Палац Кінських нім Palais Kinsky бароковий палац у центрі Відня Австрія Спочатку він був побудований для графа Віріха Фі

Палац Кінських (нім. Palais Kinsky) — бароковий палац у центрі Відня, Австрія. Спочатку він був побудований для графа Віріха Філіпа фон Дауна, командира гарнізону, чий син Леопольд став фельдмаршалом імператриці Марії Терезії. Пізніше палац купила богемська родина Кінських, і його іноді називають Палацом Даун-Кінських.

Палац Кінських


Палац Кінських Палац Кінських (Австрія)
Країна	Австрія^[1]^[2]
Територіальна одиниця	Внутрішнє місто^[1]^[2]
48°12′41″ пн. ш. 16°21′49″ сх. д. / 48.21150000002777603° пн. ш. 16.36380000002777990° сх. д.Координати: 48°12′41″ пн. ш. 16°21′49″ сх. д. / 48.21150000002777603° пн. ш. 16.36380000002777990° сх. д.
Стиль	бароко
Архітектор	Йоган Лукас фон Гілдебрандт
Час заснування	1713
Сучасний стан	пам'ятка культурної спадщини^[d]^[1]

Палац Кінських у Вікісховищі

Історія

Палац був замовлений графом Віріхом Філіпом фон Дауном, а будівництво розпочалося у 1713 році під керівництвом архітектора Йоганна Лукаса фон Гільдебрандта. 7 травня 1763 року в палаці народився князь Юзеф Понятовський, польський генерал і маршал Франції.

Палац має жовто-білий фасад і багато оздоблені сходи з фресковими стелями, дзеркалами і статуями. У 1784 році він був проданий шляхетській родині Кінських. Матильда Кінська успадкувала палац і вийшла заміж за аргентинця: пана Мартінеса де Хоса. У 1960-х роках палац став посольством Аргентини на десять років.

Палац Кінських зазнав реконструкції наприкінці 1990-х років і був відновлений до свого попереднього вигляду. Кімнати мають барокові фрескові стелі та дорогі паркетні підлоги. Палац використовується для проведення аукціонів (Auktionshaus im Kinsky) та прийомів, в ньому розташовані магазини та ресторан Freyung 4. Він також використовувався для переговорів про остаточний статус між Сербією та Косово в рамках перемовин, спонсорованих Євросоюзом.

Галерея

Фасад Палацу Кінських
Парадний вхід
Герб
Інтер'єр у стилі бароко
Фрескова стеля над парадними сходами

Джерела

Wilhelm G. Rizzi, Hellmut Lorenz, Wolfgang Prohaska, Amisola AG (ed.). Palais Daun-Kinsky - Wien, Freyung. Johann Lehner GmbH Verlagsbüro, Vienna. 2001.

Примітки

Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
archINFORM — 1994.
d:Track:Q265049
Palais Events website - Palais Kinsky [ 2016-05-25 у Wayback Machine.]
Bain, Robert Nisbet (1911). Poniatowski, Joseph Anthony . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 22. Cambridge University Press. с. 61. (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q63144794"_data-entity-id="Q28563569">[https://tools.wmflabs.org/heritage/api/api.php?action=search&format=json&srcountry=at&srlanguage=de&srid=30272_Wiki_Loves_Monuments_monuments_database]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q28563569]][[d:Track:Q4580425]]</div>-1] Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q265049">archINFORM<span_class="wef_low_priority_links">_—_1994.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q265049]]</div>-2] rchINFORM — 1994.
d:Track:Q265049

[3] Palais Events website - Palais Kinsky [ 2016-05-25 у Wayback Machine.]

[4] Bain, Robert Nisbet (1911). Poniatowski, Joseph Anthony . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 22. Cambridge University Press. с. 61. (англ.)

[2]