Патерики́ (грец. paterikon, лат. vita patrum від pater — батько) — життєписи і повчання святих отців Церкви, збірники оповідань про життя християнських святих отців, людей, які з Божою поміччю зробили великий внесок у розвиток Церкви — спільноти християн нашої планети.
Слід звернути увагу, що всі святі отці Церкви є святими, але не кожен святий є святим отцем. Тому прийнято розрізняти житія святих отців і житія святих, які не є отцями Церкви.
Патерики були складені в IV–VII ст. у чернечих громадах або написані мандрівниками-ченцями, які збирали по монастирях розповіді про подвижників, які прославилися своїми чудесами і працями во славу християнської віри. Серед них особливо відомі засновники монастирів і діячі чернечого руху — Антоній Великий, Герасим Йорданський, , Пахомій, , Макарій Єгипетський та багато ін. Однак не усі зі згаданих в патериках подвижники жили в той самий час. Очевидно, автори патериків і не дотримувалися суворих хронологічних рамок. У максимально доступній формі вони прагнули донести до чернецтва переказ про великих подвижників, життя яких стало би прикладом для наслідування, а їх поради і вислови допомогли б перебороти обставини життя пустельників. Цей факт пояснюється тим, що кожен з них будував своє життя, дотримуючись прикладу поведінки біблійних героїв. Застосування на практиці слів Священного писання приводило до того, що вчинки подвижників у оповіданнях П. були подібні до учинків деяких персонажів зі Старого і Нового завітів, супроводжувалися такими ж чудесами. Так, наприклад, батько Сисой сходить на небо, подібно старозавітному , а старець Єфрем Сирін одержує такий же божественний сувій, як і пророк Ієзекіль. Подібно Ісусові, батьки Макарій і Віссаріон воскрешають мертвих і зціляють хворих, а Сергій володіє даром передбачати майбутнє.
Патерики розповідають про гідні подиву і наслідування вчинки, властиві не тільки подвижникам, а й мирянам. В одному оповіданні, наприклад, пастух за іменем Євхарист, дотримуючись християнських заповідей, веде життя боголюбиве і злиденнолюбиве. За це Євхарист ставиться в приклад двом ченцям самим Богом. В іншому оповіданні чернець Касіян переконує царя Костянтина в тому, що праведником можна бути і займаючи високе положення в суспільстві. Для цього, за його переконанням, необхідно вести життя зразкового християнина.
Написані простою, невигадливою мовою, патерикові оповідання проте різноманітні і захоплюючі. В основі цих оповідань лежать кілька основних мотивів: це опис подвигів аскетичного самозречення пустельників; сказання про загробні мучення грішників; оповідання про чудесні зцілення хворих, біснуватих; повесті про тварин, що допомагають пустельникам; розповіді про благочестивих дів, про боротьбу ченців з бесівським підступом; про покаяння і «спасіння» грішників і божественній нагороді, якої удостоюються злиденнолюбні ченці і миряни.
Незважаючи на подібність оповідань П. в описі подій і вчинках персонажів, кожен окремо узятий П. має свої, неповторні риси. У різний час і в різних країнах були складені такі П.: , , , , , .
Синайський П., або «Луг Духовний», описує побут, головним чином, палестинського чернецтва. Його склав палестинський чернець Іоанн Мосх у VI–VII ст. після подорожей зі своїм другом Софронієм монастирями Палестини, Сирії, Єгипту, Рима. На відміну від інших П., Синайський П. наповнений найбільшим числом відомостей географічного й етнографічного характеру, а його твори відрізняються «белетристичним» характером і буяють елементами, що нагадують елліністичний пригодницький роман.
Особливою гостротою сюжету і яскравістю фарб в описі подій відрізняється, наприклад, цикл оповідань із Синайського П. про розбійників, що розкаюються. Так, «страшну повість», почуту ним від злодія, що розкаявся, розповів настоятель монастиря Гіган Іоанн. Цей злодій займався тим, що обкрадав могили. Але коли померла дівчина воскресла і, заговоривши, засудила злодія, він покаявся і постригся в ченці. В іншому випадку розбійник каявся у своїх гріхах протягом десяти днів. Свідченням його покаяння була знайдена після його смерті хустка зі сльозами, і він дістав прощення. Не завжди, однак, у оповіданнях П. розбійникові допомагали покаяння і чернеча риза. За порадою батька Зосима, один розбійник дев'ять років перебував у суворому пустельництві, але бачення безневинно убитих ним людей змусили його піти з монастиря і вмерти.
У Синайському П. багато оповідань про тварин, що віддано служили ченцям. Сюжет одного з них був навіть включений до складу «Житія» Герасима Йорданського, настоятеля монастиря Каламон. Це історія про те, як зцілений Герасимом лев служив йому протягом кількох років (пас осла, носив воду з Йордану), а після смерті Герасима вмер на його могилі.
Не менш популярним серед християнського чернецтва був Єгипетський П. Він складається з 2-х книг. Перша називається «Історія про єгипетських чорноризців». Написана в IV ст., вона присвячена описові життя ченців Нітрійської пустелі (у Середньому Єгипті). Друга — «Лавсаїк» — написана Палладієм, єп. м. в Малій Азії бл. 420 р. після його подорожей пустелями Єгипту, Лівії, Сирії, Палестини, Месопотамії і Сієни. Книга дістала таку назву тому, що була присвячена візантійському придворному Лавсу, аматорові сказань про чернецтво.
В оповіданнях цього П. найчастіше мова йде про «молчальників» — ченців, що по декілька років не виходили зі своїх печер-келій, проводячи час без їжі і води в молитвах і псалмоспіванні. За таку помірність у оповіданнях Єгипетського П. ангели зціляють ченців від різних недуг і приносять їм їжу. Майже кожне з таких оповідань супроводжується також описом боротьби пустельників з бісами і спокусами, яким вони піддаються. Біси пропонують пустельникам рясну їжу, заважають службі в церкві і навіть жорстоко б'ють пустельників. Особливо важко буває ченцеві розпізнати біса, коли той приймає різні обличчя: діви, наставника, ангела. За допомогою він, як правило, звертається до досвідченіших пустельників.
Життя й аскетичні подвиги єгипетського чернецтва описані також у Скитському, Азбучному й Єрусалимському П., складених у V–VI ст. У Скитські й Єрусалимському анонімні оповідання і виречення подвижників розподілені за тематичними розділами, назва кожного з яких відповідає якої-небудь чернечій чесноті (про странноприїмство, про розгляд, про сидіння в келії тощо). В Азбучному П. виречення подвижників і оповідання про них розташовані за абеткою їхніх імен. У цих П. розповідається про випадки з життя мешканців пустелі Скиту (у Середньому Єгипті) і чудесах, ними чинених. Наприклад, один з ченців, за іменем Данило, не біжить, як інші, від напавших на монастир іновірних, але, відзначений за своє подвижництво благодаттю, зміг пройти повз них непоміченим.
Кілька оповідань об'єднані мотивом християнського вчення про тотожність поганських ідолів і демонів. П. розповідають про те, як Макарій Єгипетський, відправившись зі свого монастиря до найближчого міста, по дорозі ночує в одній із древніх гробниць, підклавши під голову кістку померлого. У кістках еллінів-язичників жили демони, що намагалися налякати Макарія страшними видіннями. Але, стійкий у вірі, він проганяє демонів. Відповідно до іншого оповідання, один з пустельників Фіваїдської пустелі, що був сином поганського жерця, бачив один раз у храмі збіговисько демонів на чолі із сатаною, що допитував їх про те, як вони спокушають християн.
Оповідання про бесівські бачення єгипетським пустельником стали предметом мистецтва епохи Відродження (наприклад, у творчості Ієроніма Босха).
Наприкінці VI ст. папа римський Григорій І написав твір за назвою «Діалоги про житіє і чудеса італійських батьків і про вічне життя душі». Це збірник повістей, відомий як Римський П., складається з 4-х книг. Він написаний у формі діалогу між Григорієм, що наводить приклади з життя подвижників, і архідияконом Петром, що постійно перериває оповідача питаннями. Жанр оповідань Римського П. близький до жанру згаданих грецьких П. Але особливою популярністю користувалася 4-та книга «Діалогів», у якій автор доводить існування загробного світу. Основна ідея вчення Григорія Великого полягає в тому, що, у залежності від стану душі людини на землі (абсолютна праведність, неповна праведність і гріховність), у загробному світі людина одержує або нагороду (рай), або відплату (мучення в пеклі) або ж їй надається можливість виправити свої гріхи, побувавши в пеклі і знову повернувшись до життя. Тому в переданих Григорієм історіях за душею праведника являються ангели в блискучих одягах, а грішників у смертну годину поїдають демони в образі зміїв; від труни праведника виходить пахощі; померлого ж грішника пожирають вогонь. Григорій описує випадки, коли померла людина повертається до життя і розповідає про побачені ним пекельні муки. Оповідання Римського П. дуже вплинули на середньовічну літературу, особливо на творчість Данте.
