Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палац сенаторів, Мілан (італ. Palazzo del Senato (Milan)) — історична споруда в стилі бароко, вибудована в Мілані, що переобладнана на Державний архів.
| Палац сенаторів, Мілан | |
|---|---|
 | |
| 45°28′13″ пн. ш. 9°11′56″ сх. д. / 45.47030000002777683° пн. ш. 9.19889000002777912° сх. д.Координати: 45°28′13″ пн. ш. 9°11′56″ сх. д. / 45.47030000002777683° пн. ш. 9.19889000002777912° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Розташування | Мілан[1] |
| Тип | палаццо[1] і архітектурний ансамбль[1] |
| Стиль | бароко |
| Архітектор | d і Франческо Марія Рікіні |
  Палац сенаторів, Мілан Палац сенаторів, Мілан (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Мілан — старовинне місто і це добре ілюструють історія споруд в районі Брера та в районі колишнього палацу сенаторів. В добу середньовіччя цю земельну ділянку поділяли два невеличких монастиря — жіночий Санта Марія та чоловічий Сан Прімо. До малої церкви тоді можна було дістатись по Віа Сан Прімо. Навіть малу церкву поділяли тоді на відділок для вірян та відділок для черниць. Жіночий монастир мав садову ділянку, знову ж таки розділену навпіл, одну для відвідувачів і другу виключно для черниць. Садок чоловічого монастиря був помітно меншим і прилягав до вулиці Марина.
Фіксаційний план земельної ділянки з існувавшими тоді спорудами був створений інженером П'єтро Антоніо Барка 1582 року.
В 16 та у 17 століттях
В 16 столітті західноєвропейська спільнота розкололась на два непримиренні табори — католицизм і протестантизм. Одним з активних і непримиренних осередків протестантизму була тодішня Швейцарія.
Аби розколоти релігійну спільноту Швейцарії в самій країні папський Рим створив у Мілані семінарію для навчання католицьких священиків, набраних у самій Швейцарії. Заснувати нову семінарію запланував кардинал Карло Борромео, аби у такий спосіб хоча би стримувати протестантизм у Швейцарії.
Учнів у семінарію брали з 16 років, а навчання було прискіпливо суворим і довіреним ордену єзуїтів. Суворість виховання і навчання викликала обурення і спротив швейцарських семінаристів, примушених спілкуватись виключно латиною, офіційною мовою Ватикану. Швейцарців без здібностей безжально відправляли додому. Відомо і про бунт семінаристів 1621 року, що спілкувались німецькою і бились камінням і палицями, коли їм урізали продовольство.
Семінарію для швейцарців (Collegio Elvetico) і розмістили на території двох старовинних монастирів 1583 року. Новим навчальним закладом опікувався сам Карло Боромео, що покращило його матеріальний стан. По смерті кардинала матеріальний стан помітно погіршився через малу визначеність керівництва закладу і погане управління. Фінансовий стан семінарії покращився з прибуттям у Мілан кардинала Федеріко Борромео. Той ініціював побудову нових споруд. Шляхом придбання приватних сусідніх будинків і земельних ділянок збільшилась територія. Не все відомо про автора проекта нової забудови. За припущеннями, ним був архітектор Ауреліо Трецці, тісно пов'язаний із кардиналом Федеріко Борромео.
Ауреліо Трецці вибудував нову церкву для семінарії на території колишнього першого саду, а також почав будувати перший внутрішній двір семінарії. На цей період і прийшовся бунт семінаристів 1621 року. Будівництво продовжив архітектор Фабіо Мангоне (1587—1630). Молодий Мангоне на той час був головою бригади архітекторів з побудови Міланського катедрального собору.
Фабіо Мангоне помер 1630 року і керівництво побудови семінарії для швейцарців передали архітекторові Рікіні (1584—1658).
Шедевром міланської архітектури того часу визнали перший внутрішній двір семінарії. Автор проекту невідомий. Двір облямований відкритими колонадами без типового для італійських дворів використання арок. Відкриті і протяжні колонади у два яруси нагадували чи то давньогрецьку архітектуру, чи то давньоримську, що копіювала вдалий давньогрецький зразок. Згодом перший внутрішній дворик семінарії з протяжними колонадами визнали найкращим зразком міланської архітектури, орієнтованим на античний спадок в архітектурі, нечастий у Мілані.
-
![image]()
Гравюра з видання 1704 р. Скарби старовини і історії Італії. -
![image]()
Головний фасад колишнього палацу сенаторів
Фото фасадів, галерея
-
![image]()
Парадний головний фасад і недбалий бічний. -
![image]()
Другий внутрішній двір, під час ремонту, фото 2007 р. -
![image]()
-
![image]()
Другий внутрішній двір, ремонт, фото 2007 р.
Головний фасад семінарії для швейцарців
Минуло декілька десятиліть, поки був закінчений остаточно перший внутрішній двір семінарії. Пройшла і зміна керівників будівництва. Комплекс споруд від зміни архітектора тільки виграв. Будівництво очолив Франческо Марія Рікіні, він і продовжив будівництво другого внутрішнього двора у досить традиційній формі — відкрита галерея першого поверху підтримувала закритий житловий на другому.
Період стажування у папському Римі дещо розкував сміливість Рікіні і архітектор створив новий вуличний фасад семінарії. Два прямокутні ризаліти семінарії він поєднав еліптичним фасадом з порталом першого поверху і палацового типу вікнами на другому. Смуга двох карнизів поєднувала фасади ризалітів і середньої еліптичної частини у єдине ціле. Новому фасаду семінарії не вистачало фігурного фронтону, що утворило б архітектурний акцент. Його роль почав мимоволі відігравати еліптичний фасад. У помірковану міланську архітектуру був введений бароковий елемент, відомий за творчістю Франческо Борроміні, котрий сміливо використовував хвилясті фасади. Комплекс споруд семінарії отримав логічне завершення. На фасаді міняли лише декор, нічого не міняючи у поземному плані комплексу.
Нова функція у підавстрійський період
Наприкінці 18 с. Північна Італія і Мілан відійшли до Австрійської імпрерії. З 1784 року в Мілані розпочалась реорганізація місцевої влади. В уповільнену течію життя були внесені реформи, котрі торкались і інших провінцій цієї лоскутної імперії, від Праги і Будапешта до Львова. Уряд імператора Йосипа II пішов на ліквідацію низки монастирів і церков з конфіскацією їх земельних ділянок і майна. Семінарія в Мілані припинала існування.
Велике за розмірами приміщення імператор Йосип ІІ передав під офіс керівництва Мілана. Метою були економія на побудові нового державного приміщення і прагнення відокремити міланських посадовців від численних таверн в центрі міста та байдикування замість праці. 18 квітня 1786 року був оприлюднений «План заснування Наради керівництва», частка колишніх структур Міланського герцогства скасована, замість них створили сім нових департаментів. Керівників нових департаментів та їх штат і розмістили у колишній семінарії для швидкості роботи і ефективності управління. Перебудови відбулися лише при облаштуванні нових приміщень для голови управління, його прем'єра, голів департаментів, у створені зали засідань і церкви. Новий уряд міста за вказівками австрійського імператора працював тут майже десять років.
Споруда у роки французької навали
Владу австрійців наприкінці 18 ст. замінили на незрозумілу для консервативних італійців на владу нібито революційних французів. Революційності ставало все менше, зате війни і захоплення влади Наполеоном — все більше. Законодавче зібрання працювало в колишній семінарії, але головувало в приміщенні військове міністерство, мета котрого постійно нарощувати чисельність армій Наполеона за рахунок італійців.
Про лихоманку роботи військового міністерства тих років свідчать результати створення італійської армії Наполеона.
- до 1800 р. 13.000 вояків-італійців.
- 1805 р. — 32.000
- 1811 р. — 60.000
- 1813 р. — 132.000.
Ще 1805 року Наполеон виборов вінець короля Італії… Італійський художник Андреа Аппіані (1754—1817) створює офіційні портрети нового імператора та його родичів. Італійський скульптор Канова відтворив велетенську оголену скульптуру Марса-миротворця з обличчям Наполеона, призначену для першого двору палацу сенаторів, де практично згуртувались магнати і багатії Мілана.
Після усунення Наполеона Бонапарта від політики на Європейському континенті велетенську скульптуру Марса-миротворця з обличчям Наполеона передали у двір палацу Брера не як монумент на честь зниклого імператора, а як черговий твір мистецтва скульптора-італійця.
У квітні 1814 р. Наполеон зрікся влади. В Мілан вдерлися вояки Австрійської імперії. В місті відбулися заворушення між прибічниками французів і прихильниками австрійців. В палац сенаторів вдерся натовп розлючених міланців, знищили папери і потрощили меблі, був знищений офіційний портрет Наполеона Бонапарта роботи художника Андреа Аппіані.
Владу у розбурханому місті перебрав на себе тодішній мер Антоніо Дуріні. Він зібрав нових депутатів і їх рішенням був скасований колишній Сенат.
В 19 та в 20 століттях
Мілан і колишній палац сенаторів повернувся до мирного життя під орудою австрійців. Керівництво міста зросло до 300 осіб. Збільшення штату спонукало до прибудов до барокового ядра споруд. Невідповідні стилістиці палацу прибудови прибрали лише 1915 року.
В середині 19 ст. відбулось об'єднання розрізнених і різних за розвитком князівств у єдину державу. Палац сенаторів стояв пусткою або використовувався не за призначенням. Тут розміщували вищий технічний ліцей (1863 р.), постійну експозицію творів мистецтва після переведення вищого технічного ліцею у сусідній палац Каноніка.
В роки 2-ї світової війни колишній палац сенаторів постраждав від бомбардувань міста. Споруду ремонтували і відновили всі колонади внутрішніх двориків і дахи. Бароковий палац передали під державний архів міста.
Див. також
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац сенаторів, Мілан
Джерела
- Attilia Lanza, Milano e i suoi palazzi: porta vercellina, comasina e nuova, Vimercate, Libreria Meravigli Editrice, 1993, pp.178.
- Zaghi, Carlo, L'Italia di Napoleone dalla Cisalpina al Regno, Torino, UTET 1989
- Zucchi, Cino, L'architettura dei cortili milanesi, Milano, Electa 1989 (pp. 228—235)
- http://www.storiadimilano.it/citta/Porta_Orientale/senato.htm (історія)
- (довідка, карта розташування і фото сучасне)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac senatoriv Milan ital Palazzo del Senato Milan istorichna sporuda v stili baroko vibudovana v Milani sho pereobladnana na Derzhavnij arhiv Palac senatoriv Milan45 28 13 pn sh 9 11 56 sh d 45 47030000002777683 pn sh 9 19889000002777912 sh d 45 47030000002777683 9 19889000002777912 Koordinati 45 28 13 pn sh 9 11 56 sh d 45 47030000002777683 pn sh 9 19889000002777912 sh d 45 47030000002777683 9 19889000002777912Krayina ItaliyaRoztashuvannyaMilan 1 Tippalacco 1 i arhitekturnij ansambl 1 StilbarokoArhitektord i Franchesko Mariya RikiniPalac senatoriv MilanPalac senatoriv Milan Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaMilan starovinne misto i ce dobre ilyustruyut istoriya sporud v rajoni Brera ta v rajoni kolishnogo palacu senatoriv V dobu serednovichchya cyu zemelnu dilyanku podilyali dva nevelichkih monastirya zhinochij Santa Mariya ta cholovichij San Primo Do maloyi cerkvi todi mozhna bulo distatis po Via San Primo Navit malu cerkvu podilyali todi na viddilok dlya viryan ta viddilok dlya chernic Zhinochij monastir mav sadovu dilyanku znovu zh taki rozdilenu navpil odnu dlya vidviduvachiv i drugu viklyuchno dlya chernic Sadok cholovichogo monastirya buv pomitno menshim i prilyagav do vulici Marina Fiksacijnij plan zemelnoyi dilyanki z isnuvavshimi todi sporudami buv stvorenij inzhenerom P yetro Antonio Barka 1582 roku V 16 ta u 17 stolittyahV 16 stolitti zahidnoyevropejska spilnota rozkololas na dva neprimirenni tabori katolicizm i protestantizm Odnim z aktivnih i neprimirennih oseredkiv protestantizmu bula todishnya Shvejcariya Abi rozkoloti religijnu spilnotu Shvejcariyi v samij krayini papskij Rim stvoriv u Milani seminariyu dlya navchannya katolickih svyashenikiv nabranih u samij Shvejcariyi Zasnuvati novu seminariyu zaplanuvav kardinal Karlo Borromeo abi u takij sposib hocha bi strimuvati protestantizm u Shvejcariyi Uchniv u seminariyu brali z 16 rokiv a navchannya bulo priskiplivo suvorim i dovirenim ordenu yezuyitiv Suvorist vihovannya i navchannya viklikala oburennya i sprotiv shvejcarskih seminaristiv primushenih spilkuvatis viklyuchno latinoyu oficijnoyu movoyu Vatikanu Shvejcarciv bez zdibnostej bezzhalno vidpravlyali dodomu Vidomo i pro bunt seminaristiv 1621 roku sho spilkuvalis nimeckoyu i bilis kaminnyam i palicyami koli yim urizali prodovolstvo Seminariyu dlya shvejcarciv Collegio Elvetico i rozmistili na teritoriyi dvoh starovinnih monastiriv 1583 roku Novim navchalnim zakladom opikuvavsya sam Karlo Boromeo sho pokrashilo jogo materialnij stan Po smerti kardinala materialnij stan pomitno pogirshivsya cherez malu viznachenist kerivnictva zakladu i pogane upravlinnya Finansovij stan seminariyi pokrashivsya z pributtyam u Milan kardinala Federiko Borromeo Toj iniciyuvav pobudovu novih sporud Shlyahom pridbannya privatnih susidnih budinkiv i zemelnih dilyanok zbilshilas teritoriya Ne vse vidomo pro avtora proekta novoyi zabudovi Za pripushennyami nim buv arhitektor Aurelio Trecci tisno pov yazanij iz kardinalom Federiko Borromeo Pershij vnutrishnij dvorik kolishnoyi seminariyi kolonada drugogo poverhu Foto 2007 roku Aurelio Trecci vibuduvav novu cerkvu dlya seminariyi na teritoriyi kolishnogo pershogo sadu a takozh pochav buduvati pershij vnutrishnij dvir seminariyi Na cej period i prijshovsya bunt seminaristiv 1621 roku Budivnictvo prodovzhiv arhitektor Fabio Mangone 1587 1630 Molodij Mangone na toj chas buv golovoyu brigadi arhitektoriv z pobudovi Milanskogo katedralnogo soboru Fabio Mangone pomer 1630 roku i kerivnictvo pobudovi seminariyi dlya shvejcarciv peredali arhitektorovi Rikini 1584 1658 Shedevrom milanskoyi arhitekturi togo chasu viznali pershij vnutrishnij dvir seminariyi Avtor proektu nevidomij Dvir oblyamovanij vidkritimi kolonadami bez tipovogo dlya italijskih dvoriv vikoristannya arok Vidkriti i protyazhni kolonadi u dva yarusi nagaduvali chi to davnogrecku arhitekturu chi to davnorimsku sho kopiyuvala vdalij davnogreckij zrazok Zgodom pershij vnutrishnij dvorik seminariyi z protyazhnimi kolonadami viznali najkrashim zrazkom milanskoyi arhitekturi oriyentovanim na antichnij spadok v arhitekturi nechastij u Milani Gravyura z vidannya 1704 r Skarbi starovini i istoriyi Italiyi Golovnij fasad kolishnogo palacu senatorivFoto fasadiv galereyaParadnij golovnij fasad i nedbalij bichnij Drugij vnutrishnij dvir pid chas remontu foto 2007 r Drugij vnutrishnij dvir remont foto 2007 r Golovnij fasad seminariyi dlya shvejcarcivArh F M Rikini plan i proekt golovnogo fasadu katolickoyi seminariyi dlya shvejcarciv 1 a pol 17 st Minulo dekilka desyatilit poki buv zakinchenij ostatochno pershij vnutrishnij dvir seminariyi Projshla i zmina kerivnikiv budivnictva Kompleks sporud vid zmini arhitektora tilki vigrav Budivnictvo ocholiv Franchesko Mariya Rikini vin i prodovzhiv budivnictvo drugogo vnutrishnogo dvora u dosit tradicijnij formi vidkrita galereya pershogo poverhu pidtrimuvala zakritij zhitlovij na drugomu Period stazhuvannya u papskomu Rimi desho rozkuvav smilivist Rikini i arhitektor stvoriv novij vulichnij fasad seminariyi Dva pryamokutni rizaliti seminariyi vin poyednav eliptichnim fasadom z portalom pershogo poverhu i palacovogo tipu viknami na drugomu Smuga dvoh karniziv poyednuvala fasadi rizalitiv i serednoyi eliptichnoyi chastini u yedine cile Novomu fasadu seminariyi ne vistachalo figurnogo frontonu sho utvorilo b arhitekturnij akcent Jogo rol pochav mimovoli vidigravati eliptichnij fasad U pomirkovanu milansku arhitekturu buv vvedenij barokovij element vidomij za tvorchistyu Franchesko Borromini kotrij smilivo vikoristovuvav hvilyasti fasadi Kompleks sporud seminariyi otrimav logichne zavershennya Na fasadi minyali lishe dekor nichogo ne minyayuchi u pozemnomu plani kompleksu Nova funkciya u pidavstrijskij periodNaprikinci 18 s Pivnichna Italiya i Milan vidijshli do Avstrijskoyi impreriyi Z 1784 roku v Milani rozpochalas reorganizaciya miscevoyi vladi V upovilnenu techiyu zhittya buli vneseni reformi kotri torkalis i inshih provincij ciyeyi loskutnoyi imperiyi vid Pragi i Budapeshta do Lvova Uryad imperatora Josipa II pishov na likvidaciyu nizki monastiriv i cerkov z konfiskaciyeyu yih zemelnih dilyanok i majna Seminariya v Milani pripinala isnuvannya Velike za rozmirami primishennya imperator Josip II peredav pid ofis kerivnictva Milana Metoyu buli ekonomiya na pobudovi novogo derzhavnogo primishennya i pragnennya vidokremiti milanskih posadovciv vid chislennih tavern v centri mista ta bajdikuvannya zamist praci 18 kvitnya 1786 roku buv oprilyudnenij Plan zasnuvannya Naradi kerivnictva chastka kolishnih struktur Milanskogo gercogstva skasovana zamist nih stvorili sim novih departamentiv Kerivnikiv novih departamentiv ta yih shtat i rozmistili u kolishnij seminariyi dlya shvidkosti roboti i efektivnosti upravlinnya Perebudovi vidbulisya lishe pri oblashtuvanni novih primishen dlya golovi upravlinnya jogo prem yera goliv departamentiv u stvoreni zali zasidan i cerkvi Novij uryad mista za vkazivkami avstrijskogo imperatora pracyuvav tut majzhe desyat rokiv Sporuda u roki francuzkoyi navaliDvir pinakoteki Brera Vladu avstrijciv naprikinci 18 st zaminili na nezrozumilu dlya konservativnih italijciv na vladu nibito revolyucijnih francuziv Revolyucijnosti stavalo vse menshe zate vijni i zahoplennya vladi Napoleonom vse bilshe Zakonodavche zibrannya pracyuvalo v kolishnij seminariyi ale golovuvalo v primishenni vijskove ministerstvo meta kotrogo postijno naroshuvati chiselnist armij Napoleona za rahunok italijciv Pro lihomanku roboti vijskovogo ministerstva tih rokiv svidchat rezultati stvorennya italijskoyi armiyi Napoleona do 1800 r 13 000 voyakiv italijciv 1805 r 32 000 1811 r 60 000 1813 r 132 000 She 1805 roku Napoleon viborov vinec korolya Italiyi Italijskij hudozhnik Andrea Appiani 1754 1817 stvoryuye oficijni portreti novogo imperatora ta jogo rodichiv Italijskij skulptor Kanova vidtvoriv veletensku ogolenu skulpturu Marsa mirotvorcya z oblichchyam Napoleona priznachenu dlya pershogo dvoru palacu senatoriv de praktichno zgurtuvalis magnati i bagatiyi Milana Pislya usunennya Napoleona Bonaparta vid politiki na Yevropejskomu kontinenti veletensku skulpturu Marsa mirotvorcya z oblichchyam Napoleona peredali u dvir palacu Brera ne yak monument na chest zniklogo imperatora a yak chergovij tvir mistectva skulptora italijcya U kvitni 1814 r Napoleon zriksya vladi V Milan vderlisya voyaki Avstrijskoyi imperiyi V misti vidbulisya zavorushennya mizh pribichnikami francuziv i prihilnikami avstrijciv V palac senatoriv vdersya natovp rozlyuchenih milanciv znishili paperi i potroshili mebli buv znishenij oficijnij portret Napoleona Bonaparta roboti hudozhnika Andrea Appiani Vladu u rozburhanomu misti perebrav na sebe todishnij mer Antonio Durini Vin zibrav novih deputativ i yih rishennyam buv skasovanij kolishnij Senat V 19 ta v 20 stolittyahMilan i kolishnij palac senatoriv povernuvsya do mirnogo zhittya pid orudoyu avstrijciv Kerivnictvo mista zroslo do 300 osib Zbilshennya shtatu sponukalo do pribudov do barokovogo yadra sporud Nevidpovidni stilistici palacu pribudovi pribrali lishe 1915 roku V seredini 19 st vidbulos ob yednannya rozriznenih i riznih za rozvitkom knyazivstv u yedinu derzhavu Palac senatoriv stoyav pustkoyu abo vikoristovuvavsya ne za priznachennyam Tut rozmishuvali vishij tehnichnij licej 1863 r postijnu ekspoziciyu tvoriv mistectva pislya perevedennya vishogo tehnichnogo liceyu u susidnij palac Kanonika V roki 2 yi svitovoyi vijni kolishnij palac senatoriv postrazhdav vid bombarduvan mista Sporudu remontuvali i vidnovili vsi kolonadi vnutrishnih dvorikiv i dahi Barokovij palac peredali pid derzhavnij arhiv mista Div takozhSerednovichchya Sejchento Arhitektura baroko Franchesko Mariya Rikini Baroko v MilaniPrimitkiSIRBeC d Track Q111178821 http www storiadimilano it citta Porta Orientale senato htmPosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Baroko Portal Italiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palac senatoriv MilanDzherelaAttilia Lanza Milano e i suoi palazzi porta vercellina comasina e nuova Vimercate Libreria Meravigli Editrice 1993 pp 178 Zaghi Carlo L Italia di Napoleone dalla Cisalpina al Regno Torino UTET 1989 Zucchi Cino L architettura dei cortili milanesi Milano Electa 1989 pp 228 235 http www storiadimilano it citta Porta Orientale senato htm istoriya dovidka karta roztashuvannya i foto suchasne