Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пелагій Пела гій лат Pelagius бл 354 бл 420 440 чернець аскет якого

Пелагій (чернець)

Пелагій (чернець)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пелагій.

Пела́гій (лат. Pelagius; бл. 354—бл.420/440) — чернець-аскет, якого Римська церква проголосила єретиком. Не визнавав доктрину про перворідний гріх Адама. Його інтерпретація доктрини свободи волі стала відомою як пелагіанізм.

Пелагій
лат. Pelagius
image
Народився354[1][3]
Римська Британія, d, Римська імперія
Помер420[1][2]
Палестина
КраїнаСтародавній Рим
Місце проживанняРим
Карфаген
Єрусалим
Діяльністьбогослов, філософ, християнский монах, місіонер
Відомі учніd
Знання мовлатина[4] і давньогрецька
НапрямокПелагіонізм
Конфесіякатолицька церква

Вчення

Він прибув до Риму у другій половині IV століття і мав зв'язки з антиохійською школою. Він вважав людську природу повною, непорушною, автономною та спроможною творити добро і навіть людськими силами досягнути вічного життя. Така людина чудова сама по собі без Божої благодаті. Вважав, що не переноситься на нащадків, але може впливати морально як злий приклад. Силою своєї вродженої ненарушеності людина може оминати гріх. В цілій своїй діяльності людина не потребує Бога, а навіть більше, може користуватися такою зовнішньою допомогою як об'явлення, але не має причини приймати Божий вплив на душу, бо це противилося би людській автономії і свободі. В цьому полягає його єресь. Благодать, згідно із вченням Пелагія зводиться до зовнішньої підтримки або природних обдарювань людини. Отже заперечується передача первородного гріха. Заперечується або применшується ціла надприродна можливість ласки, щоб викликати довіру до людини, яку робиться ковалем її призначення.

Критика

Основні положення бл. Августина щодо вчення проти Пелагія. Тут маємо 4 пункти.

  • Адам був піднесений Богом до надприродного стану особливими привілеями, що доповнювали його природу (донанатураліа, донапренатураліа і донасупернатураліа). І все-таки він допустився гріха радше внутрішнього, а не зовнішнього. Тут не йдеться про зірвання плоду і про те, що він їв, але про зовнішнє. Він допустився гріха, через який втратив для себе і для своїх нащадків всі ті божі дари, які творили початкову праведність. Всі втратив. Залишилися тільки натуралізм.
  • Гріх Адама перейшов на нащадків не лише самим наслідуванням, як казав Пелагій (він казав, що первородний гріх – це поганий приклад, він не перейшов на людей, це залишилося у Адама). Августин каже „ні“, гріх Адама перейшов на нащадків не лише самим наслідуванням, але способом правдивого успадкування і поставив дітей Адама в стан неприязні з Богом та в прикре моральне і фізичне положення. Бо попросту маємо затьмарений розум, послаблену волю і не маємо гармонії наших почуттів, які були в раю.
  • Хрещення є обов'язковим, як це доказує практика Церкви навіть для новонароджених, які не мають особливих гріхів, але є заражені первородним гріхом.
  • Смерть, терпіння, всі злидні сучасного життя, а особливо грішні пожадання є наслідком первородного гріха, який настільки обтяжує положення людини, що обов'язково вимогає Божої благодаті, щоби повернути надприродний стан приязні з Богом і відновлення природи. Піднести потім до надприродного рівня.

Напівпелагіанізм

У Франції діяв Касій зі школи св Віктора і були його послідовники. Вони твердили, що початок віри і спасіння завдячуємо природним силам людської волі, а ласка вступає в дію, щоб довести до їх сповнення, тобто початок можемо самі зробити, а потім Божа ласка нам допомагає. Тобто діє наполовину Бог і наполовину людина. Тому цей напрямок називається семіпелагіонізм. Бог дає всім свою ласку, з якої кожний може користуватися або надуживати нею по своїй волі. Витривалість залежить від волі кожної людини.

Осудження пелагіанізму

Церква осудила Пелагія на Африканському соборі (синоді в Мілеві) 416 року за папи Іннокентія І, на Карфагенському Синоді 418 року за папи Зосима, який розіслав по всіх єпіскопах лист під назвою “Тракторія з осудженням Пелагія”. А семіпелагіонізм був осуджений папою Келестином І на синоді в Оранжі 529 року, що згодом затвердив папа Боніфацій II.

Цікаві факти

За топономістичним дослідженням українського мовознавця Костянтина Тищенка у 5 сторіччі спостерігалось переселення пелагіян на терени сучасної України.

