Меморіал «Вічно живим» (Кременчук)

Меморіа́л «Ві́чно живи́м» — меморіал у Кременчуці, встановлений до 30-річчя визволення міста від німецької окупації.

Меморіал «Вічно живим»
Меморіал напередодні Дня Перемоги 2011 року
49°05′20″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 49.08889° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 49.08889; 33.42944Координати: 49°05′20″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 49.08889° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 49.08889; 33.42944
Тип	пам'ятник
Статус спадщини	^d
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Кременчук
Архітектор	В. А. Касіян, Є. Ю. Черкасов
Скульптор	М. Ф. Овсянкін
Матеріал	бетон, граніт
Засновано	28 вересня 1973
Встановлено	28 вересня 1973
Меморіал «Вічно живим» (Кременчук) (Україна)
Меморіал «Вічно живим» у Вікісховищі

Історія

Під час Другої світової війни на місці, де зараз розташований меморіал, знаходився найбільший з дев'яти концтаборів міста.

28 вересня 1973 року, до 30-річчя звільнення міста, неподалік від палацу культури «КрАЗ» урочисто відкрили меморіал «Вічно живим».

Опис

Основу меморіалу складає скульптурна група, тонована під сріблястий метал, встановлена на ступінчатий постамент з червоного граніту (16,5 × 6,0 × 1,5 м). Біля постаменту палав (до 2023р)Вічний вогонь. Позаду скульптурної композиції розташована бетонна стела з написом «Вічно живим», облицьована червоною гранітною плиткою (40,0 × 10,5 × 11 м).

Скульптурна група композиційно складається з семи фігур (висота 6,5 м) — п'ятьох чоловічих, однієї жіночої та однієї дитячої. Центральною є постать лікаря-військовополоненого з гордо піднятою головою. Він підтримує свого знесиленого товариша і ніби промовляє: «Гину, але не здаюся!».

Примітки

1. Вічно живим
2. Пам'ятки Кременчука (рос.)
3. . Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 25 квітня 2011.