Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 45°23′56″ пн. ш. 11°52′50″ сх. д. / 45.39889° пн. ш. 11.88056° сх. д.
Паду́анський ботанічний сад (італ. Orto botanico di Padova) — найстаріший зі збережених і постійно діючих ботанічних садів Італії та Західної Європи, заснований у 1545 році.
| Падуанський ботанічний сад | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1545 | |||
| Приналежність | Падуанський університет | |||
| Країна |  Італія[1] | |||
| Адреса | Італія, Падуя, неподалік базиліки Антонія Падуанського | |||
| Тип | ботанічний сад | |||
| Вебсторінка | Сторінка Орто-Ботаніко | |||
Мапа | ||||
 Падуанський ботанічний сад у Вікісховищі | ||||
Історія
Створення
В 15 столітті в Італії виникає сад доби Відродження. Він водночас відсилав до часів античності, що сприймалась ідеалом, і до сучасності, котра намагалась всіляко скоротити часову дистанцію з бажаною античністю давньоримського варіанта. Водночас засновники садів намагались показати владу людини над рослинами в межах саду. Тому сади італійського відродження відокремлені від середовища мурами, вони невеликі і замкнені. Навіть цей невеликий простір збагачували доріжками, балюстрадами, випадково знайденими скульптурами і декоративними вазами, фонтаном. Садова скульптура втрачає зв'язок з християнством, якщо сад належить гуманістові чи світському володареві. Звідси потяг до алегоричних скульптур, зображень міфічних персонажів і античних героїв. Скульптури сприяли пробудженню історичного почуття, ставали свідоцтвом «міфологічної обізнаності», що сприймалась ознакою культури і шляхетності. В створенні садів діяльно брали участь італійські гуманісти.
Всі ці риси притаманні і найстарішій ділянці ботанічного саду Падуанського університету. В його створенні брав участь венеційський гуманіст і аристократ Даніеле Барбаро. Сад відокремлений від середовища кам'яними огорожами з брамами, круглий за розплануванням і поділений стежками на окремі ділянки. Сад мав на меті не тільки красу геометричного розпланування, а і практичне використання: тут досліджували і вирощували лікарські рослини (переважно трави), які використовувались для приготування ліків студентами медичного факультету. З міркувань раціонального використання землі — вигідніші прямокутні ділянки, але міркування краси в Падуї переважили (круг визнавали найгармонійнішою фігурою). В розпланування саду втрутився ботанік П'єр Антоніо Мікел, який вписав в круг — квадрат. Високі мури захищали також рослини від розкрадачів. Але крадіжки вночі відбувались, незважаючи на штрафи, тюремне ув'язнення чи висилання з міста. Первісна колекція рослин і трав нараховувала близько 2 000 зразків.
Сад в XVII–XIX ст.
Сад майже 150 років зберігав первісне розпланування, ремонтували лише кам'яні мури та 1704 року прикрасили брами зображеннями ананасів. Колекція рослин постійно збільшувалась за рахунок вивозу нових трав і рослин з країн, з якими межувала чи торгувала Венеційська республіка.
З часом мода на нові ідеї відобразилась і на вигляді саду: в добу бароко додали фонтан, скульптури Соломона та Теофраста, три сонячні годинники. В 19 столітті відновили Оранжереї та вибудували «ботанічний театр» для студентів.
XX століття
На зламі 20-21 століть площа саду збільшена до 22 0000 квадратних метрів. Завдяки Ботанічному саду Падуанського університету в Італії розпочалося економічне використання картоплі, соняшника, декоративних рослин на кшталт акації, жасмину, магнолії тощо.
Басейн з водними рослинами обладнали постачанням теплою водою, що беруть з підземного горизонту.
1997 року Падуанський ботанічний сад як «прототип всіх ботанічних садів» був внесений ЮНЕСКО в перелік пам'яток Всесвітнього спадку.
Сучасні колекції рослин
В колекції представлені найдавніші в Європі гінкго білоба та магнолія, висаджені в 18 столітті. В колекції також -
- Отруйні рослини
- Комахоїдні рослини
- Орхідеї
- Середземноморські рослини
- Водні рослини
- Альпійські рослини
- Рослини рідкісних сортів
- Рослини Червоної книги тощо.
-
![image]()
Лампрантус з Південної Африки та кактуси -
![image]()
Китайська актінідія (ківі) -
![image]()
Магнолія крупноквіткова з Північної Америки, квітка -
![image]()
Брама з декоративним ананасом -
![image]()
Рослини в оранжереї -
![image]()
Ділянка з водними рослинами -
![image]()
Ехеверія з Мексики -
![image]()
Німфея, квіти
Джерела
- A. Minelli, L'orto botanico di Padova (1545–1995), Marsilio, 1998
- G. Buffa, F. Bracco, N. Tornadore, Guida all'Orto Botanico di Padova. Quattro percorsi per conoscerne la storia e le piante. Centrooffset, Padova, 1999.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Падуанський ботанічний сад
Див. також
- dati.beniculturali.it — 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 45 23 56 pn sh 11 52 50 sh d 45 39889 pn sh 11 88056 sh d 45 39889 11 88056 Padu anskij botanichnij sad ital Orto botanico di Padova najstarishij zi zberezhenih i postijno diyuchih botanichnih sadiv Italiyi ta Zahidnoyi Yevropi zasnovanij u 1545 roci Paduanskij botanichnij sadOsnovni daniZasnovano 1545Prinalezhnist Paduanskij universitetKrayina Italiya 1 Adresa Italiya Paduya nepodalik baziliki Antoniya PaduanskogoTip botanichnij sadVebstorinka Storinka Orto BotanikoMapa Paduanskij botanichnij sad u VikishovishiIstoriyaStvorennya Rozplanuvannya Dzhovanni Moroni da Bergamo Pervisna dilyanka botanichnogo sadu V 15 stolitti v Italiyi vinikaye sad dobi Vidrodzhennya Vin vodnochas vidsilav do chasiv antichnosti sho sprijmalas idealom i do suchasnosti kotra namagalas vsilyako skorotiti chasovu distanciyu z bazhanoyu antichnistyu davnorimskogo varianta Vodnochas zasnovniki sadiv namagalis pokazati vladu lyudini nad roslinami v mezhah sadu Tomu sadi italijskogo vidrodzhennya vidokremleni vid seredovisha murami voni neveliki i zamkneni Navit cej nevelikij prostir zbagachuvali dorizhkami balyustradami vipadkovo znajdenimi skulpturami i dekorativnimi vazami fontanom Sadova skulptura vtrachaye zv yazok z hristiyanstvom yaksho sad nalezhit gumanistovi chi svitskomu volodarevi Zvidsi potyag do alegorichnih skulptur zobrazhen mifichnih personazhiv i antichnih geroyiv Skulpturi spriyali probudzhennyu istorichnogo pochuttya stavali svidoctvom mifologichnoyi obiznanosti sho sprijmalas oznakoyu kulturi i shlyahetnosti V stvorenni sadiv diyalno brali uchast italijski gumanisti Vsi ci risi pritamanni i najstarishij dilyanci botanichnogo sadu Paduanskogo universitetu V jogo stvorenni brav uchast venecijskij gumanist i aristokrat Daniele Barbaro Sad vidokremlenij vid seredovisha kam yanimi ogorozhami z bramami kruglij za rozplanuvannyam i podilenij stezhkami na okremi dilyanki Sad mav na meti ne tilki krasu geometrichnogo rozplanuvannya a i praktichne vikoristannya tut doslidzhuvali i viroshuvali likarski roslini perevazhno travi yaki vikoristovuvalis dlya prigotuvannya likiv studentami medichnogo fakultetu Z mirkuvan racionalnogo vikoristannya zemli vigidnishi pryamokutni dilyanki ale mirkuvannya krasi v Paduyi perevazhili krug viznavali najgarmonijnishoyu figuroyu V rozplanuvannya sadu vtrutivsya botanik P yer Antonio Mikel yakij vpisav v krug kvadrat Visoki muri zahishali takozh roslini vid rozkradachiv Ale kradizhki vnochi vidbuvalis nezvazhayuchi na shtrafi tyuremne uv yaznennya chi visilannya z mista Pervisna kolekciya roslin i trav narahovuvala blizko 2 000 zrazkiv Sad v XVII XIX st Centralna dilyanka sadu Na tli botanichna biblioteka i botanichni muzejni kolekciyi Sad majzhe 150 rokiv zberigav pervisne rozplanuvannya remontuvali lishe kam yani muri ta 1704 roku prikrasili brami zobrazhennyami ananasiv Kolekciya roslin postijno zbilshuvalas za rahunok vivozu novih trav i roslin z krayin z yakimi mezhuvala chi torguvala Venecijska respublika Z chasom moda na novi ideyi vidobrazilas i na viglyadi sadu v dobu baroko dodali fontan skulpturi Solomona ta Teofrasta tri sonyachni godinniki V 19 stolitti vidnovili Oranzhereyi ta vibuduvali botanichnij teatr dlya studentiv XX stolittya Na zlami 20 21 stolit plosha sadu zbilshena do 22 0000 kvadratnih metriv Zavdyaki Botanichnomu sadu Paduanskogo universitetu v Italiyi rozpochalosya ekonomichne vikoristannya kartopli sonyashnika dekorativnih roslin na kshtalt akaciyi zhasminu magnoliyi tosho Basejn z vodnimi roslinami obladnali postachannyam teployu vodoyu sho berut z pidzemnogo gorizontu 1997 roku Paduanskij botanichnij sad yak prototip vsih botanichnih sadiv buv vnesenij YuNESKO v perelik pam yatok Vsesvitnogo spadku Suchasni kolekciyi roslinBarokova chastina Botanichnogo sadu zi skulpturami V kolekciyi predstavleni najdavnishi v Yevropi ginkgo biloba ta magnoliya visadzheni v 18 stolitti V kolekciyi takozh Otrujni roslini Komahoyidni roslini Orhideyi Seredzemnomorski roslini Vodni roslini Alpijski roslini Roslini ridkisnih sortiv Roslini Chervonoyi knigi tosho Lamprantus z Pivdennoyi Afriki ta kaktusi Kitajska aktinidiya kivi Magnoliya krupnokvitkova z Pivnichnoyi Ameriki kvitka Brama z dekorativnim ananasom Roslini v oranzhereyi Dilyanka z vodnimi roslinami Eheveriya z Meksiki Nimfeya kvitiDzherelaA Minelli L orto botanico di Padova 1545 1995 Marsilio 1998 ISBN 88 317 6977 4 G Buffa F Bracco N Tornadore Guida all Orto Botanico di Padova Quattro percorsi per conoscerne la storia e le piante Centrooffset Padova 1999 ISBN 88 900229 1 4PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Paduanskij botanichnij sadDiv takozhPaduanskij universitet Botanika Sad baroko Aptekarskij ogoroddati beniculturali it 2014 d Track Q52897564