Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пампаська або азарова лисиця (Lycalopex gymnocercus) — вид родини псових роду Lycalopex (зорро).
| Пампаська лисиця | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Підродина: | Caninae |
| Триба: | Canini |
| Підтриба: | Cerdocyonina |
| Рід: | Lycalopex |
| Вид: | Пампаська лисиця (L. gymnocercus) |
| Біноміальна назва | |
| Lycalopex gymnocercus | |
 | |
| Ареал | |
| Синоніми | |
| Dusicyon gymnocercus | |
Поширення
Ця тварина є типовим мешканцем пампаських лук Південної Америки та поширена на території Аргентини, Болівії, Уругваю, Парагваю і Бразилії. Віддає перевагу рівнинам з високою травою, але також субгумідним сухим районам, сухим площам вкритим чагарником чи рідколіссям. Пампаська лисиця, здається, терпима до втручання людини, будучи поширеною в сільській місцевості, де введені екзотичні ссавці, такі, як заєць сірий (Lepus europaeus), могли б скласти велику частину її раціону.
Морфологія
Шерсть на зверху і з боків голови червонувата, а на крупі від червонуватого до чорного. Нижня поверхня голови від блідо-сірого до білого. Вуха трикутні, широкі, відносно великі, червонуваті на зовнішній поверхні і білі на внутрішній. Спина, плечі і боки сірі. Чорнувата лінія проходить по центру спини і хвоста. Хвіст відносно довгий (50% від довжини голови і тіла), густий, і сірий з чорним кінчиком. Черево і внутрішня поверхня ніг від блідо-сірого до білуватого кольору. Задні кінцівки сірі з боків, з дистальною порцією червонуватого і з характерною чорною плямою на нижній задній стороні. Бічна поверхня передніх кінцівок червонувата. Розмір тіла варіює географічно. Вага дорослих особин 5.95 кг в західному Уругваї та 3,97 кг в Аргентині й Парагваї. Хутро Lycalopex gymnocercus стає товщим і довшим узимку. Передні лапи мають 5 пальців, 4 з повними кігтями і 1 з рудиментним кігтем (цей палець не формує відбиток на поверхні); задні лапи мають 4 пальців. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42.
Життєвий цикл
Вагітність триває 55–60 днів. Діапазон виводку від 1 до 8 (в середньому, 3.35). Молодь народжується навесні, з вересня-жовтня по грудень. Лактація триває близько 2 місяців, а самки можуть розмножуватися на 8–12 місяць. Максимальна довговічність L. gymnocercus у полоні майже 14 років, але в дикій природі, ймовірно, тривалість життя становить кілька років.
Раціон
Пампаська лисиця — адаптаційний хижак. раціон варіює географічно, навіть при відносно невеликих масштабах і включає як домашніх, так і диких хребетних, особливо європейських зайців (Lepus europaeus), гризунів (в основному з родів Akodon, Calomys, Cavia, Ctenomys, , , Microcavia, Oligoryzomys, Phyllotis і ), птахів (з родини Tinamidae, а також рядів Passeriformes і Columbiformes), а також фрукти (як автохтонні: , , , так і введені: і рід Rosa), комах (особливо з рядів Coleoptera, Diptera, Hymenoptera, Homoptera, Odonata, Orthoptera, і личинки лускокрилих і твердокрилих) і падло. Додатковим видобутком є опосуми (Didelphis albiventris), броненосці (, , і ), ящірки, риби, равлики, краби і скорпіони. У провінції Ла-Пампа, Аргентина, впроваджені європейські зайці, рівнинні віскачі (Lagostomus maximus) та інші дрібніші гризуни були найважливішими продуктами харчування. L. gymnocercus може сприяти поширенню насіння плодів (особливо Acacia aroma і Celtis tala) у екорегіони Чако.
Міжвидові відносини
L. gymnocercus ймовірно конкурує за їжу з аналогічною розміром майконгом (Cerdocyon thous), з кішкою Жоффруа (Leopardus geoffroyi) і можливо, пампаською кішкою (Leopardus colocolo). Хижаками для L. gymnocercus є пума ] і здичавілі пси. Також частими є смерті під колесами автомобілів. Тим не менш, полювання, швидше за все, є основною причиною смертності L. gymnocercus.
Поведінка
Пампаська лисиця активна однорідно протягом 24 годин, однак, спостерігаються певні регіональні відхилення. Лігва можуть бути розташовані в різних притулках, таких як природні скелясті печери, отвори в стовбурах дерев, і нори інших тварин. Польові дослідження показали, що молодь часто переносять у нові нори. Молодь залишається в лігві до 3-місячного віку. Як самці так і самиці можуть охороняти лігво. Самці забезпечують їжею дитинчат і самиць у норі. Lycalopex gymnocercus можуть утворювати моногамні пари. Пари часто спостерігаються від спарювання до того часу як цуценята залишають лігво. Однак, в інший час члени пари полюють і проводять більшу частину свого часу на самоті.
Загрози та охорона
Здійснення заходів регулювання чисельності виду (за лобіюванням скотарів) як з боку офіційних організацій так і там, де полювання є офіційно незаконним є реальною загрозою. Ще однією великою загрозою є зміна природного середовища проживання внаслідок широкомасштабного наступу тваринництва і сільського господарства. Проживає у багатьох природоохоронних областях.
Виноски
- Вебсайт МСОП
- Mauro Lucherini and Estera M. Luengos Vidal Lycalopex gymnocercus / Mammalian Species No. 820, 2008, pp. 1–9
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pampaska abo azarova lisicya Lycalopex gymnocercus vid rodini psovih rodu Lycalopex zorro Pampaska lisicyaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Pidrodina CaninaeTriba CaniniPidtriba CerdocyoninaRid LycalopexVid Pampaska lisicya L gymnocercus Binomialna nazvaLycalopex gymnocercus Fischer 1814 ArealSinonimiDusicyon gymnocercusPoshirennyaCya tvarina ye tipovim meshkancem pampaskih luk Pivdennoyi Ameriki ta poshirena na teritoriyi Argentini Boliviyi Urugvayu Paragvayu i Braziliyi Viddaye perevagu rivninam z visokoyu travoyu ale takozh subgumidnim suhim rajonam suhim plosham vkritim chagarnikom chi ridkolissyam Pampaska lisicya zdayetsya terpima do vtruchannya lyudini buduchi poshirenoyu v silskij miscevosti de vvedeni ekzotichni ssavci taki yak zayec sirij Lepus europaeus mogli b sklasti veliku chastinu yiyi racionu MorfologiyaSherst na zverhu i z bokiv golovi chervonuvata a na krupi vid chervonuvatogo do chornogo Nizhnya poverhnya golovi vid blido sirogo do bilogo Vuha trikutni shiroki vidnosno veliki chervonuvati na zovnishnij poverhni i bili na vnutrishnij Spina plechi i boki siri Chornuvata liniya prohodit po centru spini i hvosta Hvist vidnosno dovgij 50 vid dovzhini golovi i tila gustij i sirij z chornim kinchikom Cherevo i vnutrishnya poverhnya nig vid blido sirogo do biluvatogo koloru Zadni kincivki siri z bokiv z distalnoyu porciyeyu chervonuvatogo i z harakternoyu chornoyu plyamoyu na nizhnij zadnij storoni Bichna poverhnya perednih kincivok chervonuvata Rozmir tila variyuye geografichno Vaga doroslih osobin 5 95 kg v zahidnomu Urugvayi ta 3 97 kg v Argentini j Paragvayi Hutro Lycalopex gymnocercus staye tovshim i dovshim uzimku Peredni lapi mayut 5 palciv 4 z povnimi kigtyami i 1 z rudimentnim kigtem cej palec ne formuye vidbitok na poverhni zadni lapi mayut 4 palciv Zubna formula I 3 3 C 1 1 P 4 4 M 2 3 42 Zhittyevij ciklVagitnist trivaye 55 60 dniv Diapazon vivodku vid 1 do 8 v serednomu 3 35 Molod narodzhuyetsya navesni z veresnya zhovtnya po gruden Laktaciya trivaye blizko 2 misyaciv a samki mozhut rozmnozhuvatisya na 8 12 misyac Maksimalna dovgovichnist L gymnocercus u poloni majzhe 14 rokiv ale v dikij prirodi jmovirno trivalist zhittya stanovit kilka rokiv RacionPampaska lisicya adaptacijnij hizhak racion variyuye geografichno navit pri vidnosno nevelikih masshtabah i vklyuchaye yak domashnih tak i dikih hrebetnih osoblivo yevropejskih zajciv Lepus europaeus grizuniv v osnovnomu z rodiv Akodon Calomys Cavia Ctenomys Microcavia Oligoryzomys Phyllotis i ptahiv z rodini Tinamidae a takozh ryadiv Passeriformes i Columbiformes a takozh frukti yak avtohtonni tak i vvedeni i rid Rosa komah osoblivo z ryadiv Coleoptera Diptera Hymenoptera Homoptera Odonata Orthoptera i lichinki luskokrilih i tverdokrilih i padlo Dodatkovim vidobutkom ye oposumi Didelphis albiventris bronenosci i yashirki ribi ravliki krabi i skorpioni U provinciyi La Pampa Argentina vprovadzheni yevropejski zajci rivninni viskachi Lagostomus maximus ta inshi dribnishi grizuni buli najvazhlivishimi produktami harchuvannya L gymnocercus mozhe spriyati poshirennyu nasinnya plodiv osoblivo Acacia aroma i Celtis tala u ekoregioni Chako Mizhvidovi vidnosiniL gymnocercus jmovirno konkuruye za yizhu z analogichnoyu rozmirom majkongom Cerdocyon thous z kishkoyu Zhoffrua Leopardus geoffroyi i mozhlivo pampaskoyu kishkoyu Leopardus colocolo Hizhakami dlya L gymnocercus ye puma i zdichavili psi Takozh chastimi ye smerti pid kolesami avtomobiliv Tim ne mensh polyuvannya shvidshe za vse ye osnovnoyu prichinoyu smertnosti L gymnocercus PovedinkaPampaska lisicya aktivna odnoridno protyagom 24 godin odnak sposterigayutsya pevni regionalni vidhilennya Ligva mozhut buti roztashovani v riznih pritulkah takih yak prirodni skelyasti pecheri otvori v stovburah derev i nori inshih tvarin Polovi doslidzhennya pokazali sho molod chasto perenosyat u novi nori Molod zalishayetsya v ligvi do 3 misyachnogo viku Yak samci tak i samici mozhut ohoronyati ligvo Samci zabezpechuyut yizheyu ditinchat i samic u nori Lycalopex gymnocercus mozhut utvoryuvati monogamni pari Pari chasto sposterigayutsya vid sparyuvannya do togo chasu yak cucenyata zalishayut ligvo Odnak v inshij chas chleni pari polyuyut i provodyat bilshu chastinu svogo chasu na samoti Zagrozi ta ohoronaZdijsnennya zahodiv regulyuvannya chiselnosti vidu za lobiyuvannyam skotariv yak z boku oficijnih organizacij tak i tam de polyuvannya ye oficijno nezakonnim ye realnoyu zagrozoyu She odniyeyu velikoyu zagrozoyu ye zmina prirodnogo seredovisha prozhivannya vnaslidok shirokomasshtabnogo nastupu tvarinnictva i silskogo gospodarstva Prozhivaye u bagatoh prirodoohoronnih oblastyah VinoskiVebsajt MSOP Mauro Lucherini and Estera M Luengos Vidal Lycalopex gymnocercus Mammalian Species No 820 2008 pp 1 9 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi