Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Франсуа Шарль Ожеро фр Pierre Augereau 21 жовтня 1757 12 червня 1816 французький військовий діяч часів Французької

П'єр-Франсуа-Шарль Ожеро

П'єр-Франсуа-Шарль Ожеро

П'єр-Франсуа́-Шарль Ожеро́ (фр. Pierre Augereau, *21 жовтня 1757 —†12 червня 1816) — французький військовий діяч часів Французької революції та Першої імперії, Маршал Франції, пер Франції.

П'єр-Франсуа-Шарль Ожеро
фр. Pierre Augereau
image
Ім'я при народженніфр. Charles Pierre François Augereau
Народився21 жовтня 1757(1757-10-21)
Париж
Помер12 червня 1816(1816-06-12) (58 років)
Ла-Уссе-ан-Брі
ПохованняПер-Лашез[2] і d
Країнаimage Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьвійськовий очільник
Знання мовфранцузька[3]
УчасникРеволюційні війни і Наполеонівські війни
ЧленствоРада П'ятисот
Роки активностіз 1774
Титулгерцог
Посадаd, пер Франції[d] і генерал-губернатор
Військове званняМаршал Франції
Конфесіякатолицтво
БатькоП'єр Ожеро
МатиМарі-Жозефіна Креслін
Брати, сестриd
У шлюбі зЖозефіна-Марі Граш
Аделаїда Огюстіна Бурлон де Шаванж
Нагороди
image
Герб

Життєпис

Початок кар'єри

Походив з родини П'єра Ожеро, торгівця фруктами у паризькому передмісті Сен-Марсо. Отримав початкову освіту. 1774 році вступив до французької армії. Згодом перейшов на службу до пруської армії, де брав участь у війні за Баварській спадок проти Австрії, а згодом у війнах проти Османської імперії. Тут він отримав посаду сержанту, але потім дезертував, перебравшись до Саксонії. Тут він деякий час був на службі у місцевому війську, а у 1790 році поступив на службу до короля Неаполя. У 1791 році служив королю Португалії.

На службі Республіки

У 1792 році повернувся до Франції. Протягом у 1793 році отримував звання капітана, підполковника та полковника за успішні дії проти шуанів у Бретані. У 1796—1797 роках брав активну участь у італійській кампанії. У 1797 році допомагав придушити заколот роялістів у Парижі. 23 грудня того ж року отримав звання дивізійного генерала. Того ж року очолював послідовно Самбро-Мааську й Рейнсько-Мозельську армії.

У 1799 році обирається членом Ради п'ятисот. Виступив проти заколоту 18 брюмера, але потім приєднався до Наполеона Бонапарта. Тому отримав командування Батавською армією. У 1801 році відправлений у відставку за свої республіканські висловлювання.

На службі Наполеона

Під час коронації Наполеона останній запитав Ожеро: «Як Вам церемонія?» Той відповів: «Красива. На жаль, тут бракує 100 тисяч осіб, які наклали головою, щоб таких церемоній ніколи не було». Втім імператор надав Ожеро звання маршала, орден Почесного легіону.

У 1805 році успішно діяв проти австрійців під Ульмом, проте не брав участі у битві під Аустерліцом. У 1806 році звитяжив на чолі 7 корпусу Великої армії у битві під під Єною та . У битві під Пройсіш-Ейлау його корпус було розбито, а самого Ожеро поранено. Втім у 1808 році він стає герцогом Кастільйоне.

У 1808—1812 роках воював в Іспанії, де відзначився жорстокістю. У 1812 році повертається до Франції. У 1812 році призначається головою 11 корпусу, що стояв в Пруссії. Проте Ожеро не брав участь у військовій кампанії проти Росії. Після відступу Наполеона I з Росії Ожеро приєднався до нього. Після цього був активним учасником усіх битв 1813 року.

У військовій кампанії 1814 році виявив повільність та небажання продовжувати війну. Зрештою 16 квітня перейшов на бік Бурбонів. За це отримав звання пера.

Останні роки

Під час Ста днів Наполеона Ожеро намагався повернути довіру останнього, проте марно. Тому не брав участі у військовій кампанії 1815 року. Під час другого повернення Бурбонів зберіг свої титули та звання, але вимушений був піти у відставку. Віддалився до свого маєтку, де й помер 12 червня 1816 року від водянки.

Примітки

  1. Pouvoirs et société / за ред. G. Bonet — Publications de l'olivier, 2011. — Т. 1. — 699 с.
    d:Track:Q50809534d:Track:Q55436968d:Track:Q89274775d:Track:Q55436986
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Michel Cadé, " Augereau (Charles, Pierre, François) ", in Nouveau Dictionnaire de biographies roussillonnaises 1789—2011, vol. 1 Pouvoirs et société, t. 1 (A-L), Perpignan, Publications de l'olivier, 2011, 699 p. ()

Джерела

  • Axel Kuhn, Die Französische Revolution, Reclam Nr. 17017, Stuttgart 2009
  • Nicole Gotteri, Grands dignitaires, ministres et grands officiers du Premier Empire: autographes et notices biographiques, Nouvelles Éditions Latines, 1990, 264 p.
  • Michel Cadé, " Augereau (Charles, Pierre, François) ", in Nouveau Dictionnaire de biographies roussillonnaises 1789—2011, vol. 1 Pouvoirs et société, t. 1 (A-L), Perpignan, Publications de l'olivier, 2011, 699 p. ()


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer Fransua Sharl Ozhero fr Pierre Augereau 21 zhovtnya 1757 12 chervnya 1816 francuzkij vijskovij diyach chasiv Francuzkoyi revolyuciyi ta Pershoyi imperiyi Marshal Franciyi per Franciyi P yer Fransua Sharl Ozherofr Pierre AugereauIm ya pri narodzhennifr Charles Pierre Francois AugereauNarodivsya21 zhovtnya 1757 1757 10 21 ParizhPomer12 chervnya 1816 1816 06 12 58 rokiv La Usse an BriPohovannyaPer Lashez 2 i dKrayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistvijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 3 UchasnikRevolyucijni vijni i Napoleonivski vijniChlenstvoRada P yatisotRoki aktivnostiz 1774TitulgercogPosadad per Franciyi d i general gubernatorVijskove zvannyaMarshal FranciyiKonfesiyakatolictvoBatkoP yer OzheroMatiMari Zhozefina KreslinBrati sestridU shlyubi zZhozefina Mari Grash Adelayida Ogyustina Burlon de ShavanzhNagorodiMarshal Imperiyi d 19 travnya 1804 marshal Franciyi imena naneseni na Triumfalnu arkuGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Pohodiv z rodini P yera Ozhero torgivcya fruktami u parizkomu peredmisti Sen Marso Otrimav pochatkovu osvitu 1774 roci vstupiv do francuzkoyi armiyi Zgodom perejshov na sluzhbu do pruskoyi armiyi de brav uchast u vijni za Bavarskij spadok proti Avstriyi a zgodom u vijnah proti Osmanskoyi imperiyi Tut vin otrimav posadu serzhantu ale potim dezertuvav perebravshis do Saksoniyi Tut vin deyakij chas buv na sluzhbi u miscevomu vijsku a u 1790 roci postupiv na sluzhbu do korolya Neapolya U 1791 roci sluzhiv korolyu Portugaliyi Na sluzhbi Respubliki U 1792 roci povernuvsya do Franciyi Protyagom u 1793 roci otrimuvav zvannya kapitana pidpolkovnika ta polkovnika za uspishni diyi proti shuaniv u Bretani U 1796 1797 rokah brav aktivnu uchast u italijskij kampaniyi U 1797 roci dopomagav pridushiti zakolot royalistiv u Parizhi 23 grudnya togo zh roku otrimav zvannya divizijnogo generala Togo zh roku ocholyuvav poslidovno Sambro Maasku j Rejnsko Mozelsku armiyi U 1799 roci obirayetsya chlenom Radi p yatisot Vistupiv proti zakolotu 18 bryumera ale potim priyednavsya do Napoleona Bonaparta Tomu otrimav komanduvannya Batavskoyu armiyeyu U 1801 roci vidpravlenij u vidstavku za svoyi respublikanski vislovlyuvannya Na sluzhbi Napoleona Pid chas koronaciyi Napoleona ostannij zapitav Ozhero Yak Vam ceremoniya Toj vidpoviv Krasiva Na zhal tut brakuye 100 tisyach osib yaki naklali golovoyu shob takih ceremonij nikoli ne bulo Vtim imperator nadav Ozhero zvannya marshala orden Pochesnogo legionu U 1805 roci uspishno diyav proti avstrijciv pid Ulmom prote ne brav uchasti u bitvi pid Austerlicom U 1806 roci zvityazhiv na choli 7 korpusu Velikoyi armiyi u bitvi pid pid Yenoyu ta U bitvi pid Projsish Ejlau jogo korpus bulo rozbito a samogo Ozhero poraneno Vtim u 1808 roci vin staye gercogom Kastiljone U 1808 1812 rokah voyuvav v Ispaniyi de vidznachivsya zhorstokistyu U 1812 roci povertayetsya do Franciyi U 1812 roci priznachayetsya golovoyu 11 korpusu sho stoyav v Prussiyi Prote Ozhero ne brav uchast u vijskovij kampaniyi proti Rosiyi Pislya vidstupu Napoleona I z Rosiyi Ozhero priyednavsya do nogo Pislya cogo buv aktivnim uchasnikom usih bitv 1813 roku U vijskovij kampaniyi 1814 roci viyaviv povilnist ta nebazhannya prodovzhuvati vijnu Zreshtoyu 16 kvitnya perejshov na bik Burboniv Za ce otrimav zvannya pera Ostanni roki Pid chas Sta dniv Napoleona Ozhero namagavsya povernuti doviru ostannogo prote marno Tomu ne brav uchasti u vijskovij kampaniyi 1815 roku Pid chas drugogo povernennya Burboniv zberig svoyi tituli ta zvannya ale vimushenij buv piti u vidstavku Viddalivsya do svogo mayetku de j pomer 12 chervnya 1816 roku vid vodyanki PrimitkiPouvoirs et societe za red G Bonet Publications de l olivier 2011 T 1 699 s d Track Q50809534d Track Q55436968d Track Q89274775d Track Q55436986 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Michel Cade Augereau Charles Pierre Francois in Nouveau Dictionnaire de biographies roussillonnaises 1789 2011 vol 1 Pouvoirs et societe t 1 A L Perpignan Publications de l olivier 2011 699 p ISBN 9782908866414 DzherelaAxel Kuhn Die Franzosische Revolution Reclam Nr 17017 Stuttgart 2009 Nicole Gotteri Grands dignitaires ministres et grands officiers du Premier Empire autographes et notices biographiques Nouvelles Editions Latines 1990 264 p Michel Cade Augereau Charles Pierre Francois in Nouveau Dictionnaire de biographies roussillonnaises 1789 2011 vol 1 Pouvoirs et societe t 1 A L Perpignan Publications de l olivier 2011 699 p ISBN 9782908866414

Дата публікації:
Топ