Перемишльське Передгір'я — крайній східний мезорегіон в Польщі та . За фізико-географічним районуванням Польщі мезорегіон має номер 512.65. На півночі його кордон позначає річка Сан. На заході Перемишльське передгір'я межує з , на півдні — із Саноцько-Турчанськими горами, а на північному сході — із Сан-Дністровським плато. На сході умовно його кордоном є кордон з Україною. Найвища вершина регіону є (541 м над рівнем моря).
Перемишльське Передгір'я | |
Країна | Республіка Польща[1] |
---|---|
Координати: 49°44′01″ пн. ш. 22°23′34″ сх. д. / 49.733611111138777972° пн. ш. 22.39277777780577949° сх. д.
Південний кордон чітко не встановлений. Тому територію, обмежену з півночі, заходу та півдня долиною Віар, інколи зараховують до Перемишльського передгір'я.
Основні річки території: Вяр, Ступніца, Яворнік, Цісова, Ольшанка, Ямнінка.
Тут розташовані переважно змішані ліси. На всій території Передгір'я переважають ялицеві та букові ліси. У нижніх частинах Перемишльського передгір'я поширені граб, дуб, береза та сосна, а у вищих: ялиця, ялина та бук.
Значну частину Підгір'я займає . В зоні мезорегіону планується створення Турницького національного парку.
Перед Другою світовою війною Перемишльське Передгір'я було густо заселене. В результаті війни, а також післявоєнних боїв і міграцій під час операції «Вісла» на території було зменшено кількість населення.
Географія Перемишльського Передгір'я
На північному сході Підгір'я простягається довгий гірський масив, що тягнеться від Перемишля до Сану. Хребет має найвищу висоту Копистанька 541 м над рівнем моря на захід від села Кописно.
Між Бірчою та Кузьміною лежить 483 м над рівнем моря), який закінчується безлісним пагорбом (578 м над рівнем моря).
У північно-західній частині Перемишльського передгір'я від Іскані до Яблониці Руської пролягає Крушельницький хребет, довжиною 27 км. Його пагорби піднімаються від 379 м до 500 м. Від Іскані до Старої Бірчі існує хребет з найвищою висотою 449 м.
Біля Улуча знаходиться пасмо Кштова з найшишим пагорбом Кштув (533 м). Від Кузьміни на південний захід простягається хребет Високий з вершиною 586 м.
- Готель Арламов
- Улуч, історичний костел
- П'яткова, православна церква
Туризм
Туристичні стежки
По регіону прокладені шість туристичних стежок. Вони характеризуються тим, що тут немає значних перепадів висот і довгих і важких підйомів. Практично вся мережа стежок розташована на заповідних територіях: Ландшафтний парк Перемишльське передгір'я, Ландшафтний парк Слонні гори та Заповідна ландшафтна територія Перемишль-Диновський.
- Червона стежка: Перемишль — Санік
Загальна довжина описаної ділянки маршруту: 47 км. Час проходження всього маршруту 12 годин. Починається в Перемишлі та веде пагорбами Перемишльського передгір'я по пагорбам з чудовими краєвидами полон та лісів. Закінчується в Сяніку. На цьому маршруті є ділянка «Перемишльське передгір'я — Саноцько-Турчанські гори», що має протяжність 11,7 км та триває 3 год 15 хв.
Маршрут П'яткова Руська — Гута Березка протяжністю 13.8 км, тривалістю 4 години 10 хв. Проходить через гірський масив Пяскова.
- Зелена стежка: Перемишль — Динув
Довжина маршруту: 55 км. Тривалість прогулянок: 14 — 15 годин. Найкращі краєвиди: панорама долини річки Сян з вершин пагорбів та панорамні краєвиди поблизу Каньчуги в
- Жовта траса: Дубецько — Порохник
Довжина маршруту: 15 км. Час ходьби: 4 години. Ця стежка з'єднує два історичні міста, розташовані у підніжжі пагорбів Диновського передгір'я. Почати мандрівку можна як у Дубецько, так і в Порохнику, де з 400-метрових пагорбів можна побачити чудові фахверкові будинки та де провів дитинство польський географ, етнограф, краєзнавець Мечислав Орлович.
- Стежка Чорної фортеці: Куньковце — Болестрашиці
Довжина маршруту: 19 км. Час ходьби: 5 годин. Стежка проходить по території лівого берега р. Сан. Ця ділянка маршруту веде до зовнішнього оборонного кільця Перемишльської фортеці, розташованих приблизно за 5-10 км від центру Перемишля. Проходження обох ділянок стежки, окрім знайомства з військовою архітектурою ХІХ ст., дає можливість помилуватися цікавими панорамами самого Перемишля та околиць, адже форти були побудовані на височини.
- Чорна фортечна стежка: Дибавка — Лапаївка
Довжина маршруту: 26 км. Тривалість прогулянки: 6,5 — 7 годин. Стежка прокладена по території правого берега р. Сан. В 3 км від Дибавки розташовано артилерійський форт VII «Пралківці» Перемишльської фортеці, Костел Введення Пресвятої Богородиці в Пралківцях, яка побудована у 1842 році. У Лапаївці знаходиться також залишки форту 13 та природний заповідник у Крувніках.
- Жовта стежка: Сухи Обич (618 м над рівнем моря) — Копистанька (541 м над рівнем моря)
Довжина маршруту: 14 км. Тривалість прогулянки: 3,5 — 4 години. Маршрут жовта стежка з'єднає два відомі пагорби Перемишльського району: Сухи Обич (618 м) і Копистаньку (541 м). Масив Сухи Обич, розташований на північний схід від Арламува. Стежка пролягає через старі ліси, і, попри короткий маршрут, передбачає круті, але короткі підйоми на хребет Сухого Обича. Завдяки модифікації стежки туристи можуть також відвідати містечко Риботичі, яке до Другої світової війни було відоме виробництвом взуття.
- Зелена траса: Бірча — перетин із синьою трасою
Довжина маршруту: 20 км. Час ходьби: 5 годин. Зелена стежка дозволяє побачити особливо цінні природні території, що характеризуються високим ступенем дикого ландшафту. Варто зазначити, що під час походу, крім Бірчі, турист не зустріне жодного населеного пункту. Найцікавішим у природному відношенні є 10-кілометровий лісистий гірський масив, де можна зустріти тритона карпатського.Оскільки стежка перетинає річку Вір, то після сильних опадів і підйому води слід йти дорогою до сусіднього мосту в Трійцях (1,5 км), а потім повернутися на стежку.
- Блакитна стежка: Явірник Польський — Кальварія Пацлавська
Довжина становить 74 км. Починається у Явірник Польський біля річки Млєчна. Характерною особливістю цього маршруту є його протяжність лісовими масивами. На невеликій ділянці він проходить по берегах річки Сан. Закінчується у Кальварія Пацлавська біля високого пагорба, що на правому березі річки Вігор, де з оглядових майданчиків можна помилуватися мальовничою долиною.
Посилання
- Передгір'я Перемишля на велосипеді
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Poznaj | Turnicki Park Narodowy (pl-PL) . Процитовано 23 січня 2024.
- Affek, Andrzej (2016). Dynamika krajobrazu : uwarunkowania i prawidłowości na przykładzie dorzecza Wiaru w Karpatach (XVIII-XXI wiek) = Landscape dynamics : determinants and patterns on the example of the Wiar river basin in the Carpathians (18th - 21st century) (польська) . Warszawa: IGiPZ PAN. с. 245.
- Pogórze Przemyskie - mapa szlaków turystycznych. mapa-turystyczna.pl (пол.). Процитовано 26 січня 2024.
- Szlaki piesze Pogórza Przemyskiego. www.przemysl24.pl. Процитовано 26 січня 2024.
- Dybawka Górna. Mapcarta (англ.). Процитовано 27 січня 2024.
