У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кисіль Анатолій Степанович Кисіль пом 17 квітня 1978 український радян

Анатолій Степанович Кисіль
Анатолій Степанович Кисіль
	Анатолій Степанович Кисіль
В.о. Міністра закордонних справ УРСР.
	1965 — 1966
Попередник	Лука Паламарчук
Наступник	(Дмитро Білоколос)
Заступник Міністра закордонних справ УРСР
	1965 — 1966
Попередник	(Сергій Сліпченко)
Наступник	(Михайло Поляничко)
Помер	17 квітня 1978; м. Київ
Відомий як	державний діяч
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Alma mater	(ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка)
Політична партія	КПРС
Професія	Дипломат

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Кисіль).

Анатолій Степанович Кисіль (пом. 17 квітня 1978) — український радянський журналіст та дипломат. Заступник Міністра закордонних справ УРСР. В.о. Міністра закордонних справ УРСР (1965—1966).

Життєпис

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

Після того як Луку Паламарчука відправили послом СРСР в Марокко 13 серпня 1965 року, виконувати обов'язки Міністра закордонних справ УРСР було призначено Анатолія Степановича.

Український дипломат та письменник (Олександр Овсюк) в своїх спогадах розповідає, що мав розмову із Заступником Міністра закордонних справ УРСР Анатолієм Кисілем, який прямо звинувачував КДБ в (умисному підпалі) (Державної публічної бібліотеки АН УРСР) 24 травня 1964 р.: «Який там у біса Підгурський. Нам подзвонили в ЦК, що бібліотека горить, і ми негайно кинулися туди. Вскочили в приміщення і там на всіх стелажах з українськими виданнями, особливо дореволюційними та емігрантськими висіли таблички з написами „К сожжению“. КДБ все це зробив. Правда, частину видань нам таки вдалося врятувати».

Перебуваючи на черговій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі Анатолій Степанович посварився з генеральним секретарем радянської делегації, який був співробітником КДБ. Між ними почалася бійка. Французькі поліцейські доправили їх в лікарню. Після чого Анатолія Кисіля звільнили з роботи у зв'язку із переведенням на посаду заступника голови Українського товариства з культурних зв'язків із закордоном.

З червня 1973 року до останніх днів життя працював головним редактором журналу («Соціалістична культура»).

Автор праць

Коли мерехтять вогні реклами: нариси про молодь Америки і «американський спосіб» життя / Анатолій Степанович Кисіль . — Київ: Молодь, 1958 . — 181 с.
Україна вчора, сьогодні, завтра: фотонарис / Анатолій Степанович Кисіль . — Київ: Політвидав України, 1969 . — 135 с. : 20 л. іл. — На укр. яз.
Наставники молоді / Сігізмунд Йосипович Богданович, Ольга Володимирівна Вишневецька, Анатолій Степанович Кисіль . — Київ: Політвидав України, 1975 . — 92 с.

Див. також

Примітки

Обрії близьких і далеких світів/ (Олександр Овсюк). — К.:Амадей, 2006. — Мова українська. — с.688,
Життя, як спалах
. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.
. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.
. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.

Література

Обрії близьких і далеких світів/ (Олександр Овсюк). — К.:Амадей, 2006. — Мова українська. — с.688,

[1] Обрії близьких і далеких світів/ (Олександр Овсюк). — К.:Амадей, 2006. — Мова українська. — с.688,

[2] Життя, як спалах

[3] . Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.

[4] . Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.

[5] . Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.