Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Поль Руає Коллар фр Pierre Paul Royer Collard 21 червня 1763 17630621 Сомпюї 4 вересня 1845 Шатов є французький пол

П'єр Поль Руає-Коллар

П'єр Поль Руає-Коллар

П'єр Поль Руає-Коллар (фр. Pierre Paul Royer-Collard ; 21 червня 1763(17630621), Сомпюї, — 4 вересня 1845, Шатов'є) — французький політичний діяч і філософ. Старший брат лікаря Антуана Руає-Коллара.

П'єр Поль Руає-Коллар
фр. Pierre Paul Royer-Collard
фр. Pierre-Paul Royer-Collard
image
Народився21 червня 1763(1763-06-21)[3][4][…]
Сомпюї, Шампань, Франція[2]
Помер2 вересня 1845(1845-09-02)[1][2] (82 роки)
Шатов'є
Країнаimage Франція
Діяльністьполітик, філософ, викладач університету
Alma materd
Відомі учніВіктор Кузен
Знання мовфранцузька[3]
ЗакладПаризький університет
ЧленствоРада П'ятисот і Французька академія (4 вересня 1845)[2]
Посадаd, декан і d[2]
Партіяжирондисти
Брати, сестриd

Біографія

Був адвокатом при паризькому парламенті, а після падіння Бастилії став членом Паризької комуни, в якій сидів на лаві поміркованих, поряд із Камілем Демуленом та Дантоном.

Після подій 10 серпня 1792 року, коли крайня партія здобула гору, Руає-Коллар відсторонився від політичних справ. Під час терору йому довелося переховуватись.

У 1797 році вступив до ради п'ятисот і справив велике враження промовою про утвердження католицизму знову на рівні панівної релігії, при повному збереженні свободи совісті та сповідань. Після перевороту 18 фрюктидора Руає-Коллар був виключений із ради п'ятисот.

У наступні роки політична діяльність Руає-Коллара не мала офіційного характеру. Разом з іншими особами, які бачили у відновленні Бурбонів єдиний засіб для відновлення порядку, Руає-Коллар утворив «таємну раду Людовіка XVIII», яка поставила собі за мету подавати претендентові точні відомості про стан справ у Франції та спрямовувати його політику. Все листування ради велося, мабуть, Руає-Коларом, найвпливовішим його членом. Незабаром Руає-Коллар переконався, що Бурбони не розуміють нових вимог життя, і оголосив Людовіку XVIII, що рада припиняє своє існування.

У 1810 році Руає-Коллар обійняв кафедру філософії в Сорбонні й, виступивши проти сенсуалізму Кондильяка, став засновником, хоча і не найбільшим представником, психологічної або еклектичної школи, що вбачала у психології основу всієї філософії. Він поширив у Франції психологічне вчення Томаса Ріда. Найоригінальнішим у Руає-Коллара є аналіз поняття тривалості, яка, на його думку, не сприймається в об'єктах, а міститься тільки в нас самих і зводиться до відчуття нашої постійної тотожності, що випливає з безперервності наших вчинків (пор. «Fragments de Royer-Collard», у перекладі творів Ріда, зробленому Жуфруа).

Після першої реставрації Руає-Коллар був призначений генеральним директором у справах друку і виробив , який встановив попередню цензуру, а після другої реставрації він обійняв посаду президента комісії народної освіти і склав законопроект, спрямований на захист учбових закладів від будь-яких політичних тенденцій. Більше значення мала його діяльність як члена палати депутатів, в якій він виявився лідером доктринерів, що спочатку прагнули союзу з урядом.

Коли до влади, в особі Віллеля, добулися ультрарояліста, Руає-Коллар перейшов в опозицію, посівши невизначене становище між міністерством і лівим центром, але все ж ревно боровся проти найреакційніших устремлінь (зокрема, проти продовження депутатських повноважень з 5 до 7 років).

З 1827 року Руає-Коллар став членом Французької академії.

