Пам'ятник Колумбу в Барселоні (ісп. El Monumento a Colón en Barcelona, кат. Monument a Colom en Barcelona) — величний монумент на честь всесвітньо відомого мореплавця-першовідкривача Америки Христофора Колумба, одна з найвідоміших і найвідвідуваніших статуй Барселони. Монумент є нагадуванням, що Колумб відвідував королеву Ізабеллу I і короля Фердинанда II в Барселоні.
Пам'ятник Колумбу | |
---|---|
41°22′32″ пн. ш. 2°10′39″ сх. д. / 41.37580278002777590° пн. ш. 2.177761110028° сх. д.Координати: 41°22′32″ пн. ш. 2°10′39″ сх. д. / 41.37580278002777590° пн. ш. 2.177761110028° сх. д. | |
Країна | Іспанія |
Розташування | Готичний квартал |
Тип | пам'ятник і d |
Висота | 57 ± 1 м |
Матеріал | залізо і бронза |
Стиль | історизм і Чавун у будівництві та архітектурі |
Дата заснування | 1 червня 1888 |
Пам'ятник Колумбу Пам'ятник Колумбу (Іспанія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Загальні дані
Споруджено на Площі Брами миру (кат. Portal de la Pau, ісп. Portal de la Paz) — місці, де сходяться Рамблас і бульвар Колумба, просто перед морським портом Барселони.
Спруджено у 1882—1888 (протягом 7 років) і урочисто відкрито 1 червня 1888.
З огляду на масштабність пам'ятника і різну техніку виконання його окремих частин у монумента багато авторів. Загальна концепція монумента належить каталонському митцю Ґайєта́ Буїґас-і-Монраба (Gaietà Buïgas i Monravà). Автором бронзової скульптури Христофора Колумба є скульптор Рафаел Атче (Rafael Atché). А металічні барельєфи підніжжя пам'ятника виконав скульптор Александр Вольґемут (Alexandre Wohlguemuth).
Опис
Пам'ятник Колумбу в Барселоні є шедевром монументального мистецтва, вражають його багатофігурність і декор, а також розміри — загальна висота близько 60 м, висота колони — 40 м статуя самого Колумба — заввишки понад 7 м. Загальна симетрія і пропорційність монумента поєднана з асиметричністю його окремих деталей та їхніми різними пропорціями.
Усередині колони монумента є ліфт, що дозволяє дістатися до півкулі-підніжжя безпосередньо статуї Колумба, звідки можливо оглянути місто.
Монумент складається з декількох частин:
- статуя Колумба і колона;
- п'єдестал і плінтус;
- підніжжя-база.
Статуя і колона
На вершечку монумента горделиво підноситься бронзова статуя Колумба заввишки 7,2 м, встановлена на високій (40 м заввишки) колоні коринфського ордеру.
Автором статуї є скульптор Рафаел Атче. У зображенні митцем Колумба ніщо не виклика́ло у всі часи стільки багато питань і нарікань, як те, куди вказує Колумб вказівним пальцем здійнятої горизонтально правої руки (у лівій руці мореплавець тримає сувій, імовірно мапу). Попри те, що вважається, що Колумб вказує на відкритий ним Новий світ, насправді його жест і погляд звернутий на схід, можливо, на думку деяких дослідників, у бік імовірної батьківщини Колумба міста Генуї. Статуя розташована на цоколі, на якому викарбувано слово Tierra (ісп. «Земля»).
П'єдестал і плінтус
Колона розташована на восьмикутному п'єдесталі, який увінчують по чотирьох сторонах світу чотири бронзові фігури крилатих богинь перемоги Ніка, розташовані над 4 парами грифонів. Чотири контрфорси, які власне утворюють октогональну фігуру п'єдестала, оздоблені з кожного боку портретними медальйонами осіб, які зіграли вирішальну роль у долі Христофора Колумба та його подорожі до Америки (в т.ч. колеги-мореплавці і покровителі подорожі, зокрема і королі Фердинанд II Арагонський та Ізабелла I Кастильська); навпроти контрфорсів — алегоричні сидячі фігури-втілення історичних складових іспанської корони — Каталонії, Королівств Леону та Араґону, а також Кастилії, нарешті у просторах між контрфорсами розташувались 4 додаткові постаті:
- Жауме Фаррер де Бланес (Jaume Ferrer de Blanes), каталанський картограф;
- Луїс де Сантанжел Бессант (Luis de Santángel Bessant);
- капітан Педро Бертран-і-де-Марґарит (Pedro Bertran i de Margarit) поруч з індіанцем, що припав на коліна;
- панотець Бернат де Боїл (Bernat de Boïl), що проповідує індіацію, який схилився навколішках.
