Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пейсахóвич Михáйло Абрáмович 3 03 1920 Чернігів 3 04 1978 Рівне український літературознавець теоретик вірша літературни

Пейсахович Михайло Абрамович

Пейсахович Михайло Абрамович

Пейсахóвич Михáйло Абрáмович (3.03.1920, Чернігів — 3.04.1978, Рівне) — український літературознавець, теоретик вірша, літературний критик, драматург, поет, перекладач.

Михайло Абрамович Пейсахович
Народився 3 березня 1920(1920-03-03)
Чернігів
Помер 3 квітня 1978(1978-04-03) (58 років)
Рівне
Діяльність перекладач
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь філологія, літературознавство, віршознавство
Заклад Рівненський державний педагогічний інститут
Вчене звання Доцент
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Відомий завдяки: віршознавство, строфіка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пейсахович.

Життєвий шлях

М.А.Пейсахович. 1970-ті рр.

Народився 1920 року в Чернігові. Батько, Абрам Михайлович, випускник Ленінградського університету, працював у редакції чернігівських газет, очолював один із відділів обласної газети «Деснянська правда». Мати, Євгенія Марківна (уроджена Козиневич), була лаборантом-бактеріологом. З дитинства писав вірші, перекладав. У 1937 р. закінчив із відзнакою чернігівську зразкову школу № 8 і поступив на відділення російської мови та літератури Київського університету. 1939 р. закінчив перекладацьке відділення Центральних курсів (м. Москва) заочного навчання з німецької мови. У червні 1941 р. перейшов на останній п'ятий курс університету. Проте закінчувати навчання довелось у Сибіру, куди юнак був евакуйований у серпні. Він був прийнятий у Томський педагогічний інститут, який з відзнакою закінчив в останній день 1941 року. Потому, в 1942—1943 р. працював викладачем СШ № 2 м. Томська. У травні 1943 р його мобілізували до радянського війська і зарахували курсантом Ленінградського артилерійсько-технічного училища зенітної артилерії, де він провчився до вересня 1944 р. Після закінчення військового училища М. А. Пейсахович був направлений у діючу армію, на Південно-Західний фронт ППО, де брав участь в боях в якості офіцера 191 окремого зенітно-артилерійського дивізіону з жовтня 1944 по 9 травня 1945 р. За участь у війні був нагороджений рядом медалей. Після закінчення війни М. А. Пейсахович ще два роки служив у зенітно-артилерійських частинах (Штейнау, Вроцлав та ін.) в якості техніка з артилерійських приладів. Після демобілізації повертається в рідний Чернігів. З серпня 1947 по січень 1953 року працює викладачем російської літератури Чернігівського учительського інституту. З 1947 року починає активно друкуватися. В чернігівській газеті "Деснянська правда" він опублікував низку статей на історико-літературні й літературно-критичні теми, лише упродовж 1947—1952 років їх вийшло 50. Проте після чергової хвилі сталінської «боротьби з космополітизмом» М. Пейсахович вимушено залишає інститут. Рік працює лектором обласного Товариства з розповсюдження політичних і наукових знань, а згодом викладачем вечірньої залізничної школи робітничої молоді № 9 (з січня 1954 р.). Паралельно працює він і над кандидатською дисертацією з поезії Степана Щипачова. З 1958 по 1962 р. він мешкає в Уссурійську, викладає в місцевому педагогічному інституті. Там він завершує дисертацію й успішно захищає її в Москві в 1961 р. З 1962 року і до кінця свого життя викладає на кафедрі російської і зарубіжної літератури Рівненського державного педагогічного інституту.

Наукова діяльність

Тематика перших наукових робіт М. А. Пейсаховича була пов'язана з його кандидатською дисертацією «Творчість Степана Щипачова». До її захисту вченому вдалося опублікувати з творчості С. П. Щипачова п'ять статей. Проте і в подільші роки М. А. Пейсахович зберіг вірність цій темі. Творчості поета, з яким дослідника довгі роки пов'язували теплі, дружні стосунки (С. Щипачов, який був присутній на захисті його дисертації, зазначив, що «дисертант знає мою творчість краще, ніж я сам»), він присвятив ще п'ять статей, три з яких вийшли в Рівному, дві — в Москві.

