Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Верховна Рада Республіки Білорусь 13-го скликання — парламент Республіки Білорусь, який був обраний 1995 року. Вважається останнім демократично обраним парламентом Білорусі. Парламент почав роботу 9 січня 1996 року. Повноваження Верховної Ради 13 скликання були припинені 27 листопада 1996 року, після того, як Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав Закон «Про припинення повноважень Верховної Ради Республіки Білорусь 13 скликання».
| Верховна Рада Республіки Білорусь 13-го скликання | |
| Дата створення / заснування | 9 січня 1996 |
|---|---|
| Країна |  Білорусь |
| Час/дата припинення існування | 27 листопада 1996 |
Вибори
Вибори до Верховної Ради Республіки Білорусь 13-го скликання пройшли 14 травня 1995 року, одночасно з республіканським референдумом. Другий тур виборів відбувся 28 травня 1995 року. Вибори проводилися відповідно до нового закону, прийнятого в листопаді 1994 року. Закон приділяв політичним партіям, якщо вони мали первинні організації у відповідних округах, право висувати кандидатів.
Через низьку явку виборців, за два тури вдалося вибрати лише 119 депутатів, тоді як для формування Верховної Ради було потрібно не менш ніж 174 депутати (не менше двох третин від повного складу в 260 осіб). Разом з тим, через відсутність кворуму, не вдалося продовжити діяльність попереднього складу депутатського корпусу. Спостерігачі констатували в цей період загострення боротьби між президентською і законодавчою гілками влади. Суддя Конституційного суду Республіки Білорусь Михайло Пастухов зазначив, що вибори були фактично зірвані виконавчою владою, пояснив таку позицію тим, що Олександр Лукашенко не хотів обрання сильного органу представницької влади, який міг би контролювати законність його дій і рішень і при наявності підстав почати процедуру імпічменту. Після виборів виконавча влада відкрито перешкоджала роботі Верховної Ради 12-го скликання, який за законом зберігав свої повноваження: Верховну Раду позбавили службових автомобілів; депутатам, які працювали на професійній основі, перестали виплачувати зарплату і позбавили матеріально-технічних умов діяльності.
11 жовтня 1995 року Конституційний суд Республіки Білорусь виніс рішення, в якому він визнав, що відповідно до Конституції та законів Республіки Білорусь Верховна Рада 12-го скликання зберігає свої повноваження в повному обсязі до першого засідання Верховної Ради 13-го скликання, обраного в легітимному складі. На знак протесту з рішенням суду один із суддів Конституційного суду написав особливу думку[].
У результаті рішення Конституційного суду було необхідно провести повторні парламентські вибори в округах, де вони не відбулися. Повторні вибори депутатів Верховної Ради Білорусі 13-го скликання відбулись 29 листопада 1995 року, другий тур відбувся 10 січня. В результаті повторних виборів кількість обраних депутатів досягла 198 осіб, чого було достатньо для легітимності нового складу Верховної Ради.
Депутатський склад
До нового складу Верховної Ради було обрано тільки 18 осіб з числа депутатів Верховної Ради 12-го скликання. 170 депутатів (85,9 %) стали парламентарями вперше. У сфері промисловості, транспорту і будівництва працювали близько 20 % обраних депутатів; 22,2 % депутатів працювали в сільському господарстві; були обрані 21 керівник підприємств і фірм, 27 голів колгоспів, 10 директорів радгоспів, 11 медичних працівників. Представники соціальної сфери (вчителі, лікарі, працівники закладів культури) були представлені в парламенті достатньо широко. Серед депутатів були 9 жінок (4,5 %); кількість осіб молодше 30 років, становила 3 людини. Абсолютна більшість депутатів мали вищу освіту. 25 депутатів (12,6 %) мали вчені ступені і звання. 105 депутатів були членами 16 політичних партій, 93 були безпартійними.
Разом з тим, у парламент нового складу не вдалося потрапити жодному представникові Білоруського Народного Фронту, який мав сильну опозиційну фракцію у Верховній Раді 12-го скликання.
Фракції
Після виборів у парламенті було сформовано ряд депутатських фракцій: аграріїв, Партії комуністів Білоруської, «Громадянська дія», соціал-демократів.
