Віная-пітака | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сутта-пітака | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Абхідхамма-пітака | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Парівара («Додаток») — третя і остання книга палійської версії Віная-пітаки. Вона включає в себе численні дослідження і зведення різних правил, викладених у перших двох книгах Віная-пітаки, Сутта-вібханзі та Кхандхаці, в основному в дидактичних цілях. Так як книга включає також довгий список наставників Цейлону, то навіть ортодоксальні послідовники школи тгеравада визнають пізніше походження Парівари, принаймні в її сучасній формі.
Час і місце створення Парівари невідомі. У той же час деякі вчені, наприклад, , припускають її цейлонське походження. Доказом того, що принаймні деякі частини книги були додані на Цейлоні, є довгий список наставників, які були відповідальні за викладання Вінаї на , потім на Тамбапанні (Цейлон) і кінчаючи Сіваттгерою. Датування різняться — від I століття до н. е. до I століття н. е.
Хоча Буддхагхоша у своєму описі першого буддійського собору повідомляє про 16 розділів, в сучасному вигляді Парівара містить 19 розділів. У перших двох розділах досліджуються правила з Сутта-вібханги, з посиланнями на цитовані місця. Більшість інших розділів присвячено питанням і твердженням про типи і кількості різних покарань, що розбираються в Віная-пітакі. Розділ XIII-ий по суті є коментарем на фрази, наведені в її початку. XIV-ий розділ також коментує початкові фрази і містить вказівки по виготовленню чернечого одягу. Розділ XV-ий складається з певного числа питань, заданих Будді про Вінаю, і відповідей на них.
Примітки
- Lamotte E. History of Indian Buddhism. — Louvain-la-Neuve, 1988. — С. 167.
- . Pali Literature. — Wiesbaden : Otto Harrassowitz, 1983. — С. 26.
- . Pali Literature. — Wiesbaden : Otto Harrassowitz, 1983. — С. 27.
- . Pali Literature. — Wiesbaden : Otto Harrassowitz, 1983. — С. 28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palijskij kanon Vinaya pitaka Sutta vibhangaKhandhakaParivara Sutta pitaka Maddzhhima Nikaya Anguttara Nikaya Abhidhamma pitaka Cej shablon pereglyanutiredaguvati Parivara Dodatok tretya i ostannya kniga palijskoyi versiyi Vinaya pitaki Vona vklyuchaye v sebe chislenni doslidzhennya i zvedennya riznih pravil vikladenih u pershih dvoh knigah Vinaya pitaki Sutta vibhanzi ta Khandhaci v osnovnomu v didaktichnih cilyah Tak yak kniga vklyuchaye takozh dovgij spisok nastavnikiv Cejlonu to navit ortodoksalni poslidovniki shkoli tgeravada viznayut piznishe pohodzhennya Parivari prinajmni v yiyi suchasnij formi Chas i misce stvorennya Parivari nevidomi U toj zhe chas deyaki vcheni napriklad pripuskayut yiyi cejlonske pohodzhennya Dokazom togo sho prinajmni deyaki chastini knigi buli dodani na Cejloni ye dovgij spisok nastavnikiv yaki buli vidpovidalni za vikladannya Vinayi na potim na Tambapanni Cejlon i kinchayuchi Sivattgeroyu Datuvannya riznyatsya vid I stolittya do n e do I stolittya n e Hocha Buddhaghosha u svoyemu opisi pershogo buddijskogo soboru povidomlyaye pro 16 rozdiliv v suchasnomu viglyadi Parivara mistit 19 rozdiliv U pershih dvoh rozdilah doslidzhuyutsya pravila z Sutta vibhangi z posilannyami na citovani miscya Bilshist inshih rozdiliv prisvyacheno pitannyam i tverdzhennyam pro tipi i kilkosti riznih pokaran sho rozbirayutsya v Vinaya pitaki Rozdil XIII ij po suti ye komentarem na frazi navedeni v yiyi pochatku XIV ij rozdil takozh komentuye pochatkovi frazi i mistit vkazivki po vigotovlennyu chernechogo odyagu Rozdil XV ij skladayetsya z pevnogo chisla pitan zadanih Buddi pro Vinayu i vidpovidej na nih PrimitkiLamotte E History of Indian Buddhism Louvain la Neuve 1988 S 167 Pali Literature Wiesbaden Otto Harrassowitz 1983 S 26 Pali Literature Wiesbaden Otto Harrassowitz 1983 S 27 Pali Literature Wiesbaden Otto Harrassowitz 1983 S 28