Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Педро Пе дро IV ісп Pedro IV 5 вересня 1319 13190905 5 січня 1387 к

Педро IV Арагонський

Педро IV Арагонський
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Педро.

Пе́дро IV (ісп. Pedro IV; 5 вересня 1319(13190905) — 5 січня 1387) — король Арагону, Валенсії, Сардинії і Корсики, граф Барселони (1336—1387). Король Майорки (1344—1387). Представник Барселонського дому. Народився в Балагері, Каталонія. Син арагонського короля Альфонсо IV. Помер в Барселоні, Каталонія. Прізвисько — Церемонний (o Ceremonioso).

Педро IV
image
image
Король Арагону
1336 — 5 січня 1387
Попередник: Альфонсо IV
Наступник: Хуан I
Граф Барселонський
 
Народження: 5 вересня 1319[1]
Балаґе, Льєйда, Каталонія, Іспанія
Смерть: 5 січня 1387 (67 років) або 6 січня 1387(1387-01-06)[2] (67 років)
Барселона, Іспанія
Поховання: Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет
Країна: Арагонське королівство
Релігія: християнство
Рід: Барселонська
Батько: Альфонсо IV
Мати: d[3]
Шлюб: Марія Наваррська
Леонора Португальська
Леонора Сицилійська
Сибіла де Фортіа
Діти: Ізабела, Леонора

image Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • Педро IV (ісп. Pedro IV) — як король Арагону.
  • Педро ІІІ (ісп. Pedro ІІІ) — як граф Барселонський.
  • Педро І (ісп. Pedro І) — як король Сардинії та Корсики.

Біографія

Інфант

Походив з Барселонської династії. Син Альфонсо IV, короля Арагону, Сардинії та Корсики, й Терези Уржельської. Виріс людиною властолюбною, підступною, підозрілою.

У роки правління свого батька Педро часто критикував його за те, що той передав занадто багато володінь мачусі Леонорі Кастильській. Прислухавшись до протестів сина, а також арагонської і каталонської знаті, Альфонсо IV відібрав частину володінь у дружини. У результаті Педро і Леонора зненавиділи одне одного.

Внутрішня політика

У 1336 році після смерті батька успадкував трон. Бажаючи посилити королівську владу, він не скликав кортеси на початку свого правління, впроваджував політику, сприятливу інтересам каталонців.

Водночас мачуха втекла до Кастилії до брата Альфонса XI. Той зажадав від Педро IV затвердити пожалування, зроблені батьком, але король Арагону категорично відмовився. Незабаром, за згодою кортесів, він конфіскував все володіння мачухи і її синів. Втім один з арагонських грандів, Педро де Ехеріка, повстав проти нього і став на бік Леонори Кастильської. Захвилювалися за долю своїх володінь і інші дворяни. У 1342 році оженився на доньці короля Наварри.

У цей момент виникла загроза з боку мусульманських держав, тому Педро IV був змушений піти на поступки. Він повернув все конфісковані маєтки Леонорі і Ехеріке, який став його найближчим соратником, уклавши союз з Кастилією проти маврів.

Тривалий час король не мав синів, а тому спадкоємцем вважався його молодший брат Хайме, граф Урхельський. Втім Педро IV, який не любив брата, 1347 року призначив спадкоємицею свою доньку Констанцію і зажадав, щоб шляхта принесла їй присягу. Хайме був першим, хто відмовився присягати. Його підтримали багато знаті і організували Арагонську унію для захисту своїх прав. До Унії приєдналися Фернандо і Хуан, зведені брати короля.

На боці короля виступили Педро де Ехеріка і могутній гранд Лопе де Луна. Втім Педро IV зазнав невдачі й був змушений поступитися. Він передав Унії 16 замків і зобов'язався щорічно збирати кортеси. Незабаром глава уніатів Хайме Урхельський несподівано помер. Ймовірно, його було отруєно за наказом короля. Тоді померла перша дружина Педро IV. Незабаром він оженився на доньці короля Португалії.

По всій державі почалися міжусобиці уніатів і роялістів. На боці уніатів була військова сила, але Педро IV умовив короля Кастилії не втручатися в конфлікт і не допомагати заколотникам, дозволив Ехеріке вербувати у військо маврів, розпалив ворожнечу між валенсійцями і арагонцями. Втім, уніати, яких очолив зведений брат короля Фернандо, змогли на час взяти гору. Педро IV з дружиною були фактично взяті під варту у Валенсії.

У червні 1348 року під час полювання король зумів втекти і приєднався до війська Лопе де Луни. У битві при Епіле уніатам було завдано важкої поразки. Їхній прапор було захоплено як трофей, а інфанта Фернандо втік до Кастилії.

Педро IV без будь-якого опору зайняв Сарагосу і вчинив розправу над уніатами. Він наказав розплавити дзвін, скликав шляхту на збори унії, після цього стали заливати свинець у глотки заколотникам. Втім, жорстокість, з якою була здійснена розправа над учасниками повстання, допомогла Арагону уникнути анархії. У жовтні 1348 року було прийнято закон, що забороняв створювати унії проти короля. Згідно з легендою, грамоти, що давали знаті таке право, Педро IV порізав власноруч. Поранившись кинджалом, він зауважив, що така важлива справа не могла обійтися без крові.

Слідом за розправою над ватажками Унії, Педро IV оголосив амністію і на зборах кортесів дав присягу, що буде дотримуватися законів і звичаї королівства, не буде нікого піддавати страти, вигнання або ув'язнення без постанови суду, а його спадкоємці мали давати таку ж присягу. Усі суперечки між королем і підданими віддавалися на рішення особливого сановника — хустісьї, який призначався королем, але діяв під наглядом контролерів (комітету інквізиторів), що обирався кортесами. Це слугувало гарантією законності його постанов. У 1349 році втретє оженився.

1350 року у короля народився син, тому інфант Фернандо втратив усі права на престол. З цього часу подальші повстання в панування Педро IV припинилися. У 1363 році король підступно вбив свого брата Фернандо, маркіза Тортоси, що спровокувало повстання в королівстві Валенсія. Водночас у 1370-х роках економічне становище Арагону погіршилося через епідемію чуми, посуху й напад сарани.

Зовнішня політика

У 1340 році під загрозою нападу Абу'л-Хасана, султана Марокко, уклав союз з Альфонсо XI, королем Кастилії. Після цього об'єднані війська арагонців та кастильців на річці Саладо завдали рішучої поразки марокканцям.

Скориставшись війною Хайме III, короля Майорки, з Філіпом VI, королем Франції, в 1344 році Педро IV без опору захопив Балеарські острови, а потім напав на Руссільон і Сердань. Хайме III була призначена значна пенсія, але він не змирився з втратою трону. Продавши Монпельє Франції, він найняв військо і 1349 році висадився на Мальорці, але був зазнав поразки й загинув. Після цього титул короля Мальорки став чисто номінальним.

Влада Арагону над Сардинією ще була не дуже міцною, тому Педро IV в союзі з Венецією у 1351 році оголосив війну Генуї, яка також претендувала на острів. Перемігши генуезців в двох морських битвах, з яких найважливішою була біля Порто Конте 1353 року, в 1354 році арагонський король висадився на острів і зайняв там декілька найбільш важливих фортець.

Водночас у 1356 році почалася війна з Кастилією, де тоді правив Педро I, оскільки Педро IV підтримав ворохобників на чолі із Енріке Трастамара та його французьких союзників. Війська останньої кілька разів вдерлася до Арагону і піддавали країну сплюндруванню. На деякий час Педро IV вдалося відбити атаку, звернувшись до кортесів, щоб отримати гроші, а це сприяло посиленню самостійності кожного з його васалів. У 1361 році війна з Кастилією припинилася. Але знову поновилася у 1365 році, тоді королю вдалося, скориставшись міжусобицями в Кастилії, перейти в наступ і заволодів Моліною.

