Па́м'ятник Тара́сові Шевче́нку — пам'ятник українському поету і мислителю Тарасові Григоровичу Шевченку, вперше встановлений в місті Шпола 10 травня 1926 року. Зруйнований 1964 року та відновлений в остаточному вигляді в березні 1979 року.
Пам'ятник Тарасові Шевченку | ||||
---|---|---|---|---|
Пам'ятник Шевченку в Шполі. 2012 рік | ||||
49°00′03″ пн. ш. 31°23′26″ сх. д. / 49.000972° пн. ш. 31.39056° сх. д.Координати: 49°00′03″ пн. ш. 31°23′26″ сх. д. / 49.000972° пн. ш. 31.39056° сх. д. | ||||
Тип | пам'ятник | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Шпола | |||
Архітектор | Павлова Аліса Павлівна | |||
Скульптор | Вронський Макар Кіндратович | |||
Матеріал | граніт, бронза | |||
Засновано | 1926 | |||
Встановлено | 1926, відновлення 1979 | |||
Стан | задовільний | |||
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Шпола) (Україна) | ||||
Історія
Перший пам'ятник
Готуючись до відзначення 110-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка, Іван Шорубалко у вузькому колі працівників контори кредитового товариства висловив думку, що слід належно відзначити цю дату. Його підтримали інші конторські працівники та селяни. Справу вирішили погодити з усією громадою. На черговому зібранні люди одноголосно підтримали ініціативу будівництва пам'ятника Т. Г. Шевченку в Шполі. Кошти для цього збирали добровільно.
До цього заходу приєдналися учителі та сільська інтелігенція. Ініціативну групу зі спорудження пам'ятника склали голова кредитового товариства Іван Шорубалко, директори шкіл № 1 та № 3 П. Туровський та Степовий, вчителі Коцюрба, Потапенко, Волошина Сара, Руденко, Коваленко, бухгалтер кредитового товариства Г. Скотарь, селяни Джуровська Фроська, Цибульська Пріська, Цегельський.
Пізніше ініціатори спорудження пам'ятника звернулись до звенигородського скульптора Каленя Терещенка, запросивши його до Шполи. Більшість присутніх у конторі кредитового товариства під час узгодження вигляду фігури висловилась за схожість із репродукцією художника Івана Крамського, який змалював Тараса в баранячім кожусі та смушевій шапці.
До початку травня 1926 року насип, підмурок і скульптура були готові.
Відкриття пам'ятника відбулося 10 травня 1926 року за присутності значної кількості людей та родичів Т. Г. Шевченка із села Кирилівки. Скульптуру везли на гарбі, запряженій волами, роги яких були прикрашені червоними стрічками. Під час урочистостей співав хор.
У 1928—1929 роках більшу частину ініціативної групи і людей, які брали участь у спорудженні та відкритті спомника, за фотографіями, що збереглися, заарештували й відправили на заслання у табори за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі». Іван Шорубалко був висланий до Каракалпакії, після закінчення терміну заслання 1937 року знову був заарештований та висланий до Хабаровська, де помер 1942 року.
1964 року пам'ятник був знятий, оскільки хтось із можновладців, перебуваючи в Шполі, заявив, що спомник Шевченкові має надто сільський вигляд і його треба замінити сучасним пам'ятником. Містом швидко поширилась інформація про демонтаж пам'ятника, і біля нього скупчився натовп містян. Голова та начальник міліції з краном змушені були припинити проведення демонтажу скульптури. Пам'ятник було демонтовано вночі, внаслідок чого пошкоджено ногу, зламано один вус, подряпаний ніс і побиті барельєфи. Скульптуру Кобзаря завезли в сарай міської ради і там покинули. Після чого був вивезений за ініціативи Степана Кожум'яки для встановлення до Новомиргорода. Але влада не дала дозволу на встановлення пам'ятника в місті, бо він був ідеологічно не витриманий. Пізніше Міністерство культури УРСР надіслало музею Тараса Шевченка в Каневі розпорядження забрати шполянський пам'ятник поету з Новомиргорода. З музею в Каневі приїхав представник з робітниками й забрали скульптуру з метою встановлення в якомусь селі недалеко від Канева. Подальша доля першого шполянського спомника Т. Шевченка залишається невідомою.