У Київській Русі П. відомі з кінця XI ст. і дістали широке поширення. Їхні мотиви простежуються, наприклад, у «Житії Теодосія Печерського». За зразком перекладних П. написаний П. Києво-Печерський. Оповідання з П. протягом багатьох століть переписувалися в різних морально-дидактичних збірниках.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Патерики |
Джерела
- Блаженний Йоан Мосх. Луг духовний / Пер. з рос. О. Криницької — Львів: Місіонер, 2007. — 352 с. .
- Еремин И. П. Патерики // История русской литературы. — М.; Л., 1941. — Т. 1. — С. 102–113;
- Патерик Азбучно-Иерусалимский // Словарь книжников. — Вып. 1. — С. 299–302;
- Патерик Египетский // Там же. — С. 302–308;
- Патерик Римский // Там же. — С. 313–316;
- Патерик Синайский // Там же. — С. 316–321;
- Патерик Скитский // Там же. — С. 321–325.
Посилання
- Патерик // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Отечник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1259. — 1000 екз.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Жовтень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pateriki grec paterikon lat vita patrum vid pater batko zhittyepisi i povchannya svyatih otciv Cerkvi zbirniki opovidan pro zhittya hristiyanskih svyatih otciv lyudej yaki z Bozhoyu pomichchyu zrobili velikij vnesok u rozvitok Cerkvi spilnoti hristiyan nashoyi planeti Slid zvernuti uvagu sho vsi svyati otci Cerkvi ye svyatimi ale ne kozhen svyatij ye svyatim otcem Tomu prijnyato rozriznyati zhitiya svyatih otciv i zhitiya svyatih yaki ne ye otcyami Cerkvi Pateriki buli skladeni v IV VII st u chernechih gromadah abo napisani mandrivnikami chencyami yaki zbirali po monastiryah rozpovidi pro podvizhnikiv yaki proslavilisya svoyimi chudesami i pracyami vo slavu hristiyanskoyi viri Sered nih osoblivo vidomi zasnovniki monastiriv i diyachi chernechogo ruhu Antonij Velikij Gerasim Jordanskij Pahomij Makarij Yegipetskij ta bagato in Odnak ne usi zi zgadanih v paterikah podvizhniki zhili v toj samij chas Ochevidno avtori paterikiv i ne dotrimuvalisya suvorih hronologichnih ramok U maksimalno dostupnij formi voni pragnuli donesti do chernectva perekaz pro velikih podvizhnikiv zhittya yakih stalo bi prikladom dlya nasliduvannya a yih poradi i vislovi dopomogli b pereboroti obstavini zhittya pustelnikiv Cej fakt poyasnyuyetsya tim sho kozhen z nih buduvav svoye zhittya dotrimuyuchis prikladu povedinki biblijnih geroyiv Zastosuvannya na praktici sliv Svyashennogo pisannya privodilo do togo sho vchinki podvizhnikiv u opovidannyah P buli podibni do uchinkiv deyakih personazhiv zi Starogo i Novogo zavitiv suprovodzhuvalisya takimi zh chudesami Tak napriklad batko Sisoj shodit na nebo podibno starozavitnomu a starec Yefrem Sirin oderzhuye takij zhe bozhestvennij suvij yak i prorok Iyezekil Podibno Isusovi batki Makarij i Vissarion voskreshayut mertvih i zcilyayut hvorih a Sergij volodiye darom peredbachati majbutnye Pateriki rozpovidayut pro gidni podivu i nasliduvannya vchinki vlastivi ne tilki podvizhnikam a j miryanam V odnomu opovidanni napriklad pastuh za imenem Yevharist dotrimuyuchis hristiyanskih zapovidej vede zhittya bogolyubive i zlidennolyubive Za ce Yevharist stavitsya v priklad dvom chencyam samim Bogom V inshomu opovidanni chernec Kasiyan perekonuye carya Kostyantina v tomu sho pravednikom mozhna buti i zajmayuchi visoke polozhennya v suspilstvi Dlya cogo za jogo perekonannyam neobhidno vesti zhittya zrazkovogo hristiyanina Napisani prostoyu nevigadlivoyu movoyu paterikovi opovidannya prote riznomanitni i zahoplyuyuchi V osnovi cih opovidan lezhat kilka osnovnih motiviv ce opis podvigiv asketichnogo samozrechennya pustelnikiv skazannya pro