На виборах 1827 Руає-Коллар був обраний одразу сімома виборчими колегіями і зайняв місце президента в палаті, що змусила Віллеля подати у відставку. Як президент палати, Руає-Коллар поставив собі завдання примирити всі партії і захищати уряд Мартіньяка від будь-яких ворожих випадів. Коли останнього змінив Поліньяк, Руає-Коллар, як президент палати, став на чолі депутації, яка в березні 1830 року представила королю адресу, підписану 221 депутатом і вимагала звільнення міністрів. Дії уряду, що послужили відповіддю на цю адресу, призвели до падіння династії, що зовсім не входило до планів Руає-Коллара.

Липнева монархія цілком відповідала переконанням Руає-Коллара, але він не міг перенести на Орлеанів ту благоговійну відданість, яку плекав до старшої лінії Бурбонів.

У 1830 році закінчилося діяльне політичне життя Руає-Коллара, хоча він ще 12 років засідав у палаті депутатів. Під кінець життя до релігійних поглядів Руає-Коллара додався чужий йому в минулому дух винятковості.

У 1843 році, коли паризький університет вступив у відкриту боротьбу з єзуїтами, він прийняв бік останніх. Завжди помірний, Руає-Коллар стояв на ґрунті легальності та порядку, але як у політичній, так і в публіцистичній своїй діяльності виявляв мало ініціативи й енергії.

Примітки

  1. Internet Philosophy Ontology project
    d:Track:Q6023365
  2. Académie française
    d:Track:Q107214508
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  5. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741

Література

  • Prosper de Barante. (1861) Vie politique de M. Royer Collard, ses discours et ses écrits (2 vols).
  • Chisholm, Hugh, ed. (1911) «Royer-Collard, Pierre Paul». Encyclopædia Britannica. 23 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 794.
  • Doria, Corinne, (2018) Un philosophe entre deux révolutions. Pierre Paul Royer-Collard (1763—1845). Presses Universitaires de Rennes, p. 350.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer Pol Ruaye Kollar fr Pierre Paul Royer Collard 21 chervnya 1763 17630621 Sompyuyi 4 veresnya 1845 Shatov ye francuzkij politichnij diyach i filosof Starshij brat likarya Antuana Ruaye Kollara P yer Pol Ruaye Kollarfr Pierre Paul Royer Collard fr Pierre Paul Royer CollardNarodivsya21 chervnya 1763 1763 06 21 3 4 Sompyuyi Shampan Franciya 2 Pomer2 veresnya 1845 1845 09 02 1 2 82 roki Shatov yeKrayina FranciyaDiyalnistpolitik filosof vikladach universitetuAlma materdVidomi uchniViktor KuzenZnannya movfrancuzka 3 ZakladParizkij universitetChlenstvoRada P yatisot i Francuzka akademiya 4 veresnya 1845 2 Posadad dekan i d 2 PartiyazhirondistiBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBuv advokatom pri parizkomu parlamenti a pislya padinnya Bastiliyi stav chlenom Parizkoyi komuni v yakij sidiv na lavi pomirkovanih poryad iz Kamilem Demulenom ta Dantonom Pislya podij 10 serpnya 1792 roku koli krajnya partiya zdobula goru Ruaye Kollar vidstoronivsya vid politichnih sprav Pid chas teroru jomu dovelosya perehovuvatis U 1797 roci vstupiv do radi p yatisot i spraviv velike vrazhennya promovoyu pro utverdzhennya katolicizmu znovu na rivni panivnoyi religiyi pri povnomu zberezhenni svobodi sovisti ta spovidan Pislya perevorotu 18 fryuktidora Ruaye Kollar buv viklyuchenij iz radi p yatisot U nastupni roki politichna diyalnist Ruaye Kollara ne mala oficijnogo harakteru Razom z inshimi osobami yaki bachili u vidnovlenni Burboniv yedinij zasib dlya vidnovlennya poryadku Ruaye Kollar utvoriv tayemnu radu Lyudovika XVIII yaka postavila sobi za metu podavati pretendentovi tochni vidomosti pro stan sprav u Franciyi ta spryamovuvati jogo politiku Vse listuvannya radi velosya mabut Ruaye Kolarom najvplivovishim jogo chlenom Nezabarom Ruaye Kollar perekonavsya sho Burboni ne rozumiyut novih vimog zhittya i ogolosiv Lyudoviku XVIII sho rada pripinyaye svoye isnuvannya U 1810 roci Ruaye Kollar obijnyav kafedru filosofiyi v Sorbonni j vistupivshi proti sensualizmu Kondilyaka stav zasnovnikom hocha i ne najbilshim predstavnikom psihologichnoyi abo eklektichnoyi shkoli sho vbachala u psihologiyi osnovu vsiyeyi filosofiyi Vin poshiriv u Franciyi psihologichne vchennya Tomasa Rida Najoriginalnishim u Ruaye Kollara ye analiz ponyattya trivalosti yaka na jogo dumku ne sprijmayetsya v ob yektah a mistitsya tilki v nas samih i zvoditsya do vidchuttya nashoyi postijnoyi totozhnosti sho viplivaye z bezperervnosti nashih vchinkiv por Fragments de Royer Collard u perekladi tvoriv Rida zroblenomu Zhufrua Pislya pershoyi restavraciyi Ruaye Kollar buv priznachenij generalnim direktorom u spravah druku i virobiv yakij vstanoviv poperednyu cenzuru a pislya drugoyi restavraciyi vin obijnyav posadu prezidenta komisiyi narodnoyi osviti i sklav zakonoproekt spryamovanij na zahist uchbovih zakladiv vid bud yakih politichnih tendencij Bilshe znachennya mala jogo diyalnist yak chlena palati deputativ v yakij vin viyavivsya liderom doktrineriv sho spochatku pragnuli soyuzu z uryadom Koli do vladi v osobi Villelya dobulisya ultraroyalista Ruaye Kollar perejshov v opoziciyu posivshi neviznachene stanovishe mizh ministerstvom i livim centrom ale vse zh revno borovsya proti najreakcijnishih ustremlin zokrema proti prodovzhennya deputatskih povnovazhen z 5 do 7 rokiv Z 1827 roku Ruaye Kollar stav chlenom Francuzkoyi akademiyi Na viborah 1827 Ruaye Kollar buv obranij odrazu simoma viborchimi kolegiyami i zajnyav misce prezidenta v palati sho zmusila Villelya podati u vidstavku Yak prezident palati Ruaye Kollar postaviv sobi zavdannya primiriti vsi partiyi i zahishati uryad Martinyaka vid bud yakih vorozhih vipadiv Koli ostannogo zminiv Polinyak Ruaye Kollar yak prezident palati stav na choli deputaciyi yaka v berezni 1830 roku predstavila korolyu adresu pidpisanu 221 deputatom i vimagala zvilnennya ministriv Diyi uryadu sho posluzhili vidpoviddyu na cyu adresu prizveli do padinnya dinastiyi sho zovsim ne vhodilo do planiv Ruaye Kollara Lipneva monarhiya cilkom vidpovidala perekonannyam Ruaye Kollara ale vin ne mig perenesti na Orleaniv tu blagogovijnu viddanist yaku plekav do starshoyi liniyi Burboniv U 1830 roci zakinchilosya diyalne politichne zhittya Ruaye Kollara hocha vin she 12 rokiv zasidav u palati deputativ Pid kinec zhittya do religijnih poglyadiv Ruaye Kollara dodavsya chuzhij jomu v minulomu duh vinyatkovosti U 1843 roci koli parizkij universitet vstupiv u vidkritu borotbu z yezuyitami vin prijnyav bik ostannih Zavzhdi pomirnij Ruaye Kollar stoyav na grunti legalnosti ta poryadku ale yak u politichnij tak i v publicistichnij svoyij diyalnosti viyavlyav malo iniciativi j energiyi PrimitkiInternet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Academie francaise d Track Q107214508 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741LiteraturaProsper de Barante 1861 Vie politique de M Royer Collard ses discours et ses ecrits 2 vols Chisholm Hugh ed 1911 Royer Collard Pierre Paul Encyclopaedia Britannica 23 11th ed Cambridge University Press p 794 Doria Corinne 2018 Un philosophe entre deux revolutions Pierre Paul Royer Collard 1763 1845 Presses Universitaires de Rennes p 350 PosilannyaKorotka biografiya ta bibliografiya na sajti Francuzkoyi akademiyi fr Vlasni tvori ta literatura pro P yer Pol Ruaye Kollar v katalozi SUDOC Universitetska sistema dokumentaciyi

Дата публікації:
Топ