Голова
З 10 січня 1996 до 27 листопада 1996 року обов'язки Голови Верховної Ради 13-го скликання виконував голова Аграрної партії Семен Шарецький, який відразу заявив, що виступає за ринкові реформи, збереження суверенітету і недоторканність демократичної Конституції, а білоруське суспільство має консолідуватися навколо національної ідеї. Під час виборів Голови Верховної Ради окреслилися розбіжності між Верховною Радою і президентом Білорусі Олександром Лукашенком, який пропонував призначити Головою Верховної Ради колишнього прем'єр-міністра В'ячеслава Кебіча, хоча вага опозиції в складі Верховної Ради 13-го скликання була меншою, ніж у попередньому складі.
Діяльність
Засідання першої сесії Верховної Ради 13-го скликання відбулося 9 січня 1996 року. Була висловлена пропозиція провести в березні 1996 року повторні вибори в 62 округах, за якими депутати не були обрані, але вона[] не була підтримана депутатами.
Оскільки під впливом «президентської вертикалі» в складі Верховної Ради 13-го скликання виявилося багато представників структур управління, керівників колгоспів і радгоспів і мало професійних політиків і юристів, новий парламент став проводити політику підтримки рішень Олександра Лукашенка. Без пояснення причин з Конституційного суду були відкликані всі пропозиції, що надійшли від попереднього голови Верховної Ради Мечислава Гриба приводу конституційності указів президента.
Однак демократично налаштовані депутати об'єдналися в єдину фракцію і почали помітно впливати на рішення парламенту. Вони вимагали звіту президента і уряду про використання бюджетних і позабюджетних коштів, підносимо питання до міністрів, виступали за суворе дотримання Конституції і законів.
Влітку 1996 року Олександр Лукашенко виступив з ініціативою проведення республіканського референдуму і прийняття нової редакції Конституції, де всі владні повноваження переходили до президента. Під тиском виконавчої влади Верховна Рада 6 вересня 1996 року призначила республіканський референдум з чотирьох питань, однак це рішення парламенту за пропозицією спікера Семена Шарецького було розглянуто Конституційним судом на предмет відповідності Конституції. В результаті суд 4 листопада 1996 року виніс рішення, що на обов'язковий референдум не можна виносити питання про внесення змін і доповнень до Конституції.
В результаті рішення Конституційного суду Верховна Рада змінила свою постанову і визнала, що на обов'язковий референдум виносяться лише питання про перенесення Дня незалежності Республіки Білорусь і про виборність керівників місцевих органів влади. Не погоджуючись з рішенням Конституційного суду і Верховної Ради, Олександр Лукашенко видав два укази, де всупереч Конституції та Закону «Про народне голосування (референдум) в Республіці Білорусь» визначив порядок набрання чинності рішень республіканських референдумів про зміни і доповнення Конституції Республіки Білорусь, а також про недійсність рішення Конституційного суду.
73 депутати Верховної Ради звернулися 19 листопада 1996 року в Конституційний суд з пропозицією про відсторонення Олександра Лукашенка з посади в зв'язку з численними випадками порушення ним Конституції Республіки Білорусь, яких налічувалося 18 актів. 19 листопада 1996 року Конституційний суд порушив справу «Про порушення Президентом Республіки Білорусь О. Лукашенко Конституції Республіки Білорусь», яку суд повинен був розглядати 22 листопада. 21 листопада в Мінськ приїхали прем'єр-міністр Росії Віктор Черномирдін і його заступник Валерій Сєров, голова Державної думи Росії Геннадій Селезньов і голова Ради Федерації Росії Єгор Строєв. В ніч з 21 на 22 листопада вони провели переговори з керівництвом Білорусі, в результаті чого було підписано «Угоду про суспільно-політичну ситуацію та конституційній реформі в Республіці Білорусь». Угоду підписали президент Олександр Лукашенко, який зобов'язався скасувати свої укази про обов'язкове референдум з питань зміни і доповнень Конституції; Голова Верховної Ради Семен Шарецький, який повинен був забезпечити відкликання з Конституційного суду звернення депутатів; а також Голова Конституційного суду Валерій Тихіня, який зобов'язався припинити справу про порушення президентом Лукашенко Конституції Республіки Білорусь. Втручання Росії у внутрішні справи Білорусі не дозволила депутатам Верховної Ради організувати імпічмент Лукашенко.
Підписання угоди не дозволила Конституційному суду почать 22 листопада 1996 року розгляд справи справи, підсумкове засідання суду було призначено на 26 листопада 1996 року. Разом з тим вранці 26 листопада були оголошені підсумки республіканського референдуму, які позбавляли Верховну Раду своїх повноважень, а Конституційний суд в нових умовах припинив справу про порушення Конституції Олександром Лукашенко після прийняття постанови Палатою представників Національних зборів Республіки Білорусь про відгук звернення депутатів Верховної Ради з Конституційного суду.
Розгін Верховної Ради
26 листопада 1996 року після проголошення результатів республіканського референдуму група депутатів Верховної Ради, лояльних до політики глави держави, під керівництвом заступника Голови Верховної Ради Ю. Малумова прийняла закон «Про припинення повноважень Верховної Ради Республіки Білорусь тринадцятого скликання». Суддя Конституційного суду Республіки Білорусь відзначає, що для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради потрібно як мінімум дві третини голосів від числа обраних депутатів, тобто не менше 134 голоси «за». Незважаючи на це, 27 листопада було сформовано Палата представників Національних зборів Республіки Білорусь, після чого Олександр Лукашенко підписав Закон «Про припинення повноважень Верховної Ради Республіки Білорусь 13 скликання».
Лояльні до президента депутати Верховної Ради 13-го скликання були запрошені до Адміністрації Президента, де 62 з 84 депутатів в день оголошення результатів референдуму написали заяву з проханням про зарахування до Палати Представників Національних Зборів.
Діяльність після розгону
50 депутатів Верховної Ради 13-го скликання проігнорували пропозицію написати заяву про включення їх до складу Палати представників Національних Зборів, близько 70 депутатів продовжували засідання Верховної Ради одночасно зі створенням нового парламенту. Від імені президії Верховної Ради депутатами було прийнято заяву про невизнання результатів референдуму 1996 року. На наступний день, 28 листопада, коли депутатами були призначені економічні слухання за участю найбільших партій, будівля Верховної Ради був закритий «на ремонт», і збори депутатів Верховної Ради 13-го скликання остаточно втратив ознаки парламентської сесії.
Верховна Рада втратила можливість виконувати законодавчі та представницькі функції, але була визнана міжнародним співтовариством. З лютого 1997 року депутати Верховної Ради продовжували свою діяльність як політичні експерти і почали переважно називати свої засідання «депутатськими зборами» замість колишньої назви — «депутатські сесії». У цей час максимальну кількість депутатів Верховної Ради не перевищувала 50 осіб.
Разом з тим, Верховною Радою було створено Комісію з правову оцінку дій президента, головою якої був обраний Віктор Гончар. 14 жовтня 1997 року депутатами було підтримано звіт комісії і підписано заяву про неможливість виконання Олександром Лукашенко президентських повноважень. Постанова була призначена стати першим кроком у відновленні процедури імпічменту президента, тому надання депутатським зібранням статусу повноважень засідань Верховної Ради мало принципове значення. Група депутатів на чолі з Віктором Гончаром розробила пакет матеріалів для підготовки і проведення повноважних засідань Верховної Ради, серед депутатів почався другий збір підписів за імпічмент, але постанова про позбавлення депутатських мандатів членів Палати представників була заблокована комуністами, аграрії і частиною соціал-демократів, в результаті чого Верховна Рада не змігла визнати за собою право збирати парламентські сесії.
У 1999 році Верховна Рада призначила Вибори президента Білорусі, оскільки повноваження Лукашенко закінчилися в цьому році за Конституцією 1994 року.
До складу затвердженої Верховною Радою Центральної виборчої комісії на чолі з Віктором Гончаром увійшли представники БНФ, ОГП, Білоруського соціал-демократичної громади, Білоруського асоціації журналістів, а також професійних спілок. Центрвиборчком був змушений працювати в підпіллі, не маючи постійного приміщення. Офіційні структури не ризикували мати відносини з ЦВК, так як це могло загрожувати як найменш звільненням роботи, а в гіршому випадку і притягненням до кримінальної відповідальності. Голосування довелося проводити по квартирах.
19 травня результати виборів були підведені, але не оприлюднені через труднощі з організацією виборів.
21 липня 1999 депутати Верховної Ради Республіки Білорусь XIII скликання, прихильники Конституції редакції 1994 року, призначили Семена Шарецького виконуючим обов'язки президента Республіки Білорусь. З кінця липня 1999 Семен Шарецький жив у Вільнюсі, вважався легітимним главою Білорусі; йому була надана державна охорона. Зараз політик живе в США. Після від'їзду Семена Шарецького з Білорусі Віктор Гончар взяв на себе обов'язки Голови Верховної Ради Білорусі.
16 вересня 1999 року Віктор Гончар разом зі своїм другом, бізнесменом Анатолієм Красовським зникли безвісти. Пізніше на місці, де найімовірніше сталося викрадення, були знайдені осколки скла автомобіля і сліди крові. Цей злочин не розкрито дотепер.
Як зазначає суддя Конституційного суду Республіки Білорусь Михайло Пастухов, в Білорусі існують два парламенти: Верховна Рада, який був незаконно розпущений виконавчою владою, не діє і має прострочений мандат, але легітимний; і Національні збори Республіки Білорусь, який був утворений на незаконних підставах, не визнається міжнародним співтовариством, безвладний, але фактично діючий.
Реакція міжнародного співтовариства
Палата Представників, створена за результатами проведення референдуму 1996 року не була визнана міжнародним співтовариством як білоруський парламент. До 2000 року — терміну, коли закінчилися повноваження Верховної Ради 13-го скликання, саме він був представлений в Парламентській асамблеї ОБСЄ.
Див. також
Література
- Валер Булгакаў (2006). Вільня, Інстытут Беларусістыкі (ред.). Палітычная гісторыя незалежнай Беларусі. с. 744 с.
Джерела
- Радыё Свабода, ред. (09.01.2006 г.). 10 гадоў таму адбылося першае паседжаньне Вярхоўнага Савету 13 скліканьня. svaboda.org.
- № 821-XIII «О прекращении полномочий Верховного Совета Республики Беларусь тринадцатого созыва». pravo.by (рос.) (вид. Закон Республики Беларусь). 27.11.1996 г.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Белорусские новости. naviny.by (рос.). 29.11.1996.
- Белорусские новости, ред. (14.05.1995). Кампания прошла под знаком конфронтации ветвей власти (рос.). naviny.by.
- Пастухов, Михаил (23.09.2004). Какой парламент в Беларуси «правильный». Журнал «Право и Политика». 5. Процитовано 18.11.2016.
- Ірына Екадумава. . fontel.net (біл.). Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 17.11.2016.
- Аляксандар ВАШКЕВІЧ, Міхаіл ПАСТУХОЎ, Палітычная сыстэма Беларусі з 1996 па 2000 год. Канстытуцыйны суд і канстытуцыйны крызыс 1996 г. [ 13 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- «Ноч здрадніцтва» 14 гадоў таму // Радыё Свабода, 22 лістапада 2010 г.
- Прэзыдэнцкія выбары 1999 // Радыё «Свабода»
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
- Политики 1994-го. Где они сегодня? [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // TUT.BY
- Семен ШАРЕЦКИЙ: «Я не горю желанием вернуться…» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // ЭМИГРАНТЫ, Народная Воля
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verhovna Rada Respubliki Bilorus 13 go sklikannya parlament Respubliki Bilorus yakij buv obranij 1995 roku Vvazhayetsya ostannim demokratichno obranim parlamentom Bilorusi Parlament pochav robotu 9 sichnya 1996 roku Povnovazhennya Verhovnoyi Radi 13 sklikannya buli pripineni 27 listopada 1996 roku pislya togo yak Prezident Bilorusi Oleksandr Lukashenko pidpisav Zakon Pro pripinennya povnovazhen Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus 13 sklikannya Verhovna Rada Respubliki Bilorus 13 go sklikannya Data stvorennya zasnuvannya9 sichnya 1996 Krayina Bilorus Chas data pripinennya isnuvannya27 listopada 1996ViboriVibori do Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus 13 go sklikannya projshli 14 travnya 1995 roku odnochasno z respublikanskim referendumom Drugij tur viboriv vidbuvsya 28 travnya 1995 roku Vibori provodilisya vidpovidno do novogo zakonu prijnyatogo v listopadi 1994 roku Zakon pridilyav politichnim partiyam yaksho voni mali pervinni organizaciyi u vidpovidnih okrugah pravo visuvati kandidativ Cherez nizku yavku viborciv za dva turi vdalosya vibrati lishe 119 deputativ todi yak dlya formuvannya Verhovnoyi Radi bulo potribno ne mensh nizh 174 deputati ne menshe dvoh tretin vid povnogo skladu v 260 osib Razom z tim cherez vidsutnist kvorumu ne vdalosya prodovzhiti diyalnist poperednogo skladu deputatskogo korpusu Sposterigachi konstatuvali v cej period zagostrennya borotbi mizh prezidentskoyu i zakonodavchoyu gilkami vladi Suddya Konstitucijnogo sudu Respubliki Bilorus Mihajlo Pastuhov zaznachiv sho vibori buli faktichno zirvani vikonavchoyu vladoyu poyasniv taku poziciyu tim sho Oleksandr Lukashenko ne hotiv obrannya silnogo organu predstavnickoyi vladi yakij mig bi kontrolyuvati zakonnist jogo dij i rishen i pri nayavnosti pidstav pochati proceduru impichmentu Pislya viboriv vikonavcha vlada vidkrito pereshkodzhala roboti Verhovnoyi Radi 12 go sklikannya yakij za zakonom zberigav svoyi povnovazhennya Verhovnu Radu pozbavili sluzhbovih avtomobiliv deputatam yaki pracyuvali na profesijnij osnovi perestali viplachuvati zarplatu i pozbavili materialno tehnichnih umov diyalnosti 11 zhovtnya 1995 roku Konstitucijnij sud Respubliki Bilorus vinis rishennya v yakomu vin viznav sho vidpovidno do Konstituciyi ta zakoniv Respubliki Bilorus Verhovna Rada 12 go sklikannya zberigaye svoyi povnovazhennya v povnomu obsyazi do pershogo zasidannya Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya obranogo v legitimnomu skladi Na znak protestu z rishennyam sudu odin iz suddiv Konstitucijnogo sudu napisav osoblivu dumku dzherelo U rezultati rishennya Konstitucijnogo sudu bulo neobhidno provesti povtorni parlamentski vibori v okrugah de voni ne vidbulisya Povtorni vibori deputativ Verhovnoyi Radi Bilorusi 13 go sklikannya vidbulis 29 listopada 1995 roku drugij tur vidbuvsya 10 sichnya V rezultati povtornih viboriv kilkist obranih deputativ dosyagla 198 osib chogo bulo dostatno dlya legitimnosti novogo skladu Verhovnoyi Radi Deputatskij skladDo novogo skladu Verhovnoyi Radi bulo obrano tilki 18 osib z chisla deputativ Verhovnoyi Radi 12 go sklikannya 170 deputativ 85 9 stali parlamentaryami vpershe U sferi promislovosti transportu i budivnictva pracyuvali blizko 20 obranih deputativ 22 2 deputativ pracyuvali v silskomu gospodarstvi buli obrani 21 kerivnik pidpriyemstv i firm 27 goliv kolgospiv 10 direktoriv radgospiv 11 medichnih pracivnikiv Predstavniki socialnoyi sferi vchiteli likari pracivniki zakladiv kulturi buli predstavleni v parlamenti dostatno shiroko Sered deputativ buli 9 zhinok 4 5 kilkist osib molodshe 30 rokiv stanovila 3 lyudini Absolyutna bilshist deputativ mali vishu osvitu 25 deputativ 12 6 mali vcheni stupeni i zvannya 105 deputativ buli chlenami 16 politichnih partij 93 buli bezpartijnimi Razom z tim u parlament novogo skladu ne vdalosya potrapiti zhodnomu predstavnikovi Biloruskogo Narodnogo Frontu yakij mav silnu opozicijnu frakciyu u Verhovnij Radi 12 go sklikannya Frakciyi Pislya viboriv u parlamenti bulo sformovano ryad deputatskih frakcij agrariyiv Partiyi komunistiv Biloruskoyi Gromadyanska diya social demokrativ GolovaZ 10 sichnya 1996 do 27 listopada 1996 roku obov yazki Golovi Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya vikonuvav golova Agrarnoyi partiyi Semen Shareckij yakij vidrazu zayaviv sho vistupaye za rinkovi reformi zberezhennya suverenitetu i nedotorkannist demokratichnoyi Konstituciyi a biloruske suspilstvo maye konsoliduvatisya navkolo nacionalnoyi ideyi Pid chas viboriv Golovi Verhovnoyi Radi okreslilisya rozbizhnosti mizh Verhovnoyu Radoyu i prezidentom Bilorusi Oleksandrom Lukashenkom yakij proponuvav priznachiti Golovoyu Verhovnoyi Radi kolishnogo prem yer ministra V yacheslava Kebicha hocha vaga opoziciyi v skladi Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya bula menshoyu nizh u poperednomu skladi DiyalnistZasidannya pershoyi sesiyi Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya vidbulosya 9 sichnya 1996 roku Bula vislovlena propoziciya provesti v berezni 1996 roku povtorni vibori v 62 okrugah za yakimi deputati ne buli obrani ale vona hto ne bula pidtrimana deputatami Oskilki pid vplivom prezidentskoyi vertikali v skladi Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya viyavilosya bagato predstavnikiv struktur upravlinnya kerivnikiv kolgospiv i radgospiv i malo profesijnih politikiv i yuristiv novij parlament stav provoditi politiku pidtrimki rishen Oleksandra Lukashenka Bez poyasnennya prichin z Konstitucijnogo sudu buli vidklikani vsi propoziciyi sho nadijshli vid poperednogo golovi Verhovnoyi Radi Mechislava Griba privodu konstitucijnosti ukaziv prezidenta Odnak demokratichno nalashtovani deputati ob yednalisya v yedinu frakciyu i pochali pomitno vplivati na rishennya parlamentu Voni vimagali zvitu prezidenta i uryadu pro vikoristannya byudzhetnih i pozabyudzhetnih koshtiv pidnosimo pitannya do ministriv vistupali za suvore dotrimannya Konstituciyi i zakoniv Vlitku 1996 roku Oleksandr Lukashenko vistupiv z iniciativoyu provedennya respublikanskogo referendumu i prijnyattya novoyi redakciyi Konstituciyi de vsi vladni povnovazhennya perehodili do prezidenta Pid tiskom vikonavchoyi vladi Verhovna Rada 6 veresnya 1996 roku priznachila respublikanskij referendum z chotiroh pitan odnak ce rishennya parlamentu za propoziciyeyu spikera Semena Shareckogo bulo rozglyanuto Konstitucijnim sudom na predmet vidpovidnosti Konstituciyi V rezultati sud 4 listopada 1996 roku vinis rishennya sho na obov yazkovij referendum ne mozhna vinositi pitannya pro vnesennya zmin i dopovnen do Konstituciyi V rezultati rishennya Konstitucijnogo sudu Verhovna Rada zminila svoyu postanovu i viznala sho na obov yazkovij referendum vinosyatsya lishe pitannya pro perenesennya Dnya nezalezhnosti Respubliki Bilorus i pro vibornist kerivnikiv miscevih organiv vladi Ne pogodzhuyuchis z rishennyam Konstitucijnogo sudu i Verhovnoyi Radi Oleksandr Lukashenko vidav dva ukazi de vsuperech Konstituciyi ta Zakonu Pro narodne golosuvannya referendum v Respublici Bilorus viznachiv poryadok nabrannya chinnosti rishen respublikanskih referendumiv pro zmini i dopovnennya Konstituciyi Respubliki Bilorus a takozh pro nedijsnist rishennya Konstitucijnogo sudu 73 deputati Verhovnoyi Radi zvernulisya 19 listopada 1996 roku v Konstitucijnij sud z propoziciyeyu pro vidstoronennya Oleksandra Lukashenka z posadi v zv yazku z chislennimi vipadkami porushennya nim Konstituciyi Respubliki Bilorus yakih nalichuvalosya 18 aktiv 19 listopada 1996 roku Konstitucijnij sud porushiv spravu Pro porushennya Prezidentom Respubliki Bilorus O Lukashenko Konstituciyi Respubliki Bilorus yaku sud povinen buv rozglyadati 22 listopada 21 listopada v Minsk priyihali prem yer ministr Rosiyi Viktor Chernomirdin i jogo zastupnik Valerij Syerov golova Derzhavnoyi dumi Rosiyi Gennadij Seleznov i golova Radi Federaciyi Rosiyi Yegor Stroyev V nich z 21 na 22 listopada voni proveli peregovori z kerivnictvom Bilorusi v rezultati chogo bulo pidpisano Ugodu pro suspilno politichnu situaciyu ta konstitucijnij reformi v Respublici Bilorus Ugodu pidpisali prezident Oleksandr Lukashenko yakij zobov yazavsya skasuvati svoyi ukazi pro obov yazkove referendum z pitan zmini i dopovnen Konstituciyi Golova Verhovnoyi Radi Semen Shareckij yakij povinen buv zabezpechiti vidklikannya z Konstitucijnogo sudu zvernennya deputativ a takozh Golova Konstitucijnogo sudu Valerij Tihinya yakij zobov yazavsya pripiniti spravu pro porushennya prezidentom Lukashenko Konstituciyi Respubliki Bilorus Vtruchannya Rosiyi u vnutrishni spravi Bilorusi ne dozvolila deputatam Verhovnoyi Radi organizuvati impichment Lukashenko Pidpisannya ugodi ne dozvolila Konstitucijnomu sudu pochat 22 listopada 1996 roku rozglyad spravi spravi pidsumkove zasidannya sudu bulo priznacheno na 26 listopada 1996 roku Razom z tim vranci 26 listopada buli ogolosheni pidsumki respublikanskogo referendumu yaki pozbavlyali Verhovnu Radu svoyih povnovazhen a Konstitucijnij sud v novih umovah pripiniv spravu pro porushennya Konstituciyi Oleksandrom Lukashenko pislya prijnyattya postanovi Palatoyu predstavnikiv Nacionalnih zboriv Respubliki Bilorus pro vidguk zvernennya deputativ Verhovnoyi Radi z Konstitucijnogo sudu Rozgin Verhovnoyi Radi26 listopada 1996 roku pislya progoloshennya rezultativ respublikanskogo referendumu grupa deputativ Verhovnoyi Radi loyalnih do politiki glavi derzhavi pid kerivnictvom zastupnika Golovi Verhovnoyi Radi Yu Malumova prijnyala zakon Pro pripinennya povnovazhen Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus trinadcyatogo sklikannya Suddya Konstitucijnogo sudu Respubliki Bilorus vidznachaye sho dlya prijnyattya rishennya pro dostrokove pripinennya povnovazhen Verhovnoyi Radi potribno yak minimum dvi tretini golosiv vid chisla obranih deputativ tobto ne menshe 134 golosi za Nezvazhayuchi na ce 27 listopada bulo sformovano Palata predstavnikiv Nacionalnih zboriv Respubliki Bilorus pislya chogo Oleksandr Lukashenko pidpisav Zakon Pro pripinennya povnovazhen Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus 13 sklikannya Loyalni do prezidenta deputati Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya buli zaprosheni do Administraciyi Prezidenta de 62 z 84 deputativ v den ogoloshennya rezultativ referendumu napisali zayavu z prohannyam pro zarahuvannya do Palati Predstavnikiv Nacionalnih Zboriv Diyalnist pislya rozgonu50 deputativ Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya proignoruvali propoziciyu napisati zayavu pro vklyuchennya yih do skladu Palati predstavnikiv Nacionalnih Zboriv blizko 70 deputativ prodovzhuvali zasidannya Verhovnoyi Radi odnochasno zi stvorennyam novogo parlamentu Vid imeni prezidiyi Verhovnoyi Radi deputatami bulo prijnyato zayavu pro neviznannya rezultativ referendumu 1996 roku Na nastupnij den 28 listopada koli deputatami buli priznacheni ekonomichni sluhannya za uchastyu najbilshih partij budivlya Verhovnoyi Radi buv zakritij na remont i zbori deputativ Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya ostatochno vtrativ oznaki parlamentskoyi sesiyi Verhovna Rada vtratila mozhlivist vikonuvati zakonodavchi ta predstavnicki funkciyi ale bula viznana mizhnarodnim spivtovaristvom Z lyutogo 1997 roku deputati Verhovnoyi Radi prodovzhuvali svoyu diyalnist yak politichni eksperti i pochali perevazhno nazivati svoyi zasidannya deputatskimi zborami zamist kolishnoyi nazvi deputatski sesiyi U cej chas maksimalnu kilkist deputativ Verhovnoyi Radi ne perevishuvala 50 osib Razom z tim Verhovnoyu Radoyu bulo stvoreno Komisiyu z pravovu ocinku dij prezidenta golovoyu yakoyi buv obranij Viktor Gonchar 14 zhovtnya 1997 roku deputatami bulo pidtrimano zvit komisiyi i pidpisano zayavu pro nemozhlivist vikonannya Oleksandrom Lukashenko prezidentskih povnovazhen Postanova bula priznachena stati pershim krokom u vidnovlenni proceduri impichmentu prezidenta tomu nadannya deputatskim zibrannyam statusu povnovazhen zasidan Verhovnoyi Radi malo principove znachennya Grupa deputativ na choli z Viktorom Goncharom rozrobila paket materialiv dlya pidgotovki i provedennya povnovazhnih zasidan Verhovnoyi Radi sered deputativ pochavsya drugij zbir pidpisiv za impichment ale postanova pro pozbavlennya deputatskih mandativ chleniv Palati predstavnikiv bula zablokovana komunistami agrariyi i chastinoyu social demokrativ v rezultati chogo Verhovna Rada ne zmigla viznati za soboyu pravo zbirati parlamentski sesiyi U 1999 roci Verhovna Rada priznachila Vibori prezidenta Bilorusi oskilki povnovazhennya Lukashenko zakinchilisya v comu roci za Konstituciyeyu 1994 roku Do skladu zatverdzhenoyi Verhovnoyu Radoyu Centralnoyi viborchoyi komisiyi na choli z Viktorom Goncharom uvijshli predstavniki BNF OGP Biloruskogo social demokratichnoyi gromadi Biloruskogo asociaciyi zhurnalistiv a takozh profesijnih spilok Centrviborchkom buv zmushenij pracyuvati v pidpilli ne mayuchi postijnogo primishennya Oficijni strukturi ne rizikuvali mati vidnosini z CVK tak yak ce moglo zagrozhuvati yak najmensh zvilnennyam roboti a v girshomu vipadku i prityagnennyam do kriminalnoyi vidpovidalnosti Golosuvannya dovelosya provoditi po kvartirah 19 travnya rezultati viboriv buli pidvedeni ale ne oprilyudneni cherez trudnoshi z organizaciyeyu viboriv 21 lipnya 1999 deputati Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus XIII sklikannya prihilniki Konstituciyi redakciyi 1994 roku priznachili Semena Shareckogo vikonuyuchim obov yazki prezidenta Respubliki Bilorus Z kincya lipnya 1999 Semen Shareckij zhiv u Vilnyusi vvazhavsya legitimnim glavoyu Bilorusi jomu bula nadana derzhavna ohorona Zaraz politik zhive v SShA Pislya vid yizdu Semena Shareckogo z Bilorusi Viktor Gonchar vzyav na sebe obov yazki Golovi Verhovnoyi Radi Bilorusi 16 veresnya 1999 roku Viktor Gonchar razom zi svoyim drugom biznesmenom Anatoliyem Krasovskim znikli bezvisti Piznishe na misci de najimovirnishe stalosya vikradennya buli znajdeni oskolki skla avtomobilya i slidi krovi Cej zlochin ne rozkrito doteper Yak zaznachaye suddya Konstitucijnogo sudu Respubliki Bilorus Mihajlo Pastuhov v Bilorusi isnuyut dva parlamenti Verhovna Rada yakij buv nezakonno rozpushenij vikonavchoyu vladoyu ne diye i maye prostrochenij mandat ale legitimnij i Nacionalni zbori Respubliki Bilorus yakij buv utvorenij na nezakonnih pidstavah ne viznayetsya mizhnarodnim spivtovaristvom bezvladnij ale faktichno diyuchij Reakciya mizhnarodnogo spivtovaristvaPalata Predstavnikiv stvorena za rezultatami provedennya referendumu 1996 roku ne bula viznana mizhnarodnim spivtovaristvom yak biloruskij parlament Do 2000 roku terminu koli zakinchilisya povnovazhennya Verhovnoyi Radi 13 go sklikannya same vin buv predstavlenij v Parlamentskij asambleyi OBSYe Div takozhVerhovna Rada Respubliki Bilorus 12 go sklikannya Verhovna Rada Respubliki BilorusLiteraturaValer Bulgakay 2006 Vilnya Instytut Belarusistyki red Palitychnaya gistoryya nezalezhnaj Belarusi s 744 s DzherelaRadyyo Svaboda red 09 01 2006 g 10 gadoy tamu adbylosya pershae pasedzhanne Vyarhoynaga Savetu 13 sklikannya svaboda org 821 XIII O prekrashenii polnomochij Verhovnogo Soveta Respubliki Belarus trinadcatogo sozyva pravo by ros vid Zakon Respubliki Belarus 27 11 1996 g a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Belorusskie novosti naviny by ros 29 11 1996 Belorusskie novosti red 14 05 1995 Kampaniya proshla pod znakom konfrontacii vetvej vlasti ros naviny by Pastuhov Mihail 23 09 2004 Kakoj parlament v Belarusi pravilnyj Zhurnal Pravo i Politika 5 Procitovano 18 11 2016 Iryna Ekadumava fontel net bil Arhiv originalu za 2 lipnya 2007 Procitovano 17 11 2016 Alyaksandar VAShKEVICh Mihail PASTUHOЎ Palitychnaya systema Belarusi z 1996 pa 2000 god Kanstytucyjny sud i kanstytucyjny kryzys 1996 g 13 veresnya 2007 u Wayback Machine Noch zdradnictva 14 gadoy tamu Radyyo Svaboda 22 listapada 2010 g Prezydenckiya vybary 1999 Radyyo Svaboda Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 listopada 2016 Politiki 1994 go Gde oni segodnya 27 veresnya 2016 u Wayback Machine TUT BY Semen ShARECKIJ Ya ne goryu zhelaniem vernutsya 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine EMIGRANTY Narodnaya Volya