Moldavskoyi RSR za vinyatkom teritoriyi Pridnistrov ya vikoristovuvalisya dlya viznachennya dinamiki demografichnih pokaznikiv Rezultati PerepisuMiske ta silske naselennya Moldovi u 2004 ta 1989 rokah Za rezultatami Perepisu sukupna chiselnist postijnogo naselennya Moldovi za vinyatkom pidkontrolnih PMR teritorij sklala 3 383 332 osib u tomu chisli 1 305 655 osib abo 38 6 miskogo ta 2 077 677 osib abo 61 4 silskogo naselennya Do sukupnoyi chiselnosti naselennya bulo vklyucheno j timchasove vidsutnye na teritoriyi Moldovi naselennya chiselnist yakogo sklala 273 tisyachi osib Dinamika u porivnyanni z perepisom naselennya 1989 roku bula negativnoyu chiselnist naselennya za cej period zmenshilasya na 274 tisyachi osib sho vidpovidaye richnomu tempu skorochennya naselennya na rivni 0 5 Takim chinom gustota naselennya Moldovi protyagom 1989 2004 rokiv zmenshilasya zi 120 4 do 111 4 osobi na kvadratnij kilometr Skorochennya naselennya bulo viklikane zmenshennyam narodzhuvanosti ta vid yemnim saldo mizhnarodnoyi migraciyi naselennya Harakternoyu osoblivistyu skorochennya naselennya Moldovi za cej period stalo suttyeve perevishennya tempiv zmenshennya naselennya mist nad tempami zmenshennya silskogo naselennya ci pokazniki sklali vidpovidno 15 2 ta 1 9 Sered administrativnih odinic Moldovi najbilsh naselenimi viyavilisya municipij Kishiniv v yakomu meshkali 712 tisyach osib 21 usogo naselennya krayini avtonomne teritorialne utvorennya Gagauziya 156 tisyach osib ta municipij Byelci 128 tisyach Naselennya ponad 100 tisyach osib takozh mali Kagulskij Gincheshtskij Orgejskij ta Ungenskij rajoni krayini Struktura naselennya za stattyu ta vikom Vikova struktura naselennya Moldovi u 2004 Bilshu chastinu naselennya Moldovi skladali zhinki chastka yakih u sukupnij chiselnosti naselennya za danimi Perepisu 2004 sklala 51 9 Zhinok u krayini narahovuvalosya 1 756 tisyach sho na 128 tisyach bilshe nizh cholovikiv Na 1000 zhinok 2004 roku pripadalo 927 cholovikiv 1989 roku cej zhe pokaznik stanoviv 912 cholovikiv Serednij vik naselennya Moldovi za rezultatami Perepisu 2004 sklav 35 3 roku sho na 3 5 roki bilshe nizh u 1989 roci Pri comu serednij vik dlya zhinok sklav 36 8 roku proti 33 6 roku dlya cholovikiv Proces starinnya naselennya Moldovi vidbuvavsya nasampered cherez skorochennya absolyutnoyi ta vidnosnoyi chiselnosti ditej osib vikom do 15 rokiv chastka yakih u 2004 roci sklala 21 sho na 8 6 vidsotkovih punktiv menshe nizh u 1989 roci 14 8 naselennya Moldovi na moment Perepisu 2004 perebuvali u vici starshomu za pracezdatnij tobto ponad 61 rik dlya cholovikiv ta 56 rokiv dlya zhinok Cej pokaznik lishivsya praktichno nezminnim u porivnyanni z poperednim Perepisom zmenshennya na 0 5 vidsotkovogo punktu Najvagomishoyu viyavilasya vikova grupa vid 15 do 29 rokiv do yakoyi zokrema potrapili osobi narodzheni u 1980 h rokah protyagom yakih na teritoriyi Moldavskoyi RSR sposterigalosya suttyeve pidnesennya pokaznikiv narodzhuvanosti Perepis naselennya 2004 roku zareyestruvav na teritoriyi krayini 97 osib vikom ponad 100 rokiv 85 z yakih zhinki 79 meshkanci silskoyi miscevosti Nacionalna struktura naselennya Nacionalna struktura naselennya Moldovi u 2004 ta 1989 rokah Rezultati Perepisu viznachili sho osnovnoyu etnichnoyu grupoyu krayini u 2004 roci buli moldovani chastka yakih u sukupnij chiselnosti naselennya Moldovi syagnula 75 8 zbilshivshis u porivnyanni z 1989 rokom na 5 9 vidsotkovih punktiv Zrostannya chastki moldovan vidbulasya za rahunok skorochennya chastok osnovnih nacionalnih menshin ukrayinciv ta rosiyan u naselenni krayini Vidnosna chiselnist predstavnikiv cih etnichnih grup skorochuvalasya za rahunok suttyevishih masshtabiv emigraciyi a takozh cherez zminu etnichnoyi samoidentifikaciyi predstavnikiv zmishanih rodin na korist moldovskoyi nacionalnosti U rezultati cih procesiv chastka najbilshoyi etnichnoyi menshini