Примітки

  1. Post-Reformation Digital Library
    d:Track:Q7233488
  2. The Oxford Dictionary of Phrase and Fable — Oxford University Press, 2016. — — doi:10.1093/ACREF/9780198609810.001.0001
    d:Track:Q217595d:Track:Q42735522
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VLNU/Fil/2008_45/6.%20Tyschenko.pdf

Джерела

  • Paul. Orosius, «Apologeticus contra Pel.» // Corpus script. eccl. lat. vet. Vienna, 1882.
  • Marius Mercator, «Commonitorium adv. haeres. Pel. et Coel.» и «Commonitorium supe r nomine Coel.» (Paris, 1673)
  • «Acta concil.» (Mansi, IV).
  • Кремлёвский М. История пелагианства и пелагианская доктрина. — Казань, 1898.
  • Ferguson J. Pelagius. Cambridge, 1956
  • Bohlin T. Die Theologie des Pelagius und ihre Genesis. Uppsala, 1957
  • Rees B.R. Pelagius: A Reluctant Heretic. Suffolk, 1988
  • Georges de Plinval, Pélage, ses écrits, sa vie et sa réforme, etude d' histoire littéraire et religieuse, Payot, Lausanne, 1943,
  • Brinley Rees, Pelagius A Reluctant Heretic, The Boydell Press, Woodbridge, 1988.
  • Brinley Rees (ed.), Pelagius: Life and Letters, The Boydell Press, Woodbridge:1989, 1991. Translation of 18 letters, including Epistle to Demetrias, and minor treatises attributed at various times to Pelagius or his followers.
  • Robert Van de Weyer (ed.), The Letters of Pelagius: Celtic Soul Friend,, Little Gidding books, Evesham: Arthur James, 1995.
  • Pelagius, Epistula ad Demetriadem. Brief an Demetrias, Einleitung, Edition und Übersetzung von Gisbert Greshake, [Fontes Christiani], Band 65, Herder, Freiburg, 2015
  • Пелагий, ересиарх // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пелагій (чернець)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pelagij Pela gij lat Pelagius bl 354 bl 420 440 chernec asket yakogo Rimska cerkva progolosila yeretikom Ne viznavav doktrinu pro pervoridnij grih Adama Jogo interpretaciya doktrini svobodi voli stala vidomoyu yak pelagianizm Pelagijlat PelagiusNarodivsya354 1 3 Rimska Britaniya d Rimska imperiyaPomer420 1 2 PalestinaKrayinaStarodavnij RimMisce prozhivannyaRim Karfagen YerusalimDiyalnistbogoslov filosof hristiyanskij monah misionerVidomi uchnidZnannya movlatina 4 i davnogreckaNapryamokPelagionizmKonfesiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiVchennyaVin pribuv do Rimu u drugij polovini IV stolittya i mav zv yazki z antiohijskoyu shkoloyu Vin vvazhav lyudsku prirodu povnoyu neporushnoyu avtonomnoyu ta spromozhnoyu tvoriti dobro i navit lyudskimi silami dosyagnuti vichnogo zhittya Taka lyudina chudova sama po sobi bez Bozhoyi blagodati Vvazhav sho ne perenositsya na nashadkiv ale mozhe vplivati moralno yak zlij priklad Siloyu svoyeyi vrodzhenoyi nenarushenosti lyudina mozhe ominati grih V cilij svoyij diyalnosti lyudina ne potrebuye Boga a navit bilshe mozhe koristuvatisya takoyu zovnishnoyu dopomogoyu yak ob yavlennya ale ne maye prichini prijmati Bozhij vpliv na dushu bo ce protivilosya bi lyudskij avtonomiyi i svobodi V comu polyagaye jogo yeres Blagodat zgidno iz vchennyam Pelagiya zvoditsya do zovnishnoyi pidtrimki abo prirodnih obdaryuvan lyudini Otzhe zaperechuyetsya peredacha pervorodnogo griha Zaperechuyetsya abo primenshuyetsya cila nadprirodna mozhlivist laski shob viklikati doviru do lyudini yaku robitsya kovalem yiyi priznachennya KritikaOsnovni polozhennya bl Avgustina shodo vchennya proti Pelagiya Tut mayemo 4 punkti Adam buv pidnesenij Bogom do nadprirodnogo stanu osoblivimi privileyami sho dopovnyuvali jogo prirodu donanaturalia donaprenaturalia i donasupernaturalia I vse taki vin dopustivsya griha radshe vnutrishnogo a ne zovnishnogo Tut ne jdetsya pro zirvannya plodu i pro te sho vin yiv ale pro zovnishnye Vin dopustivsya griha cherez yakij vtrativ dlya sebe i dlya svoyih nashadkiv vsi ti bozhi dari yaki tvorili pochatkovu pravednist Vsi vtrativ Zalishilisya tilki naturalizm Grih Adama perejshov na nashadkiv ne lishe samim nasliduvannyam yak kazav Pelagij vin kazav sho pervorodnij grih ce poganij priklad vin ne perejshov na lyudej ce zalishilosya u Adama Avgustin kazhe ni grih Adama perejshov na nashadkiv ne lishe samim nasliduvannyam ale sposobom pravdivogo uspadkuvannya i postaviv ditej Adama v stan nepriyazni z Bogom ta v prikre moralne i fizichne polozhennya Bo poprostu mayemo zatmarenij rozum poslablenu volyu i ne mayemo garmoniyi nashih pochuttiv yaki buli v rayu Hreshennya ye obov yazkovim yak ce dokazuye praktika Cerkvi navit dlya novonarodzhenih yaki ne mayut osoblivih grihiv ale ye zarazheni pervorodnim grihom Smert terpinnya vsi zlidni suchasnogo zhittya a osoblivo grishni pozhadannya ye naslidkom pervorodnogo griha yakij nastilki obtyazhuye polozhennya lyudini sho obov yazkovo vimogaye Bozhoyi blagodati shobi povernuti nadprirodnij stan priyazni z Bogom i vidnovlennya prirodi Pidnesti potim do nadprirodnogo rivnya NapivpelagianizmU Franciyi diyav Kasij zi shkoli sv Viktora i buli jogo poslidovniki Voni tverdili sho pochatok viri i spasinnya zavdyachuyemo prirodnim silam lyudskoyi voli a laska vstupaye v diyu shob dovesti do yih spovnennya tobto pochatok mozhemo sami zrobiti a potim Bozha laska nam dopomagaye Tobto diye napolovinu Bog i napolovinu lyudina Tomu cej napryamok nazivayetsya semipelagionizm Bog daye vsim svoyu lasku z yakoyi kozhnij mozhe koristuvatisya abo naduzhivati neyu po svoyij voli Vitrivalist zalezhit vid voli kozhnoyi lyudini Osudzhennya pelagianizmu Cerkva osudila Pelagiya na Afrikanskomu sobori sinodi v Milevi 416 roku za papi Innokentiya I na Karfagenskomu Sinodi 418 roku za papi Zosima yakij rozislav po vsih yepiskopah list pid nazvoyu Traktoriya z osudzhennyam Pelagiya A semipelagionizm buv osudzhenij papoyu Kelestinom I na sinodi v Oranzhi 529 roku sho zgodom zatverdiv papa Bonifacij II Cikavi faktiZa toponomistichnim doslidzhennyam ukrayinskogo movoznavcya Kostyantina Tishenka u 5 storichchi sposterigalos pereselennya pelagiyan na tereni suchasnoyi Ukrayini PrimitkiPost Reformation Digital Library d Track Q7233488 The Oxford Dictionary of Phrase and Fable Oxford University Press 2016 ISBN 978 0 19 172704 7 doi 10 1093 ACREF 9780198609810 001 0001 d Track Q217595d Track Q42735522 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 CONOR Sl d Track Q16744133 http www nbuv gov ua portal Natural VLNU Fil 2008 45 6 20Tyschenko pdfDzherelaPaul Orosius Apologeticus contra Pel Corpus script eccl lat vet Vienna 1882 Marius Mercator Commonitorium adv haeres Pel et Coel i Commonitorium supe r nomine Coel Paris 1673 Acta concil Mansi IV Kremlyovskij M Istoriya pelagianstva i pelagianskaya doktrina Kazan 1898 Ferguson J Pelagius Cambridge 1956 Bohlin T Die Theologie des Pelagius und ihre Genesis Uppsala 1957 Rees B R Pelagius A Reluctant Heretic Suffolk 1988 Georges de Plinval Pelage ses ecrits sa vie et sa reforme etude d histoire litteraire et religieuse Payot Lausanne 1943 Brinley Rees Pelagius A Reluctant Heretic The Boydell Press Woodbridge 1988 Brinley Rees ed Pelagius Life and Letters The Boydell Press Woodbridge 1989 1991 ISBN 0 85115 282 1 Translation of 18 letters including Epistle to Demetrias and minor treatises attributed at various times to Pelagius or his followers ISBN 0 85115 714 9 Robert Van de Weyer ed The Letters of Pelagius Celtic Soul Friend Little Gidding books Evesham Arthur James 1995 Pelagius Epistula ad Demetriadem Brief an Demetrias Einleitung Edition und Ubersetzung von Gisbert Greshake Fontes Christiani Band 65 Herder Freiburg 2015 Pelagij eresiarh Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pelagij chernec

Дата публікації:
Топ