П'єр Боннар (фр. Pierre Bonnard; 3 жовтня 1867, Фонтене-о-Роз — 23 січня 1947, Ле-Канне) — французький живописець, майстер пейзажу, жанрових картин та натюрмортів, плакатної та книжкової графіки. Один із засновників постімпрессіністичної авангардної артгрупи митців Набі ([en]). Боннар переважно малював по пам'яті, його картини виділяються мрійливім настроєм. Найбільш відомий зображенням затишних сцен щоденного домашнього життя, на яких часто була зображена його дружина Марта де Меліньї.
П'єр Боннар | |
---|---|
фр. Pierre Bonnard | |
Автопортрет (1945) | |
Народився | 3 жовтня 1867[4][1][…] Фонтене-о-Роз[2][5] |
Помер | 23 січня 1947[1][2][…](79 років) Ле-Канне[2][5] |
Країна | Франція[6][7][8] |
Діяльність | художник, скульптор, художник-гравер, друкар, ілюстратор, літограф, унаочнювач |
Галузь | малярство |
Alma mater | Кондорсе, Академія Жуліана, ліцей Людовика Великого і d |
Відомі учні | d і Фраєрман Теофіл Борисович |
Знання мов | французька[1][9] |
Членство | d і Королівська академія мистецтв |
Роки активності | 1889[10] — 1947[10] |
Напрямок | d[11] |
Жанр | пейзаж, жанрове малярство, ню і портрет |
Magnum opus | d і d |
У шлюбі з | d |
Автограф | |
|
Біографія
Молоді роки
Народився П'єр у паризькому передмісті Фонтен-о-Роз, у інтелігентній родині. Батько його, Ежен Боннар, служив у військовому міністерстві, старший брат був хіміком, а молодша сестра — музикантом.
Він сам з дитинства цікавився стародавніми мовами та малюванням. Але за волею батька почав у Парижі вивчати правознавсто. Проте, поряд з правом Боннар вивчав і мистецтво (за власним покликанням). Він відвідував академію Жюльєна.
Після закінчення юридичного факультету в 1888 році Боннар вступає до Школи витончених мистецтв. Усі свої кошти він витрачав на сплату за навчання у цій школі. В цей час він затоваришував з Полем Серюз'є, Морісом Дені, Полем Рансоном. Разом вони створили групу «Набі» (від стародавнього єврейського слова «пророк»). Під впливом творчості Поля Гогена молоді художники намагалися знайти власний стиль модерну. При цьому він був близьким до символізму, що вирізнявся декоративністю форми живопису та головуванням кольорової плями.
У 1889 році Боннар бере участь у двох конкурсах — до Реєстратури та на Римську премію у Школі витончених мистецтв. Обидві спроби закінчилися невдачею. Тоді батько П'єра влаштовує його на роботу до свого знайомого — помічника прокурора. Але молодого Боннара вже мало цікавить юриспуденція.
Творчість
Незабаром П'єр Боннар поступає до майстерні відомого театрального діяча Люн'є-По. Разом із Серюз'є він написав декорації до сатиричної п'єси А.Жаррі «Король Убю». Водночас молодий художник виробляє та розфарбовує маріонеток для лялькового театру, який було організовано чоловіком його сестри, композитором Клодом Террасом.
Перший успіх до Боннара прийшов у 1891 році, після перемоги у конкурсі плакатів, які рекламували шампанське. Після цього з'являються перші живописні роботи. Тут прослідковується захоплення П'єра японським мистецтвом. Усі намальовані ним картини у 90-х роках, навіть портрети, більше нагадують декоративні панно: «М-ль Андре Боннар з собаками» (1890 рік), «Буль де неж», «Жінка із зайцем» (1891 рік). За свої захоплення японським Боннар отримує жартівливе прізвище «Набі-японець».
Із середини 90-х років Боннар знайомиться з картинами імпресіоністів, які справили на нього значне враження. Після цього він більш серйозно починає займатися живописом. Це впершу чергу проявляється у літографіях «Деякі риси паризького життя» (1895 рік), а також у книжній графіці.
До Першої Світової війни П'єр Боннар ілюструє багато видань — «Паралельно» Поля Верлена, «Дафніс і Хлоя», «628-Є-8» Октава Мирбо, «Природна історія» Жюля Ренана та ін.
Але головне місце надавав живопису. «Бабуся з дитиною», «Дитина їсть вишні», «Молода дівчина коло лампи». В багатьох зі своїх картин Боннар малював домашніх тварин — кішок, собак. У 1896 році у паризькій галереї «Дюран-Рюель» було організовано першу персональну виставку робіт Боннара. Тут були пейзажі, побутовий жанр. Більша частина робот була виконана у темних тонах.
На початку нового століття Боннар починає відмовлятися від темних фарб. Цікавість до світла та багатим можливостям кольорової гами призводить до того, що П'єр більше малює фігурні композиції на пленері. В цьому стилі він створює низку портретів — Мізії та Таде Натансонів, Е.Вюйара, Ж.Бессона та ін. Цей стиль, до якого додався відхід від підкресленої вигадливості стилю модерн, спостерігається й у пейзажах — «Куток Парижа», 1905 рік, «Площа Кліши», 1912 рік, «Літо у Нормандії», 1911—1912 роки. В цих роботах бар'єри у вигляді стовпів, парапету, колон чи арок створювали особливий оптичний ефект, начебто віддаляючий глядача від зображених предметів і подій.
У 1912 році П'єр Боннар купує заміський дім у Верноні. Тут він малює свою відому серію «Інтер'єри». Художник експериментує із зображенням оточуючих предметів. Всі картини з інтер'єрами об'єднує одне — інтимність і безтурботність, прояв краси у звичайних речах.
Усі ці роботи приносять славу Боннару. Він постійно виставляє свої картини у багатьох галереях Франції, інших країн Європи, США.
Останні роки життя
В останні два десятиліття свого життя П'єр Боннар все більше захоплюється пейзажами та натюрмортами. Він переїздить до невеличкого міста Ле Канне, де купує віллу «Ле Боске». Серед творів цього періоду у Боннара — «Червоні маки» (1926 рік), «Балконні двері» (1933 рік), «Оголена у ванні» (1938—1941 роки).
З початком Другої Світової війни, особливо у 1940—1941 роках, умови життя Боннара погіршуються. Під час окупації Німеччиною П'єр змушений був обмінювати свої картини на харчі. Між тим Боннар продовжує малювати. Його улюбленими фарбами стають жовті, помаранчеві та золотаво-сірі тони. Все частіше він використовує чисту білу фарбу. Саме нею П'єр Боннар пише одну з останніх своїх картин — «Циркового коня» у 1946 році. За декілька днів до смерті Боннар закінчив свою останню картину — «Мигдалеве дерево квітне».
Родина
В 1894 році Баннар знайомиться з натурницею Марією Бурсен (відомішою під ім'ям Марти де Меліньї), яка незабаром стає його дружиною Але шлюб вони офіційно занотували тільки у 1925 році.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Боннар Пьер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Pierre Bonnard
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118513281 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- RKDartists
- LIBRIS — 2012.
- Museum of Modern Art online collection
- CONOR.Sl
- RKDartists
- https://www.metmuseum.org/toah/hd/dcpt/hd_dcpt.htm
Джерела
- Hyman, Timothy (1998) Bonnard. London: Thames & Hudson.
- Cowling, Elizabeth; Mundy, Jennifer (1990). On Classic Ground: Picasso, Léger, de Chirico and the New Classicism 1910—1930. London: Tate Gallery.
- Frèches-Thory, Claire, & Perucchi-Petry, Ursula, ed.: Die Nabis: Propheten der Moderne, Kunsthaus Zürich & Grand Palais, Paris & Prestel, Munich 1993
Посилання
- Боннар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Bonnar fr Pierre Bonnard 3 zhovtnya 1867 Fontene o Roz 23 sichnya 1947 Le Kanne francuzkij zhivopisec majster pejzazhu zhanrovih kartin ta natyurmortiv plakatnoyi ta knizhkovoyi grafiki Odin iz zasnovnikiv postimpressinistichnoyi avangardnoyi artgrupi mitciv Nabi en Bonnar perevazhno malyuvav po pam yati jogo kartini vidilyayutsya mrijlivim nastroyem Najbilsh vidomij zobrazhennyam zatishnih scen shodennogo domashnogo zhittya na yakih chasto bula zobrazhena jogo druzhina Marta de Melinyi P yer Bonnarfr Pierre BonnardAvtoportret 1945 Narodivsya3 zhovtnya 1867 1867 10 03 4 1 Fontene o Roz 2 5 Pomer23 sichnya 1947 1947 01 23 1 2 79 rokiv Le Kanne 2 5 Krayina Franciya 6 7 8 Diyalnisthudozhnik skulptor hudozhnik graver drukar ilyustrator litograf unaochnyuvachGaluzmalyarstvoAlma materKondorse Akademiya Zhuliana licej Lyudovika Velikogo i dVidomi uchnid i Frayerman Teofil BorisovichZnannya movfrancuzka 1 9 Chlenstvod i Korolivska akademiya mistectvRoki aktivnosti1889 10 1947 10 Napryamokd 11 Zhanrpejzazh zhanrove malyarstvo nyu i portretMagnum opusd i dU shlyubi zdAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Narodivsya P yer u parizkomu peredmisti Fonten o Roz u inteligentnij rodini Batko jogo Ezhen Bonnar sluzhiv u vijskovomu ministerstvi starshij brat buv himikom a molodsha sestra muzikantom Vin sam z ditinstva cikavivsya starodavnimi movami ta malyuvannyam Ale za voleyu batka pochav u Parizhi vivchati pravoznavsto Prote poryad z pravom Bonnar vivchav i mistectvo za vlasnim poklikannyam Vin vidviduvav akademiyu Zhyulyena Pislya zakinchennya yuridichnogo fakultetu v 1888 roci Bonnar vstupaye do Shkoli vitonchenih mistectv Usi svoyi koshti vin vitrachav na splatu za navchannya u cij shkoli V cej chas vin zatovarishuvav z Polem Seryuz ye Morisom Deni Polem Ransonom Razom voni stvorili grupu Nabi vid starodavnogo yevrejskogo slova prorok Pid vplivom tvorchosti Polya Gogena molodi hudozhniki namagalisya znajti vlasnij stil modernu Pri comu vin buv blizkim do simvolizmu sho viriznyavsya dekorativnistyu formi zhivopisu ta golovuvannyam kolorovoyi plyami U 1889 roci Bonnar bere uchast u dvoh konkursah do Reyestraturi ta na Rimsku premiyu u Shkoli vitonchenih mistectv Obidvi sprobi zakinchilisya nevdacheyu Todi batko P yera vlashtovuye jogo na robotu do svogo znajomogo pomichnika prokurora Ale molodogo Bonnara vzhe malo cikavit yurispudenciya Tvorchist Nezabarom P yer Bonnar postupaye do majsterni vidomogo teatralnogo diyacha Lyun ye Po Razom iz Seryuz ye vin napisav dekoraciyi do satirichnoyi p yesi A Zharri Korol Ubyu Vodnochas molodij hudozhnik viroblyaye ta rozfarbovuye marionetok dlya lyalkovogo teatru yakij bulo organizovano cholovikom jogo sestri kompozitorom Klodom Terrasom Pershij uspih do Bonnara prijshov u 1891 roci pislya peremogi u konkursi plakativ yaki reklamuvali shampanske Pislya cogo z yavlyayutsya pershi zhivopisni roboti Tut proslidkovuyetsya zahoplennya P yera yaponskim mistectvom Usi namalovani nim kartini u 90 h rokah navit portreti bilshe nagaduyut dekorativni panno M l Andre Bonnar z sobakami 1890 rik Bul de nezh Zhinka iz zajcem 1891 rik Za svoyi zahoplennya yaponskim Bonnar otrimuye zhartivlive prizvishe Nabi yaponec Iz seredini 90 h rokiv Bonnar znajomitsya z kartinami impresionistiv yaki spravili na nogo znachne vrazhennya Pislya cogo vin bilsh serjozno pochinaye zajmatisya zhivopisom Ce vpershu chergu proyavlyayetsya u litografiyah Deyaki risi parizkogo zhittya 1895 rik a takozh u knizhnij grafici Do Pershoyi Svitovoyi vijni P yer Bonnar ilyustruye bagato vidan Paralelno Polya Verlena Dafnis i Hloya 628 Ye 8 Oktava Mirbo Prirodna istoriya Zhyulya Renana ta in Ale golovne misce nadavav zhivopisu Babusya z ditinoyu Ditina yist vishni Moloda divchina kolo lampi V bagatoh zi svoyih kartin Bonnar malyuvav domashnih tvarin kishok sobak U 1896 roci u parizkij galereyi Dyuran Ryuel bulo organizovano pershu personalnu vistavku robit Bonnara Tut buli pejzazhi pobutovij zhanr Bilsha chastina robot bula vikonana u temnih tonah Na pochatku novogo stolittya Bonnar pochinaye vidmovlyatisya vid temnih farb Cikavist do svitla ta bagatim mozhlivostyam kolorovoyi gami prizvodit do togo sho P yer bilshe malyuye figurni kompoziciyi na pleneri V comu stili vin stvoryuye nizku portretiv Miziyi ta Tade Natansoniv E Vyujara Zh Bessona ta in Cej stil do yakogo dodavsya vidhid vid pidkreslenoyi vigadlivosti stilyu modern sposterigayetsya j u pejzazhah Kutok Parizha 1905 rik Plosha Klishi 1912 rik Lito u Normandiyi 1911 1912 roki V cih robotah bar yeri u viglyadi stovpiv parapetu kolon chi arok stvoryuvali osoblivij optichnij efekt nachebto viddalyayuchij glyadacha vid zobrazhenih predmetiv i podij U 1912 roci P yer Bonnar kupuye zamiskij dim u Vernoni Tut vin malyuye svoyu vidomu seriyu Inter yeri Hudozhnik eksperimentuye iz zobrazhennyam otochuyuchih predmetiv Vsi kartini z inter yerami ob yednuye odne intimnist i bezturbotnist proyav krasi u zvichajnih rechah Usi ci roboti prinosyat slavu Bonnaru Vin postijno vistavlyaye svoyi kartini u bagatoh galereyah Franciyi inshih krayin Yevropi SShA Ostanni roki zhittya V ostanni dva desyatilittya svogo zhittya P yer Bonnar vse bilshe zahoplyuyetsya pejzazhami ta natyurmortami Vin pereyizdit do nevelichkogo mista Le Kanne de kupuye villu Le Boske Sered tvoriv cogo periodu u Bonnara Chervoni maki 1926 rik Balkonni dveri 1933 rik Ogolena u vanni 1938 1941 roki Z pochatkom Drugoyi Svitovoyi vijni osoblivo u 1940 1941 rokah umovi zhittya Bonnara pogirshuyutsya Pid chas okupaciyi Nimechchinoyu P yer zmushenij buv obminyuvati svoyi kartini na harchi Mizh tim Bonnar prodovzhuye malyuvati Jogo ulyublenimi farbami stayut zhovti pomaranchevi ta zolotavo siri toni Vse chastishe vin vikoristovuye chistu bilu farbu Same neyu P yer Bonnar pishe odnu z ostannih svoyih kartin Cirkovogo konya u 1946 roci Za dekilka dniv do smerti Bonnar zakinchiv svoyu ostannyu kartinu Migdaleve derevo kvitne RodinaV 1894 roci Bannar znajomitsya z naturniceyu Mariyeyu Bursen vidomishoyu pid im yam Marti de Melinyi yaka nezabarom staye jogo druzhinoyu Ale shlyub voni oficijno zanotuvali tilki u 1925 roci PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bonnar Per Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Pierre Bonnard d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 118513281 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 RKDartists d Track Q17299517 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517 https www metmuseum org toah hd dcpt hd dcpt htmDzherelaHyman Timothy 1998 Bonnard London Thames amp Hudson ISBN 978 0500203101 Cowling Elizabeth Mundy Jennifer 1990 On Classic Ground Picasso Leger de Chirico and the New Classicism 1910 1930 London Tate Gallery ISBN 1 854 37043 X Freches Thory Claire amp Perucchi Petry Ursula ed Die Nabis Propheten der Moderne Kunsthaus Zurich amp Grand Palais Paris amp Prestel Munich 1993 ISBN 3791319698PosilannyaBonnar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006