krayini ukrayinciv u sukupnomu naselenni Moldovi protyagom 1989 2004 rokiv skorotilasya z 11 3 do 8 4 a rosiyan z 9 8 do 5 9 Natomist zrostannya vidnosnoyi chiselnosti prodemonstruvali deyaki inshi etnichni menshini krayini nasampered gagauzi ta rumuni Prichomu chastka osib sho identifikuyut sebe rumunami zrosla protyagom 15 rokiv mizh Perepisami z 0 1 do 2 2 sho poyasnyuyetsya nasampered politichnimi prichinami ta populyarizaciyeyu ideyi nalezhnosti moldovskogo narodu do spilnoyi rumunskoyi naciyi 78 8 naselennya Moldovi zaznachili ridnoyu movoyu movu svoyeyi nacionalnosti Vodnochas cej pokaznik ye pevnoyu miroyu zanizhenim oskilki 18 8 moldovan viznachili svoyeyu ridnoyu movoyu rumunsku sho takozh poyasnyuyetsya politichnimi prichinami oskilki u prorumunskih kolah isnuye dosit populyarna tochka zoru sho moldovska mova ye lishen govirkoyu rumunskoyi Sered osnovnih etnichnih grup krayini najnizhchim bulo viznannya svoyeyi nacionalnoyi movi ridnoyu sered ukrayinciv lishe 64 1 z yakih viznachili ridnoyu movoyu ukrayinsku 31 8 ukrayinciv Moldovi vvazhayut svoyeyu ridnoyu movoyu rosijsku Ukrayinska menshina Moldovi Ukrayinska menshina Moldovi ye drugoyu za chiselnistyu nacionalnoyu grupoyu krayini pislya moldovan pid chas Perepisu naselennya 2004 roku 282 4 tisyachi meshkanciv krayini tobto 8 4 yiyi naselennya vkazali sebe ukrayincyami Najchiselnisha v absolyutnomu vidnoshenni ukrayinska gromada 58 9 tisyachi osib meshkala u municipiyi Kishiniv ukrayinci stanovili 8 3 naselennya stolichnogo municipiyu U vidnosnomu vidnoshenni najbilsh znachushimi buli ukrayinski oseredki v Oknickomu rajoni 30 7 naselennya a takozh Brichanskomu rajoni 25 6 municipiyi Byelci 23 7 ta Rishkanskomu rajoni 22 5 64 1 ukrayinciv Moldovi vvazhali ridnoyu movoyu ukrayinsku chastka naselennya Moldovi sho vkazala ukrayinsku movu osnovnoyu movoyu shodennogo spilkuvannya stanovila 3 8 sukupnogo naselennya Osvitnij riven Struktura naselennya Moldovi za rivnem osviti 2004 rik Perepis naselennya zasvidchiv pozitivnu dinamiku osvitnogo rivnya naselennya Moldovi protyagom 1989 2004 rokiv 86 6 meshkanciv Moldovi vikom vid 15 rokiv mali shonajmenshe obov yazkovu nepovnu serednyu osvitu 1989 roku cej pokaznik stanoviv usogo 75 5 Vishu universitetsku osvitu mali 11 1 meshkanciv krayini vikom 15 she 10 5 zakinchili zakladi serednoyi specialnoyi osviti Osvitnij riven najbilshoyi grupi naselennya 65 0 buv na rivni zagalnoyi serednoyi abo nepovnoyi serednoyi osviti Riven pisemnosti sered osib vidpovidnoyi vikovoyi grupi sklav 98 9 tobto lishe 1 1 doroslogo naselennya krayini buv nepisemnim sho suttyevo menshe zareyestrovanogo Perepisom 1989 roku rivnya u 3 6 Takozh protyagom 1989 2004 rokiv zmenshivsya rozriv mizh rivnem nayavnosti obov yazkovoyi osviti sered miskogo ta silskogo naselennya yakij u 2004 roci sklav 12 2 procentnih punkti prinajmni nepovnu serednyu osvitu mali 93 9 meshkanciv mist ta 81 7 selyan 1989 roku takij rozriv znahodivsya na rivni 24 9 vidsotkovih punkti Struktura naselennya za konfesijnoyu prinalezhnistyu Perepis 2004 roku stav pershim perepisom naselennya na terenah Moldovi pid chas yakogo respondenti mali mozhlivist zaznachiti vlasnu religijnu ta konfesijnu prinalezhnist Ciyeyu mozhlivistyu ne skoristalisya 2 2 naselennya krayini yaki vidmovilisya zaznachiti svoye virospovidannya she 1 4 naselennya sklali ateyisti ta neviruyuchi Dominuyuchoyu religiyeyu Moldovi Perepis viznachiv pravoslavne hristiyanstvo svoyu prinalezhnist do yakogo zaznachili 93 3 meshkanciv krayini Sered predstavnikiv inshih viruvan suttyevoyu chiselnistyu vidznachilisya baptisti 1 adventisti 0 4 ta p yatdesyatniki 0 3 Div takozhPerepis naselennya Pridnistrovskoyi Moldovskoyi Respubliki 2004 roku Perepis naselennya Moldovi 2014PosilannyaRezyume rezultativ Perepisu naselennya rum ros angl Rezultati Perepisu naselennya na sajti Nacionalnogo statistichnogo byuro angl