Парк культу́ри та відпочи́нку і́мені Т. Г. Шевче́нка — парк у місті Івано-Франківськ, розташований між вулицями Гетьмана Мазепи та Чорновола.
Парк Тараса Шевченка | ||||
---|---|---|---|---|
Центральна алея | ||||
48°54′43″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.912000° пн. ш. 24.695778° сх. д.Координати: 48°54′43″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.912000° пн. ш. 24.695778° сх. д. | ||||
Тип | громадський парк | |||
Статус | парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, дендрологічний парк | |||
Відкрито | 1896 | |||
Колишні назви | Парк імені Цісарівни Єлизавети Генрика Сенкевича Івана Франка | |||
Площа | 24,4 га | |||
Керівна установа | Дирекція парку | |||
Країна | Україна і Австро-Угорщина | |||
Розташування | Україна Івано-Франківськ | |||
Парк Тараса Шевченка Парк Тараса Шевченка (Україна) | ||||
Парк імені Тараса Шевченка у Вікісховищі |
Історія
Ще в XVII ст. німецький мандрівник Ульріх фон Вердум згадує про дубовий гай, який ріс у місцевості теперішнього парку — на південному заході від міста. Це був густий дубовий ліс — залишок Чорного Лісу. Пізніше його стали називати «Звіринецька діброва» через наявних там різних диких звірів. Часто там полювали власники міста Потоцькі та їхні гості. Наприкінці XIX ст. внаслідок господарської діяльності ці землі були повністю перетворені на пасовиська та поля.
Магістрат Станиславова 1 квітня 1890 року на засіданні затвердив комісію по вивченню питання створення в місті громадського парку. В результаті роботи комісії було прийнято рішення про розташування парку на місці «Радецького поля», там, де колись була діброва. У травні 1895 року міська рада винесла постанову про закладання міського парку площею 10 морґів та заклала в бюджеті 5000 злотих римських.
Весною 1896 року почалися роботи із створення парку — висаджування дерев та формування клумб і алей. Планування парку здійснювалося під керівництвом міського садівника Каетана Місюровича. Садили дерева вже великими саджанцями по видових групах без єдиного принципу за пейзажним (англійським) стилем. Крім звичних для Галичини бука, дуба, граба, липи, ялини, модрини висаджували екзотичні рослини із розсадників Польщі, Франції, Америки.
1898 року парку дали ім'я цісаревої Елізабет після її трагічної загибелі.
У 1901 році встановлено газове освітлення — спочатку на алеї, що вела від вулиці Липової до Голуховського, літній ресторан із терасою.
Згодом площу парку значно збільшили: в 1903 році на північній стороні докупили землю Соломона Туніса, також там знесли військові бараки.
Не зберігся до наших днів , який стояв у парку Ельжбети (встановлено 1910 року в річницю 500-ліття Грюнвальдської битви).
Від 1945 року парк перейменовано на теперішню назву — імені Т. Г. Шевченка. На той час парк займав 8 га. Площа збільшилася до 28 га після рішення міськради 21 грудня 1948 року приєднати колишній приватний парк Ромашкана разом із трьома ставками. Також тоді було винесено питання про необхідність виділення 100 000 карбованців на благоустрій парку.
З 1972 року парк є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва (також має статус — дендрологічний парк). 31 липня 2017 р. відкрито пам'ятник Шандору Петефі. Станом на 2016 рік парк займає площі 24,4 га.
Рослини
У парку налічується 6203 дерева 62 видів (за даними інвентаризації в 1999 р.) Серед них переважають листопадні породи дерев — 50 видів, також є і шпилькові — 12 видів.
Переважна більшість листопадних це: липа дрібнолиста (20%), клен гостролистий (15%), граб звичайний (10%). Із них цінні, декоративні:
- айлант — 2 екземпляри
- бархат амурський — 24 екз.
- гінкго дволопатеве — 8 екз.
- катальпа бігнонієвидна — 20 екз.
- клен сріблястий — 8 екз.
- платан східний — 6 екз.
- тюльпанове дерево — 1 екз.
Переважна більшість шпилькових це: ялина європейська (37%), сосна звичайна (12%), сосна чорна (9%). Із них цінні:
- сосна Веймута — 8 екз.
- модрина європейська — 27 екз.
- ялиця біла — 21 екз.
- ялина колюча — 4 екз.
- — 77 екз.
- туя західна — 127 екз.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ) |
Зображення
- Парк ім. Шевченка. Центральна алея на stanislaw.in.ua [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
Джерела
Діда Роман «Алеями міського парку». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Park imeni Tarasa Shevchenka Park kultu ri ta vidpochi nku i meni T G Shevche nka park u misti Ivano Frankivsk roztashovanij mizh vulicyami Getmana Mazepi ta Chornovola Park Tarasa ShevchenkaCentralna aleya48 54 43 pn sh 24 41 44 sh d 48 912000 pn sh 24 695778 sh d 48 912000 24 695778 Koordinati 48 54 43 pn sh 24 41 44 sh d 48 912000 pn sh 24 695778 sh d 48 912000 24 695778Tipgromadskij parkStatuspark pam yatka sadovo parkovogo mistectva dendrologichnij parkVidkrito1896Kolishni nazviPark imeni Cisarivni Yelizaveti Genrika Senkevicha Ivana FrankaPlosha24 4 gaKerivna ustanovaDirekciya parkuKrayina Ukrayina i Avstro UgorshinaRoztashuvannya Ukrayina Ivano FrankivskPark Tarasa ShevchenkaPark Tarasa Shevchenka Ukrayina Park imeni Tarasa Shevchenka u VikishovishiIstoriyaShe v XVII st nimeckij mandrivnik Ulrih fon Verdum zgaduye pro dubovij gaj yakij ris u miscevosti teperishnogo parku na pivdennomu zahodi vid mista Ce buv gustij dubovij lis zalishok Chornogo Lisu Piznishe jogo stali nazivati Zvirinecka dibrova cherez nayavnih tam riznih dikih zviriv Chasto tam polyuvali vlasniki mista Potocki ta yihni gosti Naprikinci XIX st vnaslidok gospodarskoyi diyalnosti ci zemli buli povnistyu peretvoreni na pasoviska ta polya Magistrat Stanislavova 1 kvitnya 1890 roku na zasidanni zatverdiv komisiyu po vivchennyu pitannya stvorennya v misti gromadskogo parku V rezultati roboti komisiyi bulo prijnyato rishennya pro roztashuvannya parku na misci Radeckogo polya tam de kolis bula dibrova U travni 1895 roku miska rada vinesla postanovu pro zakladannya miskogo parku plosheyu 10 morgiv ta zaklala v byudzheti 5000 zlotih rimskih Vesnoyu 1896 roku pochalisya roboti iz stvorennya parku visadzhuvannya derev ta formuvannya klumb i alej Planuvannya parku zdijsnyuvalosya pid kerivnictvom miskogo sadivnika Kaetana Misyurovicha Sadili dereva vzhe velikimi sadzhancyami po vidovih grupah bez yedinogo principu za pejzazhnim anglijskim stilem Krim zvichnih dlya Galichini buka duba graba lipi yalini modrini visadzhuvali ekzotichni roslini iz rozsadnikiv Polshi Franciyi Ameriki 1898 roku parku dali im ya cisarevoyi Elizabet pislya yiyi tragichnoyi zagibeli U 1901 roci vstanovleno gazove osvitlennya spochatku na aleyi sho vela vid vulici Lipovoyi do Goluhovskogo litnij restoran iz terasoyu Zgodom ploshu parku znachno zbilshili v 1903 roci na pivnichnij storoni dokupili zemlyu Solomona Tunisa takozh tam znesli vijskovi baraki Ne zberigsya do nashih dniv yakij stoyav u parku Elzhbeti vstanovleno 1910 roku v richnicyu 500 littya Gryunvaldskoyi bitvi Vid 1945 roku park perejmenovano na teperishnyu nazvu imeni T G Shevchenka Na toj chas park zajmav 8 ga Plosha zbilshilasya do 28 ga pislya rishennya miskradi 21 grudnya 1948 roku priyednati kolishnij privatnij park Romashkana razom iz troma stavkami Takozh todi bulo vineseno pitannya pro neobhidnist vidilennya 100 000 karbovanciv na blagoustrij parku Z 1972 roku park ye parkom pam yatkoyu sadovo parkovogo mistectva takozh maye status dendrologichnij park 31 lipnya 2017 r vidkrito pam yatnik Shandoru Petefi Stanom na 2016 rik park zajmaye ploshi 24 4 ga RosliniU parku nalichuyetsya 6203 dereva 62 vidiv za danimi inventarizaciyi v 1999 r Sered nih perevazhayut listopadni porodi derev 50 vidiv takozh ye i shpilkovi 12 vidiv Perevazhna bilshist listopadnih ce lipa dribnolista 20 klen gostrolistij 15 grab zvichajnij 10 Iz nih cinni dekorativni ajlant 2 ekzemplyari barhat amurskij 24 ekz ginkgo dvolopateve 8 ekz katalpa bignoniyevidna 20 ekz klen sriblyastij 8 ekz platan shidnij 6 ekz tyulpanove derevo 1 ekz Perevazhna bilshist shpilkovih ce yalina yevropejska 37 sosna zvichajna 12 sosna chorna 9 Iz nih cinni sosna Vejmuta 8 ekz modrina yevropejska 27 ekz yalicya bila 21 ekz yalina kolyucha 4 ekz 77 ekz tuya zahidna 127 ekz Div takozhMiske ozero Ivano Frankivsk Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Park imeni Tarasa Shevchenka Ivano Frankivsk ZobrazhennyaPark im Shevchenka Centralna aleya na stanislaw in ua 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 5 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2014 Arhiv originalu za 2 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2014 DzherelaDida Roman Aleyami miskogo parku Ivano Frankivsk Lileya NV 2010