box width П єтро Помпонацціітал Pietro PomponazziП єтро ПомпонацціНародження16 вересня 1462 1462 09 16 МантуяСмерть18 тр

~~|box_width=~~

П'єтро Помпонацці
італ. Pietro Pomponazzi
П'єтро Помпонацці
Народження	16 вересня 1462(1462-09-16) Мантуя
Смерть	18 травня 1525(1525-05-18) (62 роки) Болонья
Знання мов	латина^[1]^[2] і італійська^[2]
Псевдонім	Peretto Mantovano
Діяльність	професор, письменник, викладач університету
Викладав	Болонський університет, Падуанський університет і Феррарський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Alma mater	Падуанський університет
Літературний напрям	схоластика і ^d
Зазнав впливу	Аверроїзм
Вчителі	^d, ^d і ^d^[3]
Відомі студенти	Маркантоніо Зімара, Джироламо Фракасторо, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d^[3]
Історичний період	Ренесансний гуманізм
Конфесія	католицька церква



П'єтро Помпонацці у Вікісховищі

П'єтро Помпонацці (італ. Pietro Pomponazzi) (16 вересня 1462, Падуя, Венеційська республіка — 18 травня 1525, Болонья, Папська область) — італійський філософ-схоласт періоду ренесансного реалізму; представник філософської школи .

Біографія

Народився в Мантуї 16 вересня 1462 року. Навчався в Падуанському університеті, де 1478 року здобув науковий ступінь доктора медицини. Наступного року став професором Падуанського університету. Викладав природну філософію, надаючи перевагу читанню й коментуванню праць Арістотеля. Виступав проти , який спирався на вчення Аверроеса. 1509 року воєнні дії та Ліга Камбраї змусили його залишити Падую. Після перебування в Феррарі в 1510 році, Помпонацці зупинився в Болоньї, де перебував у 1511 та 1512 роках. Тут він викладав у місцевому університеті та почав писати власні філософські твори.

Філософська концепція Помпонацці спирається на ідеї матеріалізму. Він наполягав на тому, що певна кількість фактів, які можуть здаватися дивовижними, насправді є реалізацією природного порядку та природних законів, ще мало відомих людині (магнетизм тощо.)

Він полемізував з церквою та зазнавав переслідувань з її боку за твердження, що хоч за вченням церкви і Євангелієм людська душа безсмерта, за доктриною Арістотеля вона є смертною. Його трактат «Про безсмертя душі» був публічно спалений інквізиторами у Венеції та ввійшов до списку заборонених творів, укладеного на Тридентському соборі. Помпонацці протегував кардинал П'єтро Бембо. Після розгляду інквізицією Помпонацці змушений був внести зміни, які від нього вимагали церковні цензори. Твір Помпонацці «Причини див природи або зачарування» був опублікований лише через тридцять років після смерті філософа завдяки зусиллям Гульєльмо Гратароло.

Помпонацці помер 1525 року в Болоньї, проте його учень Ерколе Гонзага (син ) перевіз прах Помпонацці до Мантуї, де той був похований в церкві Святого Франциска.

Твори

De intensione et remissione formarum 1514
De reactione 1515
De actione reali 1515
Tractatus de immortalitate animae 1516
Apologia contra Contarenum 1518
Defensorium adversus Augustinum Niphum 1519
In libros (scil Aristotelis) de anima 1520
La psicologia di P.P.: commento al De anima di Aristotele 1877
De naturalium effectuum admirandorum causis sive de incantationibus liber 1520
Tracatus de nutritione et augmentatione 1521
Dubitationes in IV. Meteorologicorum Aristotelis librum 1563

Література

Помпонацці, П'єтро // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 497. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Thomas Sören Hoffmann: Philosophie in Italien. Eine Einführung in 20 Porträts. marixverlag Wiesbaden 2007.
Marco Sgarbi: Pietro Pomponazzi. Tra tradizione e dissenso. Firenze, Leo S. Olschki, 2010

Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb121975325_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-2] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-3] Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[1]

[2]

[3]