Лука́ Хоми́ч Паламарчу́к (6 (19) вересня 1906, с. Троща — 26 грудня 1985, Київ) — український радянський журналіст, дипломат (мав ранг надзвичайного та повноважного посла). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956—1966 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 2—6-го скликань.
Паламарчук Лука Хомич | |
---|---|
4-й Міністр закордонних справ УРСР | |
17 червня 1953 — 13 серпня 1965 | |
Президент | Микита Хрущов |
Попередник | Барановський Анатолій Максимович |
Наступник | Кисіль Анатолій Степанович (в.о.) |
| |
Народився | 6 (19) вересня 1906 Троща, Липовецький район, Вінницька область |
Помер | 26 грудня 1985[1] (79 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | журналіст, дипломат, державний діяч |
Громадянство | Російська імперія→ СРСР |
Національність | українець |
Alma mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Політична партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився в селі Троща (тоді Подільська губернія, Російська імперія, нині Липовецький район, Вінницька область, Україна) в селянській сім'ї. З 1927 по 1929 рік був на комсомольській роботі, працював директором школи на Вінниччині. У 1928 році закінчив сільськогосподарську профшколу.
Від 1929 року працював журналістом. До 1937 року був на відповідальній роботі в редакціях районних, окружних і міських газет Вінницької та Кам'янець-Подільської областей (зокрема, був відповідальним редактором газети «Червоний кордон» у Кам'янці-Подільському).
Від 1937 року — завідувач відділу партійного життя , редактор республіканського журналу «Перець».
У 1941–1942 роках — голова Радіокомітету при Раді народних комісарів Української РСР. У червні 1942–1943 роках — відповідальний редактор газети «Советская Украина». До жовтня 1943 року — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.
У жовтні 1943 — листопаді 1948 року — відповідальний редактор газети «Радянська Україна».
З листопада 1948 по 1950 рік — слухач Київської Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У. 1949 року закінчив історичний факультет Київського університету.
У серпні 1949 — січні 1952 року — відповідальний редактор газети «Радянська Україна».
У січні 1952–1954 роках був заступником міністра закордонних справ Української РСР (зокрема, від 17 червня 1953 року до 11 травня 1954 року виконував обов'язки міністра).
Упродовж 11 років (від 11 травня 1954 року до 13 серпня 1965 року) — міністр закордонних справ Української РСР. Очолював делегації УРСР на сесіях Генеральної Асамблеї ООН.
Від 22 липня 1965 року до 1972 року був надзвичайним і повноважним послом СРСР у Марокко.
Від 1972 року перебував на пенсії.
На XIX, XXI, XXII з'їздах Комуністичної партії України обирався кандидатом у члени ЦК. Був депутатом Верховної Ради УРСР п'яти скликань (від другого до шостого).
Нагороджено чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І-го ступеня (23.07.1945), медалями.
Див. також
Література
- Д. Табачник. Паламарчук Лука Хомич // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Українська Радянська Енциклопедія. — Т. 10. — К., 1962. — С. 467.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — 856 с. — С. 723.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 132.
- Матвієнко В. та ін. Історія української дипломатії XX століття у постатях: Монографія. — К., 2001. — С. 191—194.
- Історія української дипломатії в особах // Історія української дипломатії в особах. — К.: Либідь, 2004. — С. 542—562.
- Делегований на генеральну асамблею: Л. Х. Паламарчук / В. Матвієнко, В. Головченко // Пам'ять століть. Україна. — 2006. — № 2. — С. 200—202.
- Луку Паламарчука зняли із посту міністра закордонних справ УССР // Свобода. — 1965. — Число 152. — 19 серпня. — С. 1.
- Паламарчук Лука Хомич. Некролог // Вечірній Київ. — 1985. — грудень.
Примітки
- Українська Вікіпедія — 2004.
Посилання
- Паламарчук Лука Хомич // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.74-75
- Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Palamarchuk Luka Homi ch Palamarchu k 6 19 veresnya 1906 19060919 s Trosha 26 grudnya 1985 Kiyiv ukrayinskij radyanskij zhurnalist diplomat mav rang nadzvichajnogo ta povnovazhnogo posla Kandidat u chleni CK KPU v 1956 1966 rokah Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 6 go sklikan Palamarchuk Luka HomichPalamarchuk Luka Homich4 j Ministr zakordonnih sprav URSR17 chervnya 1953 13 serpnya 1965Prezident Mikita HrushovPoperednik Baranovskij Anatolij MaksimovichNastupnik Kisil Anatolij Stepanovich v o Narodivsya 6 19 veresnya 1906 Trosha Lipoveckij rajon Vinnicka oblastPomer 26 grudnya 1985 1985 12 26 1 79 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovanij Bajkove kladovisheVidomij yak zhurnalist diplomat derzhavnij diyachGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist ukrayinecAlma mater Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaPolitichna partiya KPRSNagorodiBiografiyaNarodivsya v seli Trosha todi Podilska guberniya Rosijska imperiya nini Lipoveckij rajon Vinnicka oblast Ukrayina v selyanskij sim yi Z 1927 po 1929 rik buv na komsomolskij roboti pracyuvav direktorom shkoli na Vinnichchini U 1928 roci zakinchiv silskogospodarsku profshkolu Chlen VKP b z 1928 roku Vid 1929 roku pracyuvav zhurnalistom Do 1937 roku buv na vidpovidalnij roboti v redakciyah rajonnih okruzhnih i miskih gazet Vinnickoyi ta Kam yanec Podilskoyi oblastej zokrema buv vidpovidalnim redaktorom gazeti Chervonij kordon u Kam yanci Podilskomu Vid 1937 roku zaviduvach viddilu partijnogo zhittya redaktor respublikanskogo zhurnalu Perec U 1941 1942 rokah golova Radiokomitetu pri Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi RSR U chervni 1942 1943 rokah vidpovidalnij redaktor gazeti Sovetskaya Ukraina Do zhovtnya 1943 roku zastupnik zaviduvacha viddilu propagandi i agitaciyi CK KP b U U zhovtni 1943 listopadi 1948 roku vidpovidalnij redaktor gazeti Radyanska Ukrayina Z listopada 1948 po 1950 rik sluhach Kiyivskoyi Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK KP b U 1949 roku zakinchiv istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu U serpni 1949 sichni 1952 roku vidpovidalnij redaktor gazeti Radyanska Ukrayina U sichni 1952 1954 rokah buv zastupnikom ministra zakordonnih sprav Ukrayinskoyi RSR zokrema vid 17 chervnya 1953 roku do 11 travnya 1954 roku vikonuvav obov yazki ministra Uprodovzh 11 rokiv vid 11 travnya 1954 roku do 13 serpnya 1965 roku ministr zakordonnih sprav Ukrayinskoyi RSR Ocholyuvav delegaciyi URSR na sesiyah Generalnoyi Asambleyi OON Vid 22 lipnya 1965 roku do 1972 roku buv nadzvichajnim i povnovazhnim poslom SRSR u Marokko Vid 1972 roku perebuvav na pensiyi Na XIX XXI XXII z yizdah Komunistichnoyi partiyi Ukrayini obiravsya kandidatom u chleni CK Buv deputatom Verhovnoyi Radi URSR p yati sklikan vid drugogo do shostogo Nagorodzheno chotirma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni I go stupenya 23 07 1945 medalyami Div takozhPostijni predstavniki Ukrayini v Organizaciyi Ob yednanih NacijLiteraturaD Tabachnik Palamarchuk Luka Homich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Ukrayinska Radyanska Enciklopediya T 10 K 1962 S 467 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1967 T 2 Kabarda Polyuddya 856 s S 723 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 8 Olefini Poplin 527 1 s 22 ark il il portr karti s S 132 Matviyenko V ta in Istoriya ukrayinskoyi diplomatiyi XX stolittya u postatyah Monografiya K 2001 S 191 194 Istoriya ukrayinskoyi diplomatiyi v osobah Istoriya ukrayinskoyi diplomatiyi v osobah K Libid 2004 S 542 562 Delegovanij na generalnu asambleyu L H Palamarchuk V Matviyenko V Golovchenko Pam yat stolit Ukrayina 2006 2 S 200 202 Luku Palamarchuka znyali iz postu ministra zakordonnih sprav USSR Svoboda 1965 Chislo 152 19 serpnya S 1 Palamarchuk Luka Homich Nekrolog Vechirnij Kiyiv 1985 gruden PrimitkiUkrayinska Vikipediya 2004 d Track Q199698PosilannyaPalamarchuk Luka Homich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 74 75 Dovidnik z istoriyi Komunistichnoyi partiyi ta Radyanskogo Soyuzu