Паліки (грец. Παλικοί, від palin — знов) — в давньогрецькій міфології духи сіркових джерел, поряд з Етною, діти Зевса й музи Талії (варіант: Гефеста й Етни), божественні близнята, шановані біля озера Лаго деі Палічі на Сицилії.
Паліки | |
---|---|
Божество в | давньогрецька релігія |
Батько | Адран, Гефест або Зевс |
Мати | Талія[d] або d |
Частина від | давньогрецька міфологія |
Озеро, ширина якого 100 метрів, випаровує отруйні гази, тому в ньому нема риб і водяних птахів. Про культ сил природи в особі божеств згадує багато античних авторів. Святилище Паліків було місцем, де стародавні присягали; на клятвопорушників чекала страшна кара: за свідченням Діодора, боги осліпляли їх. Паліки були також покровителями гнаних.
Вони шанувались, як покровителі здоров'я, землеробства та мореплавства.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paliki grec Palikoi vid palin znov v davnogreckij mifologiyi duhi sirkovih dzherel poryad z Etnoyu diti Zevsa j muzi Taliyi variant Gefesta j Etni bozhestvenni bliznyata shanovani bilya ozera Lago dei Palichi na Siciliyi PalikiBozhestvo vdavnogrecka religiyaBatkoAdran Gefest abo ZevsMatiTaliya d abo dChastina viddavnogrecka mifologiya Ozero shirina yakogo 100 metriv viparovuye otrujni gazi tomu v nomu nema rib i vodyanih ptahiv Pro kult sil prirodi v osobi bozhestv zgaduye bagato antichnih avtoriv Svyatilishe Palikiv bulo miscem de starodavni prisyagali na klyatvoporushnikiv chekala strashna kara za svidchennyam Diodora bogi osliplyali yih Paliki buli takozh pokrovitelyami gnanih Voni shanuvalis yak pokroviteli zdorov ya zemlerobstva ta moreplavstva LiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok