Па́м'ятник ма́монтові — оригінальний пам'ятник на честь мамонта (виявлення кістяка доісторичної тварини) в селі Кулішівка Недригайлівського району Сумської області. Перший і тривалий час єдиний у світі пам'ятник мамонтові.
Пам'ятник мамонтові в селі Кулешівці | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Загальний вигляд пам'ятника | ||||
50°52′03″ пн. ш. 33°49′50″ сх. д. / 50.867694° пн. ш. 33.830694° сх. д. | ||||
Тип | пам'ятник | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Сумська область, Недригайлівський район, с. Кулішівці | |||
Архітектор | Калениченко Іван Йосипович | |||
Засновано | 1841 | |||
Будівництво | 1841 | |||
Пам'ятник мамонтові (Кулішівка) (Сумська область) | ||||
Пам'ятник мамонтові у Вікісховищі |
Загальні дані
Пам'ятник розташований на околиці села Кулішівки.
Монумент увічнює два історичних факти:
- знахідку в цьому місці добре збереженого кістяка мамонта;
- саме в цій місцевості проходив кордон між Московським царством і Польсько-Литовською Річчю Посполитою.
Опис
Пам'ятник мамонтові — чотиригранна металева стела, встановлена у теперішній час на невеликому кам'янистому постаменті, на гранях якої згори вказаний рік «1841», зображено барельєф мамонта й викарбувана різноманітна інформація про цінність і важливість палеонтологічної знахідки, в також про те, що в цьому місці проходив кордон між Росією і Річчю Посполитою.
Зокрема, на гранях є такі надписи:
- «Мєсто сіє било граніцею меж Польшею і Россією».
- «Сія чрєзвичайная редкость отискана в присутствії владєльца оберкамергера графа Ю. А. Головкіна».
- «Кості мамонта оставлєни Харьковскому Університету і хранятся в Зоологіческом кабінетє»
З історії пам'ятника
У першій половині XIX століття село належало представникові знатного роду Юрію Головкіну, котрий був попечителем Харківського університету. Його маєток розташовувався неподалік (за 3 км) від Кулішівки, в тодішньому містечку (тепер село) Костянтинові.
Восени 1839 року граф розпочав будівництво ґуральні. Копаючи яму під фундамент, робітники наштовхнулися на величезні кістки і, злякавшись, відразу повідомили про це графа. Рештки невідомих тварин знайшли саме в той період, коли науковці тільки-но починали вивчати доісторичних істот. Юрій Головкін, як освічена й забезпечена для свого часу людина, збагнув, що йшлося про справжню археологічну знахідку. Він одразу повідомив про це свого друга — професора медицини Харківського університету Івана Йосиповича Калиниченка. Видатний вчений-натураліст зацікавився знахідкою і особисто прибув у Кулішівку з експедицією. Розкопки поблизу Кулішівки на березі річки Хусь тривали десять днів поспіль. Повністю закінчити роботу не вдалося. На заваді стали ґрунтові води. Проте археологам пощастило зібрати два повних скелети мамонтів. Знайдені кістяки вивозили з Кулішівки кіньми до Харкова, де зберігались в зоологічному кабінеті універститету (тепер історичному музеї), однак подальша доля всієї знахідки наразі невідома.
Відтак, на території Україні рештки мамонта були знайдені вперше. Крім скелетів мамонтів, було виявлено багато кісток інших ссавців льодовикового періоду — шерстистого носорога, великорогого оленя, диких коней тощо. Науковці таку велику кількість кісток пояснили тим, що близько 15 тисяч років тому, імовірно, тут була стоянка первісних людей доби пізнього палеоліту. Знайдені тут рештки мамонта ідентифіковані як Mammuthus trogontherii (степовий мамонт), найбільшимого, — дорослий самець цього виду сягав 4,5 м заввишки і до 18 тонн завважки, мав бивні до 5 м завдовжки.
У 1841 році на візначення наукового відкриття було встановлено один з найоригінальніших у світовій історії пам'ятник мамонтові. Автором проекту пам'ятника був сам Іван Калениченко. Кошти на його виливку на одному із заводів Харкова надав власник маєтку Юрій Головкін.
У другу світову війну одну з плит було пробито кулеметою кулею. У 1948 році І.П. Подоплічко та П.І. Борисласький дослідили пам'ятник і через два роки за дорученням Інституту археології його було реставровано (оновлено фундамент).
Сім чудес Сумщини
На старті загально-української культурної акції «Сім чудес України» у травні 2007 року Пам'ятник мамонтові (разом із Софроніївським монастирем та Круглим двором увійшов до трійки «чудес» від Сумщини у «топ-100» найдивовижніших об'єктів держави.
Від цього ж (2007) року пам'ятник є однією з пам'яток Державного історико-культурного заповідника «Посулля».
Інші пам'ятники мамонтам
Інші пам'ятники мамонтам встановлені у декількох містах російського Сибіру:
- у Якутську — перед будинком Інституту мерзлотознавства імені академіка П. І. Мельникова Сибірського відділення РАН; теж на відзначення місця археологічної знахідки;
- у Салехарді — фігура мамонта при в'їзді до міста;
- у Ханти-Мансійську — у вересні 2007 року на честь святкування Дня міста були встановлені вилиті з бронзи сім фігур мамонтів загальною вагою 70 тонн, найменшою з яких є мамонтеня заввишки 3 метри.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пам'ятник мамонтові (Кулішівка) |
Відображення в культурі
З 1996 року (запатентовано у 2002 році) виготовляв горілку «Недригайлівська» з ароматом лимона, зубрівки та звіробою.
Див. також
Виноски
- Скрипченко І.В., Абаровський І.К. Недригайлівщина: у дзеркалі історії: нариси з історії Недригайлівського району Сумської області з найдавніших часів до початку ХХІ століття. Науково-популярне видання. — Суми : "Собор", 2010. — С. 448. — .
- Топ-100 [ 29 липня 2011 у Wayback Machine.] акції «Сім чудес України»
- Экспресс К: Что наша жизнь? — Югра! [ 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтернет-газета Недригайлів сьогодні. ЮВІЛЕЙ ГОРІЛКИ "НЕДРИГАЙЛІВСЬКА" (скорочено)
Джерела і посилання
- Недригайлівщина туристична[недоступне посилання з липня 2019] на Сумська обласна державна адміністрація (офіційний сайт) [ 30 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Пам'ятник кулишівському мамонту[недоступне посилання з квітня 2019]
- Інформаційно-бібліографічний путівник «Сім чудес Сумщини» [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
- на Офіційна вебсторінка культурної акції «Сім чудес України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa m yatnik ma montovi originalnij pam yatnik na chest mamonta viyavlennya kistyaka doistorichnoyi tvarini v seli Kulishivka Nedrigajlivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Pershij i trivalij chas yedinij u sviti pam yatnik mamontovi Pam yatnik mamontovi v seli KuleshivciZagalnij viglyad pam yatnika50 52 03 pn sh 33 49 50 sh d 50 867694 pn sh 33 830694 sh d 50 867694 33 830694Tip pam yatnikKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Sumska oblast Nedrigajlivskij rajon s KulishivciArhitektor Kalenichenko Ivan JosipovichZasnovano 1841Budivnictvo 1841Pam yatnik mamontovi Kulishivka Sumska oblast Pam yatnik mamontovi u VikishovishiZagalni daniPam yatnik roztashovanij na okolici sela Kulishivki Monument uvichnyuye dva istorichnih fakti znahidku v comu misci dobre zberezhenogo kistyaka mamonta same v cij miscevosti prohodiv kordon mizh Moskovskim carstvom i Polsko Litovskoyu Richchyu Pospolitoyu OpisZagalnij viglyal Pam yatnik mamontovi chotirigranna metaleva stela vstanovlena u teperishnij chas na nevelikomu kam yanistomu postamenti na granyah yakoyi zgori vkazanij rik 1841 zobrazheno barelyef mamonta j vikarbuvana riznomanitna informaciya pro cinnist i vazhlivist paleontologichnoyi znahidki v takozh pro te sho v comu misci prohodiv kordon mizh Rosiyeyu i Richchyu Pospolitoyu Zokrema na granyah ye taki nadpisi Myesto siye bilo graniceyu mezh Polsheyu i Rossiyeyu Siya chryezvichajnaya redkost otiskana v prisutstviyi vladyelca oberkamergera grafa Yu A Golovkina Kosti mamonta ostavlyeni Harkovskomu Universitetu i hranyatsya v Zoologicheskom kabinetye Z istoriyi pam yatnikaU pershij polovini XIX stolittya selo nalezhalo predstavnikovi znatnogo rodu Yuriyu Golovkinu kotrij buv popechitelem Harkivskogo universitetu Jogo mayetok roztashovuvavsya nepodalik za 3 km vid Kulishivki v todishnomu mistechku teper selo Kostyantinovi Voseni 1839 roku graf rozpochav budivnictvo guralni Kopayuchi yamu pid fundament robitniki nashtovhnulisya na velichezni kistki i zlyakavshis vidrazu povidomili pro ce grafa Reshtki nevidomih tvarin znajshli same v toj period koli naukovci tilki no pochinali vivchati doistorichnih istot Yurij Golovkin yak osvichena j zabezpechena dlya svogo chasu lyudina zbagnuv sho jshlosya pro spravzhnyu arheologichnu znahidku Vin odrazu povidomiv pro ce svogo druga profesora medicini Harkivskogo universitetu Ivana Josipovicha Kalinichenka Vidatnij vchenij naturalist zacikavivsya znahidkoyu i osobisto pribuv u Kulishivku z ekspediciyeyu Rozkopki poblizu Kulishivki na berezi richki Hus trivali desyat dniv pospil Povnistyu zakinchiti robotu ne vdalosya Na zavadi stali gruntovi vodi Prote arheologam poshastilo zibrati dva povnih skeleti mamontiv Znajdeni kistyaki vivozili z Kulishivki kinmi do Harkova de zberigalis v zoologichnomu kabineti universtitetu teper istorichnomu muzeyi odnak podalsha dolya vsiyeyi znahidki narazi nevidoma Vidtak na teritoriyi Ukrayini reshtki mamonta buli znajdeni vpershe Krim skeletiv mamontiv bulo viyavleno bagato kistok inshih ssavciv lodovikovogo periodu sherstistogo nosoroga velikorogogo olenya dikih konej tosho Naukovci taku veliku kilkist kistok poyasnili tim sho blizko 15 tisyach rokiv tomu imovirno tut bula stoyanka pervisnih lyudej dobi piznogo paleolitu Znajdeni tut reshtki mamonta identifikovani yak Mammuthus trogontherii stepovij mamont najbilshimogo doroslij samec cogo vidu syagav 4 5 m zavvishki i do 18 tonn zavvazhki mav bivni do 5 m zavdovzhki U 1841 roci na viznachennya naukovogo vidkrittya bulo vstanovleno odin z najoriginalnishih u svitovij istoriyi pam yatnik mamontovi Avtorom proektu pam yatnika buv sam Ivan Kalenichenko Koshti na jogo vilivku na odnomu iz zavodiv Harkova nadav vlasnik mayetku Yurij Golovkin U drugu svitovu vijnu odnu z plit bulo probito kulemetoyu kuleyu U 1948 roci I P Podoplichko ta P I Borislaskij doslidili pam yatnik i cherez dva roki za doruchennyam Institutu arheologiyi jogo bulo restavrovano onovleno fundament Sim chudes SumshiniNa starti zagalno ukrayinskoyi kulturnoyi akciyi Sim chudes Ukrayini u travni 2007 roku Pam yatnik mamontovi razom iz Sofroniyivskim monastirem ta Kruglim dvorom uvijshov do trijki chudes vid Sumshini u top 100 najdivovizhnishih ob yektiv derzhavi Vid cogo zh 2007 roku pam yatnik ye odniyeyu z pam yatok Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Posullya Inshi pam yatniki mamontamInshi pam yatniki mamontam vstanovleni u dekilkoh mistah rosijskogo Sibiru u Yakutsku pered budinkom Institutu merzlotoznavstva imeni akademika P I Melnikova Sibirskogo viddilennya RAN tezh na vidznachennya miscya arheologichnoyi znahidki u Salehardi figura mamonta pri v yizdi do mista u Hanti Mansijsku u veresni 2007 roku na chest svyatkuvannya Dnya mista buli vstanovleni viliti z bronzi sim figur mamontiv zagalnoyu vagoyu 70 tonn najmenshoyu z yakih ye mamontenya zavvishki 3 metri Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pam yatnik mamontovi Kulishivka Vidobrazhennya v kulturiZ 1996 roku zapatentovano u 2002 roci vigotovlyav gorilku Nedrigajlivska z aromatom limona zubrivki ta zviroboyu Div takozhMamontove pam yatka prirodi VinoskiSkripchenko I V Abarovskij I K Nedrigajlivshina u dzerkali istoriyi narisi z istoriyi Nedrigajlivskogo rajonu Sumskoyi oblasti z najdavnishih chasiv do pochatku HHI stolittya Naukovo populyarne vidannya Sumi Sobor 2010 S 448 ISBN 978 966 7164 64 5 Top 100 29 lipnya 2011 u Wayback Machine akciyi Sim chudes Ukrayini Ekspress K Chto nasha zhizn Yugra 13 grudnya 2009 u Wayback Machine ros Internet gazeta Nedrigajliv sogodni YuVILEJ GORILKI NEDRIGAJLIVSKA skorocheno Dzherela i posilannyaNedrigajlivshina turistichna nedostupne posilannya z lipnya 2019 na Sumska oblasna derzhavna administraciya oficijnij sajt 30 serpnya 2009 u Wayback Machine Pam yatnik kulishivskomu mamontu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Informacijno bibliografichnij putivnik Sim chudes Sumshini 31 travnya 2014 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka kulturnoyi akciyi Sim chudes Ukrayini