Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Палац князя Олексія також Палац правителів князівства Феодоро усталена в історичній науці назва руїн будівлі на Мангупі

Палац князя Олексія

Палац князя Олексія

Палац князя Олексія (також Палац правителів князівства Феодоро) — усталена в історичній науці назва руїн будівлі на Мангупі, яку прийнято вважати резиденцією правителів Феодоро. Розташовувався в центральній частині плато, за 120 метрів на південний схід від Великої базиліки. В ансамблі комплексу фортеці та печерного міста «Мангуп-Кале» Палац правителів князівства Феодоро оголошений пам'яткою культурної спадщини України національного значення. Археологічні розкопки, які планомірно ведуть на пам'ятнику з 2006 року, ще далекі від завершення.

Палац князя Олексія
image
44°35′34″ пн. ш. 33°48′03″ сх. д. / 44.59277777780555141° пн. ш. 33.80083333336110485° сх. д. / 44.59277777780555141; 33.80083333336110485Координати: 44°35′34″ пн. ш. 33°48′03″ сх. д. / 44.59277777780555141° пн. ш. 33.80083333336110485° сх. д. / 44.59277777780555141; 33.80083333336110485
Країнаimage Україна і image Росія
РозташуванняКрим
Типпалац і пам'ятка археології[d]
image
image
Палац князя Олексія
Палац князя Олексія (Україна)
image
image
Палац князя Олексія
Палац князя Олексія (Росія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Палац, в архітектурно-планувальному виконанні, як укріплена резиденція світського феодала, був складним багатофункціональним комплексом. Дослідники в різний час по-різному реконструювали його зовнішній вигляд. А. Якобсон вважав палац у формі асиметричної в плані будівлі — складний ансамбль з приблизно десятка пов'язаних один з одним приміщень, розташованих за північ-південь, Є. Суров, за результатами розкопок 1968 року вважав будову суворо симетричною, як двоповерхову прямокутну будівлю зі зверненим на південь головним фасадом. А. Герцен, за результатами багаторічних робіт Мангупської експедиції, пропонує своє бачення палацу, підтримуване багатьма істориками. Сучасна реконструкція спирається на ідеї Якобсон і більш ранні, Лепера, розвиваючи їх у світлі останніх досліджень і передбачає складний комплекс будівель, іноді різночасних, різної поверховості (від одного до трьох у кутових вежах), з внутрішнім парадним двором та колонами двоповерхової галереї перед.

Історія

Сліди житлової та господарської забудови на місці палацу датуються з ранньовізантійського часу (VI—VII століття) і місце було заселене у всі періоди життя городища. За висновками Олександра Герцена палац побудований на місці і, частково, з матеріалу руїн резиденції візантійського намісника часів Юстиніана I VI—VII століття. Від стародавньої будівлі використано кам'яні блоки та численні архітектурні деталі (зокрема, декоративні деталі з проконесського мармуру з острова Мармара, що постачався до Криму за часів ранньої Візантійської імперії). Від візантійських будівель збереглися нижні частини кладок, які на час будівництва палацу вже були приховані землею.

У XIV столітті на місці палацу, поза стінами цитаделі, розташовувалася група садиб, одна з яких, виділяючись розмірами, могла бути резиденцією першої особи міста. Усі садиби загинули у пожежі кінця того ж століття. У «поемі ієромонаха Матвія», котрий відвідав Мангуп у 1390-х роках, на думку А. Герцена, палац не згадується — можливо, перший палац нічим, від інших будівель, не виділявся і мандрівник не звернув на нього увагу. У науково-популярній книзі «Княжество Феодоро та його князі» стверджується, що Матвій миттю згадує побачені ним «чудові кам'яні палати», з «портиками та колонами».

