Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пауль Леві нім Paul Levi 11 березня 1883 9 лютого 1930 діяч німецького соціалістичного і комуністичного руху голова Кому

Пауль Леві

Пауль Леві

Пауль Леві (нім. Paul Levi; 11 березня 1883 — 9 лютого 1930) — діяч німецького соціалістичного і комуністичного руху, голова Комуністичної партії Німеччини в березні 1919 — лютому 1921 р., потім знову соціал-демократ.

Пауль Леві
нім. Paul Levi
image
 
Народження: 11 березня 1883(1883-03-11)[1][2][3]
Гехінген, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4]
Смерть: 9 лютого 1930(1930-02-09)[1][2][3] (46 років)
Берлін, Веймарська республіка[4]
Причина смерті: d
Поховання: d
Країна: Німеччина
Партія: Соціал-демократична партія Німеччини, Комуністична партія Німеччини (1921) і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Пауль Леві народився 11 березня 1883 року в Хехінгені в заможній єврейській родині (середній клас) з ліберальними і республіканськими традиціями. Навчався юриспруденції в Берлінському, Геттінгенському і Гренобльському університетах; по професії адвокат. З гімназійних років симпатизуючи соціал-демократам, в 1906 році вступив в Соціал-демократичну партію Німеччини, де примкнув до лівого крила, яке очолювали Карл Лібкнехт і Роза Люксембург.

Під час Першої світової війни — різкий противник імперіалістичної війни, член швейцарської групи Циммервальдських лівих. Брав активну участь в організації виїзду Леніна та інших російських емігрантів в Росію (див. Пломбований вагон).

Один з керівників групи (згодом — союзу) Спартака, який перетворився в Комуністичну партію Німеччини. Після вбивства 10 березня 1919 року Лео Йогіхеса Леві очолив КПН. На Хайдельберзькому з'їзді КПН в жовтні він наполіг на участі партії у загальних виборах. Це рішення було прийнято всупереч сильної лівокомуністичної опозиції, не визнавала «буржуазного парламентаризму», і привів партію до розколу.

Леві представляв КПН на ІІ конгресі Комінтерну в Москві, був обраний до президиуму. Намагався протистояти прийнятому курсу, котрий Леві важжав "сектанським" і авантюристичним. В лютому 1921 року вийшов з ЦК компартії в знак протесту проти "наступальної стратегії" Москви.

image
П. Леві на Другому конгресі Комінтерну (1920). Портрет роботи І. Бродського

За висловом Вальтера Кривицького, «він дав зрозуміти Москві, що вона абсолютно не розбирається в тому, яка ситуація в Західній Європі, і її божевільна витівка коштувала життя тисячам робітників. Інакше як „негідниками“ і „дешевими політиканами“ вождів та емісарів більшовицької партії він не називав». За це в квітні був виключений з партії. Ленін вважав, що Леві «прав, по суті,» у своїй критиці березневого виступу, але що в той же час він «зодягнув свою критику на неприпустиму і шкідливу форму», порушивши своєю публікацією партійну дисципліну.


Погляди Леві оцінювалися більшовиками як право-соціал-демократичні. Так, Карл Радек давав течією, очолюваному Леві, наступну оцінку: «то було спрямування певної частини партійних організаторів і бюрократії з профспілок, а також партійних літераторів, які виступили на боротьбу під гаслом: „проти сектантства“, насправді ж вони відмовлялися від усякої рішучої комуністичної агітації і пропаганди, від усякої самостійної дії комуністичної партії. Це крило, яке було виразником старої шаблонної тактики незалежної соціалістичної партії, виразником нездатності струсити маси, незважаючи на свій бойовий клич „за масову партію“, знаменувало собою не що інше, як тенденцію повернення до мирного союзу пропаганди».

У 1922 році Леві організував зі своїми прихильниками "Комуністичне робітниче товариство", разом з яким швидко повернувся в ряди соціал-демократії.

Повернувшись в соціал-демократичну партію, був у 1924 році обраний в рейхстаг, де був одним із найсильніших ораторів. В якості члена рейхстагу наполегливо домагався розслідування вбивства Лібкнехта і Люксембург, а також виступав проти зароджуючогося нацизму і на захист жертв політичного переслідування.

Загинув у Берліні, випавши з вікна п'ятого поверху при нез'ясованих обставинах. Один з численних некрологів на смерть Леві був написаний Альбертом Ейнштейном. Коли після його смерті рейхстаг вшанував пам'ять Леві вставанням, зал покинули фракції НСДАП і КПН.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Frankfurter Personenlexikon — 2014.
    d:Track:Q39845173
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118572318 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. . «Я был агентом Сталина: Записки советского разведчика»
  6. В. И. Ленин. Письмо к немецким коммунистам // ПСС. — Т. 44. — С. 30.
  7. Клара Цеткин. Воспоминания о Ленине
  8. . Архів оригіналу за 8 грудня 2007. Процитовано 8 жовтня 2020.