Відновлення пам'ятника
Пам'ятник був відновлений в остаточному вигляді в березні 1979 року. Він являє собою бронзову скульптуру заввишки 3,55 м на гранітному постаменті. Автори — скульптор Вронський Макар Кіндратович, архітектор — Павлова Аліса Павлівна.
Шевченківські дні
Степан Кожум'яка під час будівництва через Шполу уманського автошляху відродив традицію вшанування Тараса Шевченка. Щороку на Шевченківські дні і в день його перепоховання в Україні привозив до пам'ятників Шевченку у Шполу й Лип'янку вінки, які прикріплював дротом до постаменту.
У кінці 4960-х років під час секретарювання у Шполі представника КПУ Селенка́ на чергових зборах райкому партії постало питання, хто встановлює Тарасу Шевченку вінки. Було дано відповідь, що вінки возить і встановлює С. Кожум'яка з Новомиргорода. З цього часу почалося організоване відзначення Шевченкових днів.
- Офіційне вшанування Кобзаря.
- Вінок Тарасові від Степана Кожум'яки. 22 травня 1983 рік
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2010. Процитовано 9 травня 2013.
- Коваль Роман. Коли кулі співали: біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу: воєнно-історичні нариси / Р. Коваль. — К.; Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2006 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 9 травня 2013.
- Коваль Оксана. Спогади про вшанування роковин Великого Кобзаря у м. Шполі [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Степан Кожум'яка. Спомник Кобзарю
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa m yatnik Tara sovi Shevche nku pam yatnik ukrayinskomu poetu i mislitelyu Tarasovi Grigorovichu Shevchenku vpershe vstanovlenij v misti Shpola 10 travnya 1926 roku Zrujnovanij 1964 roku ta vidnovlenij v ostatochnomu viglyadi v berezni 1979 roku Pam yatnik Tarasovi ShevchenkuPam yatnik Shevchenku v Shpoli 2012 rik49 00 03 pn sh 31 23 26 sh d 49 000972 pn sh 31 39056 sh d 49 000972 31 39056 Koordinati 49 00 03 pn sh 31 23 26 sh d 49 000972 pn sh 31 39056 sh d 49 000972 31 39056Tippam yatnikKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaShpolaArhitektorPavlova Alisa PavlivnaSkulptorVronskij Makar KindratovichMaterialgranit bronzaZasnovano1926Vstanovleno1926 vidnovlennya 1979StanzadovilnijPam yatnik Tarasovi Shevchenku Shpola Ukrayina IstoriyaPershij pam yatnik Vidkrittya pershogo spomnika Tarasu Shevchenku v Shpoli 10 travnya 1926 rik Gotuyuchis do vidznachennya 110 yi richnici vid dnya narodzhennya T G Shevchenka Ivan Shorubalko u vuzkomu koli pracivnikiv kontori kreditovogo tovaristva visloviv dumku sho slid nalezhno vidznachiti cyu datu Jogo pidtrimali inshi kontorski pracivniki ta selyani Spravu virishili pogoditi z usiyeyu gromadoyu Na chergovomu zibranni lyudi odnogolosno pidtrimali iniciativu budivnictva pam yatnika T G Shevchenku v Shpoli Koshti dlya cogo zbirali dobrovilno Do cogo zahodu priyednalisya uchiteli ta silska inteligenciya Iniciativnu grupu zi sporudzhennya pam yatnika sklali golova kreditovogo tovaristva Ivan Shorubalko direktori shkil 1 ta 3 P Turovskij ta Stepovij vchiteli Kocyurba Potapenko Voloshina Sara Rudenko Kovalenko buhgalter kreditovogo tovaristva G Skotar selyani Dzhurovska Froska Cibulska Priska Cegelskij Piznishe iniciatori sporudzhennya pam yatnika zvernulis do zvenigorodskogo skulptora Kalenya Tereshenka zaprosivshi jogo do Shpoli Bilshist prisutnih u kontori kreditovogo tovaristva pid chas uzgodzhennya viglyadu figuri vislovilas za shozhist iz reprodukciyeyu hudozhnika Ivana Kramskogo yakij zmalyuvav Tarasa v baranyachim kozhusi ta smushevij shapci Pershij pam yatnik Velikomu Kobzaryu m Shpola 9 zhovtnya 1960 rik Do pochatku travnya 1926 roku nasip pidmurok i skulptura buli gotovi Vidkrittya pam yatnika vidbulosya 10 travnya 1926 roku za prisutnosti znachnoyi kilkosti lyudej ta rodichiv T G Shevchenka iz sela Kirilivki Skulpturu vezli na garbi zapryazhenij volami rogi yakih buli prikrasheni chervonimi strichkami Pid chas urochistostej spivav hor U 1928 1929 rokah bilshu chastinu iniciativnoyi grupi i lyudej yaki brali uchast u sporudzhenni ta vidkritti spomnika za fotografiyami sho zbereglisya zaareshtuvali j vidpravili na zaslannya u tabori za zvinuvachennyam v ukrayinskomu burzhuaznomu nacionalizmi Ivan Shorubalko buv vislanij do Karakalpakiyi pislya zakinchennya terminu zaslannya 1937 roku znovu buv zaareshtovanij ta vislanij do Habarovska de pomer 1942 roku 1964 roku pam yatnik buv znyatij oskilki htos iz mozhnovladciv perebuvayuchi v Shpoli zayaviv sho spomnik Shevchenkovi maye nadto silskij viglyad i jogo treba zaminiti suchasnim pam yatnikom Mistom shvidko poshirilas informaciya pro demontazh pam yatnika i bilya nogo skupchivsya natovp mistyan Golova ta nachalnik miliciyi z kranom zmusheni buli pripiniti provedennya demontazhu skulpturi Pam yatnik bulo demontovano vnochi vnaslidok chogo poshkodzheno nogu zlamano odin vus podryapanij nis i pobiti barelyefi Skulpturu Kobzarya zavezli v saraj miskoyi radi i tam pokinuli Pislya chogo buv vivezenij za iniciativi Stepana Kozhum yaki dlya vstanovlennya do Novomirgoroda Ale vlada ne dala dozvolu na vstanovlennya pam yatnika v misti bo vin buv ideologichno ne vitrimanij Piznishe Ministerstvo kulturi URSR nadislalo muzeyu Tarasa Shevchenka v Kanevi rozporyadzhennya zabrati shpolyanskij pam yatnik poetu z Novomirgoroda Z muzeyu v Kanevi priyihav predstavnik z robitnikami j zabrali skulpturu z metoyu vstanovlennya v yakomus seli nedaleko vid Kaneva Podalsha dolya pershogo shpolyanskogo spomnika T Shevchenka zalishayetsya nevidomoyu Vidnovlennya pam yatnika Pam yatnik buv vidnovlenij v ostatochnomu viglyadi v berezni 1979 roku Vin yavlyaye soboyu bronzovu skulpturu zavvishki 3 55 m na granitnomu postamenti Avtori skulptor Vronskij Makar Kindratovich arhitektor Pavlova Alisa Pavlivna Shevchenkivski dni Stepan Kozhum yaka pid chas budivnictva cherez Shpolu umanskogo avtoshlyahu vidrodiv tradiciyu vshanuvannya Tarasa Shevchenka Shoroku na Shevchenkivski dni i v den jogo perepohovannya v Ukrayini privoziv do pam yatnikiv Shevchenku u Shpolu j Lip yanku vinki yaki prikriplyuvav drotom do postamentu U kinci 4960 h rokiv pid chas sekretaryuvannya u Shpoli predstavnika KPU Selenka na chergovih zborah rajkomu partiyi postalo pitannya hto vstanovlyuye Tarasu Shevchenku vinki Bulo dano vidpovid sho vinki vozit i vstanovlyuye S Kozhum yaka z Novomirgoroda Z cogo chasu pochalosya organizovane vidznachennya Shevchenkovih dniv Oficijne vshanuvannya Kobzarya Vinok Tarasovi vid Stepana Kozhum yaki 22 travnya 1983 rikPrimitki Arhiv originalu za 4 kvitnya 2010 Procitovano 9 travnya 2013 Koval Roman Koli kuli spivali biografiyi otamaniv Holodnogo Yaru i Chornogo lisu voyenno istorichni narisi R Koval K Vinnicya Derzhavna kartografichna fabrika 2006 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 chervnya 2012 Procitovano 9 travnya 2013 Koval Oksana Spogadi pro vshanuvannya rokovin Velikogo Kobzarya u m Shpoli 6 bereznya 2014 u Wayback Machine PosilannyaStepan Kozhum yaka Spomnik Kobzaryu