П'ять чеснот

П'ять постійних [чеснот] 五常 або П'ять природних характеристик 五性 у конфуціанстві: п'ятирічна модель, яка наводить головні позитивні якості людини у її стосунках із іншими.

• 仁 жень (людяність)
• 義 ї (справедливість)
• 禮 лі (декорум, ввічливість)
• 智 чжи (мудрість)
• 信 сінь (надійність, вірність)

У текстах доімперського періоду ці якості співвідносяться із П'ятьома фазами, а у деяких випадках (див. ^[en]) також носять їх загальну назву.

П'ять чеснот стали частиною вислову конфуціанської ортодоксії, яка отримала назву «Три заснови та П'ять постійних [засад їх регулювання]», сань-ґан ву-чан 三綱五常, де п'ять чеснот було вживано для опису трьох категорій у суспільних відносинах: між монархом та підданим, батьком та сином, чоловіком та жінкою.

Порідненою, але відмінною від останньої була система П'яти принципових [способів взаємодії] 五倫, що відокремлювали стосунки між батьками та дітьми 父子, монархом та підданими 君臣, чоловіками та жінками 夫婦, старшими та молодшими 長幼, а також між друзями 朋友 (згідно Мен-цзи).

Див. також

• П'ять стовпів ісламу
• ^[en], ^[en] (Три стовпи та П'ять чеснот у сикхізмі).