Зі сходженням у 1369 році на кастильський трон Енріке II, Педро IV вступив з ворогами останнього: Португалією, Гранадою, намагаючись захопити Мурсійське королівство. Проте не досяг значних успіхів. У результаті у 1371 році було укладено перемир'я в Альмасані. Водночас на Сардинії у 1372 році спалахнуло повстання, яке король вимушений був тривалий час придушувати, спрямовуючи декілька військових експедицій.

У 1375 році утворився союз з Кастилії, Португалії і Франції проти Арагону, а Хайме II Майоркський зайняв Руссільон і Сердань. Тоді Педро IV замирився з кастильцями, віддавши їм Мурсію і Моліну, а угоду підтвердив шлюбом доньки Леонори з сином кастильського короля Хуаном. Після цього оточив в горах Хайме Майорського, в результаті чого той був змушений відступити з величезними втратами.

Слідом за цим втрутився у сицилійські справи: 1377 року зумів захопити цей острів. Втім вимушений був передати владу над ним синові Мартину. У 1381 році став герцогом Афінським і герцогом Неопатрійським. У 1386 році визнаний папою римським Климента VII (у подальшому відомого як антипапа), що мешкав в Авіньйоні.

Останні роки

Вже шістдесятирічним старим він одружився з донькою кастильського гранда. У 1380-х роках двір короля поринув у родинні негаразди. Під впливом своєї останньої дружини Сібіли він посварився з сином Хуаном, який, тим не менш, успадкував трон Арагона після смерті свого батька.

Сім'я

Докладніше: Барселонський дім

1. Дружина — Марія, донька Філіпа III де Евре, короля Наварри

2. Дружина — Елеонора, донька Афонсу IV, короля Португалії

  • Беатриса (1348)

3. Дружина — Елеонора, донька Педро II, короля Сицилії

  • Хуан (1350—1396), король Арагону з 1387 року
  • Мартин (1356—1410), король Арагону з 1396 року
  • Леонора (1358—1382) ∞ Хуан I, король Кастилії
  • Альфонсо (1362—1364)

4. Дружина — Сибіла, донька Берната де Фортіа

  • Альфонсо (1376—1377), граф Морелья
  • Педро (1379)
  • Ізабела (1380—1424) , дружина Хайме II, графа Урхельського.

Примітки

  1. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886

Джерела

  • Setton, Kenneth M. Catalan Domination of Athens 1311—1380. Revised edition. London: Variorum, 1975.
  • Bisson, Thomas N. The Medieval Crown of Aragon: A Short History. Oxford: Clarendon Press, 1986. .
  • Armand de Fluvià (préf. Josep M. Salrach), Els primitius comtats i vescomptats de Catalunya: Cronologia de comtes i vescomtes, Barcelone, Enciclopèdia catalana, coll. " Biblioteca universitària " (no 11),‎ avril 1989, 238 p. (), p. 33-34
  • Giuseppe Meloni, Il Parlamento di Pietro IV d'Aragona (1355), 2ª ed., Firenze, 1993.
  • Cònsul, Arnau. Pere III el forjador de l'Estat català. Sàpiens [Barcelona], núm. 65, març 2008, p. 18-25. ISSN 1695-2014

