Шорубалко Іван Іванович нар 26 листопада 1897 с Шпола Звенигородський повіт Київська губернія пом 13 листопада 1939 Нижн

Шорубалко Іван Іванович (нар. 26 листопада 1897, с. Шпола, Звенигородський повіт, Київська губернія — пом. 13 листопада 1939, Нижній Сеймчан, Хабаровський край) — вояк Армії УНР, голова кредитового товариства, комендант Шполи в добу Центральної Ради (1918). Засновник ініціативного гуртка зі встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку в Шполі.

Іван Іванович Шорубалко

Народження	26 листопада 1897(1897-11-26) Шпола Шполянської волості Звенигородського повіту Київської губернії
Смерть	13 листопада 1939(1939-11-13) (41 рік) Нижній Сеймчан Хабаровський край
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Комендант Шполи
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна

Біографія

Іван Шорубалко народився 26 листопада 1897 року в с. Шпола Звенигородського повіту Київської губернії, у родині Івана Даниловича та Палажки Олексіївни Шорубалків (до шлюбу Шевченко). Мав чотирьох братів Іларіона, Нечипора, Пантелеймона, Пилипа, трьох сестер Оксану, Федору і Ярину. Навчався в церковнопарафіяльній школі та реальному училищі міста Чигирин. 1917 року закінчив Феодосійське військове училище. Входив до складу Армії УНР та брав участь у бойових діях. 1918 року створив і очолив кредитне товариство для селян в Шполі. Після поразки Визвольних змагань Іван, маючи на руках малих братів і сестер, зайнявся господарством.

1926 року разом із сестрою Яриною й ініціативним гуртком, який він очолив, встановив у Шполі пам'ятник Тарасові Шевченку.

Відкриття першого спомника Тарасу Шевченку в Шполі. 1926 р.

У 1928–1929 роках більшість учасників ініціативної групи і людей, які брали участь у спорудженні та відкритті спомника, за фотографіями, що збереглися, заарештували й заслали в концтабори за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі». Івана Шорубалка було заарештовано і етаповано в Каракалпакію. Після закінчення терміну заслання 1937 року знову був заарештований і засланий до Хабаровська. Того ж року НКВС заарештував й чоловіка Іванової сестри Ярини Дмитра Лисенка, якого розстріляли разом із членом ініціативного гуртка із вшанування Тараса Шевченка директором місцевої школи Петром Туровським. Брата Пантелеймона, 1896 року народження, забрали та розстріляли у 1938-му (він мав п'ятеро дітей).

Помер Іван Іванович Шорубалко 13 листопада 1939 року в засланні у Нижньому Сеймчані (за іншими даними, 1942 року в бухті Нагаєва) у Хабаровському краї.

Мати довго не вірила у смерть синів і до 50-х років пішки ходила на прощу зі Шполи в Києво-Печерську лавру, молитись за них.

У м. Шпола на вул. Лозуватській 146 збереглася хатина, де проживала велика родина Шорубалків.

Фотогалерея

Хатина, у якій народився Іван Шорубалко. Шпола
Садиба батьків Івана Шорубалка в Шполі
Рідня Івана Шорубалка. Шпола, 1931 рік
Сестра Івана Шорубалка Оксана. Шпола, 1990 рік

Примітки

Свідоцтво про смерть, видане Шполянським районним бюро РАЦС Київської області 27 жовтня 1947 року.
Коваль Роман. Коли кулі співали: біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу: воєнно-історичні нариси / Р. Коваль. — К.; Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2006 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
Фото «Рідня Івана Шорубалка»: Микола Пантелейович Шорубалко — онук Пелагії Шорубалко (1921—1941), Василь Ларіонович Шорубалко — онук Пелагії Шорубалко (1918—1958), Пелагія Шорубалко (мати Івана Шорубалка) (1870—1960), Шорубалко Оксана Іванівна — донька Пелагії Шорубалко (1914—1996).

Посилання

Колісник Олена «А яблуні ще родять» Розповідь про Івана Шорубалка — українця, закоханого у природу, та трагедію його родини
Колісник Олена Комендант Шполи часів УНР в період більшовицької окупації кинув виклик владі, встановивши пам’ятник Шевченкові
Орел Світлана. Збереглася хата Івана Шорубалка
Спомник Кобзарю: «Планида Степана Кожум'яки». Сер.: Життя славетних / Упоряд. та авт. передм. Ю. Колісник. — Черкаси: Брама, 2004. — 224 с.

[A-1] Свідоцтво про смерть, видане Шполянським районним бюро РАЦС Київської області 27 жовтня 1947 року.

[2] Коваль Роман. Коли кулі співали: біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу: воєнно-історичні нариси / Р. Коваль. — К.; Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2006 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].

[3] Фото «Рідня Івана Шорубалка»: Микола Пантелейович Шорубалко — онук Пелагії Шорубалко (1921—1941), Василь Ларіонович Шорубалко — онук Пелагії Шорубалко (1918—1958), Пелагія Шорубалко (мати Івана Шорубалка) (1870—1960), Шорубалко Оксана Іванівна — донька Пелагії Шорубалко (1914—1996).