Час будівництва храму, на думку істориків, відомий з грецького напису на притолоці дверей, що говорить

image ср.-грец. [Ἐκτίσθη ὁ πύργος? οὗ]τος μετὰ τοῦ παλατ-[ίου καὶ σὺν τῷ εὐλ]ογημένῳ κάστρ-[ῳ, ὃ νῦν ὁρᾶται, ὑπὸ] ἡμερῶν κυροῦ Ἀλ[εξίου αὐθέντου πόλεω]ς Θεοδώρους καὶ πα[ραθαλασσίας, μηνὶ Ὀκτ]οβρίῳ, ἔτους ͵ςϠλδ image

У перекладі В. Латишева текст виглядає так:

Побудовано цей храм з благословенною фортецею, яка нині видно, за днів пана Олексія, господаря міста Феодоро та помор'я і ктитора [храму] святих славних, боговенчанних, великих царів, рівноапостольних Костянтина та Олени, [··] жовтня, в шостий індикт, 6936 року.

Деякі будівлі вчені належать до часу князя Ісаака (1465—1474). Після падіння Мангупа в 1475 палац був повністю зруйнований, «щоб нічого не нагадувало про мангупських князів».

Вивчення

Пам'ятник відомий лише з археологічних досліджень, оскільки, на відміну інших пам'яток городища, не згадується мандрівниками і істориками. Палац «знайшов» у 1912 році Р. Лепер, який почав розкопки земляного пагорба в центральній частині Мангупського плато. Протягом двох наступних сезонів вчений відкрив контури великих архітектурних об'єктів — центральну частину палацового комплексу. А. Якобсон, за дослідженнями 1938 року, виділяв три етапи життя палацу: перший історик датував у широких межах XIV століттям, який закінчився наприкінці того ж століття пожежею та руйнуванням. Другий — реконструкція (або нове будівництво в правління князя Олексія до 1470-х років і третій закінчувався падінням Мангупа в 1475 році. У 1968 році розкопки пам'ятника проводив Є. Суров, з 2006 постійні дослідження веде .

