Національні збори Республіки Білорусь — вищий законодавчий орган Білорусі.
Національні збори Республіки Білорусь біл. Нацыянальны сход Рэспублікі Беларусь рос. Национальное собрание Республики Беларусь | |||
Загальна інформація: | |||
Юрисдикція: | Білорусь | ||
Тип: | двопалатний парламент | ||
Палати: | Рада Республіки Палата представників | ||
Дата заснування: | 11 листопада 1996 | ||
Попередник: | Верховна Рада Республіки Білорусь | ||
Структура: | |||
Депутатів: | 174 (64+110) | ||
Голова Ради Республіки: | Наталя Кочанова з 06 грудня 2019 року | ||
Голова Палати представників: | Володимир Андрейченко з 27 жовтня 2008 року | ||
Адреса: | |||
Адреса: | Мінськ, вул. Червоноармійська, 9 та вул. Радянська, 11 (Будинок Уряду)
| ||
|
Складається з двох палат — Палати представників і Ради Республіки.
Склад Палати представників — 110 депутатів. Обрання депутатів здійснюється на базі загального, вільного, рівного, прямого виборчого права за таємного голосування.
Рада Республіки є палатою територіального представництва. Від кожної області й міста Мінська обираються на засіданнях депутатів місцевих Рад по вісім членів Ради Республіки. У доповнення до них вісім членів Ради Республіки призначаються Президентом Республіки Білорусь.
Вибори
Вибори нового складу палат Парламенту призначаються не пізніше чотирьох місяців і проводяться не пізніше 30 днів до завершення повноважень палат чинного скликання.
Позачергові вибори палат Парламенту проводяться упродовж трьох місяців з дня дострокового припинення повноважень палат Парламенту.
Депутатські групи
В Палаті представників (4-го скликання) немає жодної фракції.
Критерії для висування кандидатур
Депутатом Палати представників може бути громадянин Республіки Білорусь, який досягнув 21 року.
Членом Ради Республіки може бути громадянин Республіки Білорусь, який досягнув 30 років та прожив на території відповідної області чи міста Мінська не менше п'яти років.
Депутати Палати представників здійснюють свої повноваження в Парламенті на професійній основі, якщо інше не передбачено Конституцією. Депутат Палати представників може бути одночасно членом Уряду.
Одна й та сама особа не може одночасно бути членом двох палат Парламенту. Депутат Палати представників не може бути депутатом місцевої Ради депутатів. Член Ради Республіки не може бути одночасно членом Уряду. Не допускається суміщення обов'язків депутата Палати представників, члена Ради Республіки з одночасним зайняттям посади Президента чи судді.
Терміни повноважень
Термін повноважень Парламенту — чотири роки. Повноваження Парламенту можуть бути продовжені на підставі закону тільки у разі війни.
У випадках та у порядку, передбачених Конституцією, повноваження Палати представників чи Ради Республіки можуть бути припинені достроково. З припиненням повноважень Палати представників або Ради Республіки за рішенням Президента можуть бути також припинені повноваження відповідно Ради Республіки чи Палати представників.
Повноваження Палати представників можуть бути достроково припинені за відмови у довірі Уряду, винесення йому вотуму недовіри або за дворазової відмови у наданні згоди на призначення Прем'єр-міністра.
Повноваження Палати представників або Ради Республіки можуть бути також достроково припинені на підставі висновку Конституційного Суду у разі систематичного чи грубого порушення палатами Парламенту Конституції.
Рішення з цих питань Президент приймає не пізніше, ніж у двомісячний термін після офіційних консультацій з головами палат.
Палати не можуть бути розпущені в період надзвичайного чи воєнного стану, в останні шість місяців повноважень Президента, у період вирішення палатами питання про дострокове звільнення чи усунення Президента від посади.
Не допускається розпуск палат упродовж року з дня їх перших засідань.
Сесії
Перша після виборів сесія палат Парламенту скликається Центральною комісією з виборів та проведення республіканських референдумів та починає свою роботу не пізніше, ніж за 30 днів після виборів. Відлік тридцятиденного терміну для скликання й початку роботи першої сесії Палати представників здійснюється з дня другого туру голосування з виборів її нового складу. Якщо другий тур голосування з виборів до Палати представників не проводиться, відлік тридцятиденного терміну здійснюється з дня проведення першого туру загальних виборів у Республіці Білорусь. Відлік тридцятиденного терміну для скликання й початку роботи першої сесії Ради Республіки здійснюється з дня першого засідання депутатів місцевих Рад депутатів базового рівня з виборів членів Ради Республіки від області чи міста Мінська.
Палати збираються на дві чергові сесії на рік.
Перша сесія відкривається 2 жовтня; її тривалість не може перевищувати 80 днів.
Друга сесія відкривається 2 квітня; її тривалість не може перевищувати 90 днів.
Якщо 2 жовтня чи 2 квітня припадає на неробочий день, то сесія відкривається у перший наступний за ним робочий день.
Палата представників, Рада Республіки у разі особливої необхідності скликаються на позачергову сесію за ініціативою Президента, а також на вимогу більшістю не менше двох третин голосів від повного складу кожної з палат за певним порядком денним.
Позачергові сесії скликаються указами Президента.
Структура
Палата представників обирає зі свого складу голову Палати представників та його заступника.
Рада Республіки обирає зі свого складу голову Ради Республіки та його заступника.
