Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Міланська П'єта», також «Пієта́ Ронданіні», «П'єта Ронданіні» (італ. Pietà Rondanini) — мармурова статуя італійського скульптора та художника Мікеланджело Буонарроті, над якою він працював з 1552 по 1564 роки, за кілька днів до смерті. Зберігається у замку Сфорца (Мілан, Італія), у «Музеї „П'єти Ронданіні“» (старий іспанський госпіталь).
 | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
|---|---|
| Час створення: | 1564 |
| Висота: | 1,92±0,01 м |
| Матеріал: | мармур |
| Жанр: | d |
| Зберігається: | Замок Сфорца |
| Музей: | Замок Сфорца |
 Міланська П'єта у Вікісховищі | |
Історія роботи
Ця робота не згадується у біографії Мікеланджело від Асканіо Кондіві, тож Фредерік Гартт припускає, що вона мала бути створена після 1552 року, коли вийшла книга Кондіві. Документ 1561 року підтверджує, що Антоніо дель Франчезе (італ. Antonio del Francese), слуга Мікеланджело, отримав від нього «П'єту» та «Христа з хрестом». Про необхідність митця працювати над мармуром згадує Вазарі у своїх «Життєписах», і вказує, що мова про іншу статую, не «Флорентійська П'єту»: «(…) йому конче потрібно було дістати якогось мармуру для щоденної роботи. Йому дістали брилу, з якої він почав робити друге „Оплакування Христа“, значно меншого розміру». Про статую, над якою Мікеланджело працював майже перед самою смертю, 12 лютого 1564 року, згадується у листі від Даніеле да Вольтерра до Леонардо Буонарроті, племінника Мікеланджело. Група згадується в описі майна Мікеланджело, яке провели одразу після його смерті, але потім її сліди зникли, з непідтвердженою інформацію, що її можливо бачили в Римі 1652 року. Після смерті Мікеланджело статуя опинилася у дворі Палаццо Ронданіні у Римі, про що писав Чарльз Гіт Вілсон, хоча Сімондз вважав авторство сумнівним, назвавши її «„П'єта“ в Генуї». 13 серпня 1807 року її зафіксовано у колекції маркіза (італ. Giuseppe Rondinini, пізніше — Ронданіні (італ. Rondanini)) і позначено літерами «M.G.R. N.I». Після смерті колекціонера опис його творів проводив Карло Альбачіні (італ. Carlo Albacini), скульптор, але він вважав «П'єту» не роботою Мікеланджело, а когось із сучасників, тому статуя довго ігнорувалася дослідниками. У XIX столітті директор , Джон Чарльз Робінсон, який укладав каталоги малюнків Мікеланджело, виявив ескізи для «П'єти» в Ашмолеан музеї, але це теж не зацікавило дослідників.
1904 року граф (італ. Roberto Sanseverino Vimercati) придбав Палаццо Ронданіні у його власника, принца (італ. Odescalchi), включно зі статуєю. З 1909 року робота почала цікавити дослідників, а вже 1952 року місто Мілан придбало роботу за 125 мільйонів лір для колекції замку Сфорца. З 2 травня 2015 року статую перемістили до окремого «Музею „П'єти Ронданіні“» (старий іспанський госпіталь).
Версії
Дослідники визначають кілька версій роботи. За Гарттом орієнтовно 2/3 першої версії і можна вирізнити. Перша версія датується 1561 роком за Гарттом, і уявити композицію можна за ескізами Мікеланджело у Ашмолеан музеї того часу на тему оплакування Христа. Гартт вважав, що первинно фігура Марії мала бути вища, на що вказують залишки значно вищої ноги та стегна зліва, а також її шати, з яких збереглася тільки нижня частина, що зараз огортає праву ногу Христа, який очевидно мав спускатися з вищого плеча та голови. З першої версії збереглася частина правої руки Христа, явно більшого розміру ніж поточна версія, розташована окремо від групи. В оригінальній версії Христос мав мати набедреник, на що вказують характерні сліди від зубила.
Друга версія має датуватися 1563—1564 роками, коли «(…) оригінальне формулювання вже не здавалося відповідним для того, щоб містити емоції, які пронизували його[Мікеланджело]». За Гарттом Мікеланджело міг вирішити повернутися до свого ескізу 1530-х років, який зараз зберігається у Альбертіні (Відень, Австрія), а для цього він мав відтесати «голову, праве плече та верхню частину руки, і груди Христа, щоб значно вирівняти статую», а також забрати набедреник. Оригінальної голови Марії теж нема, а нову голову Мікеланджело почав різьбити із торсо першої Марії.
Третя, фінальна версія, була у роботі за кілька днів до смерті митця. Фігури ще більше зблизилися. Голова третьої Марії ще містить сліди голови другої версії, але тепер повернена направо і схилена до сина. Голова Христа схилена на груди, вирізьблена з грудей Марії першої версії. За Гарттом є сенс припустити, що Мікеланджело намітив автопортрет у цьому Христі — він незвично бородатий, хоча раніше Мікеланджело зображав його з юнацькою, невеликою борідкою. Права рука Христа наче намагається огорнути себе у шати матері, шукаючи божественного захисту, що, за Гарттом, співзвучно із іншою статуєю Мікеланджело, «Генієм перемоги».
Опис
Ця скульптурна група зображує оплакування Христа, але тут присутні тільки дві фігури — Марії та її мертвого сина, Христа. Гартт відзначає, що у XV столітті час від часу прийнято було зображати Бога-батька, який тримав тіло свого сина, але вперше у Мікеланджело це робила одна Марія.
Марія розташована на підвищенні, тримаючи мертве тіло сина. Фігура Христа тендітна, можливо Мікеланджело «(…)прагнув зменшити акцент на фізичній масі тягаря Марії, який інакше зробив би її роль гротескною». Голови та плечі фігур залишилися тільки наміченими.
У скульптурі можна вирізнити різні стадії творчого задуму Мікеланджело — залишки першої версії правої руки Христа окремо, проглядаються частини фігур, які спершу були вирізьблені вищими, а потім уся група була зменшена. Також різні стадії завершеності роботи — якісь елементи майже доведені до кінця, якісь — тільки намічені.
Гартт зазначає, що права рука та ноги Христа, які є більш завершеними, хоча й не відполірованими, є «подвійно цінними, як єдина скульптурна робота Мікеланджело у нашому розпорядженні після малювання фресок у капелі Паоліна». Нижня частина правої руки з'єднана з рештою групи невеликим кам'яним мостом. Гартт припускав, що Мікеланджело залишив її як зразок для відтворення у другій версії правої руки Христа.
Фредерік Гартт описує групу так:
 | Група витає. Мармуру вже недостатньо для жодного з її елементів. Тілесна краса, навіть фізична субстанція, розчиняється. Незакінчене зливається з нематеріальним. Світло виривається зі своєї мармурової в'язниці Оригінальний текст (англ.) The group floats. The marble is no longer sufficient for any of its elements. Corporeal beauty, even physical substance, dissolves. The unfinished is at one with the immaterial. Light breaks from its marble prison |  |
На його думку це не стільки «оплакування», скільки «воскресіння», а сама група виглядає повною протилежністю «Флорентійській П'єті». За Шарлем де Тольнай ця скульптурна група не про скорботу, а про «благословіння та мир».
Реставрація
З 1999 по 2005 рік проводилася реставрація роботи, яка передбачала діагностику її стану та, власне, очищення мармуру від патини та пилу. 2015 року роботу перемістили в окремий музей, і провели ще одне, легше очищення поверхні.
Галерея
-
![image]()
Кам'яний «міст» між групою та правою рукою першої версії -
![image]()
Намічене обличчя Марії третьої версії, видимі залишки обличчя другої версії -
![image]()
Найбільш завершені рука (перша версія) та ноги -
![image]()
Права рука загортається у шати Марії -
![image]()
Ліва нога Марії, непропорційно велика для поточної версії
Виноски
- Hartt, Finn, 1976, с. 119.
- Вазарі, 1970, с. 506.
- On the trail of the Pietà. rondanini.milanocastello.it. Процитовано 26 серпня 2022.
- Hartt, Finn, 1976, с. 121.
- Вазарі, 1970, с. 387.
- Wilson, 1876, с. 453.
- Symonds, vol.2, 1925, с. 439.
- Rob Jollymore (11.09.2010). The Rondanini Pieta. Процитовано 26 серпня 2022.
- Hartt, Finn, 1976, с. 123.
- Hartt, Finn, 1976, с. 122.
- Hartt, Finn, 1976, с. 133.
- Hartt, Finn, 1976, с. 124.
- Hartt, Finn, 1976, с. 154.
- Hartt, Finn, 1976, с. 162: «"(…) original formulation no longer seemed adequate to contain the emotions which were coursing through him[Michelangelo]"»
- Hartt, Finn, 1976, с. 162.
- Hartt, Finn, 1976, с. 165.
- Hartt, Finn, 1976, с. 172.
- Hartt, Finn, 1976, с. 176.
- Hartt, Finn, 1976, с. 178.
- Hartt, Finn, 1976, с. 182.
- Hartt, Finn, 1976, с. 123: «"(…) [he] sought to reduce the emphasis on the physical mass of Mary's burden, which would otherwise have rendered her function grotesque"»
- Hartt, Finn, 1976, с. 126.
- Hartt, Finn, 1976, с. 145.
- Hartt, Finn, 1976, с. 140: «"(…) [are] doubly precious as the only figural work by Michelangelo we possess dating after the paining of the frescoes in the Pauline Chapel"»
- Hartt, Finn, 1976, с. 168.
- Hartt, Finn, 1976, с. 170.
- Hartt, Finn, 1976, с. 184.
- Hartt, Finn, 1976, с. 189.
- The restoration. rondanini.milanocastello.it. Процитовано 26 серпня 2022.
Література
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Frederick Hartt. Michelangelo's Three Pietàs a Photographic Study by David Finn. — Thames & Hudson, 1976. — 202 с. (англ.)
- Symonds, John Addington (1925). The Life of Michelangelo Buonarroti (англ.) . Т. 2. New York: Charles Scribner's Sons. с. 450. (англ.)
- Wilson, Charles Heath (1876). Life and Works of Michelangelo Buonarroti (англ.) . London: J. Murray. с. 569. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milanska P yeta takozh Piyeta Rondanini P yeta Rondanini ital Pieta Rondanini marmurova statuya italijskogo skulptora ta hudozhnika Mikelandzhelo Buonarroti nad yakoyu vin pracyuvav z 1552 po 1564 roki za kilka dniv do smerti Zberigayetsya u zamku Sforca Milan Italiya u Muzeyi P yeti Rondanini starij ispanskij gospital Milanska P yetaTvorec Mikelandzhelo BuonarrotiChas stvorennya 1564Visota 1 92 0 01 mMaterial marmurZhanr dZberigayetsya Zamok SforcaMuzej Zamok Sforca Milanska P yeta u VikishovishiIstoriya robotiStatuya u zamku Sforca Milan Italiya 2012 Cya robota ne zgaduyetsya u biografiyi Mikelandzhelo vid Askanio Kondivi tozh Frederik Gartt pripuskaye sho vona mala buti stvorena pislya 1552 roku koli vijshla kniga Kondivi Dokument 1561 roku pidtverdzhuye sho Antonio del Francheze ital Antonio del Francese sluga Mikelandzhelo otrimav vid nogo P yetu ta Hrista z hrestom Pro neobhidnist mitcya pracyuvati nad marmurom zgaduye Vazari u svoyih Zhittyepisah i vkazuye sho mova pro inshu statuyu ne Florentijska P yetu jomu konche potribno bulo distati yakogos marmuru dlya shodennoyi roboti Jomu distali brilu z yakoyi vin pochav robiti druge Oplakuvannya Hrista znachno menshogo rozmiru Pro statuyu nad yakoyu Mikelandzhelo pracyuvav majzhe pered samoyu smertyu 12 lyutogo 1564 roku zgaduyetsya u listi vid Daniele da Volterra do Leonardo Buonarroti pleminnika Mikelandzhelo Grupa zgaduyetsya v opisi majna Mikelandzhelo yake proveli odrazu pislya jogo smerti ale potim yiyi slidi znikli z nepidtverdzhenoyu informaciyu sho yiyi mozhlivo bachili v Rimi 1652 roku Pislya smerti Mikelandzhelo statuya opinilasya u dvori Palacco Rondanini u Rimi pro sho pisav Charlz Git Vilson hocha Simondz vvazhav avtorstvo sumnivnim nazvavshi yiyi P yeta v Genuyi 13 serpnya 1807 roku yiyi zafiksovano u kolekciyi markiza ital Giuseppe Rondinini piznishe Rondanini ital Rondanini i poznacheno literami M G R N I Pislya smerti kolekcionera opis jogo tvoriv provodiv Karlo Albachini ital Carlo Albacini skulptor ale vin vvazhav P yetu ne robotoyu Mikelandzhelo a kogos iz suchasnikiv tomu statuya dovgo ignoruvalasya doslidnikami U XIX stolitti direktor Dzhon Charlz Robinson yakij ukladav katalogi malyunkiv Mikelandzhelo viyaviv eskizi dlya P yeti v Ashmolean muzeyi ale ce tezh ne zacikavilo doslidnikiv Statuya u Muzeyi P yeti Rondanini 2015 1904 roku graf ital Roberto Sanseverino Vimercati pridbav Palacco Rondanini u jogo vlasnika princa ital Odescalchi vklyuchno zi statuyeyu Z 1909 roku robota pochala cikaviti doslidnikiv a vzhe 1952 roku misto Milan pridbalo robotu za 125 miljoniv lir dlya kolekciyi zamku Sforca Z 2 travnya 2015 roku statuyu peremistili do okremogo Muzeyu P yeti Rondanini starij ispanskij gospital VersiyiEskizi Mikelandzhelo dlya Milanskoyi P yekti 1550 1555 roki Chorna krejda Ashmolean muzej Oksford Doslidniki viznachayut kilka versij roboti Za Garttom oriyentovno 2 3 pershoyi versiyi i mozhna virizniti Persha versiya datuyetsya 1561 rokom za Garttom i uyaviti kompoziciyu mozhna za eskizami Mikelandzhelo u Ashmolean muzeyi togo chasu na temu oplakuvannya Hrista Gartt vvazhav sho pervinno figura Mariyi mala buti visha na sho vkazuyut zalishki znachno vishoyi nogi ta stegna zliva a takozh yiyi shati z yakih zbereglasya tilki nizhnya chastina sho zaraz ogortaye pravu nogu Hrista yakij ochevidno mav spuskatisya z vishogo plecha ta golovi Z pershoyi versiyi zbereglasya chastina pravoyi ruki Hrista yavno bilshogo rozmiru nizh potochna versiya roztashovana okremo vid grupi V originalnij versiyi Hristos mav mati nabedrenik na sho vkazuyut harakterni slidi vid zubila Eskizi Mikelandzhelo dlya oplakuvannya Hrista 1530 1536 roki Chervona krejda Albertina Viden Druga versiya maye datuvatisya 1563 1564 rokami koli originalne formulyuvannya vzhe ne zdavalosya vidpovidnim dlya togo shob mistiti emociyi yaki pronizuvali jogo Mikelandzhelo Za Garttom Mikelandzhelo mig virishiti povernutisya do svogo eskizu 1530 h rokiv yakij zaraz zberigayetsya u Albertini Viden Avstriya a dlya cogo vin mav vidtesati golovu prave pleche ta verhnyu chastinu ruki i grudi Hrista shob znachno virivnyati statuyu a takozh zabrati nabedrenik Originalnoyi golovi Mariyi tezh nema a novu golovu Mikelandzhelo pochav rizbiti iz torso pershoyi Mariyi Tretya finalna versiya bula u roboti za kilka dniv do smerti mitcya Figuri she bilshe zblizilisya Golova tretoyi Mariyi she mistit slidi golovi drugoyi versiyi ale teper povernena napravo i shilena do sina Golova Hrista shilena na grudi virizblena z grudej Mariyi pershoyi versiyi Za Garttom ye sens pripustiti sho Mikelandzhelo namitiv avtoportret u comu Hristi vin nezvichno borodatij hocha ranishe Mikelandzhelo zobrazhav jogo z yunackoyu nevelikoyu boridkoyu Prava ruka Hrista nache namagayetsya ogornuti sebe u shati materi shukayuchi bozhestvennogo zahistu sho za Garttom spivzvuchno iz inshoyu statuyeyu Mikelandzhelo Geniyem peremogi OpisCya skulpturna grupa zobrazhuye oplakuvannya Hrista ale tut prisutni tilki dvi figuri Mariyi ta yiyi mertvogo sina Hrista Gartt vidznachaye sho u XV stolitti chas vid chasu prijnyato bulo zobrazhati Boga batka yakij trimav tilo svogo sina ale vpershe u Mikelandzhelo ce robila odna Mariya Mariya roztashovana na pidvishenni trimayuchi mertve tilo sina Figura Hrista tenditna mozhlivo Mikelandzhelo pragnuv zmenshiti akcent na fizichnij masi tyagarya Mariyi yakij inakshe zrobiv bi yiyi rol grotesknoyu Golovi ta plechi figur zalishilisya tilki namichenimi U skulpturi mozhna virizniti rizni stadiyi tvorchogo zadumu Mikelandzhelo zalishki pershoyi versiyi pravoyi ruki Hrista okremo proglyadayutsya chastini figur yaki spershu buli virizbleni vishimi a potim usya grupa bula zmenshena Takozh rizni stadiyi zavershenosti roboti yakis elementi majzhe dovedeni do kincya yakis tilki namicheni Gartt zaznachaye sho prava ruka ta nogi Hrista yaki ye bilsh zavershenimi hocha j ne vidpolirovanimi ye podvijno cinnimi yak yedina skulpturna robota Mikelandzhelo u nashomu rozporyadzhenni pislya malyuvannya fresok u kapeli Paolina Nizhnya chastina pravoyi ruki z yednana z reshtoyu grupi nevelikim kam yanim mostom Gartt pripuskav sho Mikelandzhelo zalishiv yiyi yak zrazok dlya vidtvorennya u drugij versiyi pravoyi ruki Hrista Frederik Gartt opisuye grupu tak Grupa vitaye Marmuru vzhe nedostatno dlya zhodnogo z yiyi elementiv Tilesna krasa navit fizichna substanciya rozchinyayetsya Nezakinchene zlivayetsya z nematerialnim Svitlo virivayetsya zi svoyeyi marmurovoyi v yaznici Originalnij tekst angl The group floats The marble is no longer sufficient for any of its elements Corporeal beauty even physical substance dissolves The unfinished is at one with the immaterial Light breaks from its marble prison Na jogo dumku ce ne stilki oplakuvannya skilki voskresinnya a sama grupa viglyadaye povnoyu protilezhnistyu Florentijskij P yeti Za Sharlem de Tolnaj cya skulpturna grupa ne pro skorbotu a pro blagoslovinnya ta mir RestavraciyaZ 1999 po 2005 rik provodilasya restavraciya roboti yaka peredbachala diagnostiku yiyi stanu ta vlasne ochishennya marmuru vid patini ta pilu 2015 roku robotu peremistili v okremij muzej i proveli she odne legshe ochishennya poverhni GalereyaKam yanij mist mizh grupoyu ta pravoyu rukoyu pershoyi versiyi Namichene oblichchya Mariyi tretoyi versiyi vidimi zalishki oblichchya drugoyi versiyi Najbilsh zaversheni ruka persha versiya ta nogi Prava ruka zagortayetsya u shati Mariyi Liva noga Mariyi neproporcijno velika dlya potochnoyi versiyiVinoskiHartt Finn 1976 s 119 Vazari 1970 s 506 On the trail of the Pieta rondanini milanocastello it Procitovano 26 serpnya 2022 Hartt Finn 1976 s 121 Vazari 1970 s 387 Wilson 1876 s 453 Symonds vol 2 1925 s 439 Rob Jollymore 11 09 2010 The Rondanini Pieta Procitovano 26 serpnya 2022 Hartt Finn 1976 s 123 Hartt Finn 1976 s 122 Hartt Finn 1976 s 133 Hartt Finn 1976 s 124 Hartt Finn 1976 s 154 Hartt Finn 1976 s 162 original formulation no longer seemed adequate to contain the emotions which were coursing through him Michelangelo Hartt Finn 1976 s 162 Hartt Finn 1976 s 165 Hartt Finn 1976 s 172 Hartt Finn 1976 s 176 Hartt Finn 1976 s 178 Hartt Finn 1976 s 182 Hartt Finn 1976 s 123 he sought to reduce the emphasis on the physical mass of Mary s burden which would otherwise have rendered her function grotesque Hartt Finn 1976 s 126 Hartt Finn 1976 s 145 Hartt Finn 1976 s 140 are doubly precious as the only figural work by Michelangelo we possess dating after the paining of the frescoes in the Pauline Chapel Hartt Finn 1976 s 168 Hartt Finn 1976 s 170 Hartt Finn 1976 s 184 Hartt Finn 1976 s 189 The restoration rondanini milanocastello it Procitovano 26 serpnya 2022 LiteraturaVazari D Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv ital Le Vite de piu eccelenti Pittori Scultori e Architetti K Mistectvo 1970 S 296 429 497 507 Frederick Hartt Michelangelo s Three Pietas a Photographic Study by David Finn Thames amp Hudson 1976 202 s angl Symonds John Addington 1925 The Life of Michelangelo Buonarroti angl T 2 New York Charles Scribner s Sons s 450 angl Wilson Charles Heath 1876 Life and Works of Michelangelo Buonarroti angl London J Murray s 569 angl