Примітки

  1. А.Г. Герцен. Крепостной ансамбль Мангупа. Глава II. Главная линия обороны Мангупской крепости // Материалы по археологии, истории, этнографии Таврики : журнал. — Симферополь, 1990. — Вип. 1 (14 липня). — С. 89—166. — ISSN 2413-189X. — .
  2. image Памятник культурного наследия Украины национального значения. Охр. № 292 [ 2021-04-10 у Wayback Machine.]
  3. Герцен А. Г., Науменко В. Е., Душенко А. А., Корзюк Д. В., Лавров В. В., Смекалова Т. Н., Шведчикова Т. Ю., Чудин А. В. Новые материалы к изучению исторической топографии мангупского городища и его округи (по результатам междисциплинарных исследований 2015 г.) // Учёные записки Крымского федерального университета им. В. И. Вернадского (Серия: Исторические науки) : журнал. — 2015. — Т. 1 (67), вип. 2 (14 липня). — С. 3—28.. — ISSN 2413-1741. з джерела 4 лютого 2022. Процитовано 2022-08-07.
  4. Мыц В.Л. Ч. 2.3.2. Город Феодоро в 20-е гг. XV в.: оборонительное, культовое и гражданское строительство // Каффа и Феодоро в XV в. Контакты и конфликты. — Симферополь : Универсум, 2009. — С. 130—134. — 500 прим. — .
  5. А. Л. Якобсон. Дворец // Материалы и исследования по археологии СССР / Е.Ч. Скржинская. — Москва : Издательство АН СССР, 1953. — Т. 34. — С. 390—418.
  6. Суров Е. Г. Раскопки дворца на плато Мангупа в Крыму // Краткие сообщения Института археологии. — 1972. — Вип. 129 (14 липня). — С. 96—99.
  7. Герцен А.Г., Науменко В.Е., Душенко А.А., Иожица Д.В. Княжеский дворец Мангупского городища. Проблемы архитектурно-археологической реконструкции памятника // Актуальные вопросы охраны и использования культурного наследия Крыма: материалы VI Всероссийской научно-практической конференции / Науменко В. Е. — Симферополь : Ариал, 2019. — С. 60—70. — .
  8. В. Е. Науменко, А. А. Душенко. Княжеский дворец Мангупского городища: помещение н южного участка комплекса (по материалам коллекции Р. Х. Лепера Государственного Эрмитажа и современных археологических исследований) // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии : журнал. — 2017. — Вип. XXII (14 липня). — С. 187—238. — ISSN 2413-189X. з джерела 5 лютого 2022. Процитовано 2022-08-07.
  9. Установлен возраст камня для строительства княжеского дворца XV века в горах Крыма. Наука - ТАСС. оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 2022-2-9.
  10. А.Г. Герцен. Рассказ о городе Феодоро. Топографические и археологические реалии в поэме иеромонаха Матфея // Античная древность и средние века. — 2001. — Вип. 32 (14 липня). — С. 257—282. — ISSN 2687-0398.
  11. Фадеева, Татьяна Михайловна, Шапошников, Александр Константинович. Княжество Феодоро и его князья. Крымско-готский сборник. — Симферополь : Бизнес-Информ, 2005. — С. 226. — .
  12. Виноградов, 2015, Том V. Византийские надписи, V 179.
  13. Латышев В. В. Мангуп // Сборник греческих надписей христианских времен из Южной России. — Санкт-Петербург : Типография Императорской Академии наук, 1896. — С. 51—53.
  14. Возрождение миров. Цитадель Феодоро на YouTube
  15. Лепер Р. Х. Археологические исследования в Мангупе в 1912 году (предварительное сообщение) // Известия Императорской Археологической комиссии. : журнал. — 1913. — Т. 47 (14 липня). — С. 73—79.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Palac knyazya Oleksiya takozh Palac praviteliv knyazivstva Feodoro ustalena v istorichnij nauci nazva ruyin budivli na Mangupi yaku prijnyato vvazhati rezidenciyeyu praviteliv Feodoro Roztashovuvavsya v centralnij chastini plato za 120 metriv na pivdennij shid vid Velikoyi baziliki V ansambli kompleksu forteci ta pechernogo mista Mangup Kale Palac praviteliv knyazivstva Feodoro ogoloshenij pam yatkoyu kulturnoyi spadshini Ukrayini nacionalnogo znachennya Arheologichni rozkopki yaki planomirno vedut na pam yatniku z 2006 roku she daleki vid zavershennya Palac knyazya Oleksiya44 35 34 pn sh 33 48 03 sh d 44 59277777780555141 pn sh 33 80083333336110485 sh d 44 59277777780555141 33 80083333336110485 Koordinati 44 35 34 pn sh 33 48 03 sh d 44 59277777780555141 pn sh 33 80083333336110485 sh d 44 59277777780555141 33 80083333336110485Krayina Ukrayina i RosiyaRoztashuvannyaKrimTippalac i pam yatka arheologiyi d Palac knyazya OleksiyaPalac knyazya Oleksiya Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaPalac knyazya OleksiyaPalac knyazya Oleksiya Rosiya Pokazati na mapi Rosiya Mediafajli u VikishovishiOpisPalac v arhitekturno planuvalnomu vikonanni yak ukriplena rezidenciya svitskogo feodala buv skladnim bagatofunkcionalnim kompleksom Doslidniki v riznij chas po riznomu rekonstruyuvali jogo zovnishnij viglyad A Yakobson vvazhav palac u formi asimetrichnoyi v plani budivli skladnij ansambl z priblizno desyatka pov yazanih odin z odnim primishen roztashovanih za pivnich pivden Ye Surov za rezultatami rozkopok 1968 roku vvazhav budovu suvoro simetrichnoyu yak dvopoverhovu pryamokutnu budivlyu zi zvernenim na pivden golovnim fasadom A Gercen za rezultatami bagatorichnih robit Mangupskoyi ekspediciyi proponuye svoye bachennya palacu pidtrimuvane bagatma istorikami Suchasna rekonstrukciya spirayetsya na ideyi Yakobson i bilsh ranni Lepera rozvivayuchi yih u svitli ostannih doslidzhen i peredbachaye skladnij kompleks budivel inodi riznochasnih riznoyi poverhovosti vid odnogo do troh u kutovih vezhah z vnutrishnim paradnim dvorom ta kolonami dvopoverhovoyi galereyi pered IstoriyaSlidi zhitlovoyi ta gospodarskoyi zabudovi na misci palacu datuyutsya z rannovizantijskogo chasu VI VII stolittya i misce bulo zaselene u vsi periodi zhittya gorodisha Za visnovkami Oleksandra Gercena palac pobudovanij na misci i chastkovo z materialu ruyin rezidenciyi vizantijskogo namisnika chasiv Yustiniana I VI VII stolittya Vid starodavnoyi budivli vikoristano kam yani bloki ta chislenni arhitekturni detali zokrema dekorativni detali z prokonesskogo marmuru z ostrova Marmara sho postachavsya do Krimu za chasiv rannoyi Vizantijskoyi imperiyi Vid vizantijskih budivel zbereglisya nizhni chastini kladok yaki na chas budivnictva palacu vzhe buli prihovani zemleyu U XIV stolitti na misci palacu poza stinami citadeli roztashovuvalasya grupa sadib odna z yakih vidilyayuchis rozmirami mogla buti rezidenciyeyu pershoyi osobi mista Usi sadibi zaginuli u pozhezhi kincya togo zh stolittya U poemi iyeromonaha Matviya kotrij vidvidav Mangup u 1390 h rokah na dumku A Gercena palac ne zgaduyetsya mozhlivo pershij palac nichim vid inshih budivel ne vidilyavsya i mandrivnik ne zvernuv na nogo uvagu U naukovo populyarnij knizi Knyazhestvo Feodoro ta jogo knyazi stverdzhuyetsya sho Matvij mittyu zgaduye pobacheni nim chudovi kam yani palati z portikami ta kolonami Chas budivnictva hramu na dumku istorikiv vidomij z greckogo napisu na pritoloci dverej sho govorit sr grec Ἐktis8h ὁ pyrgos oὗ tos metὰ toῦ palat ioy kaὶ sὺn tῷ eὐl oghmenῳ kastr ῳ ὃ nῦn ὁrᾶtai ὑpὸ ἡmerῶn kyroῦ Ἀl e3ioy aὐ8entoy polew s 8eodwroys kaὶ pa ra8alassias mhnὶ Ὀkt obriῳ ἔtoys sϠld U perekladi V Latisheva tekst viglyadaye tak Pobudovano cej hram z blagoslovennoyu forteceyu yaka nini vidno za dniv pana Oleksiya gospodarya mista Feodoro ta pomor ya i ktitora hramu svyatih slavnih bogovenchannih velikih cariv rivnoapostolnih Kostyantina ta Oleni zhovtnya v shostij indikt 6936 roku Deyaki budivli vcheni nalezhat do chasu knyazya Isaaka 1465 1474 Pislya padinnya Mangupa v 1475 palac buv povnistyu zrujnovanij shob nichogo ne nagaduvalo pro mangupskih knyaziv VivchennyaPam yatnik vidomij lishe z arheologichnih doslidzhen oskilki na vidminu inshih pam yatok gorodisha ne zgaduyetsya mandrivnikami i istorikami Palac znajshov u 1912 roci R Leper yakij pochav rozkopki zemlyanogo pagorba v centralnij chastini Mangupskogo plato Protyagom dvoh nastupnih sezoniv vchenij vidkriv konturi velikih arhitekturnih ob yektiv centralnu chastinu palacovogo kompleksu A Yakobson za doslidzhennyami 1938 roku vidilyav tri etapi zhittya palacu pershij istorik datuvav u shirokih mezhah XIV stolittyam yakij zakinchivsya naprikinci togo zh stolittya pozhezheyu ta rujnuvannyam Drugij rekonstrukciya abo nove budivnictvo v pravlinnya knyazya Oleksiya do 1470 h rokiv i tretij zakinchuvavsya padinnyam Mangupa v 1475 roci U 1968 roci rozkopki pam yatnika provodiv Ye Surov z 2006 postijni doslidzhennya vede PrimitkiA G Gercen Krepostnoj ansambl Mangupa Glava II Glavnaya liniya oborony Mangupskoj kreposti Materialy po arheologii istorii etnografii Tavriki zhurnal Simferopol 1990 Vip 1 14 lipnya S 89 166 ISSN 2413 189X ISBN 5 7780 0291 2 Pamyatnik kulturnogo naslediya Ukrainy nacionalnogo znacheniya Ohr 292 2021 04 10 u Wayback Machine Gercen A G Naumenko V E Dushenko A A Korzyuk D V Lavrov V V Smekalova T N Shvedchikova T Yu Chudin A V Novye materialy k izucheniyu istoricheskoj topografii mangupskogo gorodisha i ego okrugi po rezultatam mezhdisciplinarnyh issledovanij 2015 g Uchyonye zapiski Krymskogo federalnogo universiteta im V I Vernadskogo Seriya Istoricheskie nauki zhurnal 2015 T 1 67 vip 2 14 lipnya S 3 28 ISSN 2413 1741 z dzherela 4 lyutogo 2022 Procitovano 2022 08 07 Myc V L Ch 2 3 2 Gorod Feodoro v 20 e gg XV v oboronitelnoe kultovoe i grazhdanskoe stroitelstvo Kaffa i Feodoro v XV v Kontakty i konflikty Simferopol Universum 2009 S 130 134 500 prim ISBN 978 966 8048 40 1 A L Yakobson Dvorec Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR E Ch Skrzhinskaya Moskva Izdatelstvo AN SSSR 1953 T 34 S 390 418 Surov E G Raskopki dvorca na plato Mangupa v Krymu Kratkie soobsheniya Instituta arheologii 1972 Vip 129 14 lipnya S 96 99 Gercen A G Naumenko V E Dushenko A A Iozhica D V Knyazheskij dvorec Mangupskogo gorodisha Problemy arhitekturno arheologicheskoj rekonstrukcii pamyatnika Aktualnye voprosy ohrany i ispolzovaniya kulturnogo naslediya Kryma materialy VI Vserossijskoj nauchno prakticheskoj konferencii Naumenko V E Simferopol Arial 2019 S 60 70 ISBN 978 5 907162 69 3 V E Naumenko A A Dushenko Knyazheskij dvorec Mangupskogo gorodisha pomeshenie n yuzhnogo uchastka kompleksa po materialam kollekcii R H Lepera Gosudarstvennogo Ermitazha i sovremennyh arheologicheskih issledovanij Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii zhurnal 2017 Vip XXII 14 lipnya S 187 238 ISSN 2413 189X z dzherela 5 lyutogo 2022 Procitovano 2022 08 07 Ustanovlen vozrast kamnya dlya stroitelstva knyazheskogo dvorca XV veka v gorah Kryma Nauka TASS originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 2022 2 9 A G Gercen Rasskaz o gorode Feodoro Topograficheskie i arheologicheskie realii v poeme ieromonaha Matfeya Antichnaya drevnost i srednie veka 2001 Vip 32 14 lipnya S 257 282 ISSN 2687 0398 Fadeeva Tatyana Mihajlovna Shaposhnikov Aleksandr Konstantinovich Knyazhestvo Feodoro i ego knyazya Krymsko gotskij sbornik Simferopol Biznes Inform 2005 S 226 ISBN 978 966 648 061 1 Vinogradov 2015 Tom V Vizantijskie nadpisi V 179 Latyshev V V Mangup Sbornik grecheskih nadpisej hristianskih vremen iz Yuzhnoj Rossii Sankt Peterburg Tipografiya Imperatorskoj Akademii nauk 1896 S 51 53 Vozrozhdenie mirov Citadel Feodoro na YouTube Leper R H Arheologicheskie issledovaniya v Mangupe v 1912 godu predvaritelnoe soobshenie Izvestiya Imperatorskoj Arheologicheskoj komissii zhurnal 1913 T 47 14 lipnya S 73 79

Дата публікації:
Топ