Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'єр-Франсуа Ласнер (також Ласенер; фр. Pierre François Lacenaire; 20 грудня 1803 — 9 січня 1836) — французький поет, злодій і вбивця.
| Ласнер, П'єр-Франсуа | |
|---|---|
| Pierre François Lacenaire | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Pierre François Lacenaire |
| Дата народження | 20 грудня 1803 |
| Місце народження | Ліон |
| Дата смерті | 9 січня 1836 (32 роки) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Причина смерті | обезголовлення |
| Громадянство | Франція |
| Професії | поет |
| Мова | французька |
 Твори у Вікіджерелах Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 20 грудня 1803 до Ліоні. Був четвертою дитиною і другим сином в сім'ї торговця Жана-Батіста Ласнера (фр. Jean-Baptiste Lacenaire) і Маргарити Гайар (фр. Marguerite Gaillard).
Спочатку навчався в коледжі в Ліоні, потім на початку жовтня 1813 року вступив у коледж міста Сен-Шамон. Захоплювався літературою, отримав ряд нагород коледжу. Наприкінці 1815 — напочатку 1816 років відрахований з коледжу за пропаганду протестантства.
За порадою батьків вступив на курси в місто Алікс (департамент Рона), де навчався у хороших вчителів, домігшись блискучих результатів. В результаті закриття курсів, в 1817 році, Ласенар знову оселився в Ліоні і продовжив навчання в коледжі Collège-lycée Ampère. Тут познайомився з Жюлем Жанен, Едгаром кіне і Арманом Труссо.
У березні 1818 року виключений з коледжу, після повстання студентів. Батько вирішив навчити сина торгівлі, але П'єр-Франсуа відновив навчання через два місяці вже в коледжі міста Шамбері. Навчання в новому коледжі закінчилася скандалом, пов'язаним із звинуваченням у педофілії, і Ласнер в 1820 році повернувся до рідного дому в Ліоні.
Після завершення своєї освіти, він пішов в армію, зрештою кинув і її, дезертирував під час військової експедиції в Морею в період боротьби греків за незалежність в 1829 році.
Злочини
Суд і страта
Під час суду він поводився стримано, часом навіть слабко посміхався. Від захисника П'єр-Франсуа відмовився, але йому від уряду призначили адвоката на прізвище Брошан. На останньому засіданні Ласнер виголосив промову, яка тривала цілу годину, причому не користувався ніякими записами і жодного разу не затнувся. Апеляцію він не подав, а передав видавцю свої мемуари. За два місяці до страти він приймав журналістів і давав інтерв'ю, його відвідували френологи, яких приваблювала велика його голова з широким чолом.
Був страчений на гільйотині 9 січня 1836 року в Парижі. Процес Ласнера справив велике враження на Ф. Достоєвського, який характеризував його в своєму журналі як людини
для якої вбити було те ж, що «випити склянку вина»; виправдовуючи свої злочини, Ласнер писав вірші і мемуари, доводячи в них, ніби він «жертва суспільства», месник, борець із суспільною несправедливістю в ім'я революційної ідеї, нібито підказаної йому соціалістами-утопістами.[]
Образ у культурі
Ласнер здобув популярність також завдяки написаним в ув'язненні віршам і мемуарів, де він намагався зобразити себе як «жертву суспільства» і свідомого месника, натхненного ідеями боротьби зі соціальною несправедливістю. Мемуари та вірші Ласнера «Спогади, викриття і вірші» («Mémoires, révélations et poésie de Lacenaire») були видані (можливо, у чиїй-то літературній обробці) посмертно в Парижі в 1836 році.
Ласнер є одним із прототипів персонажа Вальбера в незакінченому романі Стендаля «Ламьель». Характеризуючи образ Вальбера, Стендаль використовує слова Ласнера: "Я воюю з суспільством, яке воює зі мною. Я дуже добре вихований, щоб працювати власними руками і заробляти три франка за десять годин роботи ".
«Пісенька Ласнера» як («високо цінується автограф»), згадується в романі Бальзака «Провінційна муза». У вірші Теофіля Готьє «Ласнер» зі збірки «Емалі і камеї» — міститься опис муміфікованою кисті руки Ласнера. Гюго не раз згадує про нього у віршах, в романі «Знедолені», в листуванні, політичному памфлеті «Історія одного злочину» (Histoire d'un crime, 1877—1878).
Шарль Бодлер назвав Ласнера «герой сучасного життя».
Мемуари Ласнера зберігалися в бібліотеці А. С. Пушкіна. Нарисом «Процес Ласенер» (Час. 1861. № 2) редакція журналу «Час» відкрила серію публікацій, присвячену знаменитим західноєвропейським кримінальних процесах XIX століття. Вважається, що ініціатива в справі постійного друкування в журналі матеріалів цього розділу належала Ф. M. Достоєвського. Ім'я його згадується в романі «Ідіот», в чорнових записах до «Підліткові». Письменник писав про нього: "Низькі інстинкти і легкодухість перед злиднями зробили його злочинцем, а він наважується виставляти себе жертвою свого століття. І все це при безмежному марнославстві. Це тип марнославства, доведеного до краю ". Існує думка, що Ласнер послужив однією з відправних точок для створення образу Родіона Раскольникова в романі «Злочин і покарання».
Вірш Ласнера «Мрії шибеника» було включено Андре Бретоном в його книгу «Антологія чорного гумору».
Виведений під своїм ім'ям у французькій історичній кіноепопеї «Діти райка» (1945; в ролі Ласнера — Марсель Ерран), а також у фільмі режисера Франсіса Жіро «Ласнер» (1990; в головній ролі — Даніель Отей).
Бібліографія
- Mémoires, révélations et poésies de Lacenaire, écrits par lui-même à la Conciergerie, Paris, Chez les marchands de nouveauté, 1836, 2 volumes, in-8.
- Lacenaire, ses crimes, son procès et sa mort, d'après des documents authentiques et inédits, suivis de ses poésies et chansons (recueillis par Victor Cochinat), Paris, Jules Laisné, 1864.
Література
- Бєлоусов Р. С. Хвала камінь. — М .: Сов. Росія, 1982. — 304 с.
- Бретон А. Антологія чорного гумору [1940] // Упоряд., Кому., Вступ. стаття С. Дубина. — М .: Carte Blanche, 1999..
- Стендаль Ф. Ламьель. — М .: Правда. 1978.
- François Foucart, Lacenaire, l'assassin démythifié, Paris, Perrin, 1993.
- Robert Olen Butler. Severance: Stories. — Chronicle Books, 2006.
Посилання
- Lacenaire: ses crimes, son procès et sa mort, d'après des documents, Victor Cochinat, 1864
- 1836 : La fascination LACENAIRE
- (недоступная ссылка — )
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Fransua Lasner takozh Lasener fr Pierre Francois Lacenaire 20 grudnya 1803 9 sichnya 1836 francuzkij poet zlodij i vbivcya Lasner P yer FransuaPierre Francois LacenaireZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yafr Pierre Francois LacenaireData narodzhennya20 grudnya 1803 1803 12 20 Misce narodzhennyaLionData smerti9 sichnya 1836 1836 01 09 32 roki Misce smertiParizh FranciyaPrichina smertiobezgolovlennyaGromadyanstvoFranciyaProfesiyipoetMovafrancuzkaTvori u Vikidzherelah Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 20 grudnya 1803 do Lioni Buv chetvertoyu ditinoyu i drugim sinom v sim yi torgovcya Zhana Batista Lasnera fr Jean Baptiste Lacenaire i Margariti Gajar fr Marguerite Gaillard Spochatku navchavsya v koledzhi v Lioni potim na pochatku zhovtnya 1813 roku vstupiv u koledzh mista Sen Shamon Zahoplyuvavsya literaturoyu otrimav ryad nagorod koledzhu Naprikinci 1815 napochatku 1816 rokiv vidrahovanij z koledzhu za propagandu protestantstva Za poradoyu batkiv vstupiv na kursi v misto Aliks departament Rona de navchavsya u horoshih vchiteliv domigshis bliskuchih rezultativ V rezultati zakrittya kursiv v 1817 roci Lasenar znovu oselivsya v Lioni i prodovzhiv navchannya v koledzhi College lycee Ampere Tut poznajomivsya z Zhyulem Zhanen Edgarom kine i Armanom Trusso U berezni 1818 roku viklyuchenij z koledzhu pislya povstannya studentiv Batko virishiv navchiti sina torgivli ale P yer Fransua vidnoviv navchannya cherez dva misyaci vzhe v koledzhi mista Shamberi Navchannya v novomu koledzhi zakinchilasya skandalom pov yazanim iz zvinuvachennyam u pedofiliyi i Lasner v 1820 roci povernuvsya do ridnogo domu v Lioni Pislya zavershennya svoyeyi osviti vin pishov v armiyu zreshtoyu kinuv i yiyi dezertiruvav pid chas vijskovoyi ekspediciyi v Moreyu v period borotbi grekiv za nezalezhnist v 1829 roci ZlochiniSud i strataPid chas sudu vin povodivsya strimano chasom navit