Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пенсільванія, також Пенсильва́нія (англ. Commonwealth of Pennsylvania) — штат на північному сході США.
| Штат Пенсільванія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Прізвисько: Штат-наріжний камінь (англ. Keystone State і Quaker State) | |||||
| Девіз: | |||||
 Карта США з відміченим штатом Пенсільванія | |||||
| Офіційна мова | немає | ||||
| Столиця | Гаррісбург | ||||
| Найбільше місто | Філадельфія | ||||
| Площа | 119 283 км² (33-й) | ||||
| • Ширина | 455 км | ||||
| • Довжина | 255 км | ||||
| • Широта | 39°43'N to 42°16'N | ||||
| • Довгота | 74°41'W to 80°31"W | ||||
| Населення | 13 002 700 (6-й) | ||||
| • Густота населення | 10.9/км2 (9-й) | ||||
| [en] | |||||
| • Найвища точка | Девіс[d] 979 м | ||||
| • Середня висота | 335 м | ||||
| • Найнижча точка | Делавер 0 м | ||||
| Перед приєднанням | Провінція Пенсильванія | ||||
| Приєднання до США | 12 грудня 1787 (2-й) | ||||
| Джош Шапіро | |||||
| Законодавча влада | Генеральна асамблея штату Пенсільванія | ||||
| Боб Кейсі-молодший (D) Пет Тумі (R) | |||||
| Часові пояси | EDT, UTC−5 і d | ||||
| ISO 3166 | US-PA | ||||
| Абревіатури | PA | ||||
| Сайт | pa.gov | ||||
Головні міста: Філадельфія, Піттсбург, Ері, Аллентаун, Скрентон
Історія
Першими європейськими поселенцями на території сучасної Пенсільванії були шведи і голландці. У 1681 році англійський король Карл II передав молодому англійському квакеру Вільяму Пенну велику територію на захід від річки Делавер. У 1682 році Пенн заснував колонію-притулок для протестантів «Товариства друзів» (офіційна назва квакерів) та інших переслідуваних за віру. На честь батька Пенна, адмірала королівського флоту, колонія була названа Пенсільванією. Пенсільванія — латинською Penn Sylvania — Лісиста земля Пенна.
Тоді ж Вільям Пенн, що сповідував ідею братерської любові між одновірців, заснував місто, якому придумав назву Філадельфія, що давньогрецькою означає «Місто братерської любові».
Пів століття експеримент протікав успішно, але згодом у результаті сутичок з індіанцями загинуло багато колоністів ірландського й німецького походження. Квакери (на відміну від пуритан у Новій Англії) відмовилися протиставити індіанцям силу, оскільки не могли поступитися своїми моральними принципами — неприйняттям війн і насильства, релігійною терпимістю — і змушені були піти з політичної сцени колонії.
У 1751 році в колонії Пенсільванія був відкритий перший на території британських колоній госпіталь, а також засновано перший університет — Пенсільванський університет. У 1790 р. Пенсільванія першим серед північноамериканських штатів прийняла закон про звільнення рабів.
Пенсільванія брала активну участь у війні за незалежність США. У 1776 році була прийнята Конституція Співдружності Пенсільванія (офіційна назва штату). Тоді ж у Філадельфії Другим континентальним конгресом була проголошена Декларація незалежності США і Пенсільванія, разом з дванадцятьма іншими колишніми північноамериканськими колоніями Великої Британії, утворила Сполучені Штати Америки.
1863 року на території штату відбулася битва під Геттісбургом, яка визначила перелом у громадянській війні в США.
Населення
Населення — 12 281 054. Етнічне походження (відповідно до опитування 2003 р.): німецьке — 27,66 %, ірландське — 17,66 %, італійське — 12,82 %, англійське — 8,89 %, польське — 7,20 %. У Пенсільванії зосереджена найбільша громада американців українського походження (близько 150 тисяч осіб). У ряді містечок (Ґілбертон, Ґуліч-Тауншип та українці складають 12—14 % жителів громади.
Економіка
Чорна металургія, машинобудування (виробництво транспортних засобів і устаткування), електронна, цементна, текстильна галузі, видобуток кам'яного вугілля, нафтопереробка; м'ясо-молочне тваринництво; зернове господарство; садівництво; індустрія туризму (курортний район Поконос).
Мовний склад населення (2010)
| Мови | Частка людей старше 5 років, % |
|---|---|
| Англійська | 90,15 |
| Іспанська | 4,09 |
| Німецька | 0,47 |
| Італійська | 0,43 |
| Китайська | 0,40 |
| Нідерландська | 0,40 |
| Французька | 0,34 |
| Російська | 0,29 |
| В'єтнамська | 0,29 |
| Корейська | 0,25 |
| інші | 2,89 |
Адміністративний устрій
Пенсільванія має офіційний статус штату, управляється двопалатними законодавчими зборами, куди входять 50 членів парламенту, що обираються кожні чотири роки, і 203 члени палати представників, що обираються, своєю чергою, кожні два роки. З 1950-х років демократична і республіканська партії представлені у приблизно рівному співвідношенні. Губернатор обирається на чотирирічний термін і може бути переобраний по закінченні терміну всього лише один раз. Судову владу очолює Верховний суд, який представляють голова Верховного суду і 6 членів суду, всі з них обираються терміном на десять років. На місцевому рівні Пенсільванія складається з 66 округів, кожен з яких управляється трьома мировими суддями.
Цікаві місця штату: Національний історичний парк незалежності, поле бою , особняк Клемюеля Рікетса
З Пенсільванією пов'язані імена відомих людей:
- Маріан Андерсон
- Стівен Фостер
- Бенджамін Франклін
- Джордж Маршалл
- Роберт Пірі
- Гертруда Стайн
- Джон Апдайк
- Рейчел Карсон
-
![image]()
City Hall, Філадельфія -
![image]()
Маяк у Державному парку Преск-Айл -
![image]()
Стадіон Гайнц Філд -
![image]()
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пенсільванія |
Примітки
- Пенсільванія // Український правопис / НАН України; Українська національна комісія з питань правопису; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України; Інститут української мови НАН України; Український мовно-інформаційний фонд НАН України. — Київ: Наукова думка, 2019 — С. 158, 339
- Пенсільванія // Українська радянська енциклопедія. Т. 8 : Олефіни-Поплін / Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Вид. 2-ге. — 1982. — С. 235
- Пенсільванія // Великий орфографічний словник сучасної української мови / уклад. Ю. С. Меженко. — Донецьк, 2008. — С. 638
- Пенсільванія // Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / уклад. В. Т. Бусел. — К.: Перун, 2008. — 896 с.
- Пенсільванія // Орфографічний словник української мови: 50 000 сл. / уклад. С. І. Головащук. — К.: Перун, 2006. — 486 с.
- Пенсильванія // Словники України online
- Пенсильванія // Українська Загальна Енциклопедія. Т. 2: З–Р / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів: Рідна школа, 1933. — С. 1011
- American Community Survey [ 29 вересня 2008 у Wayback Machine.] за даними Бюро перепису населення США
- http://www.mla.org/map_data
| озеро Ері |  Нью-Йорк | Нью-Йорк |
 Огайо Західна Вірджинія |  |  Нью-Джерсі |
| Західна Вірджинія |  Меріленд |  Делавер |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2015) |
 | Це незавершена стаття з географії США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pensilvaniya takozh Pensilva niya angl Commonwealth of Pennsylvania shtat na pivnichnomu shodi SShA Shtat PensilvaniyaPrapor Pechatka d Prizvisko Shtat narizhnij kamin angl Keystone State i Quaker State Deviz Karta SShA z vidmichenim shtatom PensilvaniyaOficijna mova nemayeStolicya GarrisburgNajbilshe misto FiladelfiyaPlosha 119 283 km 33 j Shirina 455 km Dovzhina 255 km Shirota 39 43 N to 42 16 N Dovgota 74 41 W to 80 31 WNaselennya 13 002 700 6 j Gustota naselennya 10 9 km2 9 j en Najvisha tochka Devis d 979 m Serednya visota 335 m Najnizhcha tochka Delaver 0 mPered priyednannyam Provinciya PensilvaniyaPriyednannya do SShA 12 grudnya 1787 2 j Dzhosh ShapiroZakonodavcha vlada Generalna asambleya shtatu PensilvaniyaBob Kejsi molodshij D Pet Tumi R Chasovi poyasi EDT UTC 5 i dISO 3166 US PAAbreviaturi PASajt pa gov Golovni mista Filadelfiya Pittsburg Eri Allentaun SkrentonIstoriyaRichka Saskuehanna v Bredfordi shtat Pensilvaniya Pershimi yevropejskimi poselencyami na teritoriyi suchasnoyi Pensilvaniyi buli shvedi i gollandci U 1681 roci anglijskij korol Karl II peredav molodomu anglijskomu kvakeru Vilyamu Pennu veliku teritoriyu na zahid vid richki Delaver U 1682 roci Penn zasnuvav koloniyu pritulok dlya protestantiv Tovaristva druziv oficijna nazva kvakeriv ta inshih peresliduvanih za viru Na chest batka Penna admirala korolivskogo flotu koloniya bula nazvana Pensilvaniyeyu Pensilvaniya latinskoyu Penn Sylvania Lisista zemlya Penna Todi zh Vilyam Penn sho spoviduvav ideyu braterskoyi lyubovi mizh odnovirciv zasnuvav misto yakomu pridumav nazvu Filadelfiya sho davnogreckoyu oznachaye Misto braterskoyi lyubovi Piv stolittya eksperiment protikav uspishno ale zgodom u rezultati sutichok z indiancyami zaginulo bagato kolonistiv irlandskogo j nimeckogo pohodzhennya Kvakeri na vidminu vid puritan u Novij Angliyi vidmovilisya protistaviti indiancyam silu oskilki ne mogli postupitisya svoyimi moralnimi principami neprijnyattyam vijn i nasilstva religijnoyu terpimistyu i zmusheni buli piti z politichnoyi sceni koloniyi U 1751 roci v koloniyi Pensilvaniya buv vidkritij pershij na teritoriyi britanskih kolonij gospital a takozh zasnovano pershij universitet Pensilvanskij universitet U 1790 r Pensilvaniya pershim sered pivnichnoamerikanskih shtativ prijnyala zakon pro zvilnennya rabiv Pensilvaniya brala aktivnu uchast u vijni za nezalezhnist SShA U 1776 roci bula prijnyata Konstituciya Spivdruzhnosti Pensilvaniya oficijna nazva shtatu Todi zh u Filadelfiyi Drugim kontinentalnim kongresom bula progoloshena Deklaraciya nezalezhnosti SShA i Pensilvaniya razom z dvanadcyatma inshimi kolishnimi pivnichnoamerikanskimi koloniyami Velikoyi Britaniyi utvorila Spolucheni Shtati Ameriki 1863 roku na teritoriyi shtatu vidbulasya bitva pid Gettisburgom yaka viznachila perelom u gromadyanskij vijni v SShA NaselennyaNaselennya 12 281 054 Etnichne pohodzhennya vidpovidno do opituvannya 2003 r nimecke 27 66 irlandske 17 66 italijske 12 82 anglijske 8 89 polske 7 20 U Pensilvaniyi zoseredzhena najbilsha gromada amerikanciv ukrayinskogo pohodzhennya blizko 150 tisyach osib U ryadi mistechok Gilberton Gulich Taunship ta ukrayinci skladayut 12 14 zhiteliv gromadi EkonomikaChorna metalurgiya mashinobuduvannya virobnictvo transportnih zasobiv i ustatkuvannya elektronna cementna tekstilna galuzi vidobutok kam yanogo vugillya naftopererobka m yaso molochne tvarinnictvo zernove gospodarstvo sadivnictvo industriya turizmu kurortnij rajon Pokonos Movnij sklad naselennya 2010 Movi Chastka lyudej starshe 5 rokiv Anglijska 90 15 Ispanska 4 09 Nimecka 0 47 Italijska 0 43 Kitajska 0 40 Niderlandska 0 40 Francuzka 0 34 Rosijska 0 29 V yetnamska 0 29 Korejska 0 25 inshi 2 89Administrativnij ustrijDokladnishe Spisok okrugiv shtatu Pensilvaniya Pensilvaniya maye oficijnij status shtatu upravlyayetsya dvopalatnimi zakonodavchimi zborami kudi vhodyat 50 chleniv parlamentu sho obirayutsya kozhni chotiri roki i 203 chleni palati predstavnikiv sho obirayutsya svoyeyu chergoyu kozhni dva roki Z 1950 h rokiv demokratichna i respublikanska partiyi predstavleni u priblizno rivnomu spivvidnoshenni Gubernator obirayetsya na chotiririchnij termin i mozhe buti pereobranij po zakinchenni terminu vsogo lishe odin raz Sudovu vladu ocholyuye Verhovnij sud yakij predstavlyayut golova Verhovnogo sudu i 6 chleniv sudu vsi z nih obirayutsya terminom na desyat rokiv Na miscevomu rivni Pensilvaniya skladayetsya z 66 okrugiv kozhen z yakih upravlyayetsya troma mirovimi suddyami Cikavi miscya shtatu Nacionalnij istorichnij park nezalezhnosti pole boyu osobnyak Klemyuelya Riketsa Z Pensilvaniyeyu pov yazani imena vidomih lyudej Marian Anderson Stiven Foster Bendzhamin Franklin Dzhordzh Marshall Robert Piri Gertruda Stajn Dzhon Apdajk Rejchel Karson City Hall Filadelfiya Mayak u Derzhavnomu parku Presk Ajl Stadion Gajnc Fild Osobnyak Klemyuelya Riketsa Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PensilvaniyaPrimitkiPensilvaniya Ukrayinskij pravopis NAN Ukrayini Ukrayinska nacionalna komisiya z pitan pravopisu Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2019 S 158 339 Pensilvaniya Ukrayinska radyanska enciklopediya T 8 Olefini Poplin Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi Vid 2 ge 1982 S 235 Pensilvaniya Velikij orfografichnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi uklad Yu S Mezhenko Doneck 2008 S 638 Pensilvaniya Velikij zvedenij orfografichnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi leksiki uklad V T Busel K Perun 2008 896 s Pensilvaniya Orfografichnij slovnik ukrayinskoyi movi 50 000 sl uklad S I Golovashuk K Perun 2006 486 s Pensilvaniya Slovniki Ukrayini online Pensilvaniya Ukrayinska Zagalna Enciklopediya T 2 Z R Pid gol red I Rakovskogo Lviv Ridna shkola 1933 S 1011 American Community Survey 29 veresnya 2008 u Wayback Machine za danimi Byuro perepisu naselennya SShA http www mla org map data ozero Eri Nyu Jork Nyu Jork Ogajo Zahidna Virdzhiniya Nyu Dzhersi Zahidna Virdzhiniya Merilend Delaver Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi