П'єр-Жуль Етцель (фр. Pierre-Jules Hetzel; 15 січня 1814, Шартр, департаменту Ер і Луар, Франція — 17 березня 1886, Монте-Карло, Монако) — французький видавець, редактор і письменник.
П'єр-Жуль Етцель | ||||
---|---|---|---|---|
Pierre-Jules Hetzel | ||||
Псевдонім | P.-J. Stahl[1], P.-J. Martin[1] і L. Martin[1] | |||
Народився | 15 січня 1814 Шартр, Ер і Луар, Франція | |||
Помер | 17 березня 1886 Монте-Карло, Монако | |||
Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | письменник, видавець, дитячий письменник | |||
Alma mater | Колеж Станіслава в Парижі і Страсбурзький університет | |||
Мова творів | французька | |||
Напрямок | наукова фантастика | |||
Жанр | фантастика | |||
Членство | d | |||
Конфесія | протестантизм | |||
Діти | d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
П'єр-Жуль Етцель у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Походження
Батько П'єр-Жуля — Жан-Жак Етцель, походив із старої ельзаської протестантської сім'ї Страсбурга, майстер-лимар в 1-му полку уланів, дислокованих у Шартрі. Його мати, Луїза Шевальє- працювала акушеркою в Госпіталі «Hôtel-Dieu de Chartres» цього міста.
Початок творчості
Вивчав право в університеті Страсбурга. Був атеїстом. У 1837 році заснував видавництво, яке втратив у результаті подій, пов'язаних з революцією 1848 року. Переконаний республіканець, він працював на адміністративній посаді в Тимчасовому уряді, а після державного перевороту у Франції в кінці 1851 року був змушений емігрувати до Бельгії. Етцель повернувся на батьківщину після оголошення амністії і відразу ж відновив перервану видавничу діяльність, яка прославила його на всю країну. Він почав видавати в Парижі «Журнал виховання і розваг», призначеному для молодіжної аудиторії. Поміщав в ньому свої твори під псевдонімом Сталь (P.-J. Stahl).В цей час почав співпрацювати з Жулем Верном.
Співпраця з Жулем Верном
Співпраця з Жулем Верном почалася з романа Верна «П'ять тижнів на повітряній кулі», який видавцеві сподобався, і він пообіцяв випустити його окремою книгою. Крім того, Етцель обговорив з автором-новачком ідею періодичного видання, яку виношував не один рік. Мова йшла про призначеному юної аудиторії журналі пригод і подорожей — захоплюючих і одночасно пізнавальних. Етцель прозорливо побачив у Ж. Верні .
автора, якого якраз і шукав, і запропонував йому співпрацю на постійній основі. 23 листопада 1862 року підписав контракт з Жулем Верном.
Документ зобов'язував Верна писати не менш ніж три романи на рік для публікації в новому «Журналі виховання і розваг», а видавця — платити по 1900 франків за кожний. Зверх цього обумовлювався особливий гонорар за можливі книжкові видання в разі підвищеного читацького інтересу до того чи іншого твору — що і сталося з більшістю романів Жуля Верна. У 1863 році він видав книгу «П'ять тижнів на повітряній кулі» молодого автора. Верн і Етцель виявилися однодумцями у всьому, що стосувалося особи нового журналу і літератури взагалі. За нею послідували інші публікації Верна «Подорож і пригоди капітана Гаттераса», «Подорож до центру Землі», «З Землі на Місяць» і, нарешті, один з найкращих творів Жуля Верна «Діти капітана Гранта», що склали книжкову серію «Незвичайні подорожі» (фр. Voyages extraordinaires) Читацький ентузіазм до журнального видання творів Жуля Верна постійно підтримувався протягом багатьох років.