slabko posmihavsya Vid zahisnika P yer Fransua vidmovivsya ale jomu vid uryadu priznachili advokata na prizvishe Broshan Na ostannomu zasidanni Lasner vigolosiv promovu yaka trivala cilu godinu prichomu ne koristuvavsya niyakimi zapisami i zhodnogo razu ne zatnuvsya Apelyaciyu vin ne podav a peredav vidavcyu svoyi memuari Za dva misyaci do strati vin prijmav zhurnalistiv i davav interv yu jogo vidviduvali frenologi yakih privablyuvala velika jogo golova z shirokim cholom Buv strachenij na giljotini 9 sichnya 1836 roku v Parizhi Proces Lasnera spraviv velike vrazhennya na F Dostoyevskogo yakij harakterizuvav jogo v svoyemu zhurnali yak lyudinidlya yakoyi vbiti bulo te zh sho vipiti sklyanku vina vipravdovuyuchi svoyi zlochini Lasner pisav virshi i memuari dovodyachi v nih nibi vin zhertva suspilstva mesnik borec iz suspilnoyu nespravedlivistyu v im ya revolyucijnoyi ideyi nibito pidkazanoyi jomu socialistami utopistami dzherelo Obraz u kulturiLasner zdobuv populyarnist takozh zavdyaki napisanim v uv yaznenni virsham i memuariv de vin namagavsya zobraziti sebe yak zhertvu suspilstva i svidomogo mesnika nathnennogo ideyami borotbi zi socialnoyu nespravedlivistyu Memuari ta virshi Lasnera Spogadi vikrittya i virshi Memoires revelations et poesie de Lacenaire buli vidani mozhlivo u chiyij to literaturnij obrobci posmertno v Parizhi v 1836 roci Lasner ye odnim iz prototipiv personazha Valbera v nezakinchenomu romani Stendalya Lamel Harakterizuyuchi obraz Valbera Stendal vikoristovuye slova Lasnera Ya voyuyu z suspilstvom yake voyuye zi mnoyu Ya duzhe dobre vihovanij shob pracyuvati vlasnimi rukami i zaroblyati tri franka za desyat godin roboti Pisenka Lasnera yak visoko cinuyetsya avtograf zgaduyetsya v romani Balzaka Provincijna muza U virshi Teofilya Gotye Lasner zi zbirki Emali i kameyi mistitsya opis mumifikovanoyu kisti ruki Lasnera Gyugo ne raz zgaduye pro nogo u virshah v romani Znedoleni v listuvanni politichnomu pamfleti Istoriya odnogo zlochinu Histoire d un crime 1877 1878 Sharl Bodler nazvav Lasnera geroj suchasnogo zhittya Memuari Lasnera zberigalisya v biblioteci A S Pushkina Narisom Proces Lasener Chas 1861 2 redakciya zhurnalu Chas vidkrila seriyu publikacij prisvyachenu znamenitim zahidnoyevropejskim kriminalnih procesah XIX stolittya Vvazhayetsya sho iniciativa v spravi postijnogo drukuvannya v zhurnali materialiv cogo rozdilu nalezhala F M Dostoyevskogo Im ya jogo zgaduyetsya v romani Idiot v chornovih zapisah do Pidlitkovi Pismennik pisav pro nogo Nizki instinkti i legkoduhist pered zlidnyami zrobili jogo zlochincem a vin navazhuyetsya vistavlyati sebe zhertvoyu svogo stolittya I vse ce pri bezmezhnomu marnoslavstvi Ce tip marnoslavstva dovedenogo do krayu Isnuye dumka sho Lasner posluzhiv odniyeyu z vidpravnih tochok dlya stvorennya obrazu Rodiona Raskolnikova v romani Zlochin i pokarannya Virsh Lasnera Mriyi shibenika bulo vklyucheno Andre Bretonom v jogo knigu Antologiya chornogo gumoru Vivedenij pid svoyim im yam u francuzkij istorichnij kinoepopeyi Diti rajka 1945 v roli Lasnera Marsel Erran a takozh u filmi rezhisera Fransisa Zhiro Lasner 1990 v golovnij roli Daniel Otej BibliografiyaMemoires revelations et poesies de Lacenaire ecrits par lui meme a la Conciergerie Paris Chez les marchands de nouveaute 1836 2 volumes in 8 Lacenaire ses crimes son proces et sa mort d apres des documents authentiques et inedits suivis de ses poesies et chansons recueillis par Victor Cochinat Paris Jules Laisne 1864 LiteraturaByelousov R S Hvala kamin M Sov Rosiya 1982 304 s Breton A Antologiya chornogo gumoru 1940 Uporyad Komu Vstup stattya S Dubina M Carte Blanche 1999 Stendal F Lamel M Pravda 1978 Francois Foucart Lacenaire l assassin demythifie Paris Perrin 1993 Robert Olen Butler Severance Stories Chronicle Books 2006 ISBN 978 0811856140PosilannyaLacenaire ses crimes son proces et sa mort d apres des documents Victor Cochinat 1864 1836 La fascination LACENAIRE nedostupnaya ssylka