Палац культури кременчуцького автомобільного заводу, палац культури «КрАЗ» — палац культури у Кременчуці. Будівля є пам'яткою архітектури. Знаходиться у нагірній частині Кременчука, неподалік від перетину проспекту Свободи і вулиці Київської, поряд з меморіальним комплексом «Вічно живим».
КрАЗ | |
---|---|
49°05′23″ пн. ш. 33°25′48″ сх. д. / 49.089789° пн. ш. 33.429937° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Кременчук |
Архітектор | К. К. Бартошевич (типовий проект) |
Дата початку спорудження | 1950 |
Дата закінчення спорудження | 1952 |
Стиль | сталінська архітектура[d] |
Поверхів | 3 |
Власник | Приватне підприємство |
Адреса | проспект Свободи, 58/2 |
КрАЗ КрАЗ (Україна) | |
КрАЗ у Вікісховищі |
Опис
Палац збудований у класичному стилі. Будинок Т-подібний у плані, цегляний, тинькований, фарбований. Окремі частини будівлі мають різне призначення і різну поверховість. Триповерхова частина головного фасаду має двоповерхові крила, звернені до вулиці, що утворюють внутрішній дворик, який замикається подвійною колонадою (6 колон у зовнішньому і 4 у внутрішньому ряду), котра виступає за лінію крил будівлі. Фронтон перерваний, декорований круглими віконцями типу ілюмінаторів, дах двосхилий, на крилах вальмовий, критий бляхою. Вікна третього поверху основної будівлі та другого поверху крил арочні, першого - прямокутні. Віконні отвори на торцях крил глухі, декоровані прямокутними та трикутними сандриками. Двоповерхова частина будівлі з бокових фасадів декорована портиками із шести півколон, що розділяють здвоєні прямокутні вікна; між вікнами 1 і 2 поверхів розміщені ліпні гірлянди. З тилу будівля увінчана трикутним півфронтоном з круглим вікном угорі та рельєфною глухою аркою над дверима запасного виходу. Вгорі по всьому периметру будівлі виносний карниз без модильйонів.
Історія
У 1945 р. в Кременчуці розпочалось будівництво мостового заводу, на базі якого згодом виросло потужне підприємство - зараз це ПАТ АвтоКрАЗ. Розростався колектив, удосконалювались виробництва, підвищувались і культурні запити робітників. Спочатку під клуб на 285 місць тимчасово облаштували будівлю, що мала бути крамницею. Тут почав діяти гурток художньої самодіяльності, яким керував І.Л.Непомнящий.
У 1949 р. був створений духовий оркестр під керівництвом досвідченого музиканта А.К.Ільїна/ Невдовзі був організований хор, драматичний колектив, і крихітний клуб не міг задовольнити усі потреби.
Тоді було прийняте рішення побудувати Палац культури. Збудований за типовим проектом клубу на 500 місць. Цей проект, створений дніпропетровським архітектором Барташевичем Костянтином Костянтиновичем, був використаний з невеликими видозмінами у декількох великих містах України (Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ). У палаці було 2 зала для глядачів, зал для спортивних занять, заводська бібліотека і 15 кімнат для гурткової роботи. Першим директором був призначений І.М.Нефьодов, який працював на цьому посту до 1970 р.
7 листопада 1952 р. відбулося його відкриття.
Колективи Палацу культури
У новому Палаці культури були хор, духовий оркестр, драматичний гурток, естрадний колектив. Колективи ПК розвивалися і стали відомими не тільки в Кременчуці, а й в Полтавській області, Україні, Росії.
Наприклад, народний ансамбль танців «Світанок», який був заснований ще у 1954 р. Його першим художнім керівником стала досвідчений балетмейстер, Маргарита Тихонівна Муравйова, яка більше двох десятиріч очолювала «Світанок». Сергій Володимирович Жмур, концертмейстер, протягом багатьох років працював у цьому колективі. До репертуару «Світанку» входили хореографічні твори, які стали золотим фондом колективу. Це були етнографічні танці «Василечки», «Полтавська полька», «Сито»; ліричні «Український віночок», «Український молодіжний»; жартівливі «Витівниця», «Вареники». Тривалий час ансамбль «Світанок» був флагманом танцювального мистецтва у Полтавській області.
Шести колективам палацу було присвоєно звання «Самодіяльний народний колектив».
У 1956 р. першим це звання отримав український народний хор під керівництвом П.Ф.Оченаша.
У 1964 – отримав першу нагороду – ювілейну медаль в честь 150-ліття з дня народження Т. Г. Шевченко, а у 1995 році хор посів 1 місце на Всеукраїнському конкурсі хорів у Києві. Звання самодіяльних народних колективів одержали також ансамбль народного танцю «Світанок», ансамбль бального танцю «Сузір`я», театральний колектив та оркестри духових і народних інструментів. Хор української пісні та ансамбль бального танцю «Сузір’я» стали дипломантами Всесоюзних та лауреатами республіканських фестивалів народної творчості.
А двом дитячим колективам було присвоєно звання «Зразковий дитячий колектив».
Саме з народного хору Палацу культури КрАЗ почала свій творчий шлях Раїса Кириченко, Берегиня української пісні. На одному з концертів, що давав хор у Глобинському районі, керівнику П. Ф. Оченашу пощастило познайомитися з Раїсоюб Корж, молодою телятницею із села Землянки нинішнього Глобинського району. Зладнавши усі проблеми з видачею паспорту Раїсі, керівник забрав її до Кременчука, де вона влаштувалась працювати на автозавод, а невдовзі отримала місце в гуртожитку. Навчалась у вечірній школі по вулиці Маяковського, співала в хорі. З 1962 співала в ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії, потім в ансамблі «Льонок» Житомирської області, з 1968 перейшла працювати до Черкаського народного хору, звання Народної артистки України одержала в 1979 р.
Палац культури автомобілебудівників був центром естетичного та художнього виховання жителів нагірної частини Кременчука. На початку 1990-х тут працювало 23 клубів за інтересами та любительських об’єднань, 9 дитячих та 15 дорослих колективів художньої самодіяльності.
У 1997 р. тодішній міський голова Іван Кіндратович Пономаренко планував на базі ПК відкрити міський театр, причому ідея І. К. Пономаренка полягала у тому, щоб і відкрити театр, і зберегти колективи Палацу. Вже були узгоджені документи, але у 1998 р. на виборах міським головою був обраний інший кандидат, який, на жаль, не захотів займатися цим питанням.
У цьому Палаці культури з 1954 по 1984 рр. працював диригент, музикант, пісняр, організатор народного хору, Заслужений працівник культури України Павло Федорович Оченаш (1924, с. Великі Кринки Глобинського району – 1984, м. Кременчук) – учасник Великої Вітчизняної війни, який з гармошкою за плечем дійшов фронтовими шляхами до Ельби. До палацу прийшов у 1954 р. Спочатку створив ансамбль, потім хорову групу, а згодом і хор. Справу П.Оченаша продовжив молодий здібний диригент М.Г. Карапузь, який доклав багато зусиль для того, щоб не пішла в непам’ять пісенна спадщина Павла Федоровича. І тепер народний самодіяльний хор ім. П.Ф.Оченаша продовжує творчу діяльність.
Сучасність
22 вересня 2013 р. на правому крилі будівлі Палацу культури була відкрита меморіальна дошка.
Дошка з чорного габро (60*40*2 см), у верхній частині пам’ятний напис у 10 рядків: «В цьому Палаці культури/ протягом тридцяти років/ працював відомий/ диригент-пісняр,/ організатор і керівник/ Народного хору,/ Заслужений працівник /Культури України /Оченаш /Павло Федорович», нижче − портретне зображення П.Ф. Оченаша та нотний стан.
Під дошкою поличка для покладання квітів.
Див. також
Література
1. Волошина В.Е., Ивануха А.А., Меерзон К.А., Одновол А.М. Кременчугский автомобильный завод имени 50-летия Советской Украины. – Харьков, 1972. – С. 50-51.;
2. Евселеевский Л.И., Пустовит П.Н. Кременчуг. – Харьков, 1985, - С. 46.;
3. Апрелева Т. Його пісні цілющі, як молитва.// Кременчуцька панорама. − № 39 (432).− 26 вересня. − 2013.− с.17.;
4. Прощавай 2013-й // Кременчуцька панорама. − № 11 (447).− 2 січня. − 2014.− С.3.
5. Біографія Раїси Кириченко (http://www.peoples.ru/art/theatre/opera/raisa_kirichenko/)
6. Рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 15.03.2012 № 137 «Про надання дозволу на встановлення меморіальної дошки Оченашу Павлу Федоровичу по вул. 60-річчя Жовтня, 58/2 у м. Кременчуці»;
7. На здании ДК КрАЗ откроют мемориальную доску П.Оченашу
8. Лушакова А.М. Стаття «Палац культури ХК «АВТОКРАЗ» до Зводу пам’яток України (рукопис). 2014.
9. Савенко Оксана. Конкурсна робота «Палац культури КрАЗ» літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі мого міста» (рукопис). 2014.
10. Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.
Примітки
- Влада відмовилась допомагати «льодовому» палацу «КрАЗ»
- На здании ДК «КрАЗ» откроют мемориальную доску Павлу Оченашу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina KrAZ znachennya Palac kulturi kremenchuckogo avtomobilnogo zavodu palac kulturi KrAZ palac kulturi u Kremenchuci Budivlya ye pam yatkoyu arhitekturi Znahoditsya u nagirnij chastini Kremenchuka nepodalik vid peretinu prospektu Svobodi i vulici Kiyivskoyi poryad z memorialnim kompleksom Vichno zhivim KrAZ49 05 23 pn sh 33 25 48 sh d 49 089789 pn sh 33 429937 sh d 49 089789 33 429937Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKremenchukArhitektorK K Bartoshevich tipovij proekt Data pochatku sporudzhennya1950Data zakinchennya sporudzhennya1952Stilstalinska arhitektura d Poverhiv3VlasnikPrivatne pidpriyemstvoAdresaprospekt Svobodi 58 2KrAZKrAZ Ukrayina KrAZ u VikishovishiOpisPalac zbudovanij u klasichnomu stili Budinok T podibnij u plani ceglyanij tinkovanij farbovanij Okremi chastini budivli mayut rizne priznachennya i riznu poverhovist Tripoverhova chastina golovnogo fasadu maye dvopoverhovi krila zverneni do vulici sho utvoryuyut vnutrishnij dvorik yakij zamikayetsya podvijnoyu kolonadoyu 6 kolon u zovnishnomu i 4 u vnutrishnomu ryadu kotra vistupaye za liniyu kril budivli Fronton perervanij dekorovanij kruglimi vikoncyami tipu ilyuminatoriv dah dvoshilij na krilah valmovij kritij blyahoyu Vikna tretogo poverhu osnovnoyi budivli ta drugogo poverhu kril arochni pershogo pryamokutni Vikonni otvori na torcyah kril gluhi dekorovani pryamokutnimi ta trikutnimi sandrikami Dvopoverhova chastina budivli z bokovih fasadiv dekorovana portikami iz shesti pivkolon sho rozdilyayut zdvoyeni pryamokutni vikna mizh viknami 1 i 2 poverhiv rozmisheni lipni girlyandi Z tilu budivlya uvinchana trikutnim pivfrontonom z kruglim viknom ugori ta relyefnoyu gluhoyu arkoyu nad dverima zapasnogo vihodu Vgori po vsomu perimetru budivli vinosnij karniz bez modiljoniv IstoriyaU 1945 r v Kremenchuci rozpochalos budivnictvo mostovogo zavodu na bazi yakogo zgodom viroslo potuzhne pidpriyemstvo zaraz ce PAT AvtoKrAZ Rozrostavsya kolektiv udoskonalyuvalis virobnictva pidvishuvalis i kulturni zapiti robitnikiv Spochatku pid klub na 285 misc timchasovo oblashtuvali budivlyu sho mala buti kramniceyu Tut pochav diyati gurtok hudozhnoyi samodiyalnosti yakim keruvav I L Nepomnyashij U 1949 r buv stvorenij duhovij orkestr pid kerivnictvom dosvidchenogo muzikanta A K Ilyina Nevdovzi buv organizovanij hor dramatichnij kolektiv i krihitnij klub ne mig zadovolniti usi potrebi Todi bulo prijnyate rishennya pobuduvati Palac kulturi Zbudovanij za tipovim proektom klubu na 500 misc Cej proekt stvorenij dnipropetrovskim arhitektorom Bartashevichem Kostyantinom Kostyantinovichem buv vikoristanij z nevelikimi vidozminami u dekilkoh velikih mistah Ukrayini Zaporizhzhya Krivij Rig Lugansk Doneck Dnipropetrovsk U palaci bulo 2 zala dlya glyadachiv zal dlya sportivnih zanyat zavodska biblioteka i 15 kimnat dlya gurtkovoyi roboti Pershim direktorom buv priznachenij I M Nefodov yakij pracyuvav na comu postu do 1970 r 7 listopada 1952 r vidbulosya jogo vidkrittya Kolektivi Palacu kulturiU novomu Palaci kulturi buli hor duhovij orkestr dramatichnij gurtok estradnij kolektiv Kolektivi PK rozvivalisya i stali vidomimi ne tilki v Kremenchuci a j v Poltavskij oblasti Ukrayini Rosiyi Napriklad narodnij ansambl tanciv Svitanok yakij buv zasnovanij she u 1954 r Jogo pershim hudozhnim kerivnikom stala dosvidchenij baletmejster Margarita Tihonivna Muravjova yaka bilshe dvoh desyatirich ocholyuvala Svitanok Sergij Volodimirovich Zhmur koncertmejster protyagom bagatoh rokiv pracyuvav u comu kolektivi Do repertuaru Svitanku vhodili horeografichni tvori yaki stali zolotim fondom kolektivu Ce buli etnografichni tanci Vasilechki Poltavska polka Sito lirichni Ukrayinskij vinochok Ukrayinskij molodizhnij zhartivlivi Vitivnicya Vareniki Trivalij chas ansambl Svitanok buv flagmanom tancyuvalnogo mistectva u Poltavskij oblasti Shesti kolektivam palacu bulo prisvoyeno zvannya Samodiyalnij narodnij kolektiv U 1956 r pershim ce zvannya otrimav ukrayinskij narodnij hor pid kerivnictvom P F Ochenasha U 1964 otrimav pershu nagorodu yuvilejnu medal v chest 150 littya z dnya narodzhennya T G Shevchenko a u 1995 roci hor posiv 1 misce na Vseukrayinskomu konkursi horiv u Kiyevi Zvannya samodiyalnih narodnih kolektiviv oderzhali takozh ansambl narodnogo tancyu Svitanok ansambl balnogo tancyu Suzir ya teatralnij kolektiv ta orkestri duhovih i narodnih instrumentiv Hor ukrayinskoyi pisni ta ansambl balnogo tancyu Suzir ya stali diplomantami Vsesoyuznih ta laureatami respublikanskih festivaliv narodnoyi tvorchosti A dvom dityachim kolektivam bulo prisvoyeno zvannya Zrazkovij dityachij kolektiv Same z narodnogo horu Palacu kulturi KrAZ pochala svij tvorchij shlyah Rayisa Kirichenko Bereginya ukrayinskoyi pisni Na odnomu z koncertiv sho davav hor u Globinskomu rajoni kerivniku P F Ochenashu poshastilo poznajomitisya z Rayisoyub Korzh molodoyu telyatniceyu iz sela Zemlyanki ninishnogo Globinskogo rajonu Zladnavshi usi problemi z vidacheyu pasportu Rayisi kerivnik zabrav yiyi do Kremenchuka de vona vlashtuvalas pracyuvati na avtozavod a nevdovzi otrimala misce v gurtozhitku Navchalas u vechirnij shkoli po vulici Mayakovskogo spivala v hori Z 1962 spivala v ansambli Veselka Poltavskoyi filarmoniyi potim v ansambli Lonok Zhitomirskoyi oblasti z 1968 perejshla pracyuvati do Cherkaskogo narodnogo horu zvannya Narodnoyi artistki Ukrayini oderzhala v 1979 r Palac kulturi avtomobilebudivnikiv buv centrom estetichnogo ta hudozhnogo vihovannya zhiteliv nagirnoyi chastini Kremenchuka Na pochatku 1990 h tut pracyuvalo 23 klubiv za interesami ta lyubitelskih ob yednan 9 dityachih ta 15 doroslih kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti U 1997 r todishnij miskij golova Ivan Kindratovich Ponomarenko planuvav na bazi PK vidkriti miskij teatr prichomu ideya I K Ponomarenka polyagala u tomu shob i vidkriti teatr i zberegti kolektivi Palacu Vzhe buli uzgodzheni dokumenti ale u 1998 r na viborah miskim golovoyu buv obranij inshij kandidat yakij na zhal ne zahotiv zajmatisya cim pitannyam U comu Palaci kulturi z 1954 po 1984 rr pracyuvav dirigent muzikant pisnyar organizator narodnogo horu Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Pavlo Fedorovich Ochenash 1924 s Veliki Krinki Globinskogo rajonu 1984 m Kremenchuk uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni yakij z garmoshkoyu za plechem dijshov frontovimi shlyahami do Elbi Do palacu prijshov u 1954 r Spochatku stvoriv ansambl potim horovu grupu a zgodom i hor Spravu P Ochenasha prodovzhiv molodij zdibnij dirigent M G Karapuz yakij doklav bagato zusil dlya togo shob ne pishla v nepam yat pisenna spadshina Pavla Fedorovicha I teper narodnij samodiyalnij hor im P F Ochenasha prodovzhuye tvorchu diyalnist Suchasnist22 veresnya 2013 r na pravomu krili budivli Palacu kulturi bula vidkrita memorialna doshka Doshka z chornogo gabro 60 40 2 sm u verhnij chastini pam yatnij napis u 10 ryadkiv V comu Palaci kulturi protyagom tridcyati rokiv pracyuvav vidomij dirigent pisnyar organizator i kerivnik Narodnogo horu Zasluzhenij pracivnik Kulturi Ukrayini Ochenash Pavlo Fedorovich nizhche portretne zobrazhennya P F Ochenasha ta notnij stan Pid doshkoyu polichka dlya pokladannya kvitiv Div takozhPam yatki arhitekturi KremenchukaLiteratura1 Voloshina V E Ivanuha A A Meerzon K A Odnovol A M Kremenchugskij avtomobilnyj zavod imeni 50 letiya Sovetskoj Ukrainy Harkov 1972 S 50 51 2 Evseleevskij L I Pustovit P N Kremenchug Harkov 1985 S 46 3 Apreleva T Jogo pisni cilyushi yak molitva Kremenchucka panorama 39 432 26 veresnya 2013 s 17 4 Proshavaj 2013 j Kremenchucka panorama 11 447 2 sichnya 2014 S 3 5 Biografiya Rayisi Kirichenko http www peoples ru art theatre opera raisa kirichenko 6 Rishennya vikonkomu Kremenchuckoyi miskoyi radi vid 15 03 2012 137 Pro nadannya dozvolu na vstanovlennya memorialnoyi doshki Ochenashu Pavlu Fedorovichu po vul 60 richchya Zhovtnya 58 2 u m Kremenchuci 7 Na zdanii DK KrAZ otkroyut memorialnuyu dosku P Ochenashu 8 Lushakova A M Stattya Palac kulturi HK AVTOKRAZ do Zvodu pam yatok Ukrayini rukopis 2014 9 Savenko Oksana Konkursna robota Palac kulturi KrAZ literaturno krayeznavchogo konkursu Diznajsya pro Kremenchuk budivli mogo mista rukopis 2014 10 Rozporyadzhennya Poltavskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 16 07 2021 529 PrimitkiVlada vidmovilas dopomagati lodovomu palacu KrAZ Na zdanii DK KrAZ otkroyut memorialnuyu dosku Pavlu Ochenashu