місто | ||||
---|---|---|---|---|
Панагюриште болг. Панагюрище | ||||
| ||||
Країна | Болгарія | |||
Область | Пазарджицька область | |||
Община | ||||
Код ЕКАТТЕ | 55302 | |||
Поштовий індекс | 4500 | |||
Телефонний код | 0357 | |||
H G O | ||||
Висота | 525 | |||
Площа | 221,78 км² | |||
Населення | 17 584 (2011) | |||
Міста-побратими | Кавадарці, П'ятигорськ, Ауе | |||
Телефонний код | +421-0357 | |||
panagyurishte.org | ||||
Відстань | ||||
До обласного центру | ||||
фізична | 36 км | |||
До Софії | ||||
фізична | 73 км | |||
Розташування | ||||
Панагюриште Панагюриште (Болгарія) | ||||
Мапа | ||||
Панагюриште у Вікісховищі |
Панагю́риште (болг. Панагюрище) — місто в Пазарджицькій області Болгарії. Адміністративний центр общини .
Географія
Місто Панагюрище розташоване в гірській місцевості. Воно лежить у Сищинських Середніх горах. На північ від нього, недалеко від курорту Панагюрські колонії, знаходиться гора Братія (1519 м над рівнем моря). Через місто протікає річка Панагюрська Луда Яна, яка після села Попинці вливається у річку Стрельчанська Луда Яна і таким чином утворює річку Луда Яна. Станція Панагюрище - остання станція на залізничній лінії Пловдив - Панагурище. Шосе 37 національної дорожньої мережі, що з'єднує Доспат (у Родопах), проходить через Златишський прохід (Стара Планина) з магістраллю А2 Гемус (біля села Джурово, м. Правець). Панагюрище - адміністративний центр общини Панагюрище, до якої входять ще 9 населених пунктів. Сусідні населені пункти: Панагюрські колонії (15 км на північ), Обориште (10 км на захід), Баня (11 км на південь і далі на захід), село Бита (8 км на південь) і Стрелча (12 км на схід).
На землях міста Панагюрище розташоване село Панагюрські колонії, яке не має власної землі.
Історія
В околицях міста є десятки фракійських курганів. В одному з них - курган "Мрамор", було виявлено поховання фракійського вождя. Недалеко від нього в 1949 році відкрили всесвітньо відомий сьогодні Панагюрський скарб, що датується IV-III століттям до нашої ери. Скарб випадково був знайдений мулярами Павлом, Петком та Михайлом Дейковими, під час копання глини. Виготовлений з чистого золота скарб важить 6,164 кг. Копії дев'яти унікальних суден розміщені в історичному музеї міста, а оригінали ходять по музеях світу і в Болгарії.
Зручне розташування, природа та сприятливий клімат у цьому регіоні привертали увагу людей у цьому регіоні протягом і середньовіччя. Збереглися руїни болгарських фортець Красен і Душковченин.
Заснування Панагюрища пов'язане з драматичними часами після османського вторгнення. Назва походить від "панагюр" - (з грецької: πανηγυρι - свято, ярмарок), так як на березі річки Луда Яна в ті роки був невеликий базар. Пізніше ринок переїхав до місця, де зараз знаходиться місто Пазарджик.
Хвилі поселенців прийшли після албанських повстань Івана Кастріоті у 16 столітті з Дебару, Прилепа, Касторії та інших.
Тривалий час окремі квартали конкурували один з одним, і з часом село згуртувалося по берегах Луди Яни та її притоках.
Сьогодні найяскравішим свідченням цього явлення є змішана мова населення, що має багато східно-болгарських і західно-болгарських рис. Місто розташоване на так званій ятовому кордоні мовних діалектів.
На початку ХІХ століття Панагюрище досягло значного економічного та духовного зростання. Тут існує ряд ремесел, пов'язаних з добре розвиненим тваринництвом: - торгівля худобою, виробництво та обробка шкір, хутра, виготовлення взуття. Згодом зробило місто знаменитим Панагюрська золота школа. Різними ремеслами займались понад 2500 ремісників і учнів. За свідченнями 1861 року американських місіонерів, у місті понад 12 500 болгарських громадян, які мають велику школу.
