Пала́ц Уру́ських-Четверти́нських — палац розташований на вул. Краківське передмістя 30 у Варшаві.
Палац Уруських-Четвертинських (Варшава) Pałac Uruskich-Czetwertyńskich | ||||
---|---|---|---|---|
Палац Уруських-Четвертинських(Варшава) | ||||
52°14′24″ пн. ш. 21°01′01″ сх. д. / 52.24015572002777219° пн. ш. 21.017113920027778562° сх. д.Координати: 52°14′24″ пн. ш. 21°01′01″ сх. д. / 52.24015572002777219° пн. ш. 21.017113920027778562° сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Місто | м. Варшава | |||
Тип | d (1946) | |||
Стиль | неоренесанс | |||
Автор проєкту | Анджей Голонський | |||
Архітектор | d | |||
Початок будівництва | 1844 | |||
Побудовано | 1847 | |||
Основні дати: 1944, 1948–1951 | ||||
Відомі мешканці | Северин Уруський | |||
Стан | задовільний | |||
Палац Уруських-Четвертинських (Варшава) Палац Уруських-Четвертинських (Варшава) (Польща) | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
На місці нинішнього палацу стояв пізньобароковий палац, збудований на рубежі 1730-1740-х років архітектора Яна Зигмунта Дейбеля, який належав краківському каштеляну Станіславу Понятовському, батькові короля Станіслава Августа. Тут Станіслав Август дізнався, що його обрано королем. Палац увічнив Каналетто на картині, на якій зображено Краківське передмістя з боку Нового Свята. Палац кілька разів змінював власників, аж поки у 1843 році не став власністю Северина Уруського, маршалка дворянства Варшавського намісництва, таємного радника та економа цісарського двору. Він хотів побудувати новий палац замість існуючого, тому наказав знести старий.
Він замовив проект у архітектора , який надав новому будинку ренесансних рис. Роботи тривали з 1844 по 1847 рік. Двоповерховий головний корпус характеризується двома зовнішніми виступами, які на один поверх підвищують споруду. Над центральною частиною парадного фасаду розміщений великий картуш із зображенням герба Сасів роботи митця Людвіка Кауфмана. Картуш підтримує бик і кінь, а під ним напис: AGES (лат. «будеш діло робити» [і не говоритимеш про це]). У лівому передньому корпусі фасаду до Другої світової війни була проїзна брама, що вела на подвір’я, оточене господарськими будівлями. Передній фасад палацу, симетричний, контрастує з південним фасадом, що виходить на вулицю, що веде до внутрішнього двору , мальовничим і нерегулярним.
Вежа, що у XVII столітті слугувала за водонапірну башту місцевого водогону Тіта Лівія Бураттіні — домінанта. Після смерті Северина Уруського у 1890 р. палац став власністю спочатку його дружини, а потім доньки Марії, жінки священика Володимира Святополка-Четвертинського. У 1893–1895 рр. архітектор Юзеф Гус реконструйовав палац, а на місці колишньої зруйнованої прибудови збудував нову північну прибудову, повернуту на схід. На приземному поверсі нової прибудови були каретні будиночки, а вище – квартири для оренди.
Палац був спалений під час Варшавського повстання. Після війни зруйнованість будівлі оцінювалася приблизно на 50%.
До 1947 року палац перебував у власності родини Четвертинських, після чого став власністю Варшавського університету, ставши частиною його головного кампусу. У 1948–1951 роках за проєктом Яна Домбровського його було перебудовано у зміненому вигляді (зокрема без воріт у північній частині фасаду). Нині тут розташований факультет географії та краєзнавства. Раніше, з моменту заснування в 1953 році до 1997 року, у будівлі також розміщувався Інститут географії та просторового розвитку та бібліотека ім. Станіслава Лещицького Польської академії наук (IGiPZ PAN). Бібліотека у 1979 році отримала статус Центральної бібліотеки географії та охорони навколишнього середовища. У 1997 році з переїздом із палацу ІГіПЗ ПАН на вул. Twarda 51/55 була також перенесена бібліотека, і водночас від неї відокремлено книгозбірні WGiSR UW, що залишилися в палаці.
Галерея
- Палацовий комплекс до 1939 року, на подвір'ї видно характерну вежичку.
- Картуш із гербом Сас.
- Пам’ятна дошка на стіні палацу на честь студентів, які вимагали свободи слова в березні 1968.
Див. також
Примітки
- Halina Cieszkowska, Krystyna Kreyser: Wizytówki Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Felberg SJA, 2000, s. 169. ISBN 83-911465-6-1. (пол.)
- Karol Małcużyński, Wacław Wojnacki: Zwiedzamy nową Warszawę. Warszawa: Spółdzielczy Instytut Wydawniczy „Kraj”, 1950, s. 80. (пол.)
- Juliusz A. Chrościcki, Andrzej Rottermund: Atlas architektury Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Arkady, 1977, s. 78.
- Centralna Biblioteka Geografii i Ochrony Środowiska. Historia, www.cbgios.pan.pl [dostęp 2024-05-06].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pala c Uru skih Chetverti nskih palac roztashovanij na vul Krakivske peredmistya 30 u Varshavi skasovanij Palac Uruskih Chetvertinskih Varshava Palac Uruskich CzetwertynskichPalac Uruskih Chetvertinskih Varshava Palac Uruskih Chetvertinskih Varshava 52 14 24 pn sh 21 01 01 sh d 52 24015572002777219 pn sh 21 017113920027778562 sh d 52 24015572002777219 21 017113920027778562 Koordinati 52 14 24 pn sh 21 01 01 sh d 52 24015572002777219 pn sh 21 017113920027778562 sh d 52 24015572002777219 21 017113920027778562Krayina PolshaMistom VarshavaTipd 1946 StilneorenesansAvtor proyektuAndzhej GolonskijArhitektordPochatok budivnictva1844Pobudovano1847Osnovni dati 1944 1948 1951Vidomi meshkanciSeverin UruskijStanzadovilnijPalac Uruskih Chetvertinskih Varshava Palac Uruskih Chetvertinskih Varshava Polsha Mediafajli u VikishovishiIstoriyaNa misci ninishnogo palacu stoyav piznobarokovij palac zbudovanij na rubezhi 1730 1740 h rokiv arhitektora Yana Zigmunta Dejbelya yakij nalezhav krakivskomu kashtelyanu Stanislavu Ponyatovskomu batkovi korolya Stanislava Avgusta Tut Stanislav Avgust diznavsya sho jogo obrano korolem Palac uvichniv Kanaletto na kartini na yakij zobrazheno Krakivske peredmistya z boku Novogo Svyata Palac kilka raziv zminyuvav vlasnikiv azh poki u 1843 roci ne stav vlasnistyu Severina Uruskogo marshalka dvoryanstva Varshavskogo namisnictva tayemnogo radnika ta ekonoma cisarskogo dvoru Vin hotiv pobuduvati novij palac zamist isnuyuchogo tomu nakazav znesti starij Vin zamoviv proekt u arhitektora yakij nadav novomu budinku renesansnih ris Roboti trivali z 1844 po 1847 rik Dvopoverhovij golovnij korpus harakterizuyetsya dvoma zovnishnimi vistupami yaki na odin poverh pidvishuyut sporudu Nad centralnoyu chastinoyu paradnogo fasadu rozmishenij velikij kartush iz zobrazhennyam gerba Sasiv roboti mitcya Lyudvika Kaufmana Kartush pidtrimuye bik i kin a pid nim napis AGES lat budesh dilo robiti i ne govoritimesh pro ce U livomu perednomu korpusi fasadu do Drugoyi svitovoyi vijni bula proyizna brama sho vela na podvir ya otochene gospodarskimi budivlyami Perednij fasad palacu simetrichnij kontrastuye z pivdennim fasadom sho vihodit na vulicyu sho vede do vnutrishnogo dvoru malovnichim i neregulyarnim Vezha sho u XVII stolitti sluguvala za vodonapirnu bashtu miscevogo vodogonu Tita Liviya Burattini dominanta Pislya smerti Severina Uruskogo u 1890 r palac stav vlasnistyu spochatku jogo druzhini a potim donki Mariyi zhinki svyashenika Volodimira Svyatopolka Chetvertinskogo U 1893 1895 rr arhitektor Yuzef Gus rekonstrujovav palac a na misci kolishnoyi zrujnovanoyi pribudovi zbuduvav novu pivnichnu pribudovu povernutu na shid Na prizemnomu poversi novoyi pribudovi buli karetni budinochki a vishe kvartiri dlya orendi Palac buv spalenij pid chas Varshavskogo povstannya Pislya vijni zrujnovanist budivli ocinyuvalasya priblizno na 50 Do 1947 roku palac perebuvav u vlasnosti rodini Chetvertinskih pislya chogo stav vlasnistyu Varshavskogo universitetu stavshi chastinoyu jogo golovnogo kampusu U 1948 1951 rokah za proyektom Yana Dombrovskogo jogo bulo perebudovano u zminenomu viglyadi zokrema bez vorit u pivnichnij chastini fasadu Nini tut roztashovanij fakultet geografiyi ta krayeznavstva Ranishe z momentu zasnuvannya v 1953 roci do 1997 roku u budivli takozh rozmishuvavsya Institut geografiyi ta prostorovogo rozvitku ta biblioteka im Stanislava Leshickogo Polskoyi akademiyi nauk IGiPZ PAN Biblioteka u 1979 roci otrimala status Centralnoyi biblioteki geografiyi ta ohoroni navkolishnogo seredovisha U 1997 roci z pereyizdom iz palacu IGiPZ PAN na vul Twarda 51 55 bula takozh perenesena biblioteka i vodnochas vid neyi vidokremleno knigozbirni WGiSR UW sho zalishilisya v palaci GalereyaPalacovij kompleks do 1939 roku na podvir yi vidno harakternu vezhichku Kartush iz gerbom Sas Pam yatna doshka na stini palacu na chest studentiv yaki vimagali svobodi slova v berezni 1968 Div takozhSeverin Uruskij Fakultet geografiyi ta krayeznavstva Varshavskogo universitetu Varshavskij universitet Sas gerb PrimitkiHalina Cieszkowska Krystyna Kreyser Wizytowki Warszawy Warszawa Wydawnictwo Felberg SJA 2000 s 169 ISBN 83 911465 6 1 pol Karol Malcuzynski Waclaw Wojnacki Zwiedzamy nowa Warszawe Warszawa Spoldzielczy Instytut Wydawniczy Kraj 1950 s 80 pol Juliusz A Chroscicki Andrzej Rottermund Atlas architektury Warszawy Warszawa Wydawnictwo Arkady 1977 s 78 Centralna Biblioteka Geografii i Ochrony Srodowiska Historia www cbgios pan pl dostep 2024 05 06