Голови Палати представників і Ради Республіки, їхні заступники проводять засідання й завідують внутрішнім розпорядком палат.
Палата представників і Рада Республіки зі свого складу обирають постійні комісії та інші органи для проведення законопроєктної роботи, попереднього розгляду й підготовки питань, що належать до відомства палат.
Повноваження Палати представників
Палата представників:
- розглядає на пропозицію Президента чи за ініціативою не менше 150 тисяч громадян Республіки Білорусь, які мають виборче право, проєкти законів про внесення змін і доповнень до Конституції, про тлумачення Конституції;
- розглядає проєкти законів, у тому числі
- про затвердження основних направлений внутрішньої та зовнішньої політики Республіки Білорусь, воєнної доктрини, ратифікації й денонсації міжнародних угод;
- про основний зміст і принципи реалізації прав, свобод і обов'язків громадян; про громадянство, статус іноземців та осіб без громадянства;
- про права національних меншин;
- про затвердження республіканського бюджету та звіту про його виконання;
- про встановлення республіканських податків та зборів;
- про принципи здійснення відносин власності;
- про основи соціального захисту;
- про принципи регулювання праці та зайнятості;
- про шлюб, родину, дитинство, материнство, батьківство, виховання, освіту, культуру та охорону здоров'я;
- про охорон навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів;
- про визначення порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою держави;
- про місцеве самоврядування;
- про судоустрій, судочинство і статус суддів;
- про кримінальну відповідальність;
- про амністію;
- про оголошення війни та укладання миру;
- про правовий режим воєнного та надзвичайного стану;
- про встановлення державних нагород;
- про тлумачення законів;
- призначає вибори Президента;
- дає згоду Президенту на призначення Прем'єр-міністра;
- заслуховує доповідь Прем'єр-міністра про програму діяльності Уряду та схвалює чи відхиляє її (при цьому повторне відхилення палатою програми означає висловлення вотуму недовіри Уряду);
- розглядає за ініціативою Прем'єр-міністра питання про довіру Уряду;
- за ініціативою не менше однієї третини від повного складу Палати представників виносить вотум недовіри Уряду (при цьому питання про відповідальність Уряду не може бути поставлено упродовж року після схвалення програми його діяльності);
- приймає відставку Президента;
- висуває більшістю голосів від повного складу Палати представників звинувачення проти Президента у скоєнні державної зради чи іншого тяжкого злочину;
- на підставі відповідного рішення Ради Республіки приймає більшістю не менше двох третин голосів від повного складу рішення про усунення Президента від посади;
- скасовує розпорядження голови Палати представників.
Палата представників може ухвалювати рішення з інших питань, якщо це передбачено Конституцією.
Повноваження Ради Республіки
Рада Республіки:
- схвалює чи відхиляє прийняті Палатою представників проєкти законів про внесення змін і доповнень до Конституції, про тлумачення Конституції, проєкти інших законів;
- дає згоду на призначення Президентом голови Конституційного Суду, голови та суддів Верховного Суду, голови та суддів Вищого господарського суду, голови Центральної комісії з виборів та проведення республіканських референдумів, Генерального прокурора, голови та членів правління Національного банку;
- обирає шістьох суддів Конституційного Суду;
- обирає шістьох членів Центральної комісії Республіки Білорусь з виборів та проведення республіканських референдумів;
- скасовує рішення місцевих Рад депутатів, які не відповідають законодавству;
- приймає рішення про розпуск місцевих Рад депутатів у разі систематичного чи грубого порушення ними вимог законодавства і в інших випадках, передбачених законом;
- розглядає висунуте Палатою представників звинувачення проти Президента у скоєнні державної зради чи іншого тяжкого злочину, приймає рішення про його розслідування. За наявності підстав більшістю не менше двох третин голосів від повного складу приймає рішення про усунення Президента від посади;
- розглядає укази Президента про запровадження надзвичайного, воєнного стану, повної або часткової мобілізації та не пізніше, ніж у триденний термін після їх внесення приймає відповідне рішення.
Рада Республіки може приймати рішення з інших питань, якщо це передбачено конституцією.
Законотворча діяльність
Право законодавчої ініціативи належить Президенту, депутатам Палати представників, Раді Республіки, Урядові, а також громадянам, які мають виборче право, у кількості не менше 50 тисяч чоловік та реалізується у Палаті представників.
Законопроєкти, наслідком прийняття яких може бути скорочення державних коштів, створення чи збільшення видатків, можуть вноситись до Палати представників тільки за згоди Президента або, за його дорученням, — Уряду.
Президент або, за його дорученням, Уряд має право вносити пропозиції до Палати представників та Ради Республіки про оголошення розгляду проєкту закону терміновим. Палата представників і Рада Республіки у цьому разі мають розглянути даний проєкт упродовж десяти дні з дня внесення на їх розгляд.
На вимогу Президента чи, за його згоди, Уряду Палата представників, Рада Республіки на своїх засіданнях приймають рішення, голосуючи в цілому за весь внесений Президентом чи Урядом проєкт або його частину, зберігши тільки ті поправки, які запропоновані чи прийняті Президентом або Урядом.
Будь-який законопроєкт, якщо інше не передбачено Конституцією, спочатку розглядається у Палаті представників, а потім у Раді Республіки.
Законопроєкт, за винятком випадків, передбачених Конституцією, стає законом після прийняття Палатою представників і схвалення Радою Республіки більшістю голосів від повного складу кожної палати.
Прийняті Палатою представників законопроєкти упродовж п'яти днів передаються на розгляд до Ради Республіки, де можуть розглядатись не більше двадцяти днів, якщо інше не передбачено Конституцією.
Закон вважається ухваленим Радою Республіки, якщо за нього проголосувала більшість від повного складу Ради Республіки, або якщо упродовж двадцяти днів, а при оголошенні законопроєкту терміновим — десяти дні з дня подання його не було розглянуто Радою Республіки. У разі відхилення законопроєкту Радою Республіки палати можуть створити узгоджувальну комісію, яка формується на паритетній основі, для подолання суперечностей, що виникли. Текст законопроєкту, вироблений узгоджувальною комісією, подається на ухвалення обох палат.
Якщо узгоджувальною комісією не прийнято узгоджений текст законопроєкту, Президент або, за його дорученням, Уряд можуть зажадати, щоб Палата представників прийняла остаточне рішення.
Закон вважається прийнятим Палатою представників за умови, що за нього проголосувало не менше двох третин від повного складу Палати представників.
Закон, прийнятий Палатою представників і схвалений Радою Республіки, або прийнятий Палатою представників у встановленому порядку подається у десятиденний термін Президенту на підпис. Якщо Президент згоден із текстом закону, він його підписує. Якщо Президент не повертає будь-який закон упродовж двох тижнів після того, як він був йому поданий, закон вважається підписаним. Закон не вважається підписаним і не набирає юридичної чинності, якщо він не міг бути повернутий до Парламенту у зв'язку із закінченням сесії.
За незгоди с текстом закону Президент повертає його зі своїми запереченнями до Палати представників, яка має розглянути закон із запереченнями Президента не пізніше тридцяти діб. Якщо закон буде прийнято Палатою представників більшістю не менше двох третин голосів від повного складу, він разом із запереченнями Президента у п'ятиденний термін направляється до Ради Республіки, яка також має розглянути його повторно не пізніше двадцяти днів.
Закон вважається прийнятим, якщо його ухвалено більшістю не менше двох третин голосів від повного складу Ради Республіки. Закон після подолання Палатою представників і Радою Республіки заперечень Президента підписується Президентом у п'ятиденний термін. Закон набирає чинності і в тому разі, якщо його не буде підписано Президентом у цей термін.
В такому ж порядку палатами розглядаються заперечення Президента на окремі положення закону, які повертаються для повторного голосування. У цьому разі до винесення відповідного рішення Палатою представників і Радою Республіки закон підписується Президентом і набирає чинності, за винятком тих положень, відносно яких є заперечення Президента.
Палата представників і Рада Республіки законом, прийнятим більшістю голосів від повного складу палат, за пропозицією Президента можуть делегувати йому законодавчі функції на видання декретів, що мають силу закону. Цей закон має визначати предмет регулювання і термін повноважень Президента на видання декретів.
Не допускається делегування повноважень Президенту на видання декретів, що передбачають зміни й доповнення до Конституції, її тлумачення; зміни й доповнення до програмних законів; затвердження республіканського бюджету та звіту про його виконання; зміни порядку виборів Президента й Парламенту; обмеження конституційних прав і свобод громадян. Закон про делегування законодавчих повноважень Президенту не може дозволяти йому зміни цього закону, а також надавати право приймати норми, які мають зворотну силу.
У разі особливої необхідності Президент за своєю ініціативою або за пропозицією Уряду може видавати тимчасові декрети, мають силу закону. Якщо такі декрети видаються за ініціативою Уряду, вони скріплюються підписом Прем'єр-міністра. Тимчасові декрети мають у триденний термін бути подані для подальшого розгляду Палатою представників, а потім Радою Республіки. Ці декрети зберігають чинність, якщо їх не скасовано більшістю не менше двох третин голосів від повного складу кожної з палат. Палати можуть регулювати законом відносини, що виникли на базі декретів, які скасовано.
Недоторканність
Депутати Палати представників і члени Ради Республіки мають недоторканність під час висловлювання своєї думки та здійснення своїх повноважень. Це не стосується до звинувачення їх у наклепі та образі.
Упродовж терміну своїх повноважень депутати Палати представників і члени Ради Республіки можуть бути заарештовані, іншим чином позбавлені особистої свободи тільки за попередньої згоди відповідної палати, за винятком скоєння державної зради чи іншого тяжкого злочину, а також затримання на місці скоєння злочину.
Кримінальна справа відносно депутата Палати представників або члена Ради Республіки розглядається Верховним Судом.
Засідання палат
Засідання палат є відкритими. Палати, якщо цього потребують інтереси держави, можуть ухвалити рішення щодо проведення закритого засідання більшістю голосів від їх повного складу. Під час засідань, у тому числі й закритих, Президент, його представники, Прем'єр-міністр і члени Уряду можуть виступати поза чергою стільки разів, скільки вони потребують.
Одне засідання на місяць резервується для питань депутатів Палати представників і членів Ради Республіки та відповідей Уряду.
Депутат Палати представників, член Ради Республіки має право звернутись із запитом до Прем'єр-міністра, членів Уряду, керівників державних органів, які утворюються чи обираються Парламентом. Запит має бути включений до порядку денного палати. Відповідь на питання належить надати упродовж двадцяти сесійних днів у порядку, встановленому палатою Парламенту.
Засідання палати вважається правомірним за умов, що на ньому є присутніми не менше двох третин депутатів Палати представників або членів Ради Республіки від повного складу палати.
Голосування
Голосування в Палаті представників чи Раді Республіки відкрите та здійснюється особисто депутатом, членом Ради Республіки шляхом подання голосу «за» чи «проти». Таємне голосування проводиться тільки під час вирішення кадрових питань.
Рішення
Рішення Палати представників приймаються у формі законів і постанов. Постанови Палати представників приймаються з питань розпорядчого і контрольного характеру.
Рішення Ради Республіки приймаються у формі постанов.
Рішення палат вважаються прийнятими за умов, що за них проголосувала більшість від повного складу палат, якщо інше не передбачено Конституцією.
Закони про основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Республіки Білорусь, про воєнну доктрину Республіки Білорусь є програмними та вважаються прийнятими за умови, якщо за них проголосувало не менше двох третин від повного складу палат.
Закони підлягають негайному опублікуванню після їх підписання та набирають чинності за десять днів після опублікування, якщо в самому законі не встановлено інший термін. В такому ж порядку публікуються та набирають чинності декрети Президента.
Порядок діяльності Палати представників, Ради Республіки, їх органів, депутатів Палати представників і членів Ради Республіки визначається регламентами палат, які підписуються гловами палат.
Голови
Голови Ради Республіки
- (13.01.1997 — 19.12.2000)
- (19.12.2000 — 28.07.2003)
- Геннадій Новицький (28.07.2003 — 27.09.2008)
- Борис Батура (31.09.2008 — 24.05.2010)
- Анатолій Рубінов (24.05.2010 — 16.01.2015)
- Михайло М'ясникович (16.01.2015 — 05.12.2019)
- Наталя Кочанова (06.12.2019 — нині на посаді)
Голови Палати представників
- Анатолій Малофеєв (28.11.1996 — 20.11.2000; в. о. до 17.12.1996)
- (21.11.2000 — 18.11.2004)
- (16.11.2004 — 02.10.2007)
- (02.10.2007 — 27.10.2008)
- Володимир Андрейченко (27.10.2008 — нині на посаді)
Див. також
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalni zbori Respubliki Bilorus vishij zakonodavchij organ Bilorusi Nacionalni zbori Respubliki Bilorus bil Nacyyanalny shod Respubliki Belarus ros Nacionalnoe sobranie Respubliki Belarus Zagalna informaciya Yurisdikciya Bilorus Tip dvopalatnij parlament Palati Rada Respubliki Palata predstavnikiv Data zasnuvannya 11 listopada 1996 Poperednik Verhovna Rada Respubliki Bilorus Struktura Deputativ 174 64 110 Golova Radi Respubliki Natalya Kochanova z 06 grudnya 2019 roku Golova Palati predstavnikiv Volodimir Andrejchenko z 27 zhovtnya 2008 roku Adresa Adresa Minsk vul Chervonoarmijska 9 ta vul Radyanska 11 Budinok Uryadu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalni zbori Respubliki Bilorus Skladayetsya z dvoh palat Palati predstavnikiv i Radi Respubliki Sklad Palati predstavnikiv 110 deputativ Obrannya deputativ zdijsnyuyetsya na bazi zagalnogo vilnogo rivnogo pryamogo viborchogo prava za tayemnogo golosuvannya Rada Respubliki ye palatoyu teritorialnogo predstavnictva Vid kozhnoyi oblasti j mista Minska obirayutsya na zasidannyah deputativ miscevih Rad po visim chleniv Radi Respubliki U dopovnennya do nih visim chleniv Radi Respubliki priznachayutsya Prezidentom Respubliki Bilorus ViboriBudivlya Palati predstavnikiv na ploshi Nezalezhnosti v Minsku Vibori novogo skladu palat Parlamentu priznachayutsya ne piznishe chotiroh misyaciv i provodyatsya ne piznishe 30 dniv do zavershennya povnovazhen palat chinnogo sklikannya Pozachergovi vibori palat Parlamentu provodyatsya uprodovzh troh misyaciv z dnya dostrokovogo pripinennya povnovazhen palat Parlamentu Deputatski grupi V Palati predstavnikiv 4 go sklikannya nemaye zhodnoyi frakciyi Kriteriyi dlya visuvannya kandidaturDeputatom Palati predstavnikiv mozhe buti gromadyanin Respubliki Bilorus yakij dosyagnuv 21 roku Chlenom Radi Respubliki mozhe buti gromadyanin Respubliki Bilorus yakij dosyagnuv 30 rokiv ta prozhiv na teritoriyi vidpovidnoyi oblasti chi mista Minska ne menshe p yati rokiv Deputati Palati predstavnikiv zdijsnyuyut svoyi povnovazhennya v Parlamenti na profesijnij osnovi yaksho inshe ne peredbacheno Konstituciyeyu Deputat Palati predstavnikiv mozhe buti odnochasno chlenom Uryadu Odna j ta sama osoba ne mozhe odnochasno buti chlenom dvoh palat Parlamentu Deputat Palati predstavnikiv ne mozhe buti deputatom miscevoyi Radi deputativ Chlen Radi Respubliki ne mozhe buti odnochasno chlenom Uryadu Ne dopuskayetsya sumishennya obov yazkiv deputata Palati predstavnikiv chlena Radi Respubliki z odnochasnim zajnyattyam posadi Prezidenta chi suddi Termini povnovazhenTermin povnovazhen Parlamentu chotiri roki Povnovazhennya Parlamentu mozhut buti prodovzheni na pidstavi zakonu tilki u razi vijni U vipadkah ta u poryadku peredbachenih Konstituciyeyu povnovazhennya Palati predstavnikiv chi Radi Respubliki mozhut buti pripineni dostrokovo Z pripinennyam povnovazhen Palati predstavnikiv abo Radi Respubliki za rishennyam Prezidenta mozhut buti takozh pripineni povnovazhennya vidpovidno Radi Respubliki chi Palati predstavnikiv Povnovazhennya Palati predstavnikiv mozhut buti dostrokovo pripineni za vidmovi u doviri Uryadu vinesennya jomu votumu nedoviri abo za dvorazovoyi vidmovi u nadanni zgodi na priznachennya Prem yer ministra Povnovazhennya Palati predstavnikiv abo Radi Respubliki mozhut buti takozh dostrokovo pripineni na pidstavi visnovku Konstitucijnogo Sudu u razi sistematichnogo chi grubogo porushennya palatami Parlamentu Konstituciyi Rishennya z cih pitan Prezident prijmaye ne piznishe nizh u dvomisyachnij termin pislya oficijnih konsultacij z golovami palat Palati ne mozhut buti rozpusheni v period nadzvichajnogo chi voyennogo stanu v ostanni shist misyaciv povnovazhen Prezidenta u period virishennya palatami pitannya pro dostrokove zvilnennya chi usunennya Prezidenta vid posadi Ne dopuskayetsya rozpusk palat uprodovzh roku z dnya yih pershih zasidan SesiyiPersha pislya viboriv sesiya palat Parlamentu sklikayetsya Centralnoyu komisiyeyu z viboriv ta provedennya respublikanskih referendumiv ta pochinaye svoyu robotu ne piznishe nizh za 30 dniv pislya viboriv Vidlik tridcyatidennogo terminu dlya sklikannya j pochatku roboti pershoyi sesiyi Palati predstavnikiv zdijsnyuyetsya z dnya drugogo turu golosuvannya z viboriv yiyi novogo skladu Yaksho drugij tur golosuvannya z viboriv do Palati predstavnikiv ne provoditsya vidlik tridcyatidennogo terminu zdijsnyuyetsya z dnya provedennya pershogo turu zagalnih viboriv u Respublici Bilorus Vidlik tridcyatidennogo terminu dlya sklikannya j pochatku roboti pershoyi sesiyi Radi Respubliki zdijsnyuyetsya z dnya pershogo zasidannya deputativ miscevih Rad deputativ bazovogo rivnya z viboriv chleniv Radi Respubliki vid oblasti chi mista Minska Palati zbirayutsya na dvi chergovi sesiyi na rik Persha sesiya vidkrivayetsya 2 zhovtnya yiyi trivalist ne mozhe perevishuvati 80 dniv Druga sesiya vidkrivayetsya 2 kvitnya yiyi trivalist ne mozhe perevishuvati 90 dniv Yaksho 2 zhovtnya chi 2 kvitnya pripadaye na nerobochij den to sesiya vidkrivayetsya u pershij nastupnij za nim robochij den Palata predstavnikiv Rada Respubliki u razi osoblivoyi neobhidnosti sklikayutsya na pozachergovu sesiyu za iniciativoyu Prezidenta a takozh na vimogu bilshistyu ne menshe dvoh tretin golosiv vid povnogo skladu kozhnoyi z palat za pevnim poryadkom dennim Pozachergovi sesiyi sklikayutsya ukazami Prezidenta StrukturaPalata predstavnikiv obiraye zi svogo skladu golovu Palati predstavnikiv ta jogo zastupnika Rada Respubliki obiraye zi svogo skladu golovu Radi Respubliki ta jogo zastupnika Golovi Palati predstavnikiv i Radi Respubliki yihni zastupniki provodyat zasidannya j zaviduyut vnutrishnim rozporyadkom palat Palata predstavnikiv i Rada Respubliki zi svogo skladu obirayut postijni komisiyi ta inshi organi dlya provedennya zakonoproyektnoyi roboti poperednogo rozglyadu j pidgotovki pitan sho nalezhat do vidomstva palat Povnovazhennya Palati predstavnikivDokladnishe Palata predstavnikiv Bilorus Palata predstavnikiv rozglyadaye na propoziciyu Prezidenta chi za iniciativoyu ne menshe 150 tisyach gromadyan Respubliki Bilorus yaki mayut viborche pravo proyekti zakoniv pro vnesennya zmin i dopovnen do Konstituciyi pro tlumachennya Konstituciyi rozglyadaye proyekti zakoniv u tomu chisli pro zatverdzhennya osnovnih napravlenij vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki Respubliki Bilorus voyennoyi doktrini ratifikaciyi j denonsaciyi mizhnarodnih ugod pro osnovnij zmist i principi realizaciyi prav svobod i obov yazkiv gromadyan pro gromadyanstvo status inozemciv ta osib bez gromadyanstva pro prava nacionalnih menshin pro zatverdzhennya respublikanskogo byudzhetu ta zvitu pro jogo vikonannya pro vstanovlennya respublikanskih podatkiv ta zboriv pro principi zdijsnennya vidnosin vlasnosti pro osnovi socialnogo zahistu pro principi regulyuvannya praci ta zajnyatosti pro shlyub rodinu ditinstvo materinstvo batkivstvo vihovannya osvitu kulturu ta ohoronu zdorov ya pro ohoron navkolishnogo seredovisha ta racionalne vikoristannya prirodnih resursiv pro viznachennya poryadku virishennya pitan administrativno teritorialnogo ustroyu derzhavi pro misceve samovryaduvannya pro sudoustrij sudochinstvo i status suddiv pro kriminalnu vidpovidalnist pro amnistiyu pro ogoloshennya vijni ta ukladannya miru pro pravovij rezhim voyennogo ta nadzvichajnogo stanu pro vstanovlennya derzhavnih nagorod pro tlumachennya zakoniv priznachaye vibori Prezidenta daye zgodu Prezidentu na priznachennya Prem yer ministra zasluhovuye dopovid Prem yer ministra pro programu diyalnosti Uryadu ta shvalyuye chi vidhilyaye yiyi pri comu povtorne vidhilennya palatoyu programi oznachaye vislovlennya votumu nedoviri Uryadu rozglyadaye za iniciativoyu Prem yer ministra pitannya pro doviru Uryadu za iniciativoyu ne menshe odniyeyi tretini vid povnogo skladu Palati predstavnikiv vinosit votum nedoviri Uryadu pri comu pitannya pro vidpovidalnist Uryadu ne mozhe buti postavleno uprodovzh roku pislya shvalennya programi jogo diyalnosti prijmaye vidstavku Prezidenta visuvaye bilshistyu golosiv vid povnogo skladu Palati predstavnikiv zvinuvachennya proti Prezidenta u skoyenni derzhavnoyi zradi chi inshogo tyazhkogo zlochinu na pidstavi vidpovidnogo rishennya Radi Respubliki prijmaye bilshistyu ne menshe dvoh tretin golosiv vid povnogo skladu rishennya pro usunennya Prezidenta vid posadi skasovuye rozporyadzhennya golovi Palati predstavnikiv Palata predstavnikiv mozhe uhvalyuvati rishennya z inshih pitan yaksho ce peredbacheno Konstituciyeyu Povnovazhennya Radi RespublikiDokladnishe Rada Respubliki Bilorus Rada Respubliki shvalyuye chi vidhilyaye prijnyati Palatoyu predstavnikiv proyekti zakoniv pro vnesennya zmin i dopovnen do Konstituciyi pro tlumachennya Konstituciyi proyekti inshih zakoniv daye zgodu na priznachennya Prezidentom golovi Konstitucijnogo Sudu golovi ta suddiv Verhovnogo Sudu golovi ta suddiv Vishogo gospodarskogo sudu golovi Centralnoyi komisiyi z viboriv ta provedennya respublikanskih referendumiv Generalnogo prokurora golovi ta chleniv pravlinnya Nacionalnogo banku obiraye shistoh suddiv Konstitucijnogo Sudu obiraye shistoh chleniv Centralnoyi komisiyi Respubliki Bilorus z viboriv ta provedennya respublikanskih referendumiv skasovuye rishennya miscevih Rad deputativ yaki ne vidpovidayut zakonodavstvu prijmaye rishennya pro rozpusk miscevih Rad deputativ u razi sistematichnogo chi grubogo porushennya nimi vimog zakonodavstva i v inshih vipadkah peredbachenih zakonom rozglyadaye visunute Palatoyu predstavnikiv zvinuvachennya proti Prezidenta u skoyenni derzhavnoyi zradi chi inshogo tyazhkogo zlochinu prijmaye rishennya pro jogo rozsliduvannya Za nayavnosti pidstav bilshistyu ne menshe dvoh tretin golosiv vid povnogo skladu prijmaye rishennya pro usunennya Prezidenta vid posadi rozglyadaye ukazi Prezidenta pro zaprovadzhennya nadzvichajnogo voyennogo stanu povnoyi abo chastkovoyi mobilizaciyi ta ne piznishe nizh u tridennij termin pislya yih vnesennya prijmaye vidpovidne rishennya Rada Respubliki mozhe prijmati rishennya z inshih pitan yaksho ce peredbacheno konstituciyeyu Zakonotvorcha diyalnistPravo zakonodavchoyi iniciativi nalezhit Prezidentu deputatam Palati predstavnikiv Radi Respubliki Uryadovi a takozh gromadyanam yaki mayut viborche pravo u kilkosti ne menshe 50 tisyach cholovik ta realizuyetsya u Palati predstavnikiv Zakonoproyekti naslidkom prijnyattya yakih mozhe buti skorochennya derzhavnih koshtiv stvorennya chi zbilshennya vidatkiv mozhut vnositis do Palati predstavnikiv tilki za zgodi Prezidenta abo za jogo doruchennyam Uryadu Prezident abo za jogo doruchennyam Uryad maye pravo vnositi propoziciyi do Palati predstavnikiv ta Radi Respubliki pro ogoloshennya rozglyadu proyektu zakonu terminovim Palata predstavnikiv i Rada Respubliki u comu razi mayut rozglyanuti danij proyekt uprodovzh desyati dni z dnya vnesennya na yih rozglyad Na vimogu Prezidenta chi za jogo zgodi Uryadu Palata predstavnikiv Rada Respubliki na svoyih zasidannyah prijmayut rishennya golosuyuchi v cilomu za ves vnesenij Prezidentom chi Uryadom proyekt abo jogo chastinu zberigshi tilki ti popravki yaki zaproponovani chi prijnyati Prezidentom abo Uryadom Bud yakij zakonoproyekt yaksho inshe ne peredbacheno Konstituciyeyu spochatku rozglyadayetsya u Palati predstavnikiv a potim u Radi Respubliki Zakonoproyekt za vinyatkom vipadkiv peredbachenih Konstituciyeyu staye zakonom pislya prijnyattya Palatoyu predstavnikiv i shvalennya Radoyu Respubliki bilshistyu golosiv vid povnogo skladu kozhnoyi palati Prijnyati Palatoyu predstavnikiv zakonoproyekti uprodovzh p yati dniv peredayutsya na rozglyad do Radi Respubliki de mozhut rozglyadatis ne bilshe dvadcyati dniv yaksho inshe ne peredbacheno Konstituciyeyu Zakon vvazhayetsya uhvalenim Radoyu Respubliki yaksho za nogo progolosuvala bilshist vid povnogo skladu Radi Respubliki abo yaksho uprodovzh dvadcyati dniv a pri ogoloshenni zakonoproyektu terminovim desyati dni z dnya podannya jogo ne bulo rozglyanuto Radoyu Respubliki U razi vidhilennya zakonoproyektu Radoyu Respubliki palati mozhut stvoriti uzgodzhuvalnu komisiyu yaka formuyetsya na paritetnij osnovi dlya podolannya superechnostej sho vinikli Tekst zakonoproyektu viroblenij uzgodzhuvalnoyu komisiyeyu podayetsya na uhvalennya oboh palat Yaksho uzgodzhuvalnoyu komisiyeyu ne prijnyato uzgodzhenij tekst zakonoproyektu Prezident abo za jogo doruchennyam Uryad mozhut zazhadati shob Palata predstavnikiv prijnyala ostatochne rishennya Zakon vvazhayetsya prijnyatim Palatoyu predstavnikiv za umovi sho za nogo progolosuvalo ne menshe dvoh tretin vid povnogo skladu Palati predstavnikiv Zakon prijnyatij Palatoyu predstavnikiv i shvalenij Radoyu Respubliki abo prijnyatij Palatoyu predstavnikiv u vstanovlenomu poryadku podayetsya u desyatidennij termin Prezidentu na pidpis Yaksho Prezident zgoden iz tekstom zakonu vin jogo pidpisuye Yaksho Prezident ne povertaye bud yakij zakon uprodovzh dvoh tizhniv pislya togo yak vin buv jomu podanij zakon vvazhayetsya pidpisanim Zakon ne vvazhayetsya pidpisanim i ne nabiraye yuridichnoyi chinnosti yaksho vin ne mig buti povernutij do Parlamentu u zv yazku iz zakinchennyam sesiyi Za nezgodi s tekstom zakonu Prezident povertaye jogo zi svoyimi zaperechennyami do Palati predstavnikiv yaka maye rozglyanuti zakon iz zaperechennyami Prezidenta ne piznishe tridcyati dib Yaksho zakon bude prijnyato Palatoyu predstavnikiv bilshistyu ne menshe dvoh tretin golosiv vid povnogo skladu vin razom iz zaperechennyami Prezidenta u p yatidennij termin napravlyayetsya do Radi Respubliki yaka takozh maye rozglyanuti jogo povtorno ne piznishe dvadcyati dniv Zakon vvazhayetsya prijnyatim yaksho jogo uhvaleno bilshistyu ne menshe dvoh tretin golosiv vid povnogo skladu Radi Respubliki Zakon pislya podolannya Palatoyu predstavnikiv i Radoyu Respubliki zaperechen Prezidenta pidpisuyetsya Prezidentom u p yatidennij termin Zakon nabiraye chinnosti i v tomu razi yaksho jogo ne bude pidpisano Prezidentom u cej termin V takomu zh poryadku palatami rozglyadayutsya zaperechennya Prezidenta na okremi polozhennya zakonu yaki povertayutsya dlya povtornogo golosuvannya U comu razi do vinesennya vidpovidnogo rishennya Palatoyu predstavnikiv i Radoyu Respubliki zakon pidpisuyetsya Prezidentom i nabiraye chinnosti za vinyatkom tih polozhen vidnosno yakih ye zaperechennya Prezidenta Palata predstavnikiv i Rada Respubliki zakonom prijnyatim bilshistyu golosiv vid povnogo skladu palat za propoziciyeyu Prezidenta mozhut deleguvati jomu zakonodavchi funkciyi na vidannya dekretiv sho mayut silu zakonu Cej zakon maye viznachati predmet regulyuvannya i termin povnovazhen Prezidenta na vidannya dekretiv Ne dopuskayetsya deleguvannya povnovazhen Prezidentu na vidannya dekretiv sho peredbachayut zmini j dopovnennya do Konstituciyi yiyi tlumachennya zmini j dopovnennya do programnih zakoniv zatverdzhennya respublikanskogo byudzhetu ta zvitu pro jogo vikonannya zmini poryadku viboriv Prezidenta j Parlamentu obmezhennya konstitucijnih prav i svobod gromadyan Zakon pro deleguvannya zakonodavchih povnovazhen Prezidentu ne mozhe dozvolyati jomu zmini cogo zakonu a takozh nadavati pravo prijmati normi yaki mayut zvorotnu silu U razi osoblivoyi neobhidnosti Prezident za svoyeyu iniciativoyu abo za propoziciyeyu Uryadu mozhe vidavati timchasovi dekreti mayut silu zakonu Yaksho taki dekreti vidayutsya za iniciativoyu Uryadu voni skriplyuyutsya pidpisom Prem yer ministra Timchasovi dekreti mayut u tridennij termin buti podani dlya podalshogo rozglyadu Palatoyu predstavnikiv a potim Radoyu Respubliki Ci dekreti zberigayut chinnist yaksho yih ne skasovano bilshistyu ne menshe dvoh tretin golosiv vid povnogo skladu kozhnoyi z palat Palati mozhut regulyuvati zakonom vidnosini sho vinikli na bazi dekretiv yaki skasovano NedotorkannistDeputati Palati predstavnikiv i chleni Radi Respubliki mayut nedotorkannist pid chas vislovlyuvannya svoyeyi dumki ta zdijsnennya svoyih povnovazhen Ce ne stosuyetsya do zvinuvachennya yih u naklepi ta obrazi Uprodovzh terminu svoyih povnovazhen deputati Palati predstavnikiv i chleni Radi Respubliki mozhut buti zaareshtovani inshim chinom pozbavleni osobistoyi svobodi tilki za poperednoyi zgodi vidpovidnoyi palati za vinyatkom skoyennya derzhavnoyi zradi chi inshogo tyazhkogo zlochinu a takozh zatrimannya na misci skoyennya zlochinu Kriminalna sprava vidnosno deputata Palati predstavnikiv abo chlena Radi Respubliki rozglyadayetsya Verhovnim Sudom Zasidannya palatZasidannya palat ye vidkritimi Palati yaksho cogo potrebuyut interesi derzhavi mozhut uhvaliti rishennya shodo provedennya zakritogo zasidannya bilshistyu golosiv vid yih povnogo skladu Pid chas zasidan u tomu chisli j zakritih Prezident jogo predstavniki Prem yer ministr i chleni Uryadu mozhut vistupati poza chergoyu stilki raziv skilki voni potrebuyut Odne zasidannya na misyac rezervuyetsya dlya pitan deputativ Palati predstavnikiv i chleniv Radi Respubliki ta vidpovidej Uryadu Deputat Palati predstavnikiv chlen Radi Respubliki maye pravo zvernutis iz zapitom do Prem yer ministra chleniv Uryadu kerivnikiv derzhavnih organiv yaki utvoryuyutsya chi obirayutsya Parlamentom Zapit maye buti vklyuchenij do poryadku dennogo palati Vidpovid na pitannya nalezhit nadati uprodovzh dvadcyati sesijnih dniv u poryadku vstanovlenomu palatoyu Parlamentu Zasidannya palati vvazhayetsya pravomirnim za umov sho na nomu ye prisutnimi ne menshe dvoh tretin deputativ Palati predstavnikiv abo chleniv Radi Respubliki vid povnogo skladu palati GolosuvannyaGolosuvannya v Palati predstavnikiv chi Radi Respubliki vidkrite ta zdijsnyuyetsya osobisto deputatom chlenom Radi Respubliki shlyahom podannya golosu za chi proti Tayemne golosuvannya provoditsya tilki pid chas virishennya kadrovih pitan RishennyaRishennya Palati predstavnikiv prijmayutsya u formi zakoniv i postanov Postanovi Palati predstavnikiv prijmayutsya z pitan rozporyadchogo i kontrolnogo harakteru Rishennya Radi Respubliki prijmayutsya u formi postanov Rishennya palat vvazhayutsya prijnyatimi za umov sho za nih progolosuvala bilshist vid povnogo skladu palat yaksho inshe ne peredbacheno Konstituciyeyu Zakoni pro osnovni napryamki vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki Respubliki Bilorus pro voyennu doktrinu Respubliki Bilorus ye programnimi ta vvazhayutsya prijnyatimi za umovi yaksho za nih progolosuvalo ne menshe dvoh tretin vid povnogo skladu palat Zakoni pidlyagayut negajnomu opublikuvannyu pislya yih pidpisannya ta nabirayut chinnosti za desyat dniv pislya opublikuvannya yaksho v samomu zakoni ne vstanovleno inshij termin V takomu zh poryadku publikuyutsya ta nabirayut chinnosti dekreti Prezidenta Poryadok diyalnosti Palati predstavnikiv Radi Respubliki yih organiv deputativ Palati predstavnikiv i chleniv Radi Respubliki viznachayetsya reglamentami palat yaki pidpisuyutsya glovami palat GoloviGolovi Radi Respubliki 13 01 1997 19 12 2000 19 12 2000 28 07 2003 Gennadij Novickij 28 07 2003 27 09 2008 Boris Batura 31 09 2008 24 05 2010 Anatolij Rubinov 24 05 2010 16 01 2015 Mihajlo M yasnikovich 16 01 2015 05 12 2019 Natalya Kochanova 06 12 2019 nini na posadi Golovi Palati predstavnikiv Anatolij Malofeyev 28 11 1996 20 11 2000 v o do 17 12 1996 21 11 2000 18 11 2004 16 11 2004 02 10 2007 02 10 2007 27 10 2008 Volodimir Andrejchenko 27 10 2008 nini na posadi Div takozhVerhovna Rada Respubliki Bilorus 12 go sklikannya Verhovna Rada Respubliki Bilorus 13 go sklikannyaDzherelaKonstituciya Bilorusi