Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пахіта чотириплямистаБіологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda

Пахіта чотириплямиста

Пахіта чотириплямиста
Пахіта чотириплямиста
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae)
Підродина: Лептурини (Lepturinae)
Рід: Пахіта (Pachyta)
Вид: Пахіта чотириплямиста
Біноміальна назва
Pachyta quadrimaculata
Linnaeus, 1758
Синоніми
Посилання
image Вікісховище: Pachyta quadrimaculata
image NCBI: 1553638

Пахі́та чотирипля́миста (Pachyta quadrimaculata) — вид жуків з родини Вусачів.

Поширення

P. quadrimaculata — бореально-альпійський вид, поширений в гірських системах Європи, Росії, на Кавказі та півночі Євразії.

Екологія

У Карпатському регіоні приурочений до смерекових лісів, де широко розповсюджений й часто трапляється на квітах гадючника в'язолистого та арункусу звичайного. Літ триває з кінця червня до кінця серпня. Чисельність, відносно інших видів вусачів, сягає 2-3%.

Морфологія

Імаго

Жуки середнього розміру, довжиною тіла 11-20 мм. Передньоспинка вкрита дрібними волосками, поцятковано-зморшкувата; надкрила, як у самців, так і в самок, жовті з двома чорними плямами на кожному, сильно зморшкуваті тільки у першій третині. Іноді верхні плями зникають і залишаються лише нижні. Тіло чорного кольору.

Личинка

У личинки по обидві сторони голови наявні три основні вічка. Верхня губа овально-поперечна. Наличник трапецієподібний. Мандибули видовжені, на вершині косо зрізані. Ноги добре розвинені. Пронотум дуже маленький слабо помітний. Дорзальні мозолі з двома поперечними валиками кожен. Дев'ятий терґіт черевця на верхівці витягнений у зубець. Довжина личинки — 30 мм.

Життєвий цикл

Личинка розвивається у тонких коренях всохлих хвойних дерев та їхніх пеньків. Заляльковування відбувається у ґрунті. Самки відкладають від 100 до 400 яєць, невеликими групами, на поверхню кори або у тріщини. Життєвий цикл триває два роки.

Література

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127;
  5. Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252;
  6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pahita chotiriplyamistaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Hrizomeloyidni Chrysomeloidea Rodina Vusachi Cerambycidae Pidrodina Lepturini Lepturinae Rid Pahita Pachyta Vid Pahita chotiriplyamistaBinomialna nazvaPachyta quadrimaculata Linnaeus 1758SinonimiLeptura octomaculata Fabricius 1792 nec 1783 Leptura timida Scopoli 1763PosilannyaVikishovishe Pachyta quadrimaculataNCBI 1553638 Pahi ta chotiriplya mista Pachyta quadrimaculata vid zhukiv z rodini Vusachiv PoshirennyaP quadrimaculata borealno alpijskij vid poshirenij v girskih sistemah Yevropi Rosiyi na Kavkazi ta pivnochi Yevraziyi EkologiyaU Karpatskomu regioni priurochenij do smerekovih lisiv de shiroko rozpovsyudzhenij j chasto traplyayetsya na kvitah gadyuchnika v yazolistogo ta arunkusu zvichajnogo Lit trivaye z kincya chervnya do kincya serpnya Chiselnist vidnosno inshih vidiv vusachiv syagaye 2 3 MorfologiyaImago Zhuki serednogo rozmiru dovzhinoyu tila 11 20 mm Perednospinka vkrita dribnimi voloskami pocyatkovano zmorshkuvata nadkrila yak u samciv tak i v samok zhovti z dvoma chornimi plyamami na kozhnomu silno zmorshkuvati tilki u pershij tretini Inodi verhni plyami znikayut i zalishayutsya lishe nizhni Tilo chornogo koloru Lichinka U lichinki po obidvi storoni golovi nayavni tri osnovni vichka Verhnya guba ovalno poperechna Nalichnik trapeciyepodibnij Mandibuli vidovzheni na vershini koso zrizani Nogi dobre rozvineni Pronotum duzhe malenkij slabo pomitnij Dorzalni mozoli z dvoma poperechnimi valikami kozhen Dev yatij tergit cherevcya na verhivci vityagnenij u zubec Dovzhina lichinki 30 mm Zhittyevij ciklLichinka rozvivayetsya u tonkih korenyah vsohlih hvojnih derev ta yihnih penkiv Zalyalkovuvannya vidbuvayetsya u grunti Samki vidkladayut vid 100 do 400 yayec nevelikimi grupami na poverhnyu kori abo u trishini Zhittyevij cikl trivaye dva roki LiteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Zagajkevich I K Do vivchennya vusachiv Cerambycidae Stanislavskoyi obl Problemi entomologiyi na Ukrayini K Vid vo AN URSR 1959 s 45 47 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Visotno dominantnij rozpodil fauni zhukiv vusachiv na pivnichno shidnomu megashili Ukrayinskih Karpat ta pivdenno zahidnij okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi Visn Prikarpatskogo u tu seriya biol 3 Ivano Frankivsk 2003 s 112 127 Zamoroka A M Vpliv kompleksnogo visotnogo gradiyentu na formuvannya dominantnih form zhukiv vusachiv Coleoptera Cerambycidae na pivnichno shidnomu makroshili Ukrayinskih Karpat ta Peredkarpatti II mizhnarodna naukova konferenciya studentiv ta aspirantiv Molod i postup biologiyi Lviv 2006 s 251 252 Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Nowicki M Verzeichniss galizischer Kafer Beitrage zur Insektenfauna Galiziens Krakow 1873 S 7 52 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11198 http www cerambyx uochb cz pachyta htm http www cerambycoidea com foto asp Id 388

Дата публікації:
Топ