Початок власне віршознавчого періоду в його науковій діяльності знаменує велика робота «Строфіка М. Ю. Лермонтова», яка увійшла до академічного ювілейного збірника «Творчість М. Ю. Лермонтова» (М., 1964). У ній обстежений «строфічний діапазон» Лермонтова-лірика — від двовірша до чотирнадцятивірша. Відтепер віршознавство, а точніше сказати, строфіка стає основним полем наукових розвідок М. А. Пейсаховича. Паралельно він серйозно займався — в якості докторської дисертації, яку, на жаль, захистити не встиг, — і радянською поетичною ленініаною; цій темі присвячено більше десятка його статей. Проте саме праці зі строфіки багато в чому сприяли визнанню вченого в філологічних колах і забезпечили йому великий літературознавчий авторитет. Праці М. А. Пейсаховича безсумнівно є вагомим внеском у такий розділ віршознавства, як строфіка. Без будь-якого перебільшення його ім'я можна поставити в один ряд з такими дослідниками строфіки, як В. С. Баєвський, К. Д. Вишневський, М. Л. Гаспаров, Б.В. Томашевський, О. І. Федотов. Саме М. А. Пейсаховичу належить пріоритет у вивченні строфіки Лермонтова і Некрасова, а також астрофічного вірша і строфіки неримованого вірша.

Строфіці російського вірша М. Пейсахович присвятив сімнадцять наукових праць, які в свою чергу можна розподілити за кількома тематичними групами. До першої, найбільш численної, належать дослідження зі строфіки Лермонтова. Строфічна організація віршів і поем Лермонтова була, безумовно, пріоритетною для вченого сферою. Їй присвячені вісім праць М. А. Пейсаховича, виданих протягом десяти років: як уже зазначалося, перша віршознавча робота науковця «Строфіка М. Ю. Лермонтова» вийшла 1964 р., остання ж стаття з вірша Лермонтова «Астрофічні вірші Лермонтова» — в 1974. За десятирічний проміжок побачили світ такі праці М. Пейсаховича з лермонтовської строфіки: «Строфічна організація поем Лермонтова», «Віршова композиція поеми Лермонтова „Мцирі“», «Строфічна будова поеми Лермонтова „Демон“», «Онєгінська строфа в поемах Лермонтова», «Вірш юнацьких поем Лермонтова (двовіршеві форми)», «Вірш юнацьких поем Лермонтова (твори вільного римування)». Другу групу складають роботи М. А. Пейсаховича зі строфіки Некрасова, якій вчений присвятив чотири своїх пізніх дослідження. Першим підступом до Некрасового вірша була доповідь «Двовіршеві форми та їх місце в поезії Некрасова» на ювілейній Некрасовській конференції 1971 р. в Костромі, що в подальшому виросла до великої статті «Двовіршеві форми в поезії Некрасова» (опублікована в журналі «Филологические науки»). Ґрунтовністю виділяються роботи М. А. Пейсаховича «Строфіка Некрасова» в академічному «Некрасовському збірнику» (в ній пророблена робота, подібна до «Строфіки М. Ю. Лермонтова») і «Астрофічний вірш Некрасова», яка увійшла в калінінградський збірник «М. О. Некрасов і його час». Нечисленну третю групу складають дві статті зі строфіки Пушкіна. До вивчення пушкінського вірша (перш за все, астрофічного) М. А. Пейсахович звернувся в останні роки життя. У роботі «Віршувальна майстерність Пушкіна (твори астрофічної форми)» вчений аналізує астрофічні твори великого поета, відзначаючи при цьому, що намагається «лише в першому наближенні підійти до вирішення цього складного і багатогранного завдання». Друга, більш об'ємна стаття «Астрофічні форми в поезії Пушкіна» побачила світ після смерті віршознавця. При цьому вона є не тільки логічним продовженням попередньої статті — першого підступу вченого до астрофічних творів Пушкіна, але і органічно вписується в загальне коло віршознавчих інтересів М. А. Пейсаховича останніх років — дослідження астрофічних форм в російській поезії і становить разом з його статтями з астрофічного вірша Лермонтова і Некрасова своєрідну наукову трилогію. Нарешті, в останню, четверту тематичну групу можна віднести дослідження М. А. Пейсаховича загальнотеоретичних проблем строфологіі, а саме зі структури астрофічного вірша і строфіки неримованого вірша. Три ці пізні, підсумкові роботи, присвячені улюбленим строфологічним проблемам вченого, наче підсумовують його попередню віршознавчу діяльність з вивчення строфіки великих російських поетів ХІХ століття.

Із дослідженням астрофічного вірша пов'язані найвищі досягнення Пейсаховича-віршознавця. Він першим описав його структурні типи та форми, вивчив астрофічний репертуар трьох видатних поетів ХІХ століття Пушкіна, Лермонтова і Некрасова. Так, за спостереженнями вченого, в залежності від синтаксичної форми римових об'єднань утворені ними астрофічні періоди отримують різні структурні типи, які він позначає (відповідно до конструктивного принципу кожного з них) як інтонаційний, смисловий, синтаксичний і ритмічний. У статті «Астрофічний вірш і його форми» (1976) М.А. Пейсахович дає їм чітку характеристику: «інтонаційний тип астрофічного віршового періоду являє собою поєднання римових об'єднань замкнутої форми, тобто синтаксично самостійних і завершених, але пов'язаних між собою ритміко-мелодійним малюнком і сполучених інтонацією <...> Смисловий тип астрофічного періоду заснований на поєднанні римових об'єднань відкритої структури, тобто пов'язаних між собою змістом так, що одне з них доповнюється іншим і, хоча безпосередньо не залежить від нього, але лише разом з ним набуває вичерпну змістову цілісність. <...> Синтаксичний тип астрофічного періоду утворюється при поєднанні римових об'єднань розімкнутої структури, тобто взаємопов'язаних синтаксично в такій мірі, що окремо один від одного вони взагалі не можуть існувати. <...> Ритмічний тип віршового періоду характеризується тим, що в ньому поєднання римових об'єднань досягається за допомогою віршового переносу, який, розсікаючи фразу на стику суміжних римових об'єднань, разом з тим сприяє їх особливій ритмічній зчепленості».

Поряд із систематизацією структурних типів астрофічного вірша, М.А. Пейсахович розробив і типологію його структурних форм: «астрофічні твори, – зазначає дослідник у «Строфіці Некрасова», – виступають у формах: 1) двовіршової, 2) чотиривіршової, 3) змішаної (двовіршово-чотиривіршової), 4) неримованої». У своїх працях з астрофічного вірша Пушкіна, Лермонтова і Некрасова вчений не тільки послідовно дотримується даної типології, але і наповнює обстеження окремих форм узагальнюючими зауваженнями. Так, говорячи про відмінність строфованих двовіршів від астрофічних віршових пар, він відзначає, що останні виявляють «тенденцію до неавтономності»: «вони частіше за все не відокремлюються один від одного синтаксично й інтонаційно, як незалежні строфи, а, навпаки, об'єднуються між собою, утворюючи віршовий потік, який може бути розчленований не на однакові дворядкові сполучення, а на астрофічні віршові групи різного обсягу».

Творчість

Інтереси М. А. Пейсаховича не обмежувалися науковою сферою. Протягом всього свого життя він писав вірші (їх залишилось кілька сотень), драматичні твори (історична драма у віршах «Спартак», трагедії «Герострат» і «Пігмаліон», дві частини «Божої комедії», незавершена трагедія «Амеріго Веспуччі»), звертався до прози, вів щоденники, перекладав (із Й. В. Гете, Г. Гейне, А. де Мюссе, Ш. Бодлера, П. Верлена, С. Малларме, Г. Гессе, В. Незвала тощо). Більшість з цих творів не виходили друком за життя вченого, зберігаючись і понині в його домашньому архіві. Лише в 1969 році в Москві, у видавництві ВААП, мізерним тиражем у 50 екземплярів була опублікована п'єса «Спартак» (під літературним псевдонімом «Михайло Абрамов»), над якою М. А. Пейсахович працював понад двадцять років. Зауважимо, що як наукова, так і літературна діяльність, спроби публікації і постановки творів познайомили автора з цілим рядом відомих поетів, драматургів, літературних критиків, режисерів. В архіві М. А. Пейсаховича зберігаються листи Максима Рильського та Іллі Еренбурга, Костянтина Симонова і Степана Щипачова, Іллі Сельвінського й Абрама Кацнельсона, Володимира Волькенштейна і Зиновія Паперного, Михайла Ромма і Олега Єфремова.

Віршознавчі праці

  • Строфика Лермонтова // Творчество М. Ю. Лермонтова. — М.: Наука, 1964. — С. 417—491.
  • Строфическая организация поэм Лермонтова // Вопросы русской литературы. — Вып. 3. — Издательство Львовского университета, 1966. — С. 72 — 78.
  • Стиховая композиция поэмы Лермонтова «Мцыри» // Вопросы русской литературы. — Вып. 2 (5). — Издательство Львовского университета, 1967. — С. 97 — 103.
  • Строфическое строение поэмы Лермонтова «Демон» // Вопросы русской литературы. — Вып. 2 (8). — Издательство Львовского университета, 1968. — С. 91 — 103.
  • Онегинская строфа в поэмах Лермонтова // Филологические науки. — 1969. — № 1. — С. 25 — 38.
  • Двустишные формы и их место в поэзии Некрасова // Н. А. Некрасов и русская литература. Тезисы докладов и сообщений межвузовской научной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения Н. А. Некрасова. — Кострома, 1971. — С. 104—106.
  • Стих юношеских поэм Лермонтова (двустишные формы) // Вопросы русской литературы. — Вып. 1 (16). — Издательство Львовского университета, 1971. — С. 72 — 77.
  • Двустишные формы в поэзии Некрасова // Филологические науки. — 1971. — № 6. — С. 13 — 27.
  • Стих юношеских поэм Лермонтова (произведения вольной рифмовки) // Вопросы русской литературы. — Вып. 1 (19). —  Издательство Львовского университета, 1972. — С. 80 — 85.
  • Строфика Некрасова // Некрасовский сборник V. Поэзия любви и гнева. — Л.: Наука, 1973. — С. 202—232.
  • Астрофические стихотворения Лермонтова // Вопросы русской литературы. — Вып. 2 (24). — Издательство Львовского университета, 1974. — С. 67 — 73.
  • Віршувальна майстерність Пушкіна (твори астрофічної форми) // Радянське літературознавство. — 1975. — № 6. — С. 37 — 43. 
  • Астрофический стих и его формы // Вопросы языкознания. — 1976. — № 1. — С. 93 — 106.
  • Астрофический стих Некрасова // Н. А. Некрасов и его время. Межвузовский сборник. Выпуск III. — Калининград, 1977. — С. 74 — 93.
  • Строфічна організація неримованого вірша // Радянське літературознавство. — 1979. — № 8. — С. 48 — 59.
  • Астрофические формы в поэзии Пушкина // Филологические науки. — 1979. — № 3. — С. 10 — 19.
  • Строфическое строение безрифменного стиха // Русское стихосложение. Традиции и проблемы развития. — М.: Наука, 1985. — С. 277—292.
  • Эволюция поэзии Багрицкого [рец. на: Любарева Е. Эдуард Багрицкий. — М.: СП, 1964] // Вопросы литературы. — 1965. — № 9. — С. 207—209.
  • «Все, что я сделал, все это ваше…» [рец. на: Калитин Н. И. Слово и время. — М.: СП, 1967] // Вопросы литературы. — 1968. — № 7. — С. 172—176.
  • Тактометрическая теория и стихотворная практика [рец. на: Квятковский А. П. Поэтический словарь. — М.: СЭ, 1966] // Вопросы русской литературы. — Вып. 2 (11). — Издательство Львовского университета, 1969. — С. 80 — 83.
  • О стихах хороших и разных [рец. на: Жовтис А. Л. Стихи нужны… — Алма-Ата., 1968] //Литературная Россия. — 1969. — № 36 (5 сентября). — С. 9.
  • Проблемы изучения белорусского стиха [рец. на: Ралько І. Д. Беларускі верш. Старонкі гісторыі і тэорыі. — Минск, 1969] // Вопросы литературы. — 1970. — № 2. — С. 194—199.
  • «Могут ли рифмы подтвердить мысль…» [рец. на: Краснова Л. В. Поэтика Александра Блока. — Львов. 1973] // Дон. — 1975. — № 11. — С. 167—168.

Література

  • Васильев Е. М. М. А. Пейсахович — исследователь русской строфики // Известия Смоленского государственного университета. — 2008. — № 4. — С. 116—125.
  • Васильев Е.М. «Нас, занимающихся стихом, не так много…» Письма В. Е. Холшевникова М. А. Пейсаховичу // Отечественное стиховедение: 100-летние итоги и перспективы развития: материалы Международной научной конференции: 25 — 27 ноября 2010 г. /под. ред. С. И. Богданова, Е. В. Хворостьяновой. СПб.: Филол. фак. СпбГУ, 2010. — С. 453—463.
  • Васильєв Є.М. М.А. Пейсахович – науковець, митець, педагог // Книга пам’яті Рівненського державного гуманітарного університету / ред.-упоряд.: Р. М. Постоловський, Б. Й. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2017. С. 120 – 126.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pejsahovich Mihajlo Abramovich 3 03 1920 Chernigiv 3 04 1978 Rivne ukrayinskij literaturoznavec teoretik virsha literaturnij kritik dramaturg poet perekladach naukovij stupin Mihajlo Abramovich PejsahovichNarodivsya 3 bereznya 1920 1920 03 03 ChernigivPomer 3 kvitnya 1978 1978 04 03 58 rokiv RivneDiyalnist perekladachAlma mater Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluz filologiya literaturoznavstvo virshoznavstvoZaklad Rivnenskij derzhavnij pedagogichnij institutVchene zvannya DocentNaukovij stupin kandidat filologichnih naukVidomij zavdyaki virshoznavstvo strofika U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pejsahovich Zhittyevij shlyahM A Pejsahovich 1970 ti rr Narodivsya 1920 roku v Chernigovi Batko Abram Mihajlovich vipusknik Leningradskogo universitetu pracyuvav u redakciyi chernigivskih gazet ocholyuvav odin iz viddiliv oblasnoyi gazeti Desnyanska pravda Mati Yevgeniya Markivna urodzhena Kozinevich bula laborantom bakteriologom Z ditinstva pisav virshi perekladav U 1937 r zakinchiv iz vidznakoyu chernigivsku zrazkovu shkolu 8 i postupiv na viddilennya rosijskoyi movi ta literaturi Kiyivskogo universitetu 1939 r zakinchiv perekladacke viddilennya Centralnih kursiv m Moskva zaochnogo navchannya z nimeckoyi movi U chervni 1941 r perejshov na ostannij p yatij kurs universitetu Prote zakinchuvati navchannya dovelos u Sibiru kudi yunak buv evakujovanij u serpni Vin buv prijnyatij u Tomskij pedagogichnij institut yakij z vidznakoyu zakinchiv v ostannij den 1941 roku Potomu v 1942 1943 r pracyuvav vikladachem SSh 2 m Tomska U travni 1943 r jogo mobilizuvali do radyanskogo vijska i zarahuvali kursantom Leningradskogo artilerijsko tehnichnogo uchilisha zenitnoyi artileriyi de vin provchivsya do veresnya 1944 r Pislya zakinchennya vijskovogo uchilisha M A Pejsahovich buv napravlenij u diyuchu armiyu na Pivdenno Zahidnij front PPO de brav uchast v boyah v yakosti oficera 191 okremogo zenitno artilerijskogo divizionu z zhovtnya 1944 po 9 travnya 1945 r Za uchast u vijni buv nagorodzhenij ryadom medalej Pislya zakinchennya vijni M A Pejsahovich she dva roki sluzhiv u zenitno artilerijskih chastinah Shtejnau Vroclav ta in v yakosti tehnika z artilerijskih priladiv Pislya demobilizaciyi povertayetsya v ridnij Chernigiv Z serpnya 1947 po sichen 1953 roku pracyuye vikladachem rosijskoyi literaturi Chernigivskogo uchitelskogo institutu Z 1947 roku pochinaye aktivno drukuvatisya V chernigivskij gazeti Desnyanska pravda vin opublikuvav nizku statej na istoriko literaturni j literaturno kritichni temi lishe uprodovzh 1947 1952 rokiv yih vijshlo 50 Prote pislya chergovoyi hvili stalinskoyi borotbi z kosmopolitizmom M Pejsahovich vimusheno zalishaye institut Rik pracyuye lektorom oblasnogo Tovaristva z rozpovsyudzhennya politichnih i naukovih znan a zgodom vikladachem vechirnoyi zaliznichnoyi shkoli robitnichoyi molodi 9 z sichnya 1954 r Paralelno pracyuye vin i nad kandidatskoyu disertaciyeyu z poeziyi Stepana Shipachova Z 1958 po 1962 r vin meshkaye v Ussurijsku vikladaye v miscevomu pedagogichnomu instituti Tam vin zavershuye disertaciyu j uspishno zahishaye yiyi v Moskvi v 1961 r Z 1962 roku i do kincya svogo zhittya vikladaye na kafedri rosijskoyi i zarubizhnoyi literaturi Rivnenskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu Naukova diyalnistTematika pershih naukovih robit M A Pejsahovicha bula pov yazana z jogo kandidatskoyu disertaciyeyu Tvorchist Stepana Shipachova Do yiyi zahistu vchenomu vdalosya opublikuvati z tvorchosti S P Shipachova p yat statej Prote i v podilshi roki M A Pejsahovich zberig virnist cij temi Tvorchosti poeta z yakim doslidnika dovgi roki pov yazuvali tepli druzhni stosunki S Shipachov yakij buv prisutnij na zahisti jogo disertaciyi zaznachiv sho disertant znaye moyu tvorchist krashe nizh ya sam vin prisvyativ she p yat statej tri z yakih vijshli v Rivnomu dvi v Moskvi Pochatok vlasne virshoznavchogo periodu v jogo naukovij diyalnosti znamenuye velika robota Strofika M Yu Lermontova yaka uvijshla do akademichnogo yuvilejnogo zbirnika Tvorchist M Yu Lermontova M 1964 U nij obstezhenij strofichnij diapazon Lermontova lirika vid dvovirsha do chotirnadcyativirsha Vidteper virshoznavstvo a tochnishe skazati strofika staye osnovnim polem naukovih rozvidok M A Pejsahovicha Paralelno vin serjozno zajmavsya v yakosti doktorskoyi disertaciyi yaku na zhal zahistiti ne vstig i radyanskoyu poetichnoyu leninianoyu cij temi prisvyacheno bilshe desyatka jogo statej Prote same praci zi strofiki bagato v chomu spriyali viznannyu vchenogo v filologichnih kolah i zabezpechili jomu velikij literaturoznavchij avtoritet Praci M A Pejsahovicha bezsumnivno ye vagomim vneskom u takij rozdil virshoznavstva yak strofika Bez bud yakogo perebilshennya jogo im ya mozhna postaviti v odin ryad z takimi doslidnikami strofiki yak V S Bayevskij K D Vishnevskij M L Gasparov B V Tomashevskij O I Fedotov Same M A Pejsahovichu nalezhit prioritet u vivchenni strofiki Lermontova i Nekrasova a takozh astrofichnogo virsha i strofiki nerimovanogo virsha Strofici rosijskogo virsha M Pejsahovich prisvyativ simnadcyat naukovih prac yaki v svoyu chergu mozhna rozpodiliti za kilkoma tematichnimi grupami Do pershoyi najbilsh chislennoyi nalezhat doslidzhennya zi strofiki Lermontova Strofichna organizaciya virshiv i poem Lermontova bula bezumovno prioritetnoyu dlya vchenogo sferoyu Yij prisvyacheni visim prac M A Pejsahovicha vidanih protyagom desyati rokiv yak uzhe zaznachalosya persha virshoznavcha robota naukovcya Strofika M Yu Lermontova vijshla 1964 r ostannya zh stattya z virsha Lermontova Astrofichni virshi Lermontova v 1974 Za desyatirichnij promizhok pobachili svit taki praci M Pejsahovicha z lermontovskoyi strofiki Strofichna organizaciya poem Lermontova Virshova kompoziciya poemi Lermontova Mciri Strofichna budova poemi Lermontova Demon Onyeginska strofa v poemah Lermontova Virsh yunackih poem Lermontova dvovirshevi formi Virsh yunackih poem Lermontova tvori vilnogo rimuvannya Drugu grupu skladayut roboti M A Pejsahovicha zi strofiki Nekrasova yakij vchenij prisvyativ chotiri svoyih piznih doslidzhennya Pershim pidstupom do Nekrasovogo virsha bula dopovid Dvovirshevi formi ta yih misce v poeziyi Nekrasova na yuvilejnij Nekrasovskij konferenciyi 1971 r v Kostromi sho v podalshomu virosla do velikoyi statti Dvovirshevi formi v poeziyi Nekrasova opublikovana v zhurnali Filologicheskie nauki Gruntovnistyu vidilyayutsya roboti M A Pejsahovicha Strofika Nekrasova v akademichnomu Nekrasovskomu zbirniku v nij proroblena robota podibna do Strofiki M Yu Lermontova i Astrofichnij virsh Nekrasova yaka uvijshla v kaliningradskij zbirnik M O Nekrasov i jogo chas Nechislennu tretyu grupu skladayut dvi statti zi strofiki Pushkina Do vivchennya pushkinskogo virsha persh za vse astrofichnogo M A Pejsahovich zvernuvsya v ostanni roki zhittya U roboti Virshuvalna majsternist Pushkina tvori astrofichnoyi formi vchenij analizuye astrofichni tvori velikogo poeta vidznachayuchi pri comu sho namagayetsya lishe v pershomu nablizhenni pidijti do virishennya cogo skladnogo i bagatogrannogo zavdannya Druga bilsh ob yemna stattya Astrofichni formi v poeziyi Pushkina pobachila svit pislya smerti virshoznavcya Pri comu vona ye ne tilki logichnim prodovzhennyam poperednoyi statti pershogo pidstupu vchenogo do astrofichnih tvoriv Pushkina ale i organichno vpisuyetsya v zagalne kolo virshoznavchih interesiv M A Pejsahovicha ostannih rokiv doslidzhennya astrofichnih form v rosijskij poeziyi i stanovit razom z jogo stattyami z astrofichnogo virsha Lermontova i Nekrasova svoyeridnu naukovu trilogiyu Nareshti v ostannyu chetvertu tematichnu grupu mozhna vidnesti doslidzhennya M A Pejsahovicha zagalnoteoretichnih problem strofologii a same zi strukturi astrofichnogo virsha i strofiki nerimovanogo virsha Tri ci pizni pidsumkovi roboti prisvyacheni ulyublenim strofologichnim problemam vchenogo nache pidsumovuyut jogo poperednyu virshoznavchu diyalnist z vivchennya strofiki velikih rosijskih poetiv HIH stolittya Iz doslidzhennyam astrofichnogo virsha pov yazani najvishi dosyagnennya Pejsahovicha virshoznavcya Vin pershim opisav jogo strukturni tipi ta formi vivchiv astrofichnij repertuar troh vidatnih poetiv HIH stolittya Pushkina Lermontova i Nekrasova Tak za sposterezhennyami vchenogo v zalezhnosti vid sintaksichnoyi formi rimovih ob yednan utvoreni nimi astrofichni periodi otrimuyut rizni strukturni tipi yaki vin poznachaye vidpovidno do konstruktivnogo principu kozhnogo z nih yak intonacijnij smislovij sintaksichnij i ritmichnij U statti Astrofichnij virsh i jogo formi 1976 M A Pejsahovich daye yim chitku harakteristiku intonacijnij tip astrofichnogo virshovogo periodu yavlyaye soboyu poyednannya rimovih ob yednan zamknutoyi formi tobto sintaksichno samostijnih i zavershenih ale pov yazanih mizh soboyu ritmiko melodijnim malyunkom i spoluchenih intonaciyeyu lt gt Smislovij tip astrofichnogo periodu zasnovanij na poyednanni rimovih ob yednan vidkritoyi strukturi tobto pov yazanih mizh soboyu zmistom tak sho odne z nih dopovnyuyetsya inshim i hocha bezposeredno ne zalezhit vid nogo ale lishe razom z nim nabuvaye vicherpnu zmistovu cilisnist lt gt Sintaksichnij tip astrofichnogo periodu utvoryuyetsya pri poyednanni rimovih ob yednan rozimknutoyi strukturi tobto vzayemopov yazanih sintaksichno v takij miri sho okremo odin vid odnogo voni vzagali ne mozhut isnuvati lt gt Ritmichnij tip virshovogo periodu harakterizuyetsya tim sho v nomu poyednannya rimovih ob yednan dosyagayetsya za dopomogoyu virshovogo perenosu yakij rozsikayuchi frazu na stiku sumizhnih rimovih ob yednan razom z tim spriyaye yih osoblivij ritmichnij zcheplenosti Poryad iz sistematizaciyeyu strukturnih tipiv astrofichnogo virsha M A Pejsahovich rozrobiv i tipologiyu jogo strukturnih form astrofichni tvori zaznachaye doslidnik u Strofici Nekrasova vistupayut u formah 1 dvovirshovoyi 2 chotirivirshovoyi 3 zmishanoyi dvovirshovo chotirivirshovoyi 4 nerimovanoyi U svoyih pracyah z astrofichnogo virsha Pushkina Lermontova i Nekrasova vchenij ne tilki poslidovno dotrimuyetsya danoyi tipologiyi ale i napovnyuye obstezhennya okremih form uzagalnyuyuchimi zauvazhennyami Tak govoryachi pro vidminnist strofovanih dvovirshiv vid astrofichnih virshovih par vin vidznachaye sho ostanni viyavlyayut tendenciyu do neavtonomnosti voni chastishe za vse ne vidokremlyuyutsya odin vid odnogo sintaksichno j intonacijno yak nezalezhni strofi a navpaki ob yednuyutsya mizh soboyu utvoryuyuchi virshovij potik yakij mozhe buti rozchlenovanij ne na odnakovi dvoryadkovi spoluchennya a na astrofichni virshovi grupi riznogo obsyagu TvorchistInteresi M A Pejsahovicha ne obmezhuvalisya naukovoyu sferoyu Protyagom vsogo svogo zhittya vin pisav virshi yih zalishilos kilka soten dramatichni tvori istorichna drama u virshah Spartak tragediyi Gerostrat i Pigmalion dvi chastini Bozhoyi komediyi nezavershena tragediya Amerigo Vespuchchi zvertavsya do prozi viv shodenniki perekladav iz J V Gete G Gejne A de Myusse Sh Bodlera P Verlena S Mallarme G Gesse V Nezvala tosho Bilshist z cih tvoriv ne vihodili drukom za zhittya vchenogo zberigayuchis i ponini v jogo domashnomu arhivi Lishe v 1969 roci v Moskvi u vidavnictvi VAAP mizernim tirazhem u 50 ekzemplyariv bula opublikovana p yesa Spartak pid literaturnim psevdonimom Mihajlo Abramov nad yakoyu M A Pejsahovich pracyuvav ponad dvadcyat rokiv Zauvazhimo sho yak naukova tak i literaturna diyalnist sprobi publikaciyi i postanovki tvoriv poznajomili avtora z cilim ryadom vidomih poetiv dramaturgiv literaturnih kritikiv rezhiseriv V arhivi M A Pejsahovicha zberigayutsya listi Maksima Rilskogo ta Illi Erenburga Kostyantina Simonova i Stepana Shipachova Illi Selvinskogo j Abrama Kacnelsona Volodimira Volkenshtejna i Zinoviya Papernogo Mihajla Romma i Olega Yefremova Virshoznavchi praciStrofika Lermontova Tvorchestvo M Yu Lermontova M Nauka 1964 S 417 491 Stroficheskaya organizaciya poem Lermontova Voprosy russkoj literatury Vyp 3 Izdatelstvo Lvovskogo universiteta 1966 S 72 78 Stihovaya kompoziciya poemy Lermontova Mcyri Voprosy russkoj literatury Vyp 2 5 Izdatelstvo Lvovskogo universiteta 1967 S 97 103 Stroficheskoe stroenie poemy Lermontova Demon Voprosy russkoj literatury Vyp 2 8 Izdatelstvo Lvovskogo universiteta 1968 S 91 103 Oneginskaya strofa v poemah Lermontova Filologicheskie nauki 1969 1 S 25 38 Dvustishnye formy i ih mesto v poezii Nekrasova N A Nekrasov i russkaya literatura Tezisy dokladov i soobshenij mezhvuzovskoj nauchnoj konferencii posvyashennoj 150 letiyu so dnya rozhdeniya N A Nekrasova Kostroma 1971 S 104 106 Stih yunosheskih poem Lermontova dvustishnye formy Voprosy russkoj literatury Vyp 1 16 Izdatelstvo Lvovskogo universiteta 1971 S 72 77 Dvustishnye formy v poezii Nekrasova Filologicheskie nauki 1971 6 S 13 27 Stih yunosheskih poem Lermontova proizvedeniya volnoj rifmovki Voprosy russkoj literatury Vyp 1 19 Izdatelstvo Lvovskogo universiteta 1972 S 80 85 Strofika Nekrasova Nekrasovskij sbornik V Poeziya lyubvi i gneva L Nauka 1973 S 202 232 Astroficheskie stihotvoreniya Lermontova Voprosy russkoj literatury Vyp 2 24 Izdatelstvo Lvovskogo universiteta 1974 S 67 73 Virshuvalna majsternist Pushkina tvori astrofichnoyi formi Radyanske literaturoznavstvo 1975 6 S 37 43 Astroficheskij stih i ego formy Voprosy yazykoznaniya 1976 1 S 93 106 Astroficheskij stih Nekrasova N A Nekrasov i ego vremya Mezhvuzovskij sbornik Vypusk III Kaliningrad 1977 S 74 93 Strofichna organizaciya nerimovanogo virsha Radyanske literaturoznavstvo 1979 8 S 48 59 Astroficheskie formy v poezii Pushkina Filologicheskie nauki 1979 3 S 10 19 Stroficheskoe stroenie bezrifmennogo stiha Russkoe stihoslozhenie Tradicii i problemy razvitiya M Nauka 1985 S 277 292 Evolyuciya poezii Bagrickogo rec na Lyubareva E Eduard Bagrickij M SP 1964 Voprosy literatury 1965 9 S 207 209 Vse chto ya sdelal vse eto vashe rec na Kalitin N I Slovo i vremya M SP 1967 Voprosy literatury 1968 7 S 172 176 Taktometricheskaya teoriya i stihotvornaya praktika rec na Kvyatkovskij A P Poeticheskij slovar M SE 1966 Voprosy russkoj literatury Vyp 2 11 Izdatelstvo Lvovskogo universiteta 1969 S 80 83 O stihah horoshih i raznyh rec na Zhovtis A L Stihi nuzhny Alma Ata 1968 Literaturnaya Rossiya 1969 36 5 sentyabrya S 9 Problemy izucheniya belorusskogo stiha rec na Ralko I D Belaruski versh Staronki gistoryi i teoryi Minsk 1969 Voprosy literatury 1970 2 S 194 199 Mogut li rifmy podtverdit mysl rec na Krasnova L V Poetika Aleksandra Bloka Lvov 1973 Don 1975 11 S 167 168 LiteraturaVasilev E M M A Pejsahovich issledovatel russkoj strofiki Izvestiya Smolenskogo gosudarstvennogo universiteta 2008 4 S 116 125 Vasilev E M Nas zanimayushihsya stihom ne tak mnogo Pisma V E Holshevnikova M A Pejsahovichu Otechestvennoe stihovedenie 100 letnie itogi i perspektivy razvitiya materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii 25 27 noyabrya 2010 g pod red S I Bogdanova E V Hvorostyanovoj SPb Filol fak SpbGU 2010 S 453 463 Vasilyev Ye M M A Pejsahovich naukovec mitec pedagog Kniga pam yati Rivnenskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu red uporyad R M Postolovskij B J Stolyarchuk Rivne O Zen 2017 S 120 126 PosilannyaAstrofichnij virsh Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 67 68

Дата публікації:
Топ