Я́ніс Пе́йве (21 липня (3 серпня) 1906, Торопецький повіт, Псковська губернія — 13 вересня 1976, Москва) — латвійський науковець у галузі рослинництва й державний діяч СРСР, другий голова Ради міністрів Латвійської РСР. Дійсний член (від 1946), згодом — президент (1951—1959) Академії наук Латвійської РСР. Ректор Латвійської сільськогосподарської академії (1944—1950). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках, член ЦК КПРС у 1966—1971 роках, Депутат Верховної ради СРСР 4—7-го скликань, голова Ради Національностей Верховної ради СРСР (1958—1966). Герой Соціалістичної Праці (13 березня 1969).
Яніс Пейве латис. Jānis Peive | |||
| |||
---|---|---|---|
27 листопада 1959 — 23 квітня 1962 | |||
Попередник: | Віліс Лацис | ||
Наступник: | Віталій Рубен | ||
Народження: | 21 липня (3 серпня) 1906 Торопецький повіт, Псковська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: | 13 вересня 1976 (70 років) Москва, СРСР | ||
Поховання: | Новодівичий цвинтар | ||
Країна: | Латвія і СРСР | ||
Освіта: | Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва | ||
Ступінь: | доктор сільськогосподарських наук | ||
Партія: | КПРС | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 21 липня (3 серпня) 1906 року в селі Семенцове Торопецького повіту Псковської губернії (нині в межах Тверської області Росії) в латиській селянській родині.
Закінчив початкову школу в селі Рокотове у 1919 році й Торопецьку школу другого ступеня у 1923 році. Того ж року вступив до педагогічного технікуму у Великих Луках. У 1925 році, як відмінник навчання, був направлений на навчання до Московської сільськогосподарської академії.
Після закінчення Академії у 1929 році — на науковій роботі: лаборант-хімік на кафедрі Академії, згодом на лляній дослідній станції, на базі якої у 1931 році створений Всесоюзний науково-дослідницький інститут льону в місті Торжок. Займався дослідженнями хімії льону, кенафу й кутри. Розробляв методи агрохімічного дослідження ґрунтів, виконав дослідження з хімії жирів і дубильних речовин з насіння профільних культур.
У 1935 році отримав науковий ступінь кандидата, а у 1940 році — доктора сільськогосподарських наук. Також отримав звання професора й став заступником директора Всесоюзного науково-дослідницького інституту льону. З початком німецько-радянської війни разом з інститутом евакуйований на Урал, де очолив його.
Восени 1944 року направлений на роботу до Латвії. Призначений ректором Латвійської сільськогосподарської академії. Брав участь у організації Латвійської Академії наук, був обраний її дійсним членом і секретарем-академіком. У 1951—1959 роках — президент Академії наук Латвії.
З 27 листопада 1959 по 23 квітня 1962 року — голова Ради міністрів Латвійської РСР.
У 1962 році переїздить на роботу до Москви. Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради СРСР. З 27 березня 1958 по 12 червня 1966 року був головою Ради Національностей Верховної Ради СРСР.
У 1966—1971 роках — головний вчений секретар Президії Академії Наук СРСР; у 1971—1976 роках — академік-секретар Відділення загальної біології Академії Наук СРСР.
Помер 12 вересня 1976 року. Похований на Новодівичому цвинтарі у Москві.
Політична діяльність
Член КПРС з 1940 року. Обирався членом ЦК компартії Латвії. На XXII з'їзді КПРС був обраний кандидатом у члени ЦК КПРС, а на XXIII з'їзді — членом ЦК КПРС.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1969 року за значний внесок у розвиток науки Пейве Яну Вольдемаровичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна й Золотої медалі «Серп і Молот».
Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами «Знак Пошани» і медалями.
У 1964 році удостоєний Ленінської премії за вивчення біологічної ролі мікроелементів і їх значення у сільському господарстві.
Посилання
- Яніс Пейве. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya nis Pe jve 21 lipnya 3 serpnya 1906 Toropeckij povit Pskovska guberniya 13 veresnya 1976 1976 09 13 Moskva latvijskij naukovec u galuzi roslinnictva j derzhavnij diyach SRSR drugij golova Radi ministriv Latvijskoyi RSR Dijsnij chlen vid 1946 zgodom prezident 1951 1959 Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR Rektor Latvijskoyi silskogospodarskoyi akademiyi 1944 1950 Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1966 rokah chlen CK KPRS u 1966 1971 rokah Deputat Verhovnoyi radi SRSR 4 7 go sklikan golova Radi Nacionalnostej Verhovnoyi radi SRSR 1958 1966 Geroj Socialistichnoyi Praci 13 bereznya 1969 Yanis Pejve latis Janis Peive Prapor 2 j Golova Radi ministriv Latvijskoyi RSR 27 listopada 1959 23 kvitnya 1962 Poperednik Vilis Lacis Nastupnik Vitalij Ruben Narodzhennya 21 lipnya 3 serpnya 1906 Toropeckij povit Pskovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 13 veresnya 1976 1976 09 13 70 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Latviya i SRSROsvita Moskovska silskogospodarska akademiya imeni K A TimiryazyevaStupin doktor silskogospodarskih naukPartiya KPRS Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 21 lipnya 3 serpnya 1906 19060803 roku v seli Semencove Toropeckogo povitu Pskovskoyi guberniyi nini v mezhah Tverskoyi oblasti Rosiyi v latiskij selyanskij rodini Zakinchiv pochatkovu shkolu v seli Rokotove u 1919 roci j Toropecku shkolu drugogo stupenya u 1923 roci Togo zh roku vstupiv do pedagogichnogo tehnikumu u Velikih Lukah U 1925 roci yak vidminnik navchannya buv napravlenij na navchannya do Moskovskoyi silskogospodarskoyi akademiyi Pislya zakinchennya Akademiyi u 1929 roci na naukovij roboti laborant himik na kafedri Akademiyi zgodom na llyanij doslidnij stanciyi na bazi yakoyi u 1931 roci stvorenij Vsesoyuznij naukovo doslidnickij institut lonu v misti Torzhok Zajmavsya doslidzhennyami himiyi lonu kenafu j kutri Rozroblyav metodi agrohimichnogo doslidzhennya gruntiv vikonav doslidzhennya z himiyi zhiriv i dubilnih rechovin z nasinnya profilnih kultur U 1935 roci otrimav naukovij stupin kandidata a u 1940 roci doktora silskogospodarskih nauk Takozh otrimav zvannya profesora j stav zastupnikom direktora Vsesoyuznogo naukovo doslidnickogo institutu lonu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni razom z institutom evakujovanij na Ural de ocholiv jogo Voseni 1944 roku napravlenij na robotu do Latviyi Priznachenij rektorom Latvijskoyi silskogospodarskoyi akademiyi Brav uchast u organizaciyi Latvijskoyi Akademiyi nauk buv obranij yiyi dijsnim chlenom i sekretarem akademikom U 1951 1959 rokah prezident Akademiyi nauk Latviyi Z 27 listopada 1959 po 23 kvitnya 1962 roku golova Radi ministriv Latvijskoyi RSR U 1962 roci pereyizdit na robotu do Moskvi Neodnorazovo obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR Z 27 bereznya 1958 po 12 chervnya 1966 roku buv golovoyu Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR U 1966 1971 rokah golovnij vchenij sekretar Prezidiyi Akademiyi Nauk SRSR u 1971 1976 rokah akademik sekretar Viddilennya zagalnoyi biologiyi Akademiyi Nauk SRSR Pomer 12 veresnya 1976 roku Pohovanij na Novodivichomu cvintari u Moskvi Politichna diyalnistChlen KPRS z 1940 roku Obiravsya chlenom CK kompartiyi Latviyi Na XXII z yizdi KPRS buv obranij kandidatom u chleni CK KPRS a na XXIII z yizdi chlenom CK KPRS Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 13 bereznya 1969 roku za znachnij vnesok u rozvitok nauki Pejve Yanu Voldemarovichu prisvoyene zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina j Zolotoyi medali Serp i Molot Nagorodzhenij p yatma ordenami Lenina troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora dvoma ordenami Znak Poshani i medalyami U 1964 roci udostoyenij Leninskoyi premiyi za vivchennya biologichnoyi roli mikroelementiv i yih znachennya u silskomu gospodarstvi PosilannyaYanis Pejve Sajt Geroi strany ros