Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У Києві за історію міста було встановлено принаймні п'ять пам'ятників Карлові Марксу. Перший існував кілька місяців у 1919 році і був зруйнований денікінцями, другий існував у 1922—1933 роках на сучасному Майдані Незалежності, ще один існував на Деміївці в 1920-х—1930-х роках, четвертий існував на території сучасної Олександрівської (колишньої Жовтневої) лікарні до 1990-х. Останній було встановлено на території Київської кондитерської фабрики «Рошен» (колишньої Київської кондитерської фабрики імені Карла Маркса) та демонтовано в 2016 році.
Перший пам'ятник
Перший пам'ятник німецькому науковцеві в Києві знаходився на Радянській площі (сучасний Майдан Незалежності) на місці поваленого в 1917 році пам'ятника Петрові Столипіну. Ідея спорудити пам'ятник Карлові Марксу на цьому місці виникла ще в 1919 році на виконання ленінського плану монументальної пропаганди. Гіпсовий бюст Маркса роботи скульптора Йосипа Чайкова на дерев'яному постаменті було відкрито 20 лютого 1919 року, через два тижні після встановлення радянської влади в місті. Втім, уже 31 серпня 1919 Добровольча армія ввійшла до Києва й того ж дня зруйнувала цей пам'ятник.
Другий пам'ятник
| Пам'ятник Карлові Марксу | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пам'ятник Карлові Марксу в 1920-х роках | ||||
50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.524167° сх. д. | ||||
| Країна |  УСРР | |||
| Розташування | Київ, Радянська площа | |||
| Архітектурний стиль | кубізм | |||
| Скульптор | Йосип Чайков | |||
| Матеріал | гіпс | |||
| Будівництво | січень 1922 — | |||
| Встановлено | 1 травня 1922 | |||
| Стан | зруйнований | |||
  Пам'ятники Карлові Марксу (Київ) (Київ) | ||||
Історія
За два роки після зруйнування збудованого в 1919 році пам'ятника постала ідея відновити монумент на тому ж місці. У січні 1922 року Губвиконком затвердив кошторис на пам'ятник Карлові Марксу. Передбачалося відлити пам'ятник з бронзи силами Політехнічного інституту. Згодом замовлення було передано Держзаводу № 30 (сучасний завод «Арсенал»). Керував роботами російський скульптор Йосип Чайков, який допрацював перший варіант пам'ятника, зруйнований 1919 року.
30 квітня газета «Пролетарская правда» сповістила про те, що 1 травня планується відкриття гіпсової скульптури, вкритої бронзовою патиною, встановленої на асфальтовий постамент. Бронзова скульптура мала бути відлита на Держзаводі № 30 та встановлена наприкінці травня.
1 травня 1922 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття пам'ятника. Пам'ятник було відкрито в присутності десяти тисяч глядачів у момент повернення колони військових частин та робітничих організацій з Іподрому, де проходили урочисті заходи.
До кінця травня гіпсовий пам'ятник так і не замінили бронзовим. Наступною датою встановлення бронзового пам'ятника мав стати серпень 1922 року, але і тоді гіпсову скульптуру не замінили. Згодом про необхідність заміни забули, і пам'ятник так і лишився гіпсовим.
Пам'ятник було таємно знищено за одну ніч улітку 1933 року.
Архітектурні особливості
Пам'ятник являв собою гіпсовий торс Карла Маркса, вкритий бронзовою патиною, встановлений на асфальтовий п'єдестал. Загальна висота пам'ятника разом з постаментом становила близько 6,8 метрів. Німецький вчений був зображений з рукою за лацканом сюртука, що стало предметом жартів киян. Постамент складався з п'ятьох різновеликих кубів, які утворювали піраміду, оточених металевими ланцюгами. Вважають, що це показувало, що пролетаріату нема що втрачати, крім власних ланцюгів.
Це творіння Йосипа Чайкова було зроблено в популярному на той час стилі кубізму (який до 1930-х перестане бути масовим, але автор пам'ятника на той час уже буде професором ВХУТЕМАСа). За оцінкою газети «Правда», пам'ятник був виконаний в стилі, перехідному від кубізму до конструктивізму, але з натуралістичним трактуванням фігури Маркса. Інше джерело оцінює фігуру Маркса як виконану в суто узагальненій та схематизованій пластичній манірі.