- Szlaki turystyczne : Powiat Przemyski | Oficjalny serwis internetowy. powiat.przemysl.pl. Процитовано 26 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peremishlske Peredgir ya krajnij shidnij mezoregion v Polshi ta Za fiziko geografichnim rajonuvannyam Polshi mezoregion maye nomer 512 65 Na pivnochi jogo kordon poznachaye richka San Na zahodi Peremishlske peredgir ya mezhuye z na pivdni iz Sanocko Turchanskimi gorami a na pivnichnomu shodi iz San Dnistrovskim plato Na shodi umovno jogo kordonom ye kordon z Ukrayinoyu Najvisha vershina regionu ye 541 m nad rivnem morya Peremishlske Peredgir ya Krayina Respublika Polsha 1 Koordinati 49 44 01 pn sh 22 23 34 sh d 49 733611111138777972 pn sh 22 39277777780577949 sh d 49 733611111138777972 22 39277777780577949Peremishlske Peredgir ya na mapi Polshi Pivdennij kordon chitko ne vstanovlenij Tomu teritoriyu obmezhenu z pivnochi zahodu ta pivdnya dolinoyu Viar inkoli zarahovuyut do Peremishlskogo peredgir ya Osnovni richki teritoriyi Vyar Stupnica Yavornik Cisova Olshanka Yamninka Tut roztashovani perevazhno zmishani lisi Na vsij teritoriyi Peredgir ya perevazhayut yalicevi ta bukovi lisi U nizhnih chastinah Peremishlskogo peredgir ya poshireni grab dub bereza ta sosna a u vishih yalicya yalina ta buk Znachnu chastinu Pidgir ya zajmaye V zoni mezoregionu planuyetsya stvorennya Turnickogo nacionalnogo parku Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Peremishlske Peredgir ya bulo gusto zaselene V rezultati vijni a takozh pislyavoyennih boyiv i migracij pid chas operaciyi Visla na teritoriyi bulo zmensheno kilkist naselennya Geografiya Peremishlskogo Peredgir yaNa pivnichnomu shodi Pidgir ya prostyagayetsya dovgij girskij masiv sho tyagnetsya vid Peremishlya do Sanu Hrebet maye najvishu visotu Kopistanka 541 m nad rivnem morya na zahid vid sela Kopisno Mizh Birchoyu ta Kuzminoyu lezhit 483 m nad rivnem morya yakij zakinchuyetsya bezlisnim pagorbom 578 m nad rivnem morya U pivnichno zahidnij chastini Peremishlskogo peredgir ya vid Iskani do Yablonici Ruskoyi prolyagaye Krushelnickij hrebet dovzhinoyu 27 km Jogo pagorbi pidnimayutsya vid 379 m do 500 m Vid Iskani do Staroyi Birchi isnuye hrebet z najvishoyu visotoyu 449 m Bilya Ulucha znahoditsya pasmo Kshtova z najshishim pagorbom Kshtuv 533 m Vid Kuzmini na pivdennij zahid prostyagayetsya hrebet Visokij z vershinoyu 586 m Gotel Arlamov Uluch istorichnij kostel P yatkova pravoslavna cerkvaTurizmTuristichni stezhki Po regionu prokladeni shist turistichnih stezhok Voni harakterizuyutsya tim sho tut nemaye znachnih perepadiv visot i dovgih i vazhkih pidjomiv Praktichno vsya merezha stezhok roztashovana na zapovidnih teritoriyah Landshaftnij park Peremishlske peredgir ya Landshaftnij park Slonni gori ta Zapovidna landshaftna teritoriya Peremishl Dinovskij Chervona stezhka Peremishl Sanik Zagalna dovzhina opisanoyi dilyanki marshrutu 47 km Chas prohodzhennya vsogo marshrutu 12 godin Pochinayetsya v Peremishli ta vede pagorbami Peremishlskogo peredgir ya po pagorbam z chudovimi krayevidami polon ta lisiv Zakinchuyetsya v Syaniku Na comu marshruti ye dilyanka Peremishlske peredgir ya Sanocko Turchanski gori sho maye protyazhnist 11 7 km ta trivaye 3 god 15 hv Marshrut P yatkova Ruska Guta Berezka protyazhnistyu 13 8 km trivalistyu 4 godini 10 hv Prohodit cherez girskij masiv Pyaskova Zelena stezhka Peremishl Dinuv Dovzhina marshrutu 55 km Trivalist progulyanok 14 15 godin Najkrashi krayevidi panorama dolini richki Syan z vershin pagorbiv ta panoramni krayevidi poblizu Kanchugi v Zhovta trasa Dubecko Porohnik Dovzhina marshrutu 15 km Chas hodbi 4 godini Cya stezhka z yednuye dva istorichni mista roztashovani u pidnizhzhi pagorbiv Dinovskogo peredgir ya Pochati mandrivku mozhna yak u Dubecko tak i v Porohniku de z 400 metrovih pagorbiv mozhna pobachiti chudovi fahverkovi budinki ta de proviv ditinstvo polskij geograf etnograf krayeznavec Mechislav Orlovich Stezhka Chornoyi forteci Kunkovce Bolestrashici Dovzhina marshrutu 19 km Chas hodbi 5 godin Stezhka prohodit po teritoriyi livogo berega r San Cya dilyanka marshrutu vede do zovnishnogo oboronnogo kilcya Peremishlskoyi forteci roztashovanih priblizno za 5 10 km vid centru Peremishlya Prohodzhennya oboh dilyanok stezhki okrim znajomstva z vijskovoyu arhitekturoyu HIH st daye mozhlivist pomiluvatisya cikavimi panoramami samogo Peremishlya ta okolic adzhe forti buli pobudovani na visochini Chorna fortechna stezhka Dibavka Lapayivka Dovzhina marshrutu 26 km Trivalist progulyanki 6 5 7 godin Stezhka prokladena po teritoriyi pravogo berega r San V 3 km vid Dibavki roztashovano artilerijskij fort VII Pralkivci Peremishlskoyi forteci Kostel Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici v Pralkivcyah yaka pobudovana u 1842 roci U Lapayivci znahoditsya takozh zalishki fortu 13 ta prirodnij zapovidnik u Kruvnikah Zhovta stezhka Suhi Obich 618 m nad rivnem morya Kopistanka 541 m nad rivnem morya Dovzhina marshrutu 14 km Trivalist progulyanki 3 5 4 godini Marshrut zhovta stezhka z yednaye dva vidomi pagorbi Peremishlskogo rajonu Suhi Obich 618 m i Kopistanku 541 m Masiv Suhi Obich roztashovanij na pivnichnij shid vid Arlamuva Stezhka prolyagaye cherez stari lisi i popri korotkij marshrut peredbachaye kruti ale korotki pidjomi na hrebet Suhogo Obicha Zavdyaki modifikaciyi stezhki turisti mozhut takozh vidvidati mistechko Ribotichi yake do Drugoyi svitovoyi vijni bulo vidome virobnictvom vzuttya Zelena trasa Bircha peretin iz sinoyu trasoyu Dovzhina marshrutu 20 km Chas hodbi 5 godin Zelena stezhka dozvolyaye pobachiti osoblivo cinni prirodni teritoriyi sho harakterizuyutsya visokim stupenem dikogo landshaftu Varto zaznachiti sho pid chas pohodu krim Birchi turist ne zustrine zhodnogo naselenogo punktu Najcikavishim u prirodnomu vidnoshenni ye 10 kilometrovij lisistij girskij masiv de mozhna zustriti tritona karpatskogo Oskilki stezhka peretinaye richku Vir to pislya silnih opadiv i pidjomu vodi slid jti dorogoyu do susidnogo mostu v Trijcyah 1 5 km a potim povernutisya na stezhku Blakitna stezhka Yavirnik Polskij Kalvariya Paclavska Dovzhina stanovit 74 km Pochinayetsya u Yavirnik Polskij bilya richki Mlyechna Harakternoyu osoblivistyu cogo marshrutu ye jogo protyazhnist lisovimi masivami Na nevelikij dilyanci vin prohodit po beregah richki San Zakinchuyetsya u Kalvariya Paclavska bilya visokogo pagorba sho na pravomu berezi richki Vigor de z oglyadovih majdanchikiv mozhna pomiluvatisya malovnichoyu dolinoyu PosilannyaPeredgir ya Peremishlya na velosipediPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Poznaj Turnicki Park Narodowy pl PL Procitovano 23 sichnya 2024 Affek Andrzej 2016 Dynamika krajobrazu uwarunkowania i prawidlowosci na przykladzie dorzecza Wiaru w Karpatach XVIII XXI wiek Landscape dynamics determinants and patterns on the example of the Wiar river basin in the Carpathians 18th 21st century polska Warszawa IGiPZ PAN s 245 Pogorze Przemyskie mapa szlakow turystycznych mapa turystyczna pl pol Procitovano 26 sichnya 2024 Szlaki piesze Pogorza Przemyskiego www przemysl24 pl Procitovano 26 sichnya 2024 Dybawka Gorna Mapcarta angl Procitovano 27 sichnya 2024 Szlaki turystyczne Powiat Przemyski Oficjalny serwis internetowy powiat przemysl pl Procitovano 26 sichnya 2024