Октогональний плінтус оздоблений вісьмома бронзовими барельєфами, що зображують важливі картини першої мандрівки Христофора Колумба:
- Колумб разом зі своїм сином знайшли прихисток у монастирі La Rabida;
- Колумб роз'яснює свої плани монахам монастиря;
- Зустріч Колумба та іспанського монаршого подружжя — Фердинанда II та Ізабелли I в Кордові;
- Поява Колумба на нараді у Монастирі Сан-Естебан у Саламанці;
- Колумб зустрічає Короля і Королеву в Санта-Фе;
- Колумб покидає порт із Палос-де-ла-Фронтера 3 серпня 1492 року;
- Прибуття Колумба до Нового Світу;
- Колумб вітає Короля та Королеву після свого повернення до Барселони.
Ці барельєфи перемежовуються з гербами провінцій і міст, відвідування яких Колумбом на них зображено.
Основа
Основа монумента являє собою широке 20-метрове коло з чотирма сходинковими підходами по 6 м завширшки, оздобленими кожний двома левами по боках.
Історія пам'ятника
Взагалі ідея спорудження пам'ятника Колумбу в Барселоні походить ще від 1856, і належить вона Антоні Фажес-і-Ферреру (Antoni Fages i Ferrer), який запропонував, щоб такий монумент був зведений винятково каталонцями, однак ходу ця пропозиція не мала цілих 16 років. Нарешті в 1872 ідея отримала схвалення, в першу чергу, від алкальда (мера) Барселони Франсеска Ріус-і-Таулета (Francesc Rius i Taulet), відтак 6 вересня 1881 року міська рада ухвалила відповідне рішення про спорудження пам'ятника.
Конкурс на визначення найкращого проекту пам'ятника Колумбу був проведений виключно серед іспанських митців. Його переможцем було оголошено каталонця Ґайєта́ Буїґас-і-Монрабу.
Велику полеміку на той час викликало питання фінансування спорудження монументу. Спершу було оголошено про підпис на збирання коштів серед населення для зведення пам'ятника. Однак дуже швидко стало ясно, що громадські пожертви не здатні покрити великий кошторис будівництва, який до того ж стрімко зріс із 300 тис. до понад мільйону песет. Саме тому було вирішено виділити гроші на спорудження з міської казни, і кошти, зібрані як пожертви, склали тільки 12 % від загальної вартості робіт зі зведення монументу. Кошти надходили з усієї Іспанії, а всі будівельні роботи були виконані повністю каталонцями. Будівництво почалося 1882 року.
Монумент був зведений як завершальний пункт упорядкування міської набережної до проведення 1888 року Всесвітньої Виставки в Барселоні. Відкрито пам'ятник було 1 червня 1888, в розпал роботи виставки, і тому він відразу ж перетворився на одне з найжвавіших перехресть міста і часте місце зустрічі містян та гостей міста.
Галерея
- Вид на частину Барселони з Пам'ятником Колумбу
- Один з ракурсів погляду на пам'ятник
- Пам'ятник уночі
(вигляд із торговельно-розважального центру Maremagnum) - Лев біля сходів
Примітки
- Black, James; Legge, Charles. (April 3, 2006) Daily Mail So why is Columbus looking in the wrong direction? Page 61.
- Ponce de Léon, Néstor (1893). The Columbus Gallery: The 'Discoverer of the New World' as represented in Portraits, Monuments, Statues, Medals and Paintings. New York: N. Ponce de Léon. с. 84—6.
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Monument a Colom (Barcelona) |
- web del Ayuntamiento de Barcelona [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.]
- [PDF]
- Manuel García Martín: Estatuària pública de Barcelona, Catalana de Gas y Electricidad S.A., Barcelona, 1985, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatnik Kolumbu v Barseloni isp El Monumento a Colon en Barcelona kat Monument a Colom en Barcelona velichnij monument na chest vsesvitno vidomogo moreplavcya pershovidkrivacha Ameriki Hristofora Kolumba odna z najvidomishih i najvidviduvanishih statuj Barseloni Monument ye nagaduvannyam sho Kolumb vidviduvav korolevu Izabellu I i korolya Ferdinanda II v Barseloni Pam yatnik Kolumbu41 22 32 pn sh 2 10 39 sh d 41 37580278002777590 pn sh 2 177761110028 sh d 41 37580278002777590 2 177761110028 Koordinati 41 22 32 pn sh 2 10 39 sh d 41 37580278002777590 pn sh 2 177761110028 sh d 41 37580278002777590 2 177761110028Krayina IspaniyaRoztashuvannyaGotichnij kvartalTippam yatnik i dVisota57 1 mMaterialzalizo i bronzaStilistorizm i Chavun u budivnictvi ta arhitekturiData zasnuvannya1 chervnya 1888Pam yatnik KolumbuPam yatnik Kolumbu Ispaniya Mediafajli u Vikishovishi Pam yatnik Kolumbu naprikinci Rambli BarselonaZagalni daniSporudzheno na Ploshi Brami miru kat Portal de la Pau isp Portal de la Paz misci de shodyatsya Ramblas i bulvar Kolumba prosto pered morskim portom Barseloni Sprudzheno u 1882 1888 protyagom 7 rokiv i urochisto vidkrito 1 chervnya 1888 Z oglyadu na masshtabnist pam yatnika i riznu tehniku vikonannya jogo okremih chastin u monumenta bagato avtoriv Zagalna koncepciya monumenta nalezhit katalonskomu mitcyu Gajyeta Buyigas i Monraba Gaieta Buigas i Monrava Avtorom bronzovoyi skulpturi Hristofora Kolumba ye skulptor Rafael Atche Rafael Atche A metalichni barelyefi pidnizhzhya pam yatnika vikonav skulptor Aleksandr Volgemut Alexandre Wohlguemuth OpisPam yatnik Kolumbu v Barseloni ye shedevrom monumentalnogo mistectva vrazhayut jogo bagatofigurnist i dekor a takozh rozmiri zagalna visota blizko 60 m visota koloni 40 m statuya samogo Kolumba zavvishki ponad 7 m Zagalna simetriya i proporcijnist monumenta poyednana z asimetrichnistyu jogo okremih detalej ta yihnimi riznimi proporciyami Useredini koloni monumenta ye lift sho dozvolyaye distatisya do pivkuli pidnizhzhya bezposeredno statuyi Kolumba zvidki mozhlivo oglyanuti misto Statuya Kolumba P yedestal monumenta Fragment plintusa Monument skladayetsya z dekilkoh chastin statuya Kolumba i kolona p yedestal i plintus pidnizhzhya baza Statuya i kolona Na vershechku monumenta gordelivo pidnositsya bronzova statuya Kolumba zavvishki 7 2 m vstanovlena na visokij 40 m zavvishki koloni korinfskogo orderu Avtorom statuyi ye skulptor Rafael Atche U zobrazhenni mitcem Kolumba nisho ne viklika lo u vsi chasi stilki bagato pitan i narikan yak te kudi vkazuye Kolumb vkazivnim palcem zdijnyatoyi gorizontalno pravoyi ruki u livij ruci moreplavec trimaye suvij imovirno mapu Popri te sho vvazhayetsya sho Kolumb vkazuye na vidkritij nim Novij svit naspravdi jogo zhest i poglyad zvernutij na shid mozhlivo na dumku deyakih doslidnikiv u bik imovirnoyi batkivshini Kolumba mista Genuyi Statuya roztashovana na cokoli na yakomu vikarbuvano slovo Tierra isp Zemlya P yedestal i plintus Kolona roztashovana na vosmikutnomu p yedestali yakij uvinchuyut po chotiroh storonah svitu chotiri bronzovi figuri krilatih bogin peremogi Nika roztashovani nad 4 parami grifoniv Chotiri kontrforsi yaki vlasne utvoryuyut oktogonalnu figuru p yedestala ozdobleni z kozhnogo boku portretnimi medaljonami osib yaki zigrali virishalnu rol u doli Hristofora Kolumba ta jogo podorozhi do Ameriki v t ch kolegi moreplavci i pokroviteli podorozhi zokrema i koroli Ferdinand II Aragonskij ta Izabella I Kastilska navproti kontrforsiv alegorichni sidyachi figuri vtilennya istorichnih skladovih ispanskoyi koroni Kataloniyi Korolivstv