Сприйняття
У перші дні після встановлення пам'ятнику було присвячено ряд пропагандистських творів, зокрема, російськомовний вірш Василя Пячети, опублікований у газеті «Пролетарская правда»:
 | На площади, где порыжевший Маркс забыл закончить начатое слово, |  |
Однак своєрідний стиль пам'ятника, неестетичний вигляд постамента та «гіпсовість» скульптури одразу стали об'єктом численних жартів та насмішок. Найбільше насміхалися над позою Карла Маркса, який, за тодішніми жартами, ховав за лацканом сюртука чи то «Капітал», бо потрапив на «Воровскую» (укр. «Злодійську») вулицю (Хрещатик тоді перейменували на вулицю Воровського), чи то іноземну валюту (на протилежному боці Хрещатика тоді була валютна «чорна біржа»). Сюртук на Марксі був застібнутий справа наліво, немов жіночий, через що казали, що на Марксі перелицьований сюртук Столипіна.
Найвідомішими відгуками про пам'ятник є коментарі Михайла Булгакова в книзі «Киев-Город»:
| | Слів для опису чорного бюста Карла Маркса, поставленого перед Думою в обрамленні білої арки, в мене немає. Я не знаю, який художник створив його, але це неприпустимо. Необхідно відмовитися від думки, що зображення знаменитого німецького вченого може виліпити всякий, кому не ліньки. | |
Необходимо отказаться от мысли, что изображение знаменитого германского ученого может вылепить всякий, кому не лень.
| | Ні, це не Маркс, це щось інше! Може, це чудовий виконроб чи геніальний бухгалтер? | |
| | Столипіна скинули (...), а на його місце поставили Карла Маркса. Він височів, точніше, верхня його половина, від пояса, на двох врізаних один в одний кубах, і сам був у тому ж стилі, який називався тоді «кубізмом». Одна його рука була заправлена за борт чи то фрака, чи то піджака (жартували, що він тримається за гаманець), іншої, по-моєму, зовсім не було. | |
Пам'ятник на Деміївці
Пам'ятник Марксові також існував у 1930-х роках на тодішній околиці Києва Деміївці. Пам'ятник згадується в путівнику Києва Федора Ернста 1930 року, де зазначається, що у сквері в кінці Великої Васильківської вулиці (нині Голосіївський проспект, район станції метро «Голосіївська») встановлене бронзове погруддя Карла Маркса. Пам'ятник нині не існує, час його демонтажу невідомий.
Пам'ятник у Жовтневій лікарні
Праворуч від входу до 14-ї міської клінічної лікарні імені Жовтневої Революції (більш відома як Жовтнева лікарня, нині Олександрівська) існував бронзовий повнофігурний пам'ятник Карлові Марксу на бетонному постаменті. Пам'ятник був зруйнований в другій половині 1990-тих років.
Пам'ятник на кондитерській фабриці
| Пам'ятник Карлові Марксу | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пам'ятник Карлу Марксу на території Київської кондитерської фабрики «Рошен» | ||||
50°24′19″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.405306° пн. ш. 30.523333° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київ, проспект Науки, 1, на території Київської кондитерської фабрики «Рошен» | |||
| Матеріал | бронза, граніт | |||
| Стан | демонтований | |||
Пам'ятники Карлові Марксу (Київ) (Київ) | ||||
Опис
Бронзове погруддя Карла Маркса на гранітному постаменті було встановлене на території Київської кондитерської фабрики «Рошен» (колишньої Київської кондитерської фабрики імені Карла Маркса, входить до складу концерну «Рошен»). Пам'ятник не згадувався в довідниках та путівниках по Києву: імовірно, він був споруджений заходами адміністрації фабрики й ніколи не стояв на державному обліку. Тим не менш за радянських часів у пресі іноді траплялися згадки про нього. Так, у повідомленні РАТАУ від 5 травня 1983 року говорилося:
| | З нагоди 165-річчя з дня народження великого мислителя і революціонера, вождя і вчителя світового пролетаріату К. Маркса генеральний консул НДР у Києві З. Хьольдтке і співробітники консульства поклали 5 травня квіти до пам'ятника основоположнику наукового комунізму, встановленого на території Київської фабрики, що носить ім'я беззавітного борця за щастя людей праці. Квіти було покладено також до стели працівникам фабрики, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. | |
Це повідомлення було надруковано 6 травня 1983 в київських газетах «Прапор комунізму» та «Вечірній Київ».