Розквіт видавництва
Крім того, видавництво Етцеля випустило ряд творів Бальзака, Гюго, Жорж Санд, Е. Золя, Бодлера, публіцистику Прюдона, казки Шарля Перро з ілюстраціями Гюстава Доре і ін. Етцель був небагатий: він сам, часом зазнавав фінансові труднощі і звертався за допомогою до своїх авторів — до того ж Жуля Верна. Видавець ставився до авторів прихильно: не обирав і не тиранив їх. Тому, як тільки справи видавництва пішли вгору — в основному, завдяки зростаючій популярності Жуля Верна, Етцель відразу ж переоформив договір з ним. Згідно з новим контрактом, укладеним у грудні 1865 року, гонорар за роман збільшувався до 3000 франків, а в 1871 році Етцель, пішов назустріч автору, який став йому найближчим другом і, фактично, компаньйоном, скоротив «норму» до двох романів на рік, і зобов'язався виплачувати за кожен роман вже по 6000 франків. Видавець був прихильником дотримання авторських прав і навіть написав кілька статей на захист літературної власності. Похований на кладовищі Монпарнас. Після смерті Етцеля видавнича фірма перейшла до його сина — Жуля Етцеля-молодшого.
Посилання
- Сталь Ж.(властиво Жюль Гетзель) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1832. — 1000 екз.
- Science Fiction Studies, Hetzel and Verne: Collaboration and Conflict
- Pierre-Jules Hetzel (фр.)
- Les Cartonages Hetzel
- Authors: Stahl P. J. (sorted by popularity)
- Праці Сталь у Інтернетархіві
- Жуль Етцель в «Енциклопедії наукової фантастики» за редакцією Пітера Нікколза, Джона Клюта та Дейва Ленґфорда (англ.)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Les Hôpitaux de Chartres
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Zhul Etcel fr Pierre Jules Hetzel 15 sichnya 1814 Shartr departamentu Er i Luar Franciya 17 bereznya 1886 Monte Karlo Monako francuzkij vidavec redaktor i pismennik P yer Zhul EtcelPierre Jules HetzelPsevdonimP J Stahl 1 P J Martin 1 i L Martin 1 Narodivsya15 sichnya 1814 Shartr Er i Luar FranciyaPomer17 bereznya 1886 Monte Karlo MonakoPohovannyacvintar MonparnasGromadyanstvo FranciyaDiyalnistpismennik vidavec dityachij pismennikAlma materKolezh Stanislava v Parizhi i Strasburzkij universitetMova tvorivfrancuzkaNapryamoknaukova fantastikaZhanrfantastikaChlenstvodKonfesiyaprotestantizmDitidAvtografNagorodiMontionivska premiya 1879 P yer Zhul Etcel u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaPohodzhennya Batko P yer Zhulya Zhan Zhak Etcel pohodiv iz staroyi elzaskoyi protestantskoyi sim yi Strasburga majster limar v 1 mu polku ulaniv dislokovanih u Shartri Jogo mati Luyiza Shevalye pracyuvala akusherkoyu v Gospitali Hotel Dieu de Chartres cogo mista Pochatok tvorchosti Vivchav pravo v universiteti Strasburga Buv ateyistom U 1837 roci zasnuvav vidavnictvo yake vtrativ u rezultati podij pov yazanih z revolyuciyeyu 1848 roku Perekonanij respublikanec vin pracyuvav na administrativnij posadi v Timchasovomu uryadi a pislya derzhavnogo perevorotu u Franciyi v kinci 1851 roku buv zmushenij emigruvati do Belgiyi Etcel povernuvsya na batkivshinu pislya ogoloshennya amnistiyi i vidrazu zh vidnoviv perervanu vidavnichu diyalnist yaka proslavila jogo na vsyu krayinu Vin pochav vidavati v Parizhi Zhurnal vihovannya i rozvag priznachenomu dlya molodizhnoyi auditoriyi Pomishav v nomu svoyi tvori pid psevdonimom Stal P J Stahl V cej chas pochav spivpracyuvati z Zhulem Vernom Spivpracya z Zhulem Vernom Spivpracya z Zhulem Vernom pochalasya z romana Verna P yat tizhniv na povitryanij kuli yakij vidavcevi spodobavsya i vin poobicyav vipustiti jogo okremoyu knigoyu Krim togo Etcel obgovoriv z avtorom novachkom ideyu periodichnogo vidannya yaku vinoshuvav ne odin rik Mova jshla pro priznachenomu yunoyi auditoriyi zhurnali prigod i podorozhej zahoplyuyuchih i odnochasno piznavalnih Etcel prozorlivo pobachiv u Zh Verni Obkladinka vidannya Etcel avtora yakogo yakraz i shukav i zaproponuvav jomu spivpracyu na postijnij osnovi 23 listopada 1862 roku pidpisav kontrakt z Zhulem Vernom Dokument zobov yazuvav Verna pisati ne mensh nizh tri romani na rik dlya publikaciyi v novomu Zhurnali vihovannya i rozvag a vidavcya platiti po 1900 frankiv za kozhnij Zverh cogo obumovlyuvavsya osoblivij gonorar za mozhlivi knizhkovi vidannya v razi pidvishenogo chitackogo interesu do togo chi inshogo tvoru sho i stalosya z bilshistyu romaniv Zhulya Verna U 1863 roci vin vidav knigu P yat tizhniv na povitryanij kuli molodogo avtora Vern i Etcel viyavilisya odnodumcyami u vsomu sho stosuvalosya osobi novogo zhurnalu i literaturi vzagali Za neyu posliduvali inshi publikaciyi Verna Podorozh i prigodi kapitana Gatterasa Podorozh do centru Zemli Z Zemli na Misyac i nareshti odin z najkrashih tvoriv Zhulya Verna Diti kapitana Granta sho sklali knizhkovu seriyu Nezvichajni podorozhi fr Voyages extraordinaires Chitackij entuziazm do zhurnalnogo vidannya tvoriv Zhulya Verna postijno pidtrimuvavsya protyagom bagatoh rokiv Rozkvit vidavnictva Krim togo vidavnictvo Etcelya vipustilo ryad tvoriv Balzaka Gyugo Zhorzh Sand E Zolya Bodlera publicistiku Pryudona kazki Sharlya Perro z ilyustraciyami Gyustava Dore i in Etcel buv nebagatij vin sam chasom zaznavav finansovi trudnoshi i zvertavsya za dopomogoyu do svoyih avtoriv do togo zh Zhulya Verna Vidavec stavivsya do avtoriv prihilno ne obirav i ne tiraniv yih Tomu yak tilki spravi vidavnictva pishli vgoru v osnovnomu zavdyaki zrostayuchij populyarnosti Zhulya Verna Etcel vidrazu zh pereoformiv dogovir z nim Zgidno z novim kontraktom ukladenim u grudni 1865 roku gonorar za roman zbilshuvavsya do 3000 frankiv a v 1871 roci Etcel pishov nazustrich avtoru yakij stav jomu najblizhchim drugom i faktichno kompanjonom skorotiv normu do dvoh romaniv na rik i zobov yazavsya viplachuvati za kozhen roman vzhe po 6000 frankiv Vidavec buv prihilnikom dotrimannya avtorskih prav i navit napisav kilka statej na zahist literaturnoyi vlasnosti Pohovanij na kladovishi Monparnas Pislya smerti Etcelya vidavnicha firma perejshla do jogo sina Zhulya Etcelya molodshogo PosilannyaStal Zh vlastivo Zhyul Getzel Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1832 1000 ekz Science Fiction Studies Hetzel and Verne Collaboration and Conflict Pierre Jules Hetzel fr Les Cartonages Hetzel Authors Stahl P J sorted by popularity Praci Stal u Internetarhivi Zhul Etcel v Enciklopediyi naukovoyi fantastiki za redakciyeyu Pitera Nikkolza Dzhona Klyuta ta Dejva Lengforda angl PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Les Hopitaux de Chartres