zagrobni muchennya grishnikiv opovidannya pro chudesni zcilennya hvorih bisnuvatih povesti pro tvarin sho dopomagayut pustelnikam rozpovidi pro blagochestivih div pro borotbu chenciv z besivskim pidstupom pro pokayannya i spasinnya grishnikiv i bozhestvennij nagorodi yakoyi udostoyuyutsya zlidennolyubni chenci i miryani Nezvazhayuchi na podibnist opovidan P v opisi podij i vchinkah personazhiv kozhen okremo uzyatij P maye svoyi nepovtorni risi U riznij chas i v riznih krayinah buli skladeni taki P Sinajskij P abo Lug Duhovnij opisuye pobut golovnim chinom palestinskogo chernectva Jogo sklav palestinskij chernec Ioann Mosh u VI VII st pislya podorozhej zi svoyim drugom Sofroniyem monastiryami Palestini Siriyi Yegiptu Rima Na vidminu vid inshih P Sinajskij P napovnenij najbilshim chislom vidomostej geografichnogo j etnografichnogo harakteru a jogo tvori vidriznyayutsya beletristichnim harakterom i buyayut elementami sho nagaduyut ellinistichnij prigodnickij roman Osoblivoyu gostrotoyu syuzhetu i yaskravistyu farb v opisi podij vidriznyayetsya napriklad cikl opovidan iz Sinajskogo P pro rozbijnikiv sho rozkayuyutsya Tak strashnu povist pochutu nim vid zlodiya sho rozkayavsya rozpoviv nastoyatel monastirya Gigan Ioann Cej zlodij zajmavsya tim sho obkradav mogili Ale koli pomerla divchina voskresla i zagovorivshi zasudila zlodiya vin pokayavsya i postrigsya v chenci V inshomu vipadku rozbijnik kayavsya u svoyih grihah protyagom desyati dniv Svidchennyam jogo pokayannya bula znajdena pislya jogo smerti hustka zi slozami i vin distav proshennya Ne zavzhdi odnak u opovidannyah P rozbijnikovi dopomagali pokayannya i chernecha riza Za poradoyu batka Zosima odin rozbijnik dev yat rokiv perebuvav u suvoromu pustelnictvi ale bachennya beznevinno ubitih nim lyudej zmusili jogo piti z monastirya i vmerti U Sinajskomu P bagato opovidan pro tvarin sho viddano sluzhili chencyam Syuzhet odnogo z nih buv navit vklyuchenij do skladu Zhitiya Gerasima Jordanskogo nastoyatelya monastirya Kalamon Ce istoriya pro te yak zcilenij Gerasimom lev sluzhiv jomu protyagom kilkoh rokiv pas osla nosiv vodu z Jordanu a pislya smerti Gerasima vmer na jogo mogili Ne mensh populyarnim sered hristiyanskogo chernectva buv Yegipetskij P Vin skladayetsya z 2 h knig Persha nazivayetsya Istoriya pro yegipetskih chornorizciv Napisana v IV st vona prisvyachena opisovi zhittya chenciv Nitrijskoyi pusteli u Serednomu Yegipti Druga Lavsayik napisana Palladiyem yep m v Malij Aziyi bl 420 r pislya jogo podorozhej pustelyami Yegiptu Liviyi Siriyi Palestini Mesopotamiyi i Siyeni Kniga distala taku nazvu tomu sho bula prisvyachena vizantijskomu pridvornomu Lavsu amatorovi skazan pro chernectvo V opovidannyah cogo P najchastishe mova jde pro molchalnikiv chenciv sho po dekilka rokiv ne vihodili zi svoyih pecher kelij provodyachi chas bez yizhi i vodi v molitvah i psalmospivanni Za taku pomirnist u opovidannyah Yegipetskogo P angeli zcilyayut chenciv vid riznih nedug i prinosyat yim yizhu Majzhe kozhne z takih opovidan suprovodzhuyetsya takozh opisom borotbi pustelnikiv z bisami i spokusami yakim voni piddayutsya Bisi proponuyut pustelnikam ryasnu yizhu zavazhayut sluzhbi v cerkvi i navit zhorstoko b yut pustelnikiv Osoblivo vazhko buvaye chencevi rozpiznati bisa koli toj prijmaye rizni oblichchya divi nastavnika angela Za dopomogoyu vin yak pravilo zvertayetsya do dosvidchenishih pustelnikiv Zhittya j asketichni podvigi yegipetskogo chernectva opisani takozh u Skitskomu Azbuchnomu j Yerusalimskomu P skladenih u V VI st U Skitski j Yerusalimskomu anonimni opovidannya i virechennya podvizhnikiv rozpodileni za tematichnimi rozdilami nazva kozhnogo z yakih vidpovidaye yakoyi nebud chernechij chesnoti pro strannopriyimstvo pro rozglyad pro sidinnya v keliyi tosho V Azbuchnomu P virechennya podvizhnikiv i opovidannya pro nih roztashovani za abetkoyu yihnih imen U cih P rozpovidayetsya pro vipadki z zhittya meshkanciv pusteli Skitu u Serednomu Yegipti i chudesah nimi chinenih Napriklad odin z chenciv za imenem Danilo ne bizhit yak inshi vid napavshih na monastir inovirnih ale vidznachenij za svoye podvizhnictvo blagodattyu zmig projti povz nih nepomichenim Kilka opovidan ob yednani motivom hristiyanskogo vchennya pro totozhnist poganskih idoliv i demoniv P rozpovidayut pro te yak Makarij Yegipetskij vidpravivshis zi svogo monastirya do najblizhchogo mista po dorozi nochuye v odnij iz drevnih grobnic pidklavshi pid golovu kistku pomerlogo U kistkah elliniv yazichnikiv zhili demoni sho namagalisya nalyakati Makariya strashnimi vidinnyami Ale stijkij u viri vin proganyaye demoniv Vidpovidno do inshogo opovidannya odin z pustelnikiv Fivayidskoyi pusteli sho buv sinom poganskogo zhercya bachiv odin raz u hrami zbigovisko demoniv na choli iz satanoyu sho dopituvav yih pro te yak voni spokushayut hristiyan Opovidannya pro besivski bachennya yegipetskim pustelnikom stali predmetom mistectva epohi Vidrodzhennya napriklad u tvorchosti Iyeronima Bosha Naprikinci VI st papa rimskij Grigorij I napisav tvir za nazvoyu Dialogi pro zhitiye i chudesa italijskih batkiv i pro vichne zhittya dushi Ce zbirnik povistej vidomij yak Rimskij P skladayetsya z 4 h knig Vin napisanij u formi dialogu mizh Grigoriyem sho navodit prikladi z zhittya podvizhnikiv i arhidiyakonom Petrom sho postijno pererivaye opovidacha pitannyami Zhanr opovidan Rimskogo P blizkij do zhanru zgadanih greckih P Ale osoblivoyu populyarnistyu koristuvalasya 4 ta kniga Dialogiv u yakij avtor dovodit isnuvannya zagrobnogo svitu Osnovna ideya vchennya Grigoriya Velikogo polyagaye v tomu sho u zalezhnosti vid stanu dushi lyudini na zemli absolyutna pravednist nepovna pravednist i grihovnist u zagrobnomu sviti lyudina oderzhuye abo nagorodu raj abo vidplatu muchennya v pekli abo zh yij nadayetsya mozhlivist vipraviti svoyi grihi pobuvavshi v pekli i znovu povernuvshis do zhittya Tomu v peredanih Grigoriyem istoriyah za dusheyu pravednika yavlyayutsya angeli v bliskuchih odyagah a grishnikiv u smertnu godinu poyidayut demoni v obrazi zmiyiv vid truni pravednika vihodit pahoshi pomerlogo zh grishnika pozhirayut vogon Grigorij opisuye vipadki koli pomerla lyudina povertayetsya do zhittya i rozpovidaye pro pobacheni nim pekelni muki Opovidannya Rimskogo P duzhe vplinuli na serednovichnu literaturu osoblivo na tvorchist Dante U Kiyivskij Rusi P vidomi z kincya XI st i distali shiroke poshirennya Yihni motivi prostezhuyutsya napriklad u Zhitiyi Teodosiya Pecherskogo Za zrazkom perekladnih P napisanij P Kiyevo Pecherskij Opovidannya z P protyagom bagatoh stolit perepisuvalisya v riznih moralno didaktichnih zbirnikah Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu PaterikiKiyevo Pecherskij Paterik Chetyi Mineyi Apokrifi AgionimDzherelaBlazhennij Joan Mosh Lug duhovnij Per z ros O Krinickoyi Lviv Misioner 2007 352 s ISBN 978 966 658 080 4 Eremin I P Pateriki Istoriya russkoj literatury M L 1941 T 1 S 102 113 Paterik Azbuchno Ierusalimskij Slovar knizhnikov Vyp 1 S 299 302 Paterik Egipetskij Tam zhe S 302 308 Paterik Rimskij Tam zhe S 313 316 Paterik Sinajskij Tam zhe S 316 321 Paterik Skitskij Tam zhe S 321 325 PosilannyaPaterik Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Otechnik Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1259 1000 ekz Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2012