Іван Перевузник, (нар. Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область — пом. 24 серпня 1967, м. Ужгород) — український політичний діяч, депутат Сойму Карпатської України.
Іван Перевузник | |
---|---|
депутат Сойму Карпатської України | |
12 лютого 1939 — 16 березня 1939 | |
Президент | Августин Волошин |
Прем'єр-міністр | Юліян Ревай |
Народився | 6 жовтня 1903 с.Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область |
Помер | 24 серпня 1967 (63 роки) м. Ужгород |
Громадянство | Австро-Угорщина Карпатська Україна СРСР |
Національність | українець |
Життєпис
Народився 6 жовтня 1903 року у селі Середньому Ужгородського району у заможній селянській родині. Здобув початкову освіту у місцевій народній школі.
Служив у армії Чехословаччини. Після повернення з війська організував у селі читальню культурно-освітнього товариства «Просвіта». Про цю діяльність Івана Перевузника письменник Василь Ґренджа-Донський писав, що :
господар із Середнього є найсвідоміший із господарів Середнянщини. Він майже єдиний (не рахуючи середнянську інтелігенцію) утримував «Просвіту» у Середньому і додавав духу тим, що під час переслідувань хиталися
12 лютого 1939 року обраний послом Сойму Карпатської України. Але окупація не дала йому змоги взяти участь у засіданні цього органу 15 березня цього ж року в Хусті.
Рятуючись від гонінь окупаційної влади, він утік до Словаччини й опинився в Братиславі. Коли в Закарпатті хвиля арештів і переслідувань січовиків та учасників Карпатської України трохи вщухла, повернувся додому в Середнє, але тут же був узятий під поліційний нагляд із регулярною реєстрацією в жандармській станції. Керівник середнянської жандармської станції 19 жовтня 1939 року дав таку характеристику Іванові Перевузнику за антиугорську діяльність:
«Як колишній український депутат, перебував у постійних зв'язках із українським урядом в Хусті. Він збирав для українського уряду відомості, а потім як кур'єр передавав розпорядження до навколишніх із Середнім сіл… Він просив молодь, щоб виступала зі зброєю в руках проти угорців. Використовував свої депутатські повноваження для того, щоб обходити села, а там закликав населення до української ідеї і просив, щоб допомагали січовикам, бо вони захистять їх від будь-якого ворога».
1942 року був мобілізований у робочий табір (м. Сомботгель), де перебував два роки. Повернувся додому 1944-го.
Після окупації Закарпаття Радянським Союзом викликався на допити в управління держбезпеки. У 1948 році переїхав до Ужгорода і влаштувався завідувачем господарства в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї. Потім працював завгоспом в Ужгородській середній школі № 5 аж до виходу на пенсію.
Помер 24 серпня 1967 року, похований в Ужгороді.
Посилання
- Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Perevuznik nar Serednye Uzhgorodskij rajon Zakarpatska oblast pom 24 serpnya 1967 m Uzhgorod ukrayinskij politichnij diyach deputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Ivan Perevuznikdeputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini12 lyutogo 1939 16 bereznya 1939PrezidentAvgustin VoloshinPrem yer ministrYuliyan RevajNarodivsya6 zhovtnya 1903 1903 10 06 s Serednye Uzhgorodskij rajon Zakarpatska oblastPomer24 serpnya 1967 1967 08 24 63 roki m UzhgorodGromadyanstvo Avstro Ugorshina Karpatska Ukrayina SRSRNacionalnistukrayinecZhittyepisPosli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil Lacanich Narodivsya 6 zhovtnya 1903 roku u seli Serednomu Uzhgorodskogo rajonu u zamozhnij selyanskij rodini Zdobuv pochatkovu osvitu u miscevij narodnij shkoli Sluzhiv u armiyi Chehoslovachchini Pislya povernennya z vijska organizuvav u seli chitalnyu kulturno osvitnogo tovaristva Prosvita Pro cyu diyalnist Ivana Perevuznika pismennik Vasil Grendzha Donskij pisav sho gospodar iz Serednogo ye najsvidomishij iz gospodariv Serednyanshini Vin majzhe yedinij ne rahuyuchi serednyansku inteligenciyu utrimuvav Prosvitu u Serednomu i dodavav duhu tim sho pid chas peresliduvan hitalisya 12 lyutogo 1939 roku obranij poslom Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Ale okupaciya ne dala jomu zmogi vzyati uchast u zasidanni cogo organu 15 bereznya cogo zh roku v Husti Ryatuyuchis vid gonin okupacijnoyi vladi vin utik do Slovachchini j opinivsya v Bratislavi Koli v Zakarpatti hvilya areshtiv i peresliduvan sichovikiv ta uchasnikiv Karpatskoyi Ukrayini trohi vshuhla povernuvsya dodomu v Serednye ale tut zhe buv uzyatij pid policijnij naglyad iz regulyarnoyu reyestraciyeyu v zhandarmskij stanciyi Kerivnik serednyanskoyi zhandarmskoyi stanciyi 19 zhovtnya 1939 roku dav taku harakteristiku Ivanovi Perevuzniku za antiugorsku diyalnist Yak kolishnij ukrayinskij deputat perebuvav u postijnih zv yazkah iz ukrayinskim uryadom v Husti Vin zbirav dlya ukrayinskogo uryadu vidomosti a potim yak kur yer peredavav rozporyadzhennya do navkolishnih iz Serednim sil Vin prosiv molod shob vistupala zi zbroyeyu v rukah proti ugorciv Vikoristovuvav svoyi deputatski povnovazhennya dlya togo shob obhoditi sela a tam zaklikav naselennya do ukrayinskoyi ideyi i prosiv shob dopomagali sichovikam bo voni zahistyat yih vid bud yakogo voroga 1942 roku buv mobilizovanij u robochij tabir m Sombotgel de perebuvav dva roki Povernuvsya dodomu 1944 go Pislya okupaciyi Zakarpattya Radyanskim Soyuzom viklikavsya na dopiti v upravlinnya derzhbezpeki U 1948 roci pereyihav do Uzhgoroda i vlashtuvavsya zaviduvachem gospodarstva v Zakarpatskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi Potim pracyuvav zavgospom v Uzhgorodskij serednij shkoli 5 azh do vihodu na pensiyu Pomer 24 serpnya 1967 roku pohovanij v Uzhgorodi PosilannyaDovganich Omelyan Dmitrovich Karpatska Ukrayina v borotbi za nezalezhnist represiyi proti yiyi obronciv ta kerivnikiv Pislyamova Mikoli Vegesha Uzhgorod Grazhda 2007 140 s