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Педро IV

Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pedro Pe dro IV isp Pedro IV 5 veresnya 1319 13190905 5 sichnya 1387 korol Aragonu Valensiyi Sardiniyi i Korsiki graf Barseloni 1336 1387 Korol Majorki 1344 1387 Predstavnik Barselonskogo domu Narodivsya v Balageri Kataloniya Sin aragonskogo korolya Alfonso IV Pomer v Barseloni Kataloniya Prizvisko Ceremonnij o Ceremonioso Pedro IV Korol Aragonu 1336 5 sichnya 1387 Poperednik Alfonso IV Nastupnik Huan I Graf Barselonskij Narodzhennya 5 veresnya 1319 1 Balage Lyejda Kataloniya IspaniyaSmert 5 sichnya 1387 67 rokiv abo 6 sichnya 1387 1387 01 06 2 67 rokiv Barselona IspaniyaPohovannya Korolivskij monastir Santa Mariya de PobletKrayina Aragonske korolivstvoReligiya hristiyanstvoRid BarselonskaBatko Alfonso IVMati d 3 Shlyub Mariya Navarrska Leonora Portugalska Leonora Sicilijska Sibila de FortiaDiti Izabela Leonora Mediafajli b u VikishovishiImenaPedro IV isp Pedro IV yak korol Aragonu Pedro III isp Pedro III yak graf Barselonskij Pedro I isp Pedro I yak korol Sardiniyi ta Korsiki BiografiyaInfant Pohodiv z Barselonskoyi dinastiyi Sin Alfonso IV korolya Aragonu Sardiniyi ta Korsiki j Terezi Urzhelskoyi Viris lyudinoyu vlastolyubnoyu pidstupnoyu pidozriloyu U roki pravlinnya svogo batka Pedro chasto kritikuvav jogo za te sho toj peredav zanadto bagato volodin machusi Leonori Kastilskij Prisluhavshis do protestiv sina a takozh aragonskoyi i katalonskoyi znati Alfonso IV vidibrav chastinu volodin u druzhini U rezultati Pedro i Leonora znenavidili odne odnogo Vnutrishnya politika U 1336 roci pislya smerti batka uspadkuvav tron Bazhayuchi posiliti korolivsku vladu vin ne sklikav kortesi na pochatku svogo pravlinnya vprovadzhuvav politiku spriyatlivu interesam katalonciv Vodnochas machuha vtekla do Kastiliyi do brata Alfonsa XI Toj zazhadav vid Pedro IV zatverditi pozhaluvannya zrobleni batkom ale korol Aragonu kategorichno vidmovivsya Nezabarom za zgodoyu kortesiv vin konfiskuvav vse volodinnya machuhi i yiyi siniv Vtim odin z aragonskih grandiv Pedro de Eherika povstav proti nogo i stav na bik Leonori Kastilskoyi Zahvilyuvalisya za dolyu svoyih volodin i inshi dvoryani U 1342 roci ozhenivsya na donci korolya Navarri U cej moment vinikla zagroza z boku musulmanskih derzhav tomu Pedro IV buv zmushenij piti na postupki Vin povernuv vse konfiskovani mayetki Leonori i Eherike yakij stav jogo najblizhchim soratnikom uklavshi soyuz z Kastiliyeyu proti mavriv Trivalij chas korol ne mav siniv a tomu spadkoyemcem vvazhavsya jogo molodshij brat Hajme graf Urhelskij Vtim Pedro IV yakij ne lyubiv brata 1347 roku priznachiv spadkoyemiceyu svoyu donku Konstanciyu i zazhadav shob shlyahta prinesla yij prisyagu Hajme buv pershim hto vidmovivsya prisyagati Jogo pidtrimali bagato znati i organizuvali Aragonsku uniyu dlya zahistu svoyih prav Do Uniyi priyednalisya Fernando i Huan zvedeni brati korolya Na boci korolya vistupili Pedro de Eherika i mogutnij grand Lope de Luna Vtim Pedro IV zaznav nevdachi j buv zmushenij postupitisya Vin peredav Uniyi 16 zamkiv i zobov yazavsya shorichno zbirati kortesi Nezabarom glava uniativ Hajme Urhelskij nespodivano pomer Jmovirno jogo bulo otruyeno za nakazom korolya Todi pomerla persha druzhina Pedro IV Nezabarom vin ozhenivsya na donci korolya Portugaliyi Po vsij derzhavi pochalisya mizhusobici uniativ i royalistiv Na boci uniativ bula vijskova sila ale Pedro IV umoviv korolya Kastiliyi ne vtruchatisya v konflikt i ne dopomagati zakolotnikam dozvoliv Eherike verbuvati u vijsko mavriv rozpaliv vorozhnechu mizh valensijcyami i aragoncyami Vtim uniati yakih ocholiv zvedenij brat korolya Fernando zmogli na chas vzyati goru Pedro IV z druzhinoyu buli faktichno vzyati pid vartu u Valensiyi U chervni 1348 roku pid chas polyuvannya korol zumiv vtekti i priyednavsya do vijska Lope de Luni U bitvi pri Epile uniatam bulo zavdano vazhkoyi porazki Yihnij prapor bulo zahopleno yak trofej a infanta Fernando vtik do Kastiliyi Pedro IV bez bud yakogo oporu zajnyav Saragosu i vchiniv rozpravu nad uniatami Vin nakazav rozplaviti dzvin sklikav shlyahtu na zbori uniyi pislya cogo stali zalivati svinec u glotki zakolotnikam Vtim zhorstokist z yakoyu bula zdijsnena rozprava nad uchasnikami povstannya dopomogla Aragonu uniknuti anarhiyi U zhovtni 1348 roku bulo prijnyato zakon sho zaboronyav stvoryuvati uniyi proti korolya Zgidno z legendoyu gramoti sho davali znati take pravo Pedro IV porizav vlasnoruch Poranivshis kindzhalom vin zauvazhiv sho taka vazhliva sprava ne mogla obijtisya bez krovi Slidom za rozpravoyu nad vatazhkami Uniyi Pedro IV ogolosiv amnistiyu i na zborah kortesiv dav prisyagu sho bude dotrimuvatisya zakoniv i zvichayi korolivstva ne bude nikogo piddavati strati vignannya abo uv yaznennya bez postanovi sudu a jogo spadkoyemci mali davati taku zh prisyagu Usi superechki mizh korolem i piddanimi viddavalisya na rishennya osoblivogo sanovnika hustisyi yakij priznachavsya korolem ale diyav pid naglyadom kontroleriv komitetu inkvizitoriv sho obiravsya kortesami Ce sluguvalo garantiyeyu zakonnosti jogo postanov U 1349 roci vtretye ozhenivsya 1350 roku u korolya narodivsya sin tomu infant Fernando vtrativ usi prava na prestol Z cogo chasu podalshi povstannya v panuvannya Pedro IV pripinilisya U 1363 roci korol pidstupno vbiv svogo brata Fernando markiza Tortosi sho sprovokuvalo povstannya v korolivstvi Valensiya Vodnochas u 1370 h rokah ekonomichne stanovishe Aragonu pogirshilosya cherez epidemiyu chumi posuhu j napad sarani Zovnishnya politika U 1340 roci pid zagrozoyu napadu Abu l Hasana sultana Marokko uklav soyuz z Alfonso XI korolem Kastiliyi Pislya cogo ob yednani vijska aragonciv ta kastilciv na richci Salado zavdali rishuchoyi porazki marokkancyam Skoristavshis vijnoyu Hajme III korolya Majorki z Filipom VI korolem Franciyi v 1344 roci Pedro IV bez oporu zahopiv Balearski ostrovi a potim napav na Russilon i Serdan Hajme III bula priznachena znachna pensiya ale vin ne zmirivsya z vtratoyu tronu Prodavshi Monpelye Franciyi vin najnyav vijsko i 1349 roci visadivsya na Malorci ale buv zaznav porazki j zaginuv Pislya cogo titul korolya Malorki stav chisto nominalnim Vlada Aragonu nad Sardiniyeyu she bula ne duzhe micnoyu tomu Pedro IV v soyuzi z Veneciyeyu u 1351 roci ogolosiv vijnu Genuyi yaka takozh pretenduvala na ostriv Peremigshi genuezciv v dvoh morskih bitvah z yakih najvazhlivishoyu bula bilya Porto Konte 1353 roku v 1354 roci aragonskij korol visadivsya na ostriv i zajnyav tam dekilka najbilsh vazhlivih fortec Vodnochas u 1356 roci pochalasya vijna z Kastiliyeyu de todi praviv Pedro I oskilki Pedro IV pidtrimav vorohobnikiv na choli iz Enrike Trastamara ta jogo francuzkih soyuznikiv Vijska ostannoyi kilka raziv vderlasya do Aragonu i piddavali krayinu splyundruvannyu Na deyakij chas Pedro IV vdalosya vidbiti ataku zvernuvshis do kortesiv shob otrimati groshi a ce spriyalo posilennyu samostijnosti kozhnogo z jogo vasaliv U 1361 roci vijna z Kastiliyeyu pripinilasya Ale znovu ponovilasya u 1365 roci todi korolyu vdalosya skoristavshis mizhusobicyami v Kastiliyi perejti v nastup i zavolodiv Molinoyu Zi shodzhennyam u 1369 roci na kastilskij tron Enrike II Pedro IV vstupiv z vorogami ostannogo Portugaliyeyu Granadoyu namagayuchis zahopiti Mursijske korolivstvo Prote ne dosyag znachnih uspihiv U rezultati u 1371 roci bulo ukladeno peremir ya v Almasani Vodnochas na Sardiniyi u 1372 roci spalahnulo povstannya yake korol vimushenij buv trivalij chas pridushuvati spryamovuyuchi dekilka vijskovih ekspedicij U 1375 roci utvorivsya soyuz z Kastiliyi Portugaliyi i Franciyi proti Aragonu a Hajme II Majorkskij zajnyav Russilon i Serdan Todi Pedro IV zamirivsya z kastilcyami viddavshi yim Mursiyu i Molinu a ugodu pidtverdiv shlyubom donki Leonori z sinom kastilskogo korolya Huanom Pislya cogo otochiv v gorah Hajme Majorskogo v rezultati chogo toj buv zmushenij vidstupiti z velicheznimi vtratami Slidom za cim vtrutivsya u sicilijski spravi 1377 roku zumiv zahopiti cej ostriv Vtim vimushenij buv peredati vladu nad nim sinovi Martinu U 1381 roci stav gercogom Afinskim i gercogom Neopatrijskim U 1386 roci viznanij papoyu rimskim Klimenta VII u podalshomu vidomogo yak antipapa sho meshkav v Avinjoni Ostanni roki Vzhe shistdesyatirichnim starim vin odruzhivsya z donkoyu kastilskogo granda U 1380 h rokah dvir korolya porinuv u rodinni negarazdi Pid vplivom svoyeyi ostannoyi druzhini Sibili vin posvarivsya z sinom Huanom yakij tim ne mensh uspadkuvav tron Aragona pislya smerti svogo batka Sim yaDokladnishe Barselonskij dim 1 Druzhina Mariya donka Filipa III de Evre korolya Navarri Konstanciya 1343 1363 druzhina Federigo III korolya Siciliyi Huana 1344 1385 druzhina Huana grafa Ampuria Mariya 1345 6 1348 Pedro 1347 2 Druzhina Eleonora donka Afonsu IV korolya Portugaliyi Beatrisa 1348 3 Druzhina Eleonora donka Pedro II korolya Siciliyi Huan 1350 1396 korol Aragonu z 1387 roku Martin 1356 1410 korol Aragonu z 1396 roku Leonora 1358 1382 Huan I korol Kastiliyi Alfonso 1362 1364 4 Druzhina Sibila donka Bernata de Fortia Alfonso 1376 1377 graf Morelya Pedro 1379 Izabela 1380 1424 druzhina Hajme II grafa Urhelskogo PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Kindred Britain d Track Q75653886DzherelaSetton Kenneth M Catalan Domination of Athens 1311 1380 Revised edition London Variorum 1975 Bisson Thomas N The Medieval Crown of Aragon A Short History Oxford Clarendon Press 1986 ISBN 0 19 821987 3 Armand de Fluvia pref Josep M Salrach Els primitius comtats i vescomptats de Catalunya Cronologia de comtes i vescomtes Barcelone Enciclopedia catalana coll Biblioteca universitaria no 11 avril 1989 238 p ISBN 84 7739 076 2 p 33 34 Giuseppe Meloni Il Parlamento di Pietro IV d Aragona 1355 2ª ed Firenze 1993 Consul Arnau Pere III el forjador de l Estat catala Sapiens Barcelona num 65 marc 2008 p 18 25 ISSN 1695 2014PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pedro IV Cawley Charles Aragon kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy

Дата публікації:
Топ