Це був останній збережений пам'ятник Марксові в Києві.
Демонтаж
У травні 2015 року в Україні набуло чинності законодавство про декомунізацію. У контексті декомунізації в серпні того ж року журналіст і блогер Сергій Іванов привернув увагу до існування пам'ятника Марксу на території фабрики «Рошен». Це повідомлення спровокувало жваве обговорення в соціальних мережах та було поширене в ЗМІ. При цьому сам Іванов заявив, що не вважає, що закон вимагає демонтувати цей пам'ятник, але вважає факт існування пам'ятника показовим:
| | А де ви знайшли звинувачення у невиконанні закону? Але цей виплеканий бюст — яскраве свідчення відношення власника до комуністичних ідеалів. | |
Питання того, чи підлягає пам'ятник демонтажу, призвело до дискусій. Український інститут національної пам'яті (УІНП) обґрунтовував необхідність демонтажу тим, що хоча Карл Маркс не є особою, яка обіймала керівні посади в радянській владі чи комуністичній партії, пам'ятник Марксу підпадає під декомунізацію як пов'язаний з діяльністю комуністичної партії, оскільки са́ме вчення марксизму стало основою комуністичного режиму, а меморіалізація Маркса й Енгельса була складовою радянської пропаганди. На противагу цьому стверджувалося, що Маркс був передусім видатним мислителем (і визнається таким у світі) та не закликав до комуністичного терору, який був лише інтерпретацією його ідей, тож існування пам'ятників йому прийнятне.
Також обговорювалася роль Президента України Петра Порошенка, який водночас є власником фабрики «Рошен», на території якої встановлений пам'ятник. Опоненти Порошенка вважали, що його дії є непослідовними, оскільки він сам, підписавши закони про декомунізацію, не виконував їх на своєму підприємстві. Водночас однопартійці Президента стверджували, що він є прихильником декомунізації, проте згідно з українським законодавством не має права безпосередньо керувати своїми активами, перебуваючи на посаді Президента, та звинувачували в недемонтажі пам'ятника керівників фабрики. Голова УІНП Володимир В'ятрович вважав, що фабрика «Рошен», пов'язана з Президентом, мала показати приклад, демонтувавши пам'ятник:
| | Що стосується пам'ятника Карлу Марксу, то очевидно, що тут немає взагалі ніяких виправдань, чому він досі не демонтований. Жодних винятків на якісь підприємства немає, пам'ятник повинен бути демонтований з публічного простору. Мені здається, що якщо ми говоримо про підприємства, які пов'язані з главою держави, то тут надзвичайно важливо, щоб вони були прикладом у дотриманні законодавства. | |
У вересні 2015 та повторно в листопаді 2016 року Український інститут національної пам'яті у відповідь на звернення громадян офіційно звертався до керівництва Київської кондитерської фабрики «Рошен» з вимогою про демонтаж пам'ятника Карлові Марксу на її території як символіки комуністичного режиму згідно з законодавством про декомунізацію. Працівник Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко в травні 2016 повідомив, що інститут спілкувався з керівництвом фабрики «Рошен», і фабрика вирішила була демонтувати пам'ятник та встановити його в іншому місці території, де він, імовірно, перебуватиме на зберіганні.
У грудні 2016 року Київська кондитерська фабрика «Рошен» демонтувала пам'ятник разом із постаментом. Після демонтажу погруддя Маркса зберігається в дерев'яному каркасі у приміщенні, закритому для працівників фабрики й відвідувачів, а на місці пам'ятника залишився лише пофарбований майданчик.
Примітки
- Дружбинський В. (7.02.2004). . Дзеркало тижня. Україна. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 19.11.2016.
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл., стор. 399
- Возницкий А. . Info КИЕВ. Архів оригіналу за 20.11.2016. Процитовано 19.11.2016.
- . Архів оригіналу за 20.11.2016. Процитовано 19.11.2016.
- Лавров Д. (21.05.2005). . Сегодня. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19.11.2016.
- Олійник В. (8.07.2011). . Дзеркало тижня. Україна. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 19.11.2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 4.03.2007.
- Замошкин А. И. Лев Ефимович Кербель — М. : Советский художник, 1967. — С. 109. (рос.)
- Макаров А. (16.01.2014). . Факты и комментарии. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 19.11.2016.
- Михаил Булгаков «Киев-Город» [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Некрасов В. (22.06.1986). . Русская мысль. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 19.11.2016.
- Київ, довідник / За ред. Федора Ернста. - Київ, 1930. - С. 700
- . Архів оригіналу за 26 травня 2014. Процитовано 29 липня 2013.
- Фалин В. Киев. Это было недавно... 1973–1995 — К. : SkyHorse, 2011. — С. 335
- . Интересный Киев. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 19.11.2016.
- Грабовський С. (24.08.2006). . Майдан. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 19.11.2016.
- . Обозреватель. 12.08.2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19.11.2016.
- . Офіційний вебсайт УІНП. 09.11.2016. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 19.11.2016.
- Шандро В., Трощинська Т. (16.11.2016). . Громадське радіо. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19.11.2016.
- Рибаченко В. (20.08.2015). . Час і Події. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 19.11.2016.
- Забєліна Ю. (15.09.2016). . Апостроф. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 19.11.2016.
- . Тиждень.ua. 11.11.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 19.11.2016.
- Омельченко А. (04.09.2016). . InfoKava. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19.11.2016.
- . УНІАН. 16.05.2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 16.05.2017.
Джерела
- Анисимов А. Скорбное бесчувствие. На добрую память о Киеве, или Грустные прогулки по городу, которого нет… — К. : SkyHorse, 2010. — С. 116–117.
- Возницкий А. . Info КИЕВ. Архів оригіналу за 20.11.2016. Процитовано 19.11.2016.
- Лавров Д. (21.05.2005). . Сегодня. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19.11.2016.
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Kiyevi za istoriyu mista bulo vstanovleno prinajmni p yat pam yatnikiv Karlovi Marksu Pershij isnuvav kilka misyaciv u 1919 roci i buv zrujnovanij denikincyami drugij isnuvav u 1922 1933 rokah na suchasnomu Majdani Nezalezhnosti she odin isnuvav na Demiyivci v 1920 h 1930 h rokah chetvertij isnuvav na teritoriyi suchasnoyi Oleksandrivskoyi kolishnoyi Zhovtnevoyi likarni do 1990 h Ostannij bulo vstanovleno na teritoriyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki Roshen kolishnoyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki imeni Karla Marksa ta demontovano v 2016 roci Pershij pam yatnikPershij pam yatnik nimeckomu naukovcevi v Kiyevi znahodivsya na Radyanskij ploshi suchasnij Majdan Nezalezhnosti na misci povalenogo v 1917 roci pam yatnika Petrovi Stolipinu Ideya sporuditi pam yatnik Karlovi Marksu na comu misci vinikla she v 1919 roci na vikonannya leninskogo planu monumentalnoyi propagandi Gipsovij byust Marksa roboti skulptora Josipa Chajkova na derev yanomu postamenti bulo vidkrito 20 lyutogo 1919 roku cherez dva tizhni pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v misti Vtim uzhe 31 serpnya 1919 Dobrovolcha armiya vvijshla do Kiyeva j togo zh dnya zrujnuvala cej pam yatnik Drugij pam yatnikPam yatnik Karlovi MarksuPam yatnik Karlovi Marksu v 1920 h rokah50 27 00 pn sh 30 31 27 sh d 50 45000 pn sh 30 524167 sh d 50 45000 30 524167Krayina USRRRoztashuvannyaKiyiv Radyanska ploshaArhitekturnij stilkubizmSkulptorJosip ChajkovMaterialgipsBudivnictvosichen 1922 Vstanovleno1 travnya 1922StanzrujnovanijPam yatniki Karlovi Marksu Kiyiv Kiyiv Istoriya Za dva roki pislya zrujnuvannya zbudovanogo v 1919 roci pam yatnika postala ideya vidnoviti monument na tomu zh misci U sichni 1922 roku Gubvikonkom zatverdiv koshtoris na pam yatnik Karlovi Marksu Peredbachalosya vidliti pam yatnik z bronzi silami Politehnichnogo institutu Zgodom zamovlennya bulo peredano Derzhzavodu 30 suchasnij zavod Arsenal Keruvav robotami rosijskij skulptor Josip Chajkov yakij dopracyuvav pershij variant pam yatnika zrujnovanij 1919 roku 30 kvitnya gazeta Proletarskaya pravda spovistila pro te sho 1 travnya planuyetsya vidkrittya gipsovoyi skulpturi vkritoyi bronzovoyu patinoyu vstanovlenoyi na asfaltovij postament Bronzova skulptura mala buti vidlita na Derzhzavodi 30 ta vstanovlena naprikinci travnya 1 travnya 1922 roku o 15 00 vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika Pam yatnik bulo vidkrito v prisutnosti desyati tisyach glyadachiv u moment povernennya koloni vijskovih chastin ta robitnichih organizacij z Ipodromu de prohodili urochisti zahodi Do kincya travnya gipsovij pam yatnik tak i ne zaminili bronzovim Nastupnoyu datoyu vstanovlennya bronzovogo pam yatnika mav stati serpen 1922 roku ale i todi gipsovu skulpturu ne zaminili Zgodom pro neobhidnist zamini zabuli i pam yatnik tak i lishivsya gipsovim Pam yatnik bulo tayemno znisheno za odnu nich ulitku 1933 roku Arhitekturni osoblivosti Pam yatnik yavlyav soboyu gipsovij tors Karla Marksa vkritij bronzovoyu patinoyu vstanovlenij na asfaltovij p yedestal Zagalna visota pam yatnika razom z postamentom stanovila blizko 6 8 metriv Nimeckij vchenij buv zobrazhenij z rukoyu za lackanom syurtuka sho stalo predmetom zhartiv kiyan Postament skladavsya z p yatoh riznovelikih kubiv yaki utvoryuvali piramidu otochenih metalevimi lancyugami Vvazhayut sho ce pokazuvalo sho proletariatu nema sho vtrachati krim vlasnih lancyugiv Ce tvorinnya Josipa Chajkova bulo zrobleno v populyarnomu na toj chas stili kubizmu yakij do 1930 h perestane buti masovim ale avtor pam yatnika na toj chas uzhe bude profesorom VHUTEMASa Za ocinkoyu gazeti Pravda pam yatnik buv vikonanij v stili perehidnomu vid kubizmu do konstruktivizmu ale z naturalistichnim traktuvannyam figuri Marksa Inshe dzherelo ocinyuye figuru Marksa yak vikonanu v suto uzagalnenij ta shematizovanij plastichnij maniri Sprijnyattya U pershi dni pislya vstanovlennya pam yatniku bulo prisvyacheno ryad propagandistskih tvoriv zokrema rosijskomovnij virsh Vasilya Pyacheti opublikovanij u gazeti Proletarskaya pravda Na ploshadi gde poryzhevshij Marks zabyl zakonchit nachatoe slovo ujdya v igru kubicheskih i rovnyh ottochenno granennyh mass gde nad prozrachnym Ispolkomom pyatikonechnyh zvezd otlet techet purpurno i svetlo v yarme nochnoj ordy vlekomyj gde vecher zybko prelomivshis na perekrestkah i uglah upal na dno Dneprovskogo stekla i rinulsya opyat na kryshi a tam na otmash raspahnul eshe smolistuyu i yavno zharoj i cementom nedavnim zapechatlevshuyusya tishinu gde zelen kazhdogo kusta eshe tait chuzhie zvuki kak budto v dumah kavalera Glyuka zabylsya Proletarskij sad tam nezamechennyj nikem beseduet s edinstvennym milicionerom velikim Marksom v serom i poryzhevshem syurtuke Odnak svoyeridnij stil pam yatnika neestetichnij viglyad postamenta ta gipsovist skulpturi odrazu stali ob yektom chislennih zhartiv ta nasmishok Najbilshe nasmihalisya nad pozoyu Karla Marksa yakij za todishnimi zhartami hovav za lackanom syurtuka chi to Kapital bo potrapiv na Vorovskuyu ukr Zlodijsku vulicyu Hreshatik todi perejmenuvali na vulicyu Vorovskogo chi to inozemnu valyutu na protilezhnomu boci Hreshatika todi bula valyutna chorna birzha Syurtuk na Marksi buv zastibnutij sprava nalivo nemov zhinochij cherez sho kazali sho na Marksi perelicovanij syurtuk Stolipina Najvidomishimi vidgukami pro pam yatnik ye komentari Mihajla Bulgakova v knizi Kiev Gorod Sliv dlya opisu chornogo byusta Karla Marksa postavlenogo pered Dumoyu v obramlenni biloyi arki v mene nemaye Ya ne znayu yakij hudozhnik stvoriv jogo ale ce nepripustimo Neobhidno vidmovitisya vid dumki sho zobrazhennya znamenitogo nimeckogo vchenogo mozhe vilipiti vsyakij komu ne linki Originalnij tekst ros Slov dlya opisaniya chernogo byusta Karla Marksa postavlennogo pered Dumoj v obramlenii beloj arki u menya net Ya ne znayu kakoj hudozhnik sotvoril ego no eto nedopustimo Neobhodimo otkazatsya ot mysli chto izobrazhenie znamenitogo germanskogo uchenogo mozhet vylepit vsyakij komu ne len Osipa Mandelshtama Ni ce ne Marks ce shos inshe Mozhe ce chudovij vikonrob chi genialnij buhgalter Originalnij tekst ros Net eto ne Marks eto chto to inoe Mozhet eto prekrasnyj prorab ili genialnyj buhgalter ta Viktora Nekrasova Stolipina skinuli a na jogo misce postavili Karla Marksa Vin visochiv tochnishe verhnya jogo polovina vid poyasa na dvoh vrizanih odin v odnij kubah i sam buv u tomu zh stili yakij nazivavsya todi kubizmom Odna jogo ruka bula zapravlena za bort chi to fraka chi to pidzhaka zhartuvali sho vin trimayetsya za gamanec inshoyi po moyemu zovsim ne bulo Originalnij tekst ros Stolypina svergli a na ego mesto postavili Karla Marksa On vysilsya vernee verhnyaya ego polovina ot poyasa na dvuh vrezannyh drug v druga kubah i sam byl v tom zhe stile kotoryj nazyvalsya togda kubizmom Odna ego ruka byla zapravlena za bort to li fraka to li pidzhaka ostrili chto on derzhitsya za bumazhnik drugoj po moemu vovse ne bylo Pam yatnik na DemiyivciPam yatnik u Zhovtnevij likarni 1980 ti Pam yatnik Marksovi takozh isnuvav u 1930 h rokah na todishnij okolici Kiyeva Demiyivci Pam yatnik zgaduyetsya v putivniku Kiyeva Fedora Ernsta 1930 roku de zaznachayetsya sho u skveri v kinci Velikoyi Vasilkivskoyi vulici nini Golosiyivskij prospekt rajon stanciyi metro Golosiyivska vstanovlene bronzove pogruddya Karla Marksa Pam yatnik nini ne isnuye chas jogo demontazhu nevidomij Pam yatnik u Zhovtnevij likarniPravoruch vid vhodu do 14 yi miskoyi klinichnoyi likarni imeni Zhovtnevoyi Revolyuciyi bilsh vidoma yak Zhovtneva likarnya nini Oleksandrivska isnuvav bronzovij povnofigurnij pam yatnik Karlovi Marksu na betonnomu postamenti Pam yatnik buv zrujnovanij v drugij polovini 1990 tih rokiv Pam yatnik na konditerskij fabriciPam yatnik Karlovi MarksuPam yatnik Karlu Marksu na teritoriyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki Roshen 50 24 19 pn sh 30 31 24 sh d 50 405306 pn sh 30 523333 sh d 50 405306 30 523333Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyiv prospekt Nauki 1 na teritoriyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki Roshen Materialbronza granitStandemontovanijPam yatniki Karlovi Marksu Kiyiv Kiyiv Opis Bronzove pogruddya Karla Marksa na granitnomu postamenti bulo vstanovlene na teritoriyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki Roshen kolishnoyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki imeni Karla Marksa vhodit do skladu koncernu Roshen Pam yatnik ne zgaduvavsya v dovidnikah ta putivnikah po Kiyevu imovirno vin buv sporudzhenij zahodami administraciyi fabriki j nikoli ne stoyav na derzhavnomu obliku Tim ne mensh za radyanskih chasiv u presi inodi traplyalisya zgadki pro nogo Tak u povidomlenni RATAU vid 5 travnya 1983 roku govorilosya Z nagodi 165 richchya z dnya narodzhennya velikogo mislitelya i revolyucionera vozhdya i vchitelya svitovogo proletariatu K Marksa generalnij konsul NDR u Kiyevi Z Holdtke i spivrobitniki konsulstva poklali 5 travnya kviti do pam yatnika osnovopolozhniku naukovogo komunizmu vstanovlenogo na teritoriyi Kiyivskoyi fabriki sho nosit im ya bezzavitnogo borcya za shastya lyudej praci Kviti bulo pokladeno takozh do steli pracivnikam fabriki yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Ce povidomlennya bulo nadrukovano 6 travnya 1983 v kiyivskih gazetah Prapor komunizmu ta Vechirnij Kiyiv Ce buv ostannij zberezhenij pam yatnik Marksovi v Kiyevi Demontazh U travni 2015 roku v Ukrayini nabulo chinnosti zakonodavstvo pro dekomunizaciyu U konteksti dekomunizaciyi v serpni togo zh roku zhurnalist i bloger Sergij Ivanov privernuv uvagu do isnuvannya pam yatnika Marksu na teritoriyi fabriki Roshen Ce povidomlennya sprovokuvalo zhvave obgovorennya v socialnih merezhah ta bulo poshirene v ZMI Pri comu sam Ivanov zayaviv sho ne vvazhaye sho zakon vimagaye demontuvati cej pam yatnik ale vvazhaye fakt isnuvannya pam yatnika pokazovim A de vi znajshli zvinuvachennya u nevikonanni zakonu Ale cej viplekanij byust yaskrave svidchennya vidnoshennya vlasnika do komunistichnih idealiv Pitannya togo chi pidlyagaye pam yatnik demontazhu prizvelo do diskusij Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati UINP obgruntovuvav neobhidnist demontazhu tim sho hocha Karl Marks ne ye osoboyu yaka obijmala kerivni posadi v radyanskij vladi chi komunistichnij partiyi pam yatnik Marksu pidpadaye pid dekomunizaciyu yak pov yazanij z diyalnistyu komunistichnoyi partiyi oskilki sa me vchennya marksizmu stalo osnovoyu komunistichnogo rezhimu a memorializaciya Marksa j Engelsa bula skladovoyu radyanskoyi propagandi Na protivagu comu stverdzhuvalosya sho Marks buv peredusim vidatnim mislitelem i viznayetsya takim u sviti ta ne zaklikav do komunistichnogo teroru yakij buv lishe interpretaciyeyu jogo idej tozh isnuvannya pam yatnikiv jomu prijnyatne Takozh obgovoryuvalasya rol Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka yakij vodnochas ye vlasnikom fabriki Roshen na teritoriyi yakoyi vstanovlenij pam yatnik Oponenti Poroshenka vvazhali sho jogo diyi ye neposlidovnimi oskilki vin sam pidpisavshi zakoni pro dekomunizaciyu ne vikonuvav yih na svoyemu pidpriyemstvi Vodnochas odnopartijci Prezidenta stverdzhuvali sho vin ye prihilnikom dekomunizaciyi prote zgidno z ukrayinskim zakonodavstvom ne maye prava bezposeredno keruvati svoyimi aktivami perebuvayuchi na posadi Prezidenta ta zvinuvachuvali v nedemontazhi pam yatnika kerivnikiv fabriki Golova UINP Volodimir V yatrovich vvazhav sho fabrika Roshen pov yazana z Prezidentom mala pokazati priklad demontuvavshi pam yatnik Sho stosuyetsya pam yatnika Karlu Marksu to ochevidno sho tut nemaye vzagali niyakih vipravdan chomu vin dosi ne demontovanij Zhodnih vinyatkiv na yakis pidpriyemstva nemaye pam yatnik povinen buti demontovanij z publichnogo prostoru Meni zdayetsya sho yaksho mi govorimo pro pidpriyemstva yaki pov yazani z glavoyu derzhavi to tut nadzvichajno vazhlivo shob voni buli prikladom u dotrimanni zakonodavstva U veresni 2015 ta povtorno v listopadi 2016 roku Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati u vidpovid na zvernennya gromadyan oficijno zvertavsya do kerivnictva Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki Roshen z vimogoyu pro demontazh pam yatnika Karlovi Marksu na yiyi teritoriyi yak simvoliki komunistichnogo rezhimu zgidno z zakonodavstvom pro dekomunizaciyu Pracivnik Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Sergij Ryabenko v travni 2016 povidomiv sho institut spilkuvavsya z kerivnictvom fabriki Roshen i fabrika virishila bula demontuvati pam yatnik ta vstanoviti jogo v inshomu misci teritoriyi de vin imovirno perebuvatime na zberiganni U grudni 2016 roku Kiyivska konditerska fabrika Roshen demontuvala pam yatnik razom iz postamentom Pislya demontazhu pogruddya Marksa zberigayetsya v derev yanomu karkasi u primishenni zakritomu dlya pracivnikiv fabriki j vidviduvachiv a na misci pam yatnika zalishivsya lishe pofarbovanij majdanchik PrimitkiDruzhbinskij V 7 02 2004 Dzerkalo tizhnya Ukrayina Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 19 11 2016 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il stor 399 Voznickij A Info KIEV Arhiv originalu za 20 11 2016 Procitovano 19 11 2016 Arhiv originalu za 20 11 2016 Procitovano 19 11 2016 Lavrov D 21 05 2005 Segodnya Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 19 11 2016 Olijnik V 8 07 2011 Dzerkalo tizhnya Ukrayina Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 19 11 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2007 Procitovano 4 03 2007 Zamoshkin A I Lev Efimovich Kerbel M Sovetskij hudozhnik 1967 S 109 ros Makarov A 16 01 2014 Fakty i kommentarii Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 19 11 2016 Mihail Bulgakov Kiev Gorod 10 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Nekrasov V 22 06 1986 Russkaya mysl Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 19 11 2016 Kiyiv dovidnik Za red Fedora Ernsta Kiyiv 1930 S 700 Arhiv originalu za 26 travnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2013 Falin V Kiev Eto bylo nedavno 1973 1995 K SkyHorse 2011 S 335 Interesnyj Kiev Arhiv originalu za 9 bereznya 2022 Procitovano 19 11 2016 Grabovskij S 24 08 2006 Majdan Arhiv originalu za 8 veresnya 2014 Procitovano 19 11 2016 Obozrevatel 12 08 2015 Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 19 11 2016 Oficijnij vebsajt UINP 09 11 2016 Arhiv originalu za 21 chervnya 2019 Procitovano 19 11 2016 Shandro V Troshinska T 16 11 2016 Gromadske radio Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 19 11 2016 Ribachenko V 20 08 2015 Chas i Podiyi Arhiv originalu za 16 listopada 2016 Procitovano 19 11 2016 Zabyelina Yu 15 09 2016 Apostrof Arhiv originalu za 14 serpnya 2017 Procitovano 19 11 2016 Tizhden ua 11 11 2016 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 19 11 2016 Omelchenko A 04 09 2016 InfoKava Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 19 11 2016 UNIAN 16 05 2017 Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 16 05 2017 DzherelaAnisimov A Skorbnoe beschuvstvie Na dobruyu pamyat o Kieve ili Grustnye progulki po gorodu kotorogo net K SkyHorse 2010 S 116 117 Voznickij A Info KIEV Arhiv originalu za 20 11 2016 Procitovano 19 11 2016 Lavrov D 21 05 2005 Segodnya Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 19 11 2016 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi