Патарська єпархія лат Dioecesis Patarensis закрита кафедра Константинопольського патріархату та титулярна кафедра католи

Патарська єпархія (лат.: Dioecesis Patarensis) — закрита кафедра Константинопольського патріархату та титулярна кафедра католицької церкви.

Історія

Патара, ототожнена з руїнами поблизу Гелеміша, в провінції Анталія на території сучасної Туреччини, є стародавнім єпископським престолом римської провінції Лікія в цивільній єпархії Азії. Вона входила до Константинопольського патріархату і була суфраганкою Мірської архієпископії.

Єпархія зафіксована в Константинопольського патріархату до ХІІ століття.

До цієї стародавньої єпископської кафедри приписують декілька єпископів. Ле Квін приписує Патарі відомого церковного письменника, який жив між ІІІ і IV століттями, св.Мефодія, який, проте, ймовірно, був би єпископом Олімпу. Єпископ Євдем I був присутній на першому Вселенському соборі, який відзначався в Нікеї в 325 році. Під час Селевкійського собору в 359 році Акакій Кесарійський і його прихильники залишили зібрання і написали сповідь віри, в якій вони відкинули термін єдиносутність як стороння для Святого Письма; серед підписантів сповідання віри є також Евтікіано ді Патара, якого разом з іншими єпископами-підписантами відлучили отці собору.

Євдем II брав участь у першому Константинопольському соборі 381 року; сам єпископ згадується в листі, датованій між 375 і 377 роками, який Василій Кесарійський написав Амфілоху Іконійському, щоб перевірити правовірність єпископів Лікії, включаючи Євдема. Цириній був серед батьків Халкедонського собору в 451 році, а в 458 році він підписав лист єпископів Лікії до імператора Лева I після смерті .

Ліциній зафіксований на синоді, зібраному в Константинополі в 536 р. патріархом Меною; хоча ніколи не фігурує в списках присутніх на синоді, його ім’я зустрічається між підписами на сесіях 21 травня і 4 червня, де були засуджені Север Антіохійський, колишній патріарх Антимія, сирійський чернець Зоора і Петро Апамейський.

Анастасій був присутній на другому Нікейському соборі 787 року. Нарешті Теодол брав участь у Константинопольському соборі 879-880 рр., який реабілітував патріарха Фотія.

З XVIII століття Патара входить до числа титульних єпископських престолів католицької церкви; з 11 березня 2022 року титулярним єпископом є Джамал Хадер, єпископ-помічник Єрусалимського латинського патріархату.

Хронотаксис

Грецькі єпископи

Святий Мефодій ? † (кінець ІІІ ст . - початок IV ст.)
Євдем I † (згадується в 325 р.)
Євтихіян † (згадується в 359 р.)
Євдем II † (до 375/377 - після 381 р.)
Чириній † (до 451 - після 458 р.)
Ліциній † (згадується в 536 р.)
Анастасій † (згадка 787 р.)
Теодол † (згадується 879 р.)

Титулярні єпископи

Джузеппе Фонсека, OP † (7 травня 1714 р . - ?)
Андреа де Россі, театинець † (7 серпня 1741 р . - ?)
Францішек Подканський † (помер 23 липня 1753 — 11 липня 1789 р.)
Мартон Ґорґей † (24 вересня 1804 - 23 серпня 1807 р. помер)
Юзеф Габріель Гембарт † (помер 26 вересня 1814 — 30 грудня 1821 р.)
Джузеппе Новелла, OFM † (помер 22 травня 1847 — 26 лютого 1872 р.)
Анджело Берсані-Доссена † (31 березня 1875 - 12 червня 1887 р. помер)
Луїджі М. Каннаво (Канаво), OFMCap. † (помер 10 травня 1889 - 27 серпня 1907 )
Блаженний Никита Будка † (помер 15 липня 1912 — 1 жовтня 1949)
Вінченцо Марія Джаконо † (18 січня 1961 - 20 квітня 1971 р. пішов у відставку)
Іван Хома † (22 лютого 1996 — 3 лютого 2006 помер)
Хайме Шпенглер, OFM (10 листопада 2010 - 18 вересня 2013 призначений архієпископом Порту-Алегрі)
Джованні Баттіста Піччолі (26 жовтня 2013 - 2 лютого 2022 призначений єпископом Дауле)
Джамаль Хадер з 11 березня 2022 року

Примітки

Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 507, voce Patara.
Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 275.
Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 397.
Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 276.
Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 601.
Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 628.
Jean Darrouzès, Listes épiscopales du concile de Nicée (787), in Revue des études byzantines 33 (1975), p. 44.
(нім.) Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online, nº 27990.

Бібліографія

(лат.) , Oriens christianus in quatuor Patriarchatus digestus, Parigi, 1740, Tomo I, coll. 977-978
(лат.) , Series episcoporum Ecclesiae Catholicae, Graz, 1957, p. 449
(лат.) Konrad Eubel, Hierarchia Catholica Medii Aevi, vol. 5, p. 308; vol. 6, p. 330; vol. 7, p. 372; vol. 8, p. 557
(англ.) Sophrone Pétridès, v. Patara, Catholic Encyclopedia, vol. XI, New York, 1911
Sylvain Destephen, Prosopographie chrétienne du Bas-Empire 3. Prosopographie du diocèse d'Asie (325-641), Paris, 2008

Зовнішні посилання

(англ.) La sede titolare su Catholic Hierarchy
(англ.) La sede titolare su Gcatholic

[1] Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 507, voce Patara.

[2] Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 275.

[3] Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 397.

[4] Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 276.

[5] Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 601.

[6] Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 628.

[7] Jean Darrouzès, Listes épiscopales du concile de Nicée (787), in Revue des études byzantines 33 (1975), p. 44.

[8] (нім.) Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online, nº 27990.