Економічний і духовний підйом допомагає втілити ідею національного визволення. Восени 1870 року Василь Левський заснував тут революційний комітет, схід якого знаходився в будинку Івана Духовникова, що зберігся донині у дворі історичного музею. У історичному районі Оборище 14 квітня 1876 року відбулося перші Великі національні зборі Болгарії. "Оборище" розташоване в 8 км на захід від Панагюрища. Тут можна побачити встановлений в 1928 році пам'ятник на честь зустрічі.
У 1876 році місто стало центром 4-го революційного округу і головним містом в Квітневому повстанні. Після придушення повстання місто спалили і повністю зруйнували башибузуки. Після визволення були збудовані нові будівлі. Ось чому у Панагюрищі немає багато будинків епохи Відродження (на відміну від Копривштиців).
У 1977 р стає общинським центром.
Населення
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 17 584 особи.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
болгари | 16318 | 97,9% |
цигани | 60 | 0,4% |
турки | 4 | < 0,1% |
інша | 15 | 0,1% |
не визначились | 276 | 1,7% |
Всього відповіли | 16673 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Релігії
Населення в цілому сповідає лише християнство, оскільки переважає східне православ'я. У місті є також церква, яка є частиною Союзу євангельських конгрегаційних церков. Сильним був рух толстовців до 1944 року.
В околицях міста розташовані кілька православних каплиць.
Мусульмани не представлені серед корінних народів, тому що під час османського правління місто було заборонено для них. Цьому сприяли дві речі: за час яничарів місто було зобов'язане надати так званий кров'яний податок, що не дало привілей туркам. Пізніше болгарське населення повинне було охороняти проходи через Середню Гору, що знов не дало привілей муслімам.
Економіка
Основними підприємствами міста є: Ассарель-Медет, ТОВ «Оптіелектрон Груп», ТОВ «Оптікс», ВАТ « Бунай», ВАТ текстильна фабрика «Яна» - виробництво бавовняних махрових тканин та "Рітон-П" ТОВ "ІНА" - органічне землеробство та виробництво ефірних олій.
Місто є останньою станцією залізничної лінії Пловдив - Панагурище.
Державні установи
- Муніципалітет Панагюрище
- Громадський центр "Віделина"
Культурні та природні пам'ятки
Будинок-музей Райна Княгиня - рідний будинок Райни Княгині (1856 - 1917), болгарської вчительки і революціонерки, яка ушила повстанський прапор Квітневого повстання. У дворі поховані рештки героїні. Музей є частиною 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу.
Історична місцевість "Оборище" розташована приблизно в 8 км на північний захід від міста. Тут 14 квітня 1876 року була скликана зустріч, на якій було прийнято рішення про оголошення Квітневого повстання. Місцевість є частиною 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу.
2 травня 2006 року відкритий пам'ятник Райні Княгині в Панагюрищі.
Театри
У місті є будівля театру без постійної трупи. Виступи організовуються групами гостей.
Музеї
Музей історії представляє виставку, присвячену Квітневому повстанню, з оригінальними реліквіями, пов'язаними з героїчною епохою квітня 1876 року, артефактами, пов'язаними з підготовкою повстання. У головному корпусі історичного музею експонується багата колекція вогнепальної зброї та холодної зброї XVIII - ХІХ ст., що використовувалася під час повстання. Акцентом в експозиції є також представлена реконструкція одягу Панагюрських повстанців.
Один із залів музею демонструє модель панагюрського скарбу.
У місті також є музей природної історії з постійною експозицією чучел. Тут можна побачити цінну колекцію мисливських трофеїв з Ефіопії, яку приніс Нікола Делірадев, а також препаровані тулуби і голови африканських антилоп, подаровані Христо Ширбановим.
Під час Квітневого повстання Панагюрище було спалено майже повністю. Залишилось лише кілька будівель, одна з яких - будинок Тутева, де 20 квітня 1876 року було оголошено Квітневе повстання. Сьогодні будинок Івана Тутева є музеєм.
Ще один музей - будинок Райни Попгеоргієвої. Їй було лише 20 років, коли Бенковський запропонував їй вишити гасло повстанців і зображення лева - "Свобода або смерть!" У дворі будинку знаходиться пам'ятник Райні Княгині і могила її батька, Георгія Футекова, жорстоко вбитого турками. Одним з останніх оплотів повстання є будинок Дудека. де від турецьких військ і башибузуків ховалися десятки жінок, дітей і старійшин. Будівля має вражаючу архітектуру і зараз у відмінному стані, один з найцікавіших експонатів - казна Османа Пазвантоглу, видатного правителя, який під час бунтів відійшов від володіння.
Лековський дім цінний завдяки винятковій декорації розписом зсередини і зовні, яка виконана у 1873 році місцевим майстром Іваном Зографовим. У Панагюрищі також знаходиться дім відомого історика, громадського і державного діяча Марина Дринова.
На історичному місці Маньов пагорб, де 30 квітня 1876 року криваві бої відбувалися під час повстання, тепер - Меморіальний комплекс "Априлці". На його підніжжі знаходиться найстаріша Панагюрська церква - "Св. Теодор Тірон", побудована в середині XVI століття. Сусідня " Введення Богородиці", унікальна своїми фресками 1823 року, відкрита для відвідувачів.
Панагюрський собор - це церква св. Георгія в самому центрі, Він був відновлений в 1880 році.
Регулярні події
- Святкування міста відзначається 2 травня, у річницю початку Квітневого повстання (20 квітня).
- Щорічний ринок проводиться на Страсну п'ятницю.
Спорт
- ФК "Оборище"
- ХК Панагюрище
- БК Панагюрище
- Волейбольний клуб "Пан волей"
- Спортивний клуб "Залізні Брати"
Особи
- Атанас Шопов (1855 - 1922) - болгарський дипломат
- Георгій Баіров, македоно-одірнський доброволець, фотограф
- Георгій Брадистилов (1904 - 1977) - математик, професор
- Георгій Гешанов (1872 - 1907), болгарський революціонер
- Георгій Шопов (1880 - 1932) - толстовець, відмовившись від військової служби, листувався з Львом Толстим
- Дамаскін Велешський (Димитр Дінчев) (1817 - 1878) - болгарський священик, перший екзархічний митрополит Велешський
- Дельчо Ілчев (1885 - 1925) - ентомолог
- Дельчо Лулчев (1935 - 1985) - інженер-будівельник
- Дончо Чупаринов (1894 - 1925) - болгарський революціонер, актор
- Єманюїл Дюджев (1835 - 1908) - болгарський вчитель, громадський діяч, революціонер і священик
- Єпископ Кирило (Архиєпископ Кирил) (1920-2007) - архієпископ Піттсбурга, голова Болгарської православної громади Православної Церкви в Америці
- Йончо Берберов (1873 - 1953) - болгарський військовий, підприємець
- Кирил Петров Перфанов (1890 - 1979) - режисер документальних фільмів, актор
- Лука Іванов (1867 - 1906) - болгарський військовий
- Марин Дринов (1838 - 1906) - вчений і державний діяч, перший голова БАС
- Нешо Бончев (1839 - 1878) - перший болгарський літературознавець, педагог
- Нікола Райков Белопітов (1901 - 1972) - болгарський інженер, винахідник і бізнесмен
- Орчо воєвода (1829 - 1911) - сотник Квітневого повстання
- Павло Бобеков (1852 - 1877) - прем'єр-міністр і голова Союзу під час Квітневого повстання
- Павло Делірадев (1879 - 1957), болгарський революціонер
- Параскева Дюкелова (1970 -) - болгарська кіноактриса
- Петко Койчев (1888 - 1907) - болгарський революціонер
- Петро Карапетров (1843 - 1905) - Болгарське відродження, книжник і історик
- Райна Княгиня (1856 - 1917) - педагог і революціонерка
- Сава Радулов (1817-1887) - просвітитель і священик
- Стою Брадистилов (1863 - 1930) - болгарський військовий діяч, генерал-лейтенант
- Стоян Цветков (1930 - 2007) - зерновий селекціонер, професор
- Янко Павлов (1888 - 1974) - скульптор
- Петар Карапетров (1845—1903) — болгарский журналіст, видавець, редактор.
Пам'ятники особистостям
- Пам'ятник
- Пам'ятник
- Пам'ятник
Джерела
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Panagyurishte", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10000000/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Шашко, Филип (2001). Американски пътеписи за България през XIX век. „Планета – 3“. с. 43. ISBN .
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Панагюрище, общ. Панагюрище, обл. Пазарджик (болгарською) . Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- http://www.sesc-bg.org/curkvi/panagurishte
- . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 4 березня 2019.
- Македонсько-Адріанопольський корпус 1912-1913 рр. Персонал, Головне управління архівів, 2006 р., С.
- Сімдесят років Святого Православ'я в середині Мічігана 1916-1986 Миколаївська Православна Церква, Православна Церква в Америці, Бертон, Мічиган, 1986.
- Видно 12 січня 2017 року
Зовнішні посилання
- Офіційний сайт м. Панагюрище
- Панагюрище, об`яви
- Історичний музей
- Матеріали для опису міста Панагурище та його околиць. Средець, 1893
- Чернобуд, Короткий опис панагюрського повстання, проголошеного 20 квітня 1876 р
- Манев, Т. Панагурище, його поселення, буття і бунт. Пловдив, 1906
Примітки
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro obshinu div mistoPanagyurishte bolg Panagyurishe d Kat Krayina BolgariyaOblast Pazardzhicka oblastObshinaKod EKATTE 55302Poshtovij indeks 4500Telefonnij kod 035742 30 13 pn sh 24 11 14 sh d H G OVisota 525Plosha 221 78 km Naselennya 17 584 2011 Mista pobratimi Kavadarci P yatigorsk AueTelefonnij kod 421 0357panagyurishte orgVidstanDo oblasnogo centru fizichna 36 kmDo Sofiyi fizichna 73 kmRoztashuvannyaPanagyurishtePanagyurishte Bolgariya Mapa Panagyurishte u Vikishovishi Panagyu rishte bolg Panagyurishe misto v Pazardzhickij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr obshini GeografiyaMisto Panagyurishe roztashovane v girskij miscevosti Vono lezhit u Sishinskih Serednih gorah Na pivnich vid nogo nedaleko vid kurortu Panagyurski koloniyi znahoditsya gora Bratiya 1519 m nad rivnem morya Cherez misto protikaye richka Panagyurska Luda Yana yaka pislya sela Popinci vlivayetsya u richku Strelchanska Luda Yana i takim chinom utvoryuye richku Luda Yana Stanciya Panagyurishe ostannya stanciya na zaliznichnij liniyi Plovdiv Panagurishe Shose 37 nacionalnoyi dorozhnoyi merezhi sho z yednuye Dospat u Rodopah prohodit cherez Zlatishskij prohid Stara Planina z magistrallyu A2 Gemus bilya sela Dzhurovo m Pravec Panagyurishe administrativnij centr obshini Panagyurishe do yakoyi vhodyat she 9 naselenih punktiv Susidni naseleni punkti Panagyurski koloniyi 15 km na pivnich Oborishte 10 km na zahid Banya 11 km na pivden i dali na zahid selo Bita 8 km na pivden i Strelcha 12 km na shid Na zemlyah mista Panagyurishe roztashovane selo Panagyurski koloniyi yake ne maye vlasnoyi zemli IstoriyaPanagyurskij skarbIstorichnij muzej v PanagurishiBudinok Tutevi v Panagyurishi V okolicyah mista ye desyatki frakijskih kurganiv V odnomu z nih kurgan Mramor bulo viyavleno pohovannya frakijskogo vozhdya Nedaleko vid nogo v 1949 roci vidkrili vsesvitno vidomij sogodni Panagyurskij skarb sho datuyetsya IV III stolittyam do nashoyi eri Skarb vipadkovo buv znajdenij mulyarami Pavlom Petkom ta Mihajlom Dejkovimi pid chas kopannya glini Vigotovlenij z chistogo zolota skarb vazhit 6 164 kg Kopiyi dev yati unikalnih suden rozmisheni v istorichnomu muzeyi mista a originali hodyat po muzeyah svitu i v Bolgariyi Zruchne roztashuvannya priroda ta spriyatlivij klimat u comu regioni privertali uvagu lyudej u comu regioni protyagom i serednovichchya Zbereglisya ruyini bolgarskih fortec Krasen i Dushkovchenin Zasnuvannya Panagyurisha pov yazane z dramatichnimi chasami pislya osmanskogo vtorgnennya Nazva pohodit vid panagyur z greckoyi panhgyri svyato yarmarok tak yak na berezi richki Luda Yana v ti roki buv nevelikij bazar Piznishe rinok pereyihav do miscya de zaraz znahoditsya misto Pazardzhik Tradicijnij odyag Hvili poselenciv prijshli pislya albanskih povstan Ivana Kastrioti u 16 stolitti z Debaru Prilepa Kastoriyi ta inshih Trivalij chas okremi kvartali konkuruvali odin z odnim i z chasom selo zgurtuvalosya po beregah Ludi Yani ta yiyi pritokah Sogodni najyaskravishim svidchennyam cogo yavlennya ye zmishana mova naselennya sho maye bagato shidno bolgarskih i zahidno bolgarskih ris Misto roztashovane na tak zvanij yatovomu kordoni movnih dialektiv Na pochatku HIH stolittya Panagyurishe dosyaglo znachnogo ekonomichnogo ta duhovnogo zrostannya Tut isnuye ryad remesel pov yazanih z dobre rozvinenim tvarinnictvom torgivlya hudoboyu virobnictvo ta obrobka shkir hutra vigotovlennya vzuttya Zgodom zrobilo misto znamenitim Panagyurska zolota shkola Riznimi remeslami zajmalis ponad 2500 remisnikiv i uchniv Za svidchennyami 1861 roku amerikanskih misioneriv u misti ponad 12 500 bolgarskih gromadyan yaki mayut veliku shkolu Ekonomichnij i duhovnij pidjom dopomagaye vtiliti ideyu nacionalnogo vizvolennya Voseni 1870 roku Vasil Levskij zasnuvav tut revolyucijnij komitet shid yakogo znahodivsya v budinku Ivana Duhovnikova sho zberigsya donini u dvori istorichnogo muzeyu U istorichnomu rajoni Oborishe 14 kvitnya 1876 roku vidbulosya pershi Veliki nacionalni zbori Bolgariyi Oborishe roztashovane v 8 km na zahid vid Panagyurisha Tut mozhna pobachiti vstanovlenij v 1928 roci pam yatnik na chest zustrichi U 1876 roci misto stalo centrom 4 go revolyucijnogo okrugu i golovnim mistom v Kvitnevomu povstanni Pislya pridushennya povstannya misto spalili i povnistyu zrujnuvali bashibuzuki Pislya vizvolennya buli zbudovani novi budivli Os chomu u Panagyurishi nemaye bagato budinkiv epohi Vidrodzhennya na vidminu vid Koprivshticiv U 1977 r staye obshinskim centrom NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 17 584 osobi Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokbolgari 16318 97 9 cigani 60 0 4 turki 4 lt 0 1 insha 15 0 1 ne viznachilis 276 1 7 Vsogo vidpovili 16673 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya ReligiyiCerkva Sv Georgij Naselennya v cilomu spovidaye lishe hristiyanstvo oskilki perevazhaye shidne pravoslav ya U misti ye takozh cerkva yaka ye chastinoyu Soyuzu yevangelskih kongregacijnih cerkov Silnim buv ruh tolstovciv do 1944 roku V okolicyah mista roztashovani kilka pravoslavnih kaplic Musulmani ne predstavleni sered korinnih narodiv tomu sho pid chas osmanskogo pravlinnya misto bulo zaboroneno dlya nih Comu spriyali dvi rechi za chas yanichariv misto bulo zobov yazane nadati tak zvanij krov yanij podatok sho ne dalo privilej turkam Piznishe bolgarske naselennya povinne bulo ohoronyati prohodi cherez Serednyu Goru sho znov ne dalo privilej muslimam EkonomikaBudivlya municipalitetuChromadskij centritalishe Videlina Osnovnimi pidpriyemstvami mista ye Assarel Medet TOV Optielektron Grup TOV Optiks VAT Bunaj VAT tekstilna fabrika Yana virobnictvo bavovnyanih mahrovih tkanin ta Riton P TOV INA organichne zemlerobstvo ta virobnictvo efirnih olij Misto ye ostannoyu stanciyeyu zaliznichnoyi liniyi Plovdiv Panagurishe Derzhavni ustanoviMunicipalitet Panagyurishe Gromadskij centr Videlina Kulturni ta prirodni pam yatkiBudinok Rajni Knyagini Budinok muzej Rajna Knyaginya ridnij budinok Rajni Knyagini 1856 1917 bolgarskoyi vchitelki i revolyucionerki yaka ushila povstanskij prapor Kvitnevogo povstannya U dvori pohovani reshtki geroyini Muzej ye chastinoyu 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Bolgarskogo turistichnogo soyuzu Istorichna miscevist Oborishe roztashovana priblizno v 8 km na pivnichnij zahid vid mista Tut 14 kvitnya 1876 roku bula sklikana zustrich na yakij bulo prijnyato rishennya pro ogoloshennya Kvitnevogo povstannya Miscevist ye chastinoyu 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Bolgarskogo turistichnogo soyuzu 2 travnya 2006 roku vidkritij pam yatnik Rajni Knyagini v Panagyurishi Teatri U misti ye budivlya teatru bez postijnoyi trupi Vistupi organizovuyutsya grupami gostej Muzeyi Muzej istoriyi predstavlyaye vistavku prisvyachenu Kvitnevomu povstannyu z originalnimi relikviyami pov yazanimi z geroyichnoyu epohoyu kvitnya 1876 roku artefaktami pov yazanimi z pidgotovkoyu povstannya U golovnomu korpusi istorichnogo muzeyu eksponuyetsya bagata kolekciya vognepalnoyi zbroyi ta holodnoyi zbroyi XVIII HIH st sho vikoristovuvalasya pid chas povstannya Akcentom v ekspoziciyi ye takozh predstavlena rekonstrukciya odyagu Panagyurskih povstanciv Odin iz zaliv muzeyu demonstruye model panagyurskogo skarbu U misti takozh ye muzej prirodnoyi istoriyi z postijnoyu ekspoziciyeyu chuchel Tut mozhna pobachiti cinnu kolekciyu mislivskih trofeyiv z Efiopiyi yaku prinis Nikola Deliradev a takozh preparovani tulubi i golovi afrikanskih antilop podarovani Hristo Shirbanovim Pid chas Kvitnevogo povstannya Panagyurishe bulo spaleno majzhe povnistyu Zalishilos lishe kilka budivel odna z yakih budinok Tuteva de 20 kvitnya 1876 roku bulo ogolosheno Kvitneve povstannya Sogodni budinok Ivana Tuteva ye muzeyem She odin muzej budinok Rajni Popgeorgiyevoyi Yij bulo lishe 20 rokiv koli Benkovskij zaproponuvav yij vishiti gaslo povstanciv i zobrazhennya leva Svoboda abo smert U dvori budinku znahoditsya pam yatnik Rajni Knyagini i mogila yiyi batka Georgiya Futekova zhorstoko vbitogo turkami Odnim z ostannih oplotiv povstannya ye budinok Dudeka de vid tureckih vijsk i bashibuzukiv hovalisya desyatki zhinok ditej i starijshin Budivlya maye vrazhayuchu arhitekturu i zaraz u vidminnomu stani odin z najcikavishih eksponativ kazna Osmana Pazvantoglu vidatnogo pravitelya yakij pid chas buntiv vidijshov vid volodinnya Lekovskij dim cinnij zavdyaki vinyatkovij dekoraciyi rozpisom zseredini i zovni yaka vikonana u 1873 roci miscevim majstrom Ivanom Zografovim U Panagyurishi takozh znahoditsya dim vidomogo istorika gromadskogo i derzhavnogo diyacha Marina Drinova Na istorichnomu misci Manov pagorb de 30 kvitnya 1876 roku krivavi boyi vidbuvalisya pid chas povstannya teper Memorialnij kompleks Aprilci Na jogo pidnizhzhi znahoditsya najstarisha Panagyurska cerkva Sv Teodor Tiron pobudovana v seredini XVI stolittya Susidnya Vvedennya Bogorodici unikalna svoyimi freskami 1823 roku vidkrita dlya vidviduvachiv Panagyurskij sobor ce cerkva sv Georgiya v samomu centri Vin buv vidnovlenij v 1880 roci Panorama PanagyurishaRegulyarni podiyiSvyatkuvannya mista vidznachayetsya 2 travnya u richnicyu pochatku Kvitnevogo povstannya 20 kvitnya Shorichnij rinok provoditsya na Strasnu p yatnicyu SportFK Oborishe HK Panagyurishe BK Panagyurishe Volejbolnij klub Pan volej Sportivnij klub Zalizni Brati OsobiAtanas Shopov 1855 1922 bolgarskij diplomat Georgij Bairov makedono odirnskij dobrovolec fotograf Georgij Bradistilov 1904 1977 matematik profesor Georgij Geshanov 1872 1907 bolgarskij revolyucioner Georgij Shopov 1880 1932 tolstovec vidmovivshis vid vijskovoyi sluzhbi listuvavsya z Lvom Tolstim Damaskin Veleshskij Dimitr Dinchev 1817 1878 bolgarskij svyashenik pershij ekzarhichnij mitropolit Veleshskij Delcho Ilchev 1885 1925 entomolog Delcho Lulchev 1935 1985 inzhener budivelnik Doncho Chuparinov 1894 1925 bolgarskij revolyucioner aktor Yemanyuyil Dyudzhev 1835 1908 bolgarskij vchitel gromadskij diyach revolyucioner i svyashenik Yepiskop Kirilo Arhiyepiskop Kiril 1920 2007 arhiyepiskop Pittsburga golova Bolgarskoyi pravoslavnoyi gromadi Pravoslavnoyi Cerkvi v Americi Joncho Berberov 1873 1953 bolgarskij vijskovij pidpriyemec Kiril Petrov Perfanov 1890 1979 rezhiser dokumentalnih filmiv aktor Luka Ivanov 1867 1906 bolgarskij vijskovij Marin Drinov 1838 1906 vchenij i derzhavnij diyach pershij golova BAS Nesho Bonchev 1839 1878 pershij bolgarskij literaturoznavec pedagog Nikola Rajkov Belopitov 1901 1972 bolgarskij inzhener vinahidnik i biznesmen Orcho voyevoda 1829 1911 sotnik Kvitnevogo povstannya Pavlo Bobekov 1852 1877 prem yer ministr i golova Soyuzu pid chas Kvitnevogo povstannya Pavlo Deliradev 1879 1957 bolgarskij revolyucioner Paraskeva Dyukelova 1970 bolgarska kinoaktrisa Petko Kojchev 1888 1907 bolgarskij revolyucioner Petro Karapetrov 1843 1905 Bolgarske vidrodzhennya knizhnik i istorik Rajna Knyaginya 1856 1917 pedagog i revolyucionerka Sava Radulov 1817 1887 prosvititel i svyashenik Stoyu Bradistilov 1863 1930 bolgarskij vijskovij diyach general lejtenant Stoyan Cvetkov 1930 2007 zernovij selekcioner profesor Yanko Pavlov 1888 1974 skulptor Petar Karapetrov 1845 1903 bolgarskij zhurnalist vidavec redaktor Pam yatniki osobistostyamPam yatnik Pam yatnik Pam yatnikDzherelaCya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Panagyurishte ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q10000000 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv Shashko Filip 2001 Amerikanski ptepisi za Blgariya prez XIX vek Planeta 3 s 43 ISBN 9549926583 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i samoopredelenie po etnicheska prinadlezhnost km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 05 04 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Panagyurishe obsh Panagyurishe obl Pazardzhik bolgarskoyu Arhiv originalu za 19 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 http www sesc bg org curkvi panagurishte Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2019 Makedonsko Adrianopolskij korpus 1912 1913 rr Personal Golovne upravlinnya arhiviv 2006 r S Simdesyat rokiv Svyatogo Pravoslav ya v seredini Michigana 1916 1986 Mikolayivska Pravoslavna Cerkva Pravoslavna Cerkva v Americi Berton Michigan 1986 Vidno 12 sichnya 2017 rokuZovnishni posilannyaOficijnij sajt m Panagyurishe Panagyurishe ob yavi Istorichnij muzej Materiali dlya opisu mista Panagurishe ta jogo okolic Sredec 1893 Chernobud Korotkij opis panagyurskogo povstannya progoloshenogo 20 kvitnya 1876 r Manev T Panagurishe jogo poselennya buttya i bunt Plovdiv 1906PrimitkiCe nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi