П'єр Розанвалон (фр. Pierre Rosanvallon, народ. 1 січня 1948 року в Блуа, Франція) — французький історик, інтелектуал, професор Коллеж де Франс. Один із найвпливовіших політичних теоретиків сучасної Франції, досліджує питання форм політичної участі громадян, сучасних структурних проблем, криз демократичного управління, історії демократії, французької політичної моделі, ролі держави у питанні соціальної справедливості в сучасних суспільствах.
П'єр Розанвалон | |
---|---|
фр. Pierre Rosanvallon | |
Народився | 1 січня 1948 (76 років) Блуа, Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | історик, професор, економіст, профспілковий діяч, політик, політолог |
Alma mater | HEC Paris Вища школа соціальних наук (1985)[1] Університет Париж IX (1981)[2] |
Галузь | історія, політика, економіка |
Заклад | Вища школа соціальних наук Колеж де Франс[3] |
Посада | президент |
Науковий керівник | d[4] і d |
Аспіранти, докторанти | d d[6] d[7] d[8] d[9] d[10] d[11] d[12] d[13] d[14] |
Членство | d |
Партія | Соціалістична партія і d |
Нагороди | |
П'єр Розанвалон у Вікісховищі |
Біографія
П’єр Розанвалон закінчив початкову і середню школу в рідному місті, потім жив в Турі, до переїзду в Париж на навчання у Вищій школі комерції в 1969 р.
1979 році отримав ступінь доктора наук з управління (менеджменту) в університеті Париж-Дофін. Між тим, він переорієнтовує сферу своїх інтересів до політичної історії і філософії і досягає звання доктора гуманітарних наук при Вищій школі соціальних наук в 1984 р. Він став одним з головних теоретиків самоврядування співпрацюючи з CFDT (Французька демократична конфедерація праці). В книзі «Вік самоврядування» П. Розанваллон відстоює традицію філософського знання, явлену разом у К. Марксі і А. де Токвілі, і проголошує «реабілітацію політики» шляхом самоврядування. До того ж, керує журналом «Французька демократична конфедерація труда сьогодні». Паралельно, знайомиться з активними діячами в рядах Об’єднаної соціалістичної партії, заснованої Мішелем Рокаром.
П. Розанвалон викладав в Університеті Париж-Дофін у 1977-1983 рр. З 2001 займається новітньою та сучасною політичною історією в Коллеж де Франс, залишаючись професором у Вищій школі соціальних наук.
Наукова діяльність та кар’єра
Окрім успішної участі в Французькій демократичній конфедерації праці, він був членом Об’єднаної соціалістичної партії, пізніше – Соціалістична партія. В 1982 році він створив разом з Франсуа Фюре Фонд Сен-Сімона, який саморозпустився 31 грудня 1999. Також саме він очолив Центр політичних досліджень імені Раймона Арона. В 1995 він бере на себе зобов’язання протистояти реформі соціального захисту, запропонованої урядом Алена Жюппе, підписавши петицію опубліковану в «Le monde».
З 2002 року він був членом Наукової ради Національної бібліотеки Франції, з 2004 Наукової ради Вищої нормальної школи Франції. За підтримки фінансування великих корпорацій (Альтаді, Лафарж, АЖФ, ЕДФ, Еір Франс…) П. Розанваллон створив в 2002 «Республіку ідей», «інтелектуальну майстерню», яку він і очолив. Його мета - «побудувати нову соціальну критику», висвітлена в тому, що він назвав «архерадикалізм», або «ідеологія ностальгічного радикалізму». Ця група редагує журнал «Життя ідей», також колекції книжок у виданні Seuil. В травні 2009, в рамках Республіки ідей, П. Розанвалон організував новий форум в Домі культури в Греноблі, «Знову запросити Демократію».
З жовтня 2007, він керує Інтернет-сайтом «Життя ідей», що публікує хроніки і есе що сприяють дискусії ідей в різних галузях. Його робота з політичної історії і філософії була зосереджена на трьох царинах:
- Інтелектуальна історія демократії
- Історія французької політичної моделі взаємовідносин між державами і суспільством в утопічному капіталізмі
- Питання соціальної справедливості у сучасному світі, криза держави «всезагального добробуту».
Талановитий письменник, П’єр Розанвалон опублікував велику кількість книг, після перекладу на іноземні мови деякі з них стали буквально класичними. Головна робота, яка зробила його загальновідомим «Утопічний капіталізм», була перекладена українською видавництвом Києво-Могилянської академії в 2006 році. Він стверджує, що лібералізм не є ідеологією, яка легітимізує капіталізм зразка XIX століття. На його думку, лібералізм – це завершене філософське обґрунтування суспільної організації, так само утопічне. Як і його духовний наступник, соціалізм Маркса. П. Розвалон розкриває утопічність ліберальної історії ринку. Уявленню про ринок як про автоматичний механізм регулювання всіх суспільних процесів він проставляє власне нове бачення автономії різних сфер людського життя.
Критика
Серед найяскравіших критиків П. Розанвалона - Антоніо Пема (фр. фр. Paim, Antonio): "Можна сказати, що він ніби-то ігнорує сам процес структурування бюрократії, безособові особливості правової держави."
Особисте життя
Одружений, має двох дітей.
Посилання
- FCT
- https://www.sudoc.fr/04120851X
- Список професорів Колеж де Франс
- FCT
- Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- https://www.theses.fr/1995EHES0062
- https://www.theses.fr/1996EHES0049
- https://www.theses.fr/1999EHES0073
- https://www.theses.fr/1997EHES0066
- https://www.theses.fr/1999EHES0049
- https://www.theses.fr/1998EHESA022
- https://www.theses.fr/2007EHES0135
- https://www.theses.fr/2011EHES0088
- https://www.theses.fr/2012EHES0108
- [1]
- Розанваллон П. Утопический капитализм. История идеи рынка / Пьер Розанваллон; пер. с фр.; Науч. ред., редакция перевода и вступ. ст. А. Зайцевой. - М.: Новое литературное обозрение, 2007. - 256 с. - Сер.: Библиотека журнала «Неприкосновенный запас».
- Каплун В. Л. Пьер Розанваллон: неустранимость политического (предисловие научного редактора к переводу монографии) // Утопический капитализм. История идеи рынка / Пьер Розанваллон. - М.: Новое литературное обозрение, 2007. - C. 5-23.[2]
- Біографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Rozanvalon fr Pierre Rosanvallon narod 1 sichnya 1948 roku v Blua Franciya francuzkij istorik intelektual profesor Kollezh de Frans Odin iz najvplivovishih politichnih teoretikiv suchasnoyi Franciyi doslidzhuye pitannya form politichnoyi uchasti gromadyan suchasnih strukturnih problem kriz demokratichnogo upravlinnya istoriyi demokratiyi francuzkoyi politichnoyi modeli roli derzhavi u pitanni socialnoyi spravedlivosti v suchasnih suspilstvah P yer Rozanvalonfr Pierre RosanvallonNarodivsya1 sichnya 1948 1948 01 01 76 rokiv Blua FranciyaKrayina FranciyaDiyalnististorik profesor ekonomist profspilkovij diyach politik politologAlma materHEC Paris Visha shkola socialnih nauk 1985 1 Universitet Parizh IX 1981 2 Galuzistoriya politika ekonomikaZakladVisha shkola socialnih nauk Kolezh de Frans 3 PosadaprezidentNaukovij kerivnikd 4 i dAspiranti doktorantid d 6 d 7 d 8 d 9 d 10 d 11 d 12 d 13 d 14 ChlenstvodPartiyaSocialistichna partiya i dNagorodid 2016 d 2015 d 1985 d P yer Rozanvalon u VikishovishiBiografiyaP yer Rozanvalon zakinchiv pochatkovu i serednyu shkolu v ridnomu misti potim zhiv v Turi do pereyizdu v Parizh na navchannya u Vishij shkoli komerciyi v 1969 r 1979 roci otrimav stupin doktora nauk z upravlinnya menedzhmentu v universiteti Parizh Dofin Mizh tim vin pereoriyentovuye sferu svoyih interesiv do politichnoyi istoriyi i filosofiyi i dosyagaye zvannya doktora gumanitarnih nauk pri Vishij shkoli socialnih nauk v 1984 r Vin stav odnim z golovnih teoretikiv samovryaduvannya spivpracyuyuchi z CFDT Francuzka demokratichna konfederaciya praci V knizi Vik samovryaduvannya P Rozanvallon vidstoyuye tradiciyu filosofskogo znannya yavlenu razom u K Marksi i A de Tokvili i progoloshuye reabilitaciyu politiki shlyahom samovryaduvannya Do togo zh keruye zhurnalom Francuzka demokratichna konfederaciya truda sogodni Paralelno znajomitsya z aktivnimi diyachami v ryadah Ob yednanoyi socialistichnoyi partiyi zasnovanoyi Mishelem Rokarom P Rozanvalon vikladav v Universiteti Parizh Dofin u 1977 1983 rr Z 2001 zajmayetsya novitnoyu ta suchasnoyu politichnoyu istoriyeyu v Kollezh de Frans zalishayuchis profesorom u Vishij shkoli socialnih nauk Naukova diyalnist ta kar yeraOkrim uspishnoyi uchasti v Francuzkij demokratichnij konfederaciyi praci vin buv chlenom Ob yednanoyi socialistichnoyi partiyi piznishe Socialistichna partiya V 1982 roci vin stvoriv razom z Fransua Fyure Fond Sen Simona yakij samorozpustivsya 31 grudnya 1999 Takozh same vin ocholiv Centr politichnih doslidzhen imeni Rajmona Arona V 1995 vin bere na sebe zobov yazannya protistoyati reformi socialnogo zahistu zaproponovanoyi uryadom Alena Zhyuppe pidpisavshi peticiyu opublikovanu v Le monde Z 2002 roku vin buv chlenom Naukovoyi radi Nacionalnoyi biblioteki Franciyi z 2004 Naukovoyi radi Vishoyi normalnoyi shkoli Franciyi Za pidtrimki finansuvannya velikih korporacij Altadi Lafarzh AZhF EDF Eir Frans P Rozanvallon stvoriv v 2002 Respubliku idej intelektualnu majsternyu yaku vin i ocholiv Jogo meta pobuduvati novu socialnu kritiku visvitlena v tomu sho vin nazvav arheradikalizm abo ideologiya nostalgichnogo radikalizmu Cya grupa redaguye zhurnal Zhittya idej takozh kolekciyi knizhok u vidanni Seuil V travni 2009 v ramkah Respubliki idej P Rozanvalon organizuvav novij forum v Domi kulturi v Grenobli Znovu zaprositi Demokratiyu Z zhovtnya 2007 vin keruye Internet sajtom Zhittya idej sho publikuye hroniki i ese sho spriyayut diskusiyi idej v riznih galuzyah Jogo robota z politichnoyi istoriyi i filosofiyi bula zoseredzhena na troh carinah Intelektualna istoriya demokratiyi Istoriya francuzkoyi politichnoyi modeli vzayemovidnosin mizh derzhavami i suspilstvom v utopichnomu kapitalizmi Pitannya socialnoyi spravedlivosti u suchasnomu sviti kriza derzhavi vsezagalnogo dobrobutu Talanovitij pismennik P yer Rozanvalon opublikuvav veliku kilkist knig pislya perekladu na inozemni movi deyaki z nih stali bukvalno klasichnimi Golovna robota yaka zrobila jogo zagalnovidomim Utopichnij kapitalizm bula perekladena ukrayinskoyu vidavnictvom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi v 2006 roci Vin stverdzhuye sho liberalizm ne ye ideologiyeyu yaka legitimizuye kapitalizm zrazka XIX stolittya Na jogo dumku liberalizm ce zavershene filosofske obgruntuvannya suspilnoyi organizaciyi tak samo utopichne Yak i jogo duhovnij nastupnik socializm Marksa P Rozvalon rozkrivaye utopichnist liberalnoyi istoriyi rinku Uyavlennyu pro rinok yak pro avtomatichnij mehanizm regulyuvannya vsih suspilnih procesiv vin prostavlyaye vlasne nove bachennya avtonomiyi riznih sfer lyudskogo zhittya KritikaSered najyaskravishih kritikiv P Rozanvalona Antonio Pema fr fr Paim Antonio Mozhna skazati sho vin nibi to ignoruye sam proces strukturuvannya byurokratiyi bezosobovi osoblivosti pravovoyi derzhavi Osobiste zhittyaOdruzhenij maye dvoh ditej PosilannyaFCT d Track Q3071369d Track Q54837d Track Q2826570 https www sudoc fr 04120851X Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 FCT d Track Q3071369d Track Q54837d Track Q2826570 Agence bibliographique de l enseignement superieur France Systeme universitaire de documentation Montpellier ABES 2001 d Track Q2826570d Track Q2597810 https www theses fr 1995EHES0062 https www theses fr 1996EHES0049 https www theses fr 1999EHES0073 https www theses fr 1997EHES0066 https www theses fr 1999EHES0049 https www theses fr 1998EHESA022 https www theses fr 2007EHES0135 https www theses fr 2011EHES0088 https www theses fr 2012EHES0108 1 Rozanvallon P Utopicheskij kapitalizm Istoriya idei rynka Per Rozanvallon per s fr Nauch red redakciya perevoda i vstup st A Zajcevoj M Novoe literaturnoe obozrenie 2007 256 s Ser Biblioteka zhurnala Neprikosnovennyj zapas Kaplun V L Per Rozanvallon neustranimost politicheskogo predislovie nauchnogo redaktora k perevodu monografii Utopicheskij kapitalizm Istoriya idei rynka Per Rozanvallon M Novoe literaturnoe obozrenie 2007 C 5 23 2 Biografiya