Leonu ta Aragonu a takozh Kastiliyi nareshti u prostorah mizh kontrforsami roztashuvalis 4 dodatkovi postati Zhaume Farrer de Blanes Jaume Ferrer de Blanes katalanskij kartograf Luyis de Santanzhel Bessant Luis de Santangel Bessant kapitan Pedro Bertran i de Margarit Pedro Bertran i de Margarit poruch z indiancem sho pripav na kolina panotec Bernat de Boyil Bernat de Boil sho propoviduye indiaciyu yakij shilivsya navkolishkah Oktogonalnij plintus ozdoblenij vismoma bronzovimi barelyefami sho zobrazhuyut vazhlivi kartini pershoyi mandrivki Hristofora Kolumba Kolumb razom zi svoyim sinom znajshli prihistok u monastiri La Rabida Kolumb roz yasnyuye svoyi plani monaham monastirya Zustrich Kolumba ta ispanskogo monarshogo podruzhzhya Ferdinanda II ta Izabelli I v Kordovi Poyava Kolumba na naradi u Monastiri San Esteban u Salamanci Kolumb zustrichaye Korolya i Korolevu v Santa Fe Kolumb pokidaye port iz Palos de la Frontera 3 serpnya 1492 roku Pributtya Kolumba do Novogo Svitu Kolumb vitaye Korolya ta Korolevu pislya svogo povernennya do Barseloni Ci barelyefi peremezhovuyutsya z gerbami provincij i mist vidviduvannya yakih Kolumbom na nih zobrazheno Osnova Osnova monumenta yavlyaye soboyu shiroke 20 metrove kolo z chotirma shodinkovimi pidhodami po 6 m zavshirshki ozdoblenimi kozhnij dvoma levami po bokah Istoriya pam yatnikaVzagali ideya sporudzhennya pam yatnika Kolumbu v Barseloni pohodit she vid 1856 i nalezhit vona Antoni Fazhes i Ferreru Antoni Fages i Ferrer yakij zaproponuvav shob takij monument buv zvedenij vinyatkovo kataloncyami odnak hodu cya propoziciya ne mala cilih 16 rokiv Nareshti v 1872 ideya otrimala shvalennya v pershu chergu vid alkalda mera Barseloni Franseska Rius i Tauleta Francesc Rius i Taulet vidtak 6 veresnya 1881 roku miska rada uhvalila vidpovidne rishennya pro sporudzhennya pam yatnika Konkurs na viznachennya najkrashogo proektu pam yatnika Kolumbu buv provedenij viklyuchno sered ispanskih mitciv Jogo peremozhcem bulo ogolosheno kataloncya Gajyeta Buyigas i Monrabu Veliku polemiku na toj chas viklikalo pitannya finansuvannya sporudzhennya monumentu Spershu bulo ogolosheno pro pidpis na zbirannya koshtiv sered naselennya dlya zvedennya pam yatnika Odnak duzhe shvidko stalo yasno sho gromadski pozhertvi ne zdatni pokriti velikij koshtoris budivnictva yakij do togo zh strimko zris iz 300 tis do ponad miljonu peset Same tomu bulo virisheno vidiliti groshi na sporudzhennya z miskoyi kazni i koshti zibrani yak pozhertvi sklali tilki 12 vid zagalnoyi vartosti robit zi zvedennya monumentu Koshti nadhodili z usiyeyi Ispaniyi a vsi budivelni roboti buli vikonani povnistyu kataloncyami Budivnictvo pochalosya 1882 roku Monument buv zvedenij yak zavershalnij punkt uporyadkuvannya miskoyi naberezhnoyi do provedennya 1888 roku Vsesvitnoyi Vistavki v Barseloni Vidkrito pam yatnik bulo 1 chervnya 1888 v rozpal roboti vistavki i tomu vin vidrazu zh peretvorivsya na odne z najzhvavishih perehrest mista i chaste misce zustrichi mistyan ta gostej mista GalereyaVid na chastinu Barseloni z Pam yatnikom Kolumbu Odin z rakursiv poglyadu na pam yatnik Pam yatnik unochi viglyad iz torgovelno rozvazhalnogo centru Maremagnum Lev bilya shodivPrimitkiBlack James Legge Charles April 3 2006 Daily Mail So why is Columbus looking in the wrong direction Page 61 Ponce de Leon Nestor 1893 The Columbus Gallery The Discoverer of the New World as represented in Portraits Monuments Statues Medals and Paintings New York N Ponce de Leon s 84 6 Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Monument a Colom Barcelona web del Ayuntamiento de Barcelona 20 bereznya 2012 u Wayback Machine PDF Manuel Garcia Martin Estatuaria publica de Barcelona Catalana de Gas y Electricidad S A Barcelona 1985 ISBN 84 398 2323 1