Література

  • Всесвітня історія, т. VIII, М., 1961, стор 148

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Paul Levi nim Paul Levi 11 bereznya 1883 9 lyutogo 1930 diyach nimeckogo socialistichnogo i komunistichnogo ruhu golova Komunistichnoyi partiyi Nimechchini v berezni 1919 lyutomu 1921 r potim znovu social demokrat Paul Levi nim Paul Levi Narodzhennya 11 bereznya 1883 1883 03 11 1 2 3 Gehingen Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 Smert 9 lyutogo 1930 1930 02 09 1 2 3 46 rokiv Berlin Vejmarska respublika 4 Prichina smerti dPohovannya dKrayina NimechchinaPartiya Social demokratichna partiya Nimechchini Komunistichna partiya Nimechchini 1921 i Nezalezhna social demokratichna partiya Nimechchini Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPaul Levi narodivsya 11 bereznya 1883 roku v Hehingeni v zamozhnij yevrejskij rodini serednij klas z liberalnimi i respublikanskimi tradiciyami Navchavsya yurisprudenciyi v Berlinskomu Gettingenskomu i Grenoblskomu universitetah po profesiyi advokat Z gimnazijnih rokiv simpatizuyuchi social demokratam v 1906 roci vstupiv v Social demokratichnu partiyu Nimechchini de primknuv do livogo krila yake ocholyuvali Karl Libkneht i Roza Lyuksemburg Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni rizkij protivnik imperialistichnoyi vijni chlen shvejcarskoyi grupi Cimmervaldskih livih Brav aktivnu uchast v organizaciyi viyizdu Lenina ta inshih rosijskih emigrantiv v Rosiyu div Plombovanij vagon Odin z kerivnikiv grupi zgodom soyuzu Spartaka yakij peretvorivsya v Komunistichnu partiyu Nimechchini Pislya vbivstva 10 bereznya 1919 roku Leo Jogihesa Levi ocholiv KPN Na Hajdelberzkomu z yizdi KPN v zhovtni vin napolig na uchasti partiyi u zagalnih viborah Ce rishennya bulo prijnyato vsuperech silnoyi livokomunistichnoyi opoziciyi ne viznavala burzhuaznogo parlamentarizmu i priviv partiyu do rozkolu Levi predstavlyav KPN na II kongresi Kominternu v Moskvi buv obranij do prezidiumu Namagavsya protistoyati prijnyatomu kursu kotrij Levi vazhzhav sektanskim i avantyuristichnim V lyutomu 1921 roku vijshov z CK kompartiyi v znak protestu proti nastupalnoyi strategiyi Moskvi P Levi na Drugomu kongresi Kominternu 1920 Portret roboti I Brodskogo Za vislovom Valtera Krivickogo vin dav zrozumiti Moskvi sho vona absolyutno ne rozbirayetsya v tomu yaka situaciya v Zahidnij Yevropi i yiyi bozhevilna vitivka koshtuvala zhittya tisyacham robitnikiv Inakshe yak negidnikami i deshevimi politikanami vozhdiv ta emisariv bilshovickoyi partiyi vin ne nazivav Za ce v kvitni buv viklyuchenij z partiyi Lenin vvazhav sho Levi prav po suti u svoyij kritici bereznevogo vistupu ale sho v toj zhe chas vin zodyagnuv svoyu kritiku na nepripustimu i shkidlivu formu porushivshi svoyeyu publikaciyeyu partijnu disciplinu Poglyadi Levi ocinyuvalisya bilshovikami yak pravo social demokratichni Tak Karl Radek davav techiyeyu ocholyuvanomu Levi nastupnu ocinku to bulo spryamuvannya pevnoyi chastini partijnih organizatoriv i byurokratiyi z profspilok a takozh partijnih literatoriv yaki vistupili na borotbu pid gaslom proti sektantstva naspravdi zh voni vidmovlyalisya vid usyakoyi rishuchoyi komunistichnoyi agitaciyi i propagandi vid usyakoyi samostijnoyi diyi komunistichnoyi partiyi Ce krilo yake bulo viraznikom staroyi shablonnoyi taktiki nezalezhnoyi socialistichnoyi partiyi viraznikom nezdatnosti strusiti masi nezvazhayuchi na svij bojovij klich za masovu partiyu znamenuvalo soboyu ne sho inshe yak tendenciyu povernennya do mirnogo soyuzu propagandi U 1922 roci Levi organizuvav zi svoyimi prihilnikami Komunistichne robitniche tovaristvo razom z yakim shvidko povernuvsya v ryadi social demokratiyi Povernuvshis v social demokratichnu partiyu buv u 1924 roci obranij v rejhstag de buv odnim iz najsilnishih oratoriv V yakosti chlena rejhstagu napoleglivo domagavsya rozsliduvannya vbivstva Libknehta i Lyuksemburg a takozh vistupav proti zarodzhuyuchogosya nacizmu i na zahist zhertv politichnogo peresliduvannya Zaginuv u Berlini vipavshi z vikna p yatogo poverhu pri nez yasovanih obstavinah Odin z chislennih nekrologiv na smert Levi buv napisanij Albertom Ejnshtejnom Koli pislya jogo smerti rejhstag vshanuvav pam yat Levi vstavannyam zal pokinuli frakciyi NSDAP i KPN PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Frankfurter Personenlexikon 2014 d Track Q39845173 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118572318 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ya byl agentom Stalina Zapiski sovetskogo razvedchika V I Lenin Pismo k nemeckim kommunistam PSS T 44 S 30 Klara Cetkin Vospominaniya o Lenine Arhiv originalu za 8 grudnya 2007 Procitovano 8 zhovtnya 2020 LiteraturaVsesvitnya istoriya t VIII M 1961